Евангелие от ИоаннаГлава 7 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Тогда |
|
4 Ибо |
|
5 Ибо |
|
6 На это |
|
7 |
|
8 |
|
9 Сие |
|
10 |
|
11 |
|
12 И |
|
13 Впрочем |
|
14 |
|
15 И |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 Но |
|
28 Тогда |
|
29 |
|
30 И |
|
31 Многие |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 При сем |
|
36 Что |
|
37 |
|
38 |
|
39 Сие |
|
40 |
|
41 Другие |
|
42 Не |
|
43 Итак |
|
44 Некоторые |
|
45 |
|
46 Служители |
|
47 |
|
48 Уверовал |
|
49 Но |
|
50 Никодим, |
|
51 судит |
|
52 На это |
|
53 |
Вiд IванаРозділ 7 |
|
1 |
|
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки. |
|
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. |
|
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“. |
|
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його! |
|
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш. |
|
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі. |
|
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“. |
|
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї. |
|
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай. |
|
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“ |
|
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“. |
|
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв. |
|
14 |
|
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“ |
|
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене. |
|
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я. |
|
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема. |
|
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“ |
|
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“ |
|
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь. |
|
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка. |
|
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив? |
|
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“ |
|
25 |
|
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос? |
|
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“. |
|
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте. |
|
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“ |
|
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́. |
|
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“ |
|
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його. |
|
33 |
|
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“. |
|
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати? |
|
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“ |
|
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є! |
|
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“. |
|
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений. |
|
40 |
|
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї? |
|
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“ |
|
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього. |
|
44 |
|
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“ |
|
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“. |
|
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено? |
|
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього? |
|
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“ |
|
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них: |
|
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“ |
|
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“. |
|
53 І до дому свого́ пішов кожен. |
Евангелие от ИоаннаГлава 7 |
Вiд IванаРозділ 7 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки. |
|
3 Тогда |
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. |
|
4 Ибо |
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“. |
|
5 Ибо |
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його! |
|
6 На это |
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш. |
|
7 |
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі. |
|
8 |
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“. |
|
9 Сие |
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї. |
|
10 |
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай. |
|
11 |
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“ |
|
12 И |
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“. |
|
13 Впрочем |
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв. |
|
14 |
14 |
|
15 И |
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“ |
|
16 |
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене. |
|
17 |
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я. |
|
18 |
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема. |
|
19 |
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“ |
|
20 |
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“ |
|
21 |
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь. |
|
22 |
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка. |
|
23 |
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив? |
|
24 |
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“ |
|
25 |
25 |
|
26 |
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос? |
|
27 Но |
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“. |
|
28 Тогда |
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте. |
|
29 |
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“ |
|
30 И |
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́. |
|
31 Многие |
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“ |
|
32 |
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його. |
|
33 |
33 |
|
34 |
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“. |
|
35 При сем |
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати? |
|
36 Что |
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“ |
|
37 |
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є! |
|
38 |
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“. |
|
39 Сие |
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений. |
|
40 |
40 |
|
41 Другие |
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї? |
|
42 Не |
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“ |
|
43 Итак |
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього. |
|
44 Некоторые |
44 |
|
45 |
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“ |
|
46 Служители |
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“. |
|
47 |
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено? |
|
48 Уверовал |
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього? |
|
49 Но |
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“ |
|
50 Никодим, |
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них: |
|
51 судит |
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“ |
|
52 На это |
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“. |
|
53 |
53 І до дому свого́ пішов кожен. |