Книга пророка Иеремии

Глава 51

1 Так говорит559 Господь:3068 вот, Я подниму578278437307 на Вавилон894 и на живущих3427 среди3820 него противников6965 Моих.

2 И пошлю7971 на Вавилон894 веятелей,2114 и развеют2219 его, и опустошат1238 землю776 его; ибо в день3117 бедствия7451 нападут на него со5439 всех5439 сторон.5439

3 Пусть стрелец1869 напрягает1869 лук7198 против напрягающего лук и на величающегося5927 бронею5630 своею; и не щадите2550 юношей970 его, истребите2763 все войско6635 его.

4 Пораженные2491 пусть падут5307 на земле776 Халдейской,3778 и пронзенные1856 — на дорогах2351 ее.

5 Ибо не овдовел488 Израиль3478 и Иуда3063 от Бога430 Своего, Господа3068 Саваофа;6635 хотя земля776 их полна4390 грехами817 пред Святым6918 Израилевым.3478

6 Бегите5127 из среды8432 Вавилона894 и спасайте4422 каждый376 душу5315 свою, чтобы не погибнуть1826 от беззакония5771 его, ибо это время6256 отмщения5360 у Господа,3068 Он воздает7999 ему воздаяние.1576

7 Вавилон894 был золотою2091 чашею3563 в руке3027 Господа,3068 опьянявшею7937 всю землю;776 народы1471 пили8354 из нее вино3196 и безумствовали.1984

8 Внезапно6597 пал5307 Вавилон894 и разбился;7665 рыдайте3213 о нем, возьмите3947 бальзама6875 для раны4341 его: может быть, он исцелеет.7495

9 Врачевали7495 мы Вавилон,894 но не исцелился;7495 оставьте5800 его, и пойдем3212 каждый376 в свою землю,776 потому что приговор4941 о нем достиг5060 до небес8064 и поднялся5375 до облаков.7834

10 Господь3068 вывел3318 на свет3318 правду6666 нашу; пойдем935 и возвестим5608 на Сионе6726 дело4639 Господа3068 Бога430 нашего.

11 Острите1305 стрелы,2671 наполняйте4390 колчаны;7982 Господь3068 возбудил5782 дух7307 царей4428 Мидийских,4074 потому что у Него есть намерение4209 против Вавилона,894 чтобы истребить7843 его, ибо это есть отмщение5360 Господа,3068 отмщение5360 за храм1964 Его.

12 Против стен2346 Вавилона894 поднимите5375 знамя,5251 усильте2388 надзор,4929 расставьте6965 сторожей,8104 приготовьте3559 засады,693 ибо, как Господь3068 помыслил,2161 так и сделает,6213 что изрек1696 на жителей3427 Вавилона.894

13 О, ты, живущий79317931 при водах4325 великих,7227 изобилующий7227 сокровищами!214 пришел935 конец7093 твой, мера520 жадности1215 твоей.

14 Господь3068 Саваоф6635 поклялся7650 Самим Собою:5315 истинно говорю, что наполню4390 тебя людьми,120 как саранчою,3218 и поднимут6030 крик1959 против тебя.

15 Он сотворил6213 землю776 силою3581 Своею, утвердил3559 вселенную8398 мудростью2451 Своею и разумом8394 Своим распростер5186 небеса.8064

16 По гласу54146963 Его шумят1995 воды4325 на небесах,8064 и Он возводит5927 облака5387 от краев7097 земли,776 творит6213 молнии1300 среди дождя4306 и изводит3318 ветер7307 из хранилищ214 Своих.

17 Безумствует1197 всякий человек120 в своем знании,1847 срамит3001 себя всякий плавильщик6884 истуканом6459 своим, ибо истукан5262 его есть ложь,8267 и нет в нем духа.7307

18 Это совершенная пустота,1892 дело4639 заблуждения;8595 во время6256 посещения6486 их они исчезнут.6

19 Не такова, как их, доля2506 Иакова,3290 ибо Бог его есть Творец3335 всего, и Израиль есть жезл7626 наследия5159 Его, имя8034 Его — Господь3068 Саваоф.6635

20 Ты у Меня — молот,4661 оружие3627 воинское;4421 тобою Я поражал5310 народы1471 и тобою разорял7843 царства;4467

21 тобою поражал5310 коня5483 и всадника7392 его и тобою поражал5310 колесницу7393 и возницу7392 ее;

22 тобою поражал5310 мужа376 и жену,802 тобою поражал5310 и старого2205 и молодого,5288 тобою поражал5310 и юношу970 и девицу;1330

23 и тобою поражал5310 пастуха7462 и стадо5739 его, тобою поражал5310 и земледельца406 и рабочий6776 скот6776 его, тобою поражал5310 и областеначальников6346 и градоправителей.5461

24 И воздам7999 Вавилону894 и всем жителям3427 Халдеи3778 за все то зло,7451 какое они делали6213 на Сионе6726 в глазах5869 ваших, говорит5002 Господь.3068

25 Вот, Я — на тебя, гора2022 губительная,4889 говорит5002 Господь,3068 разоряющая7843 всю землю,776 и простру5186 на тебя руку3027 Мою, и низрину1556 тебя со скал,5553 и сделаю5414 тебя горою2022 обгорелою.8316

26 И не возьмут3947 из тебя камня68 для углов6438 и камня68 для основания,4146 но вечно5769 будешь запустением,8077 говорит5002 Господь.3068

27 Поднимите5375 знамя5251 на земле,776 трубите8628 трубою7782 среди народов,1471 вооружите6942 против него народы,1471 созовите8085 на него царства4467 Араратские,780 Минийские4508 и Аскеназские,813 поставьте6485 вождя2951 против него, наведите5927 коней,5483 как страшную5569 саранчу.3218

28 Вооружите6942 против него народы,1471 царей4428 Мидии,4074 областеначальников6346 ее и всех градоправителей5461 ее, и всю землю,776 подвластную4475 ей.

29 Трясется7493 земля776 и трепещет,2342 ибо исполняются6965 над Вавилоном894 намерения4284 Господа3068 сделать7760 землю776 Вавилонскую894 пустынею,8047 без жителей.3427

30 Перестали2308 сражаться3898 сильные1368 Вавилонские,894 сидят3427 в укреплениях4679 своих; истощилась5405 сила1369 их, сделались как женщины,802 жилища4908 их сожжены,3341 затворы1280 их сокрушены.7665

31 Гонец7323 бежит7323 навстречу7125 гонцу,7323 и вестник5046 навстречу7125 вестнику,5046 чтобы возвестить5046 царю4428 Вавилонскому,894 что город5892 его взят3920 со всех концов,7097

32 и броды4569 захвачены,8610 и ограды98 сожжены8313 огнем,784 и воины5824421 поражены926 страхом.926

33 Ибо так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 дочь1323 Вавилона894 подобна гумну1637 во время6256 молотьбы1869 на нем; еще немного,4592 и наступит935 время6256 жатвы7105 ее.

34 Пожирал398 меня и грыз2000 меня Навуходоносор,5019 царь4428 Вавилонский;894 сделал3322 меня пустым7385 сосудом;3627 поглощал1104 меня, как дракон;8577 наполнял4390 чрево3770 свое сластями5730 моими, извергал1740 меня.

35 Обида2555 моя и плоть7607 моя — на Вавилоне,894 скажет559 обитательница3427 Сиона,6726 и кровь1818 моя — на жителях3427 Халдеи,3778 скажет559 Иерусалим.3389

36 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я вступлюсь7378 в твое дело7379 и отмщу53585360 за тебя, и осушу2717 море3220 его, и иссушу3001 каналы4726 его.

37 И Вавилон894 будет грудою развалин,1530 жилищем4583 шакалов,8577 ужасом8047 и посмеянием,8322 без жителей.3427

38 Как львы3715 зарыкают7580 все3162 они, и заревут5286 как щенки1484 львиные.738

39 Во время разгорячения2527 их сделаю7896 им пир4960 и упою7937 их, чтобы они повеселились5937 и заснули3462 вечным5769 сном,8142 и не пробуждались,6974 говорит5002 Господь.3068

40 Сведу3381 их как ягнят3733 на заклание,2873 как овнов352 с козлами.6260

41 Как взят3920 Сесах,8347 и завоевана8610 слава8416 всей земли!776 Как сделался Вавилон894 ужасом8047 между народами!1471

42 Устремилось5927 на Вавилон894 море;3220 он покрыт3680 множеством1995 волн1530 его.

43 Города5892 его сделались пустыми,8047 землею776 сухою,6723 степью,6160 землею,776 где не живет3427 ни один человек376 и где2004 не проходит5674 сын1121 человеческий.120

44 И посещу6485 Вила1078 в Вавилоне,894 и исторгну3318 из уст6310 его проглоченное1105 им, и народы1471 не будут5102 более стекаться5102 к нему, даже и стены2346 Вавилонские894 падут.5307

45 Выходи3318 из среды8432 его, народ5971 Мой, и спасайте4422 каждый376 душу5315 свою от пламенного2740 гнева639 Господа.3068

46 Да не ослабевает7401 сердце3824 ваше, и не бойтесь3372 слуха,8052 который будет8085 слышен8085 на земле;776 слух8052 придет935 в один год,8141 и потом310 в другой год,8141 и на земле776 будет насилие,2555 властелин4910 восстанет на властелина.4910

47 Посему вот, приходят935 дни,3117 когда Я посещу6485 идолов6456 Вавилона,894 и вся земля776 его будет954 посрамлена,954 и все пораженные2491 его падут5307 среди8432 него.

48 И восторжествуют7442 над Вавилоном894 небо8064 и земля776 и все, что на них; ибо от севера6828 придут935 к нему опустошители,7703 говорит5002 Господь.3068

49 Как1571 Вавилон894 повергал5307 пораженных2491 Израильтян,3478 так в Вавилоне894 будут5307 повержены5307 пораженные2491 всей страны.776

50 Спасшиеся6405 от меча,2719 уходите,1980 не останавливайтесь,5975 вспомните2142 издали7350 о Господе,3068 и да взойдет5927 Иерусалим3389 на сердце3824 ваше.

51 Стыдно954 нам было,954 когда мы слышали8085 ругательство:2781 бесчестие3639 покрывало3680 лица6440 наши, когда чужеземцы2114 пришли935 во святилище4720 дома1004 Господня.3068

52 За то вот, приходят935 дни,3117 говорит5002 Господь,3068 когда Я посещу6485 истуканов6456 его, и по всей земле776 его будут602 стонать602 раненые.2491

53 Хотя бы Вавилон894 возвысился5927 до небес,8064 и хотя бы он на высоте4791 укрепил1219 твердыню5797 свою; но от227 Меня придут935 к нему опустошители,7703 говорит5002 Господь.3068

54 Пронесется гул6963 вопля2201 от Вавилона894 и великое1419 разрушение7667 — от земли776 Халдейской,3778

55 ибо Господь3068 опустошит7703 Вавилон894 и положит6 конец6 горделивому1419 голосу6963 в нем. Зашумят1993 волны1530 их как большие7227 воды,4325 раздастся5414 шумный7588 голос6963 их.

56 Ибо придет935 на него, на Вавилон,894 опустошитель,7703 и взяты3920 будут3920 ратоборцы1368 его, сокрушены2865 будут2865 луки7198 их; ибо Господь,3068 Бог410 воздаяний,1578 воздаст7999 воздаяние.7999

57 И напою7937 допьяна7937 князей8269 его и мудрецов2450 его, областеначальников6346 его, и градоправителей5461 его, и воинов1368 его, и заснут3462 сном8142 вечным,5769 и не пробудятся,6974 говорит5002 Царь4428 — Господь3068 Саваоф6635 имя8034 Его.

58 Так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 толстые7342 стены2346 Вавилона894 до основания6209 будут6209 разрушены,6209 и высокие1364 ворота8179 его будут3341 сожжены3341 огнем;784 итак напрасно7385 трудились3021 народы,5971 и племена3816 мучили3286 себя для1767 огня.784

59 Слово,1697 которое пророк5030 Иеремия3414 заповедал6680 Сераии,8304 сыну1121 Нирии,5374 сыну1121 Маасеи,4271 когда он отправлялся3212 в Вавилон894 с Седекиею,6667 царем4428 Иудейским,3063 в четвертый7243 год8141 его царствования;4427 Сераия8304 был главный8269 постельничий.4496

60 Иеремия3414 вписал3789 в одну259 книгу5612 все бедствия,7451 какие должны были придти935 на Вавилон,894 все сии речи,1697 написанные3789 на Вавилон.894

61 И сказал559 Иеремия3414 Сераии:8304 когда ты придешь935 в Вавилон,894 то смотри,7200 прочитай7121 все сии речи,1697

62 и скажи:559 «Господи!3068 Ты изрек1696 о месте4725 сем, что истребишь3772 его так, что не останется3427 в нем ни человека,120 ни скота,929 но оно будет вечною5769 пустынею».8077

63 И когда окончишь3615 чтение7121 сей книги,5612 привяжи7194 к ней камень68 и брось7993 ее в средину8432 Евфрата,6578

64 и скажи:559 «так погрузится8257 Вавилон894 и не восстанет6965 от того бедствия,7451 которое Я наведу935 на него, и они совершенно изнемогут».3286 Доселе речи1697 Иеремии.3414

Єремiя

Розділ 51

1 Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу́ на ото́й Вавилон та на ме́шканців „серця повста́нців на Мене“.

2 І на Вавилон Я пошлю віяча́, і розвіють його, і ви́порожнять його край, бо ото́чать його у день зла.

3 Нехай лука свого напина́є стрілець проти того, хто й собі напина́є, проти того, хто своїм па́нцерем чва́ниться! І не змилуйтеся над його юнака́ми, закля́ттям учиніть усе ві́йсько його!

4 І попа́дають вбиті в халдейському кра́ї, і попроби́вані на його вулицях.

5 Бо Ізраїль та Юда — не вдіве́ць він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та напо́внився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.

6 Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урято́вуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господе́ві час по́мсти, — Він дасть відповідну заплату йому!

7 Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!

8 Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!

9 Вавилон лікували, та він не був ви́лікуваний, — поки́ньте його, і пі́демо кожен до кра́ю свого, бо при́суд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!

10 Вивів Господь справедливості наші, — прийдіть, і розповімо́ на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!

11 Ви́гостріть стрі́ли, візьміте щити́! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його за́дум, — понищити його, бо це по́мста Господня, по́мста за храма Його!

12 Проти мурів Вавилону підіймі́те прапора, сторо́жу зміцніть, сторожі́в порозставляйте, і ча́ти поставте, бо Господь і заду́мав, і зробив, що Він говорив був на ме́шканців Вавилону.

13 О ти, що живеш над великими во́дами, що маєш скарбів багате́нно, — кінець твій прийшов, міра твоєї захла́нности!

14 Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми́ тебе, мов сарано́ю, і на тебе вони крик військо́вий піді́ймуть!

15 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо розтя́г Своїм розумом.

16 Як голос Його забрини́ть, у небеса́х шумлять во́ди, а коли підійма́є Він хмари із кра́ю землі, коли із дощем чинить бли́скавки та випрова́джує вітер зо схо́вищ Своїх,

17 тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!

18 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!

19 Не така, як оці, частка Яковова, бо все це́ Він створи́в, і Ізраїль — племе́но спа́дщини Його, Господь Саваот Йому Йме́ння!

20 Ти Мій мо́лот, знаря́ддя військо́ве, — тобою поб'ю́ Я наро́ди, і тобою Я ви́гублю ца́рства!

21 І тобою поб'ю́ Я коня́ й верхівця́, і тобою поб'ю́ колесни́цю й її візника́!

22 І тобою поб'ю́ чоловіка та жінку, старо́го та хло́пця тобою поб'ю́, і тобою поб'ю́ юнака́ та дівчи́ну!

23 І тобою поб'ю́ пастуха́ й його ста́до, і тобою поб'ю́ селяни́на та за́пряг його, і тобою поб'ю́ Я намі́сників та їхніх засту́пників!

24 І Я відплачу́ Вавилонові і всім мешка́нцям халде́їв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь!

25 Оце Я на тебе, о го́ро ти згу́бна, — говорить Госпо́дь, — що всю зе́млю ти гу́биш! І руку Свою простягну́ над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю́ горою горючою!

26 І не братимуть з тебе нарі́жного ка́меня, ані ка́меня на підва́лини, бо спусто́шенням вічним ти станеш, говорить Госпо́дь.

27 Підіймі́те прапор на землі, засурмі́ть у сурму́ між наро́дами, приготу́йте наро́ди на бій проти ньо́го, покличте на нього ца́рства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьма́на над ними, ко́ней спровадьте, немов ту шорстку́ сарану́!

28 Приготу́йте на бій проти нього наро́ди, царів Мідії, намі́сників її та всіх її засту́пників, та ввесь край панува́ння її!

29 І затрясла́ся земля, і ко́рчитись стала від бо́лю, бо здійсни́лися за́думи Господа на Вавило́н, щоб край вавилонський вчинити жахли́вим спусто́шенням та без мешка́нця.

30 Силачі́ вавилонські воювати перестали, — у тверди́нях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки́, осе́лі його попідпа́лювані, його за́суви зла́мані.

31 Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,

32 і бро́ди захо́плені, і форте́ці огнем попали́ли, вояки перестра́шені.

33 Бо так промовляє Госпо́дь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка́ вавилонська — мов тік в час топта́ння його: іще трохи — й настане для неї час жнив!

34 Поже́р мене й стер мене Навуходоно́сор, цар вавилонський, поставив мене, як той по́суд поро́жній, ковтну́в він мене́, немов змій, моїми розко́шами спо́внив свого живота, ви́пхнув мене...

35 Насилля моє й моє тіло — на Вавило́н, говорить мешка́нка Сіону, кров же моя — на мешка́нців халдеїв, говорить Єрусали́м!

36 Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.

37 І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!

38 Заревуть вони ра́зом, немов левчуки́, загарча́ть, немов ті левеня́та.

39 Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!

40 Поспускаю Я їх, мов овець до зарі́зу, немов барані́в із козла́ми.

41 Як здобутий Шеша́х, і як схо́плена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавило́н посе́ред наро́дів!

42 На Вавилон вийшло море, і вкрився він бе́зліччю хвиль тих його.

43 Міста його стануть спусто́шенням, краєм пустині та сте́пу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка люди́на, і не буде ходи́ти по ньому син лю́дський!

44 І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!

45 Мій наро́де, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!

46 І щоб серце ваше не сла́бло, а ви не зляка́лися вістки, почу́тої в кра́ї, бо при́йде цього ро́ку ця звістка, а потім того ро́ку та звістка, і буде наси́лля в краю́, і повстане пану́ючий проти пану́ючого.

47 Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!

48 І над Вавилоном співа́тимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього прихо́дять спусто́шники з пі́вночі, каже Госпо́дь.

49 Вавилон мусить упа́сти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі.

50 Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

51 Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.

52 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і бовва́нів його навіщу́, і буде стогна́ти пора́нений по всім кра́ї його!

53 Коли б Вавилон аж до неба підні́сся, і коли б уміцни́в свою силу він на височині, то все таки при́йдуть від Мене до нього спусто́шники, каже Господь!

54 Чується крик з Вавилону, і велике пони́щення з кра́ю халдеїв,

55 бо пусто́шить Господь Вавило́на і галас великий приглу́шує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як во́ди великі, і розляга́ється гу́ркіт їхнього голосу.

56 Бо при́йде спусто́шник на нього, на Вавилон, і схо́плене буде лица́рство його, їхній лук полама́ється, бож Бог відпла́ти — Госпо́дь, Він напевно заплатить!

57 І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.

58 Так говорить Господь Саваот: Товстий му́р вавилонський аж до основ буде зни́щений, і брами високі його огнем будуть спа́лені, — і мучились да́рмо наро́ди, і для огню мордува́лись племе́на!“

59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царюва́ння його. А Сера́я був головним царськи́м посте́льником.

60 І написав Єремія все те лихо, що при́йде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова́, що написані на Вавилон.

61 І сказав Єремія до Сераї: „Як при́йдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова́.

62 І скажи: Господи, Ти провіща́в на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому ме́шканця від люди́ни й аж до скоти́ни, бо буде воно спусто́шенням вічним.

63 І станеться, як ти скінчи́ш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до сере́дини Ефрату,

64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу́, — і вони попому́чаться!“ Аж досі — слова Єремієні.

Книга пророка Иеремии

Глава 51

Єремiя

Розділ 51

1 Так говорит559 Господь:3068 вот, Я подниму578278437307 на Вавилон894 и на живущих3427 среди3820 него противников6965 Моих.

1 Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу́ на ото́й Вавилон та на ме́шканців „серця повста́нців на Мене“.

2 И пошлю7971 на Вавилон894 веятелей,2114 и развеют2219 его, и опустошат1238 землю776 его; ибо в день3117 бедствия7451 нападут на него со5439 всех5439 сторон.5439

2 І на Вавилон Я пошлю віяча́, і розвіють його, і ви́порожнять його край, бо ото́чать його у день зла.

3 Пусть стрелец1869 напрягает1869 лук7198 против напрягающего лук и на величающегося5927 бронею5630 своею; и не щадите2550 юношей970 его, истребите2763 все войско6635 его.

3 Нехай лука свого напина́є стрілець проти того, хто й собі напина́є, проти того, хто своїм па́нцерем чва́ниться! І не змилуйтеся над його юнака́ми, закля́ттям учиніть усе ві́йсько його!

4 Пораженные2491 пусть падут5307 на земле776 Халдейской,3778 и пронзенные1856 — на дорогах2351 ее.

4 І попа́дають вбиті в халдейському кра́ї, і попроби́вані на його вулицях.

5 Ибо не овдовел488 Израиль3478 и Иуда3063 от Бога430 Своего, Господа3068 Саваофа;6635 хотя земля776 их полна4390 грехами817 пред Святым6918 Израилевым.3478

5 Бо Ізраїль та Юда — не вдіве́ць він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та напо́внився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.

6 Бегите5127 из среды8432 Вавилона894 и спасайте4422 каждый376 душу5315 свою, чтобы не погибнуть1826 от беззакония5771 его, ибо это время6256 отмщения5360 у Господа,3068 Он воздает7999 ему воздаяние.1576

6 Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урято́вуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господе́ві час по́мсти, — Він дасть відповідну заплату йому!

7 Вавилон894 был золотою2091 чашею3563 в руке3027 Господа,3068 опьянявшею7937 всю землю;776 народы1471 пили8354 из нее вино3196 и безумствовали.1984

7 Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!

8 Внезапно6597 пал5307 Вавилон894 и разбился;7665 рыдайте3213 о нем, возьмите3947 бальзама6875 для раны4341 его: может быть, он исцелеет.7495

8 Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!

9 Врачевали7495 мы Вавилон,894 но не исцелился;7495 оставьте5800 его, и пойдем3212 каждый376 в свою землю,776 потому что приговор4941 о нем достиг5060 до небес8064 и поднялся5375 до облаков.7834

9 Вавилон лікували, та він не був ви́лікуваний, — поки́ньте його, і пі́демо кожен до кра́ю свого, бо при́суд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!

10 Господь3068 вывел3318 на свет3318 правду6666 нашу; пойдем935 и возвестим5608 на Сионе6726 дело4639 Господа3068 Бога430 нашего.

10 Вивів Господь справедливості наші, — прийдіть, і розповімо́ на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!

11 Острите1305 стрелы,2671 наполняйте4390 колчаны;7982 Господь3068 возбудил5782 дух7307 царей4428 Мидийских,4074 потому что у Него есть намерение4209 против Вавилона,894 чтобы истребить7843 его, ибо это есть отмщение5360 Господа,3068 отмщение5360 за храм1964 Его.

11 Ви́гостріть стрі́ли, візьміте щити́! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його за́дум, — понищити його, бо це по́мста Господня, по́мста за храма Його!

12 Против стен2346 Вавилона894 поднимите5375 знамя,5251 усильте2388 надзор,4929 расставьте6965 сторожей,8104 приготовьте3559 засады,693 ибо, как Господь3068 помыслил,2161 так и сделает,6213 что изрек1696 на жителей3427 Вавилона.894

12 Проти мурів Вавилону підіймі́те прапора, сторо́жу зміцніть, сторожі́в порозставляйте, і ча́ти поставте, бо Господь і заду́мав, і зробив, що Він говорив був на ме́шканців Вавилону.

13 О, ты, живущий79317931 при водах4325 великих,7227 изобилующий7227 сокровищами!214 пришел935 конец7093 твой, мера520 жадности1215 твоей.

13 О ти, що живеш над великими во́дами, що маєш скарбів багате́нно, — кінець твій прийшов, міра твоєї захла́нности!

14 Господь3068 Саваоф6635 поклялся7650 Самим Собою:5315 истинно говорю, что наполню4390 тебя людьми,120 как саранчою,3218 и поднимут6030 крик1959 против тебя.

14 Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми́ тебе, мов сарано́ю, і на тебе вони крик військо́вий піді́ймуть!

15 Он сотворил6213 землю776 силою3581 Своею, утвердил3559 вселенную8398 мудростью2451 Своею и разумом8394 Своим распростер5186 небеса.8064

15 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо розтя́г Своїм розумом.

16 По гласу54146963 Его шумят1995 воды4325 на небесах,8064 и Он возводит5927 облака5387 от краев7097 земли,776 творит6213 молнии1300 среди дождя4306 и изводит3318 ветер7307 из хранилищ214 Своих.

16 Як голос Його забрини́ть, у небеса́х шумлять во́ди, а коли підійма́є Він хмари із кра́ю землі, коли із дощем чинить бли́скавки та випрова́джує вітер зо схо́вищ Своїх,

17 Безумствует1197 всякий человек120 в своем знании,1847 срамит3001 себя всякий плавильщик6884 истуканом6459 своим, ибо истукан5262 его есть ложь,8267 и нет в нем духа.7307

17 тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!

18 Это совершенная пустота,1892 дело4639 заблуждения;8595 во время6256 посещения6486 их они исчезнут.6

18 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!

19 Не такова, как их, доля2506 Иакова,3290 ибо Бог его есть Творец3335 всего, и Израиль есть жезл7626 наследия5159 Его, имя8034 Его — Господь3068 Саваоф.6635

19 Не така, як оці, частка Яковова, бо все це́ Він створи́в, і Ізраїль — племе́но спа́дщини Його, Господь Саваот Йому Йме́ння!

20 Ты у Меня — молот,4661 оружие3627 воинское;4421 тобою Я поражал5310 народы1471 и тобою разорял7843 царства;4467

20 Ти Мій мо́лот, знаря́ддя військо́ве, — тобою поб'ю́ Я наро́ди, і тобою Я ви́гублю ца́рства!

21 тобою поражал5310 коня5483 и всадника7392 его и тобою поражал5310 колесницу7393 и возницу7392 ее;

21 І тобою поб'ю́ Я коня́ й верхівця́, і тобою поб'ю́ колесни́цю й її візника́!

22 тобою поражал5310 мужа376 и жену,802 тобою поражал5310 и старого2205 и молодого,5288 тобою поражал5310 и юношу970 и девицу;1330

22 І тобою поб'ю́ чоловіка та жінку, старо́го та хло́пця тобою поб'ю́, і тобою поб'ю́ юнака́ та дівчи́ну!

23 и тобою поражал5310 пастуха7462 и стадо5739 его, тобою поражал5310 и земледельца406 и рабочий6776 скот6776 его, тобою поражал5310 и областеначальников6346 и градоправителей.5461

23 І тобою поб'ю́ пастуха́ й його ста́до, і тобою поб'ю́ селяни́на та за́пряг його, і тобою поб'ю́ Я намі́сників та їхніх засту́пників!

24 И воздам7999 Вавилону894 и всем жителям3427 Халдеи3778 за все то зло,7451 какое они делали6213 на Сионе6726 в глазах5869 ваших, говорит5002 Господь.3068

24 І Я відплачу́ Вавилонові і всім мешка́нцям халде́їв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь!

25 Вот, Я — на тебя, гора2022 губительная,4889 говорит5002 Господь,3068 разоряющая7843 всю землю,776 и простру5186 на тебя руку3027 Мою, и низрину1556 тебя со скал,5553 и сделаю5414 тебя горою2022 обгорелою.8316

25 Оце Я на тебе, о го́ро ти згу́бна, — говорить Госпо́дь, — що всю зе́млю ти гу́биш! І руку Свою простягну́ над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю́ горою горючою!

26 И не возьмут3947 из тебя камня68 для углов6438 и камня68 для основания,4146 но вечно5769 будешь запустением,8077 говорит5002 Господь.3068

26 І не братимуть з тебе нарі́жного ка́меня, ані ка́меня на підва́лини, бо спусто́шенням вічним ти станеш, говорить Госпо́дь.

27 Поднимите5375 знамя5251 на земле,776 трубите8628 трубою7782 среди народов,1471 вооружите6942 против него народы,1471 созовите8085 на него царства4467 Араратские,780 Минийские4508 и Аскеназские,813 поставьте6485 вождя2951 против него, наведите5927 коней,5483 как страшную5569 саранчу.3218

27 Підіймі́те прапор на землі, засурмі́ть у сурму́ між наро́дами, приготу́йте наро́ди на бій проти ньо́го, покличте на нього ца́рства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьма́на над ними, ко́ней спровадьте, немов ту шорстку́ сарану́!

28 Вооружите6942 против него народы,1471 царей4428 Мидии,4074 областеначальников6346 ее и всех градоправителей5461 ее, и всю землю,776 подвластную4475 ей.

28 Приготу́йте на бій проти нього наро́ди, царів Мідії, намі́сників її та всіх її засту́пників, та ввесь край панува́ння її!

29 Трясется7493 земля776 и трепещет,2342 ибо исполняются6965 над Вавилоном894 намерения4284 Господа3068 сделать7760 землю776 Вавилонскую894 пустынею,8047 без жителей.3427

29 І затрясла́ся земля, і ко́рчитись стала від бо́лю, бо здійсни́лися за́думи Господа на Вавило́н, щоб край вавилонський вчинити жахли́вим спусто́шенням та без мешка́нця.

30 Перестали2308 сражаться3898 сильные1368 Вавилонские,894 сидят3427 в укреплениях4679 своих; истощилась5405 сила1369 их, сделались как женщины,802 жилища4908 их сожжены,3341 затворы1280 их сокрушены.7665

30 Силачі́ вавилонські воювати перестали, — у тверди́нях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки́, осе́лі його попідпа́лювані, його за́суви зла́мані.

31 Гонец7323 бежит7323 навстречу7125 гонцу,7323 и вестник5046 навстречу7125 вестнику,5046 чтобы возвестить5046 царю4428 Вавилонскому,894 что город5892 его взят3920 со всех концов,7097

31 Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,

32 и броды4569 захвачены,8610 и ограды98 сожжены8313 огнем,784 и воины5824421 поражены926 страхом.926

32 і бро́ди захо́плені, і форте́ці огнем попали́ли, вояки перестра́шені.

33 Ибо так говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 Бог430 Израилев:3478 дочь1323 Вавилона894 подобна гумну1637 во время6256 молотьбы1869 на нем; еще немного,4592 и наступит935 время6256 жатвы7105 ее.

33 Бо так промовляє Госпо́дь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка́ вавилонська — мов тік в час топта́ння його: іще трохи — й настане для неї час жнив!

34 Пожирал398 меня и грыз2000 меня Навуходоносор,5019 царь4428 Вавилонский;894 сделал3322 меня пустым7385 сосудом;3627 поглощал1104 меня, как дракон;8577 наполнял4390 чрево3770 свое сластями5730 моими, извергал1740 меня.

34 Поже́р мене й стер мене Навуходоно́сор, цар вавилонський, поставив мене, як той по́суд поро́жній, ковтну́в він мене́, немов змій, моїми розко́шами спо́внив свого живота, ви́пхнув мене...

35 Обида2555 моя и плоть7607 моя — на Вавилоне,894 скажет559 обитательница3427 Сиона,6726 и кровь1818 моя — на жителях3427 Халдеи,3778 скажет559 Иерусалим.3389

35 Насилля моє й моє тіло — на Вавило́н, говорить мешка́нка Сіону, кров же моя — на мешка́нців халдеїв, говорить Єрусали́м!

36 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я вступлюсь7378 в твое дело7379 и отмщу53585360 за тебя, и осушу2717 море3220 его, и иссушу3001 каналы4726 его.

36 Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.

37 И Вавилон894 будет грудою развалин,1530 жилищем4583 шакалов,8577 ужасом8047 и посмеянием,8322 без жителей.3427

37 І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!

38 Как львы3715 зарыкают7580 все3162 они, и заревут5286 как щенки1484 львиные.738

38 Заревуть вони ра́зом, немов левчуки́, загарча́ть, немов ті левеня́та.

39 Во время разгорячения2527 их сделаю7896 им пир4960 и упою7937 их, чтобы они повеселились5937 и заснули3462 вечным5769 сном,8142 и не пробуждались,6974 говорит5002 Господь.3068

39 Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!

40 Сведу3381 их как ягнят3733 на заклание,2873 как овнов352 с козлами.6260

40 Поспускаю Я їх, мов овець до зарі́зу, немов барані́в із козла́ми.

41 Как взят3920 Сесах,8347 и завоевана8610 слава8416 всей земли!776 Как сделался Вавилон894 ужасом8047 между народами!1471

41 Як здобутий Шеша́х, і як схо́плена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавило́н посе́ред наро́дів!

42 Устремилось5927 на Вавилон894 море;3220 он покрыт3680 множеством1995 волн1530 его.

42 На Вавилон вийшло море, і вкрився він бе́зліччю хвиль тих його.

43 Города5892 его сделались пустыми,8047 землею776 сухою,6723 степью,6160 землею,776 где не живет3427 ни один человек376 и где2004 не проходит5674 сын1121 человеческий.120

43 Міста його стануть спусто́шенням, краєм пустині та сте́пу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка люди́на, і не буде ходи́ти по ньому син лю́дський!

44 И посещу6485 Вила1078 в Вавилоне,894 и исторгну3318 из уст6310 его проглоченное1105 им, и народы1471 не будут5102 более стекаться5102 к нему, даже и стены2346 Вавилонские894 падут.5307

44 І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!

45 Выходи3318 из среды8432 его, народ5971 Мой, и спасайте4422 каждый376 душу5315 свою от пламенного2740 гнева639 Господа.3068

45 Мій наро́де, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!

46 Да не ослабевает7401 сердце3824 ваше, и не бойтесь3372 слуха,8052 который будет8085 слышен8085 на земле;776 слух8052 придет935 в один год,8141 и потом310 в другой год,8141 и на земле776 будет насилие,2555 властелин4910 восстанет на властелина.4910

46 І щоб серце ваше не сла́бло, а ви не зляка́лися вістки, почу́тої в кра́ї, бо при́йде цього ро́ку ця звістка, а потім того ро́ку та звістка, і буде наси́лля в краю́, і повстане пану́ючий проти пану́ючого.

47 Посему вот, приходят935 дни,3117 когда Я посещу6485 идолов6456 Вавилона,894 и вся земля776 его будет954 посрамлена,954 и все пораженные2491 его падут5307 среди8432 него.

47 Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!

48 И восторжествуют7442 над Вавилоном894 небо8064 и земля776 и все, что на них; ибо от севера6828 придут935 к нему опустошители,7703 говорит5002 Господь.3068

48 І над Вавилоном співа́тимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього прихо́дять спусто́шники з пі́вночі, каже Госпо́дь.

49 Как1571 Вавилон894 повергал5307 пораженных2491 Израильтян,3478 так в Вавилоне894 будут5307 повержены5307 пораженные2491 всей страны.776

49 Вавилон мусить упа́сти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі.

50 Спасшиеся6405 от меча,2719 уходите,1980 не останавливайтесь,5975 вспомните2142 издали7350 о Господе,3068 и да взойдет5927 Иерусалим3389 на сердце3824 ваше.

50 Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

51 Стыдно954 нам было,954 когда мы слышали8085 ругательство:2781 бесчестие3639 покрывало3680 лица6440 наши, когда чужеземцы2114 пришли935 во святилище4720 дома1004 Господня.3068

51 Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.

52 За то вот, приходят935 дни,3117 говорит5002 Господь,3068 когда Я посещу6485 истуканов6456 его, и по всей земле776 его будут602 стонать602 раненые.2491

52 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і бовва́нів його навіщу́, і буде стогна́ти пора́нений по всім кра́ї його!

53 Хотя бы Вавилон894 возвысился5927 до небес,8064 и хотя бы он на высоте4791 укрепил1219 твердыню5797 свою; но от227 Меня придут935 к нему опустошители,7703 говорит5002 Господь.3068

53 Коли б Вавилон аж до неба підні́сся, і коли б уміцни́в свою силу він на височині, то все таки при́йдуть від Мене до нього спусто́шники, каже Господь!

54 Пронесется гул6963 вопля2201 от Вавилона894 и великое1419 разрушение7667 — от земли776 Халдейской,3778

54 Чується крик з Вавилону, і велике пони́щення з кра́ю халдеїв,

55 ибо Господь3068 опустошит7703 Вавилон894 и положит6 конец6 горделивому1419 голосу6963 в нем. Зашумят1993 волны1530 их как большие7227 воды,4325 раздастся5414 шумный7588 голос6963 их.

55 бо пусто́шить Господь Вавило́на і галас великий приглу́шує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як во́ди великі, і розляга́ється гу́ркіт їхнього голосу.

56 Ибо придет935 на него, на Вавилон,894 опустошитель,7703 и взяты3920 будут3920 ратоборцы1368 его, сокрушены2865 будут2865 луки7198 их; ибо Господь,3068 Бог410 воздаяний,1578 воздаст7999 воздаяние.7999

56 Бо при́йде спусто́шник на нього, на Вавилон, і схо́плене буде лица́рство його, їхній лук полама́ється, бож Бог відпла́ти — Госпо́дь, Він напевно заплатить!

57 И напою7937 допьяна7937 князей8269 его и мудрецов2450 его, областеначальников6346 его, и градоправителей5461 его, и воинов1368 его, и заснут3462 сном8142 вечным,5769 и не пробудятся,6974 говорит5002 Царь4428 — Господь3068 Саваоф6635 имя8034 Его.

57 І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.

58 Так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 толстые7342 стены2346 Вавилона894 до основания6209 будут6209 разрушены,6209 и высокие1364 ворота8179 его будут3341 сожжены3341 огнем;784 итак напрасно7385 трудились3021 народы,5971 и племена3816 мучили3286 себя для1767 огня.784

58 Так говорить Господь Саваот: Товстий му́р вавилонський аж до основ буде зни́щений, і брами високі його огнем будуть спа́лені, — і мучились да́рмо наро́ди, і для огню мордува́лись племе́на!“

59 Слово,1697 которое пророк5030 Иеремия3414 заповедал6680 Сераии,8304 сыну1121 Нирии,5374 сыну1121 Маасеи,4271 когда он отправлялся3212 в Вавилон894 с Седекиею,6667 царем4428 Иудейским,3063 в четвертый7243 год8141 его царствования;4427 Сераия8304 был главный8269 постельничий.4496

59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царюва́ння його. А Сера́я був головним царськи́м посте́льником.

60 Иеремия3414 вписал3789 в одну259 книгу5612 все бедствия,7451 какие должны были придти935 на Вавилон,894 все сии речи,1697 написанные3789 на Вавилон.894

60 І написав Єремія все те лихо, що при́йде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова́, що написані на Вавилон.

61 И сказал559 Иеремия3414 Сераии:8304 когда ты придешь935 в Вавилон,894 то смотри,7200 прочитай7121 все сии речи,1697

61 І сказав Єремія до Сераї: „Як при́йдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова́.

62 и скажи:559 «Господи!3068 Ты изрек1696 о месте4725 сем, что истребишь3772 его так, что не останется3427 в нем ни человека,120 ни скота,929 но оно будет вечною5769 пустынею».8077

62 І скажи: Господи, Ти провіща́в на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому ме́шканця від люди́ни й аж до скоти́ни, бо буде воно спусто́шенням вічним.

63 И когда окончишь3615 чтение7121 сей книги,5612 привяжи7194 к ней камень68 и брось7993 ее в средину8432 Евфрата,6578

63 І станеться, як ти скінчи́ш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до сере́дини Ефрату,

64 и скажи:559 «так погрузится8257 Вавилон894 и не восстанет6965 от того бедствия,7451 которое Я наведу935 на него, и они совершенно изнемогут».3286 Доселе речи1697 Иеремии.3414

64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу́, — і вони попому́чаться!“ Аж досі — слова Єремієні.