ВторозакониеГлава 2 |
|
1 |
|
2 И сказал |
|
3 полно |
|
4 и народу |
|
5 начинать |
|
6 пищу |
|
7 ибо Господь, |
|
8 |
|
9 И сказал |
|
10 прежде |
|
11 и они |
|
12 а на Сеире |
|
13 итак встаньте |
|
14 С тех пор, |
|
15 да и рука |
|
16 Когда же перевелись |
|
17 тогда сказал |
|
18 ты проходишь |
|
19 и приблизился |
|
20 |
|
21 народ |
|
22 как Он сделал |
|
23 и Аввеев, |
|
24 |
|
25 с сего дня |
|
26 И послал |
|
27 позволь |
|
28 пищу |
|
29 так, как сделали |
|
30 Но Сигон, |
|
31 И сказал |
|
32 И Сигон |
|
33 и предал |
|
34 и взяли |
|
35 только взяли |
|
36 От Ароера, |
|
37 Только к земле |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
|
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
|
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
|
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
|
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
|
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
|
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
|
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
|
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
|
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
|
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
|
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
|
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
|
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
|
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
|
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
|
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
|
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
|
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
|
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
|
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
|
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
|
24 |
|
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
|
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
|
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
|
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
|
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
|
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
|
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
|
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
|
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
|
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
|
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
|
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
|
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |
ВторозакониеГлава 2 |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 И сказал |
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
|
3 полно |
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
|
4 и народу |
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
|
5 начинать |
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
|
6 пищу |
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
|
7 ибо Господь, |
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
|
8 |
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
|
9 И сказал |
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
|
10 прежде |
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
|
11 и они |
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
|
12 а на Сеире |
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
|
13 итак встаньте |
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
|
14 С тех пор, |
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
|
15 да и рука |
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
|
16 Когда же перевелись |
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
|
17 тогда сказал |
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
|
18 ты проходишь |
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
|
19 и приблизился |
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
|
20 |
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
|
21 народ |
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
|
22 как Он сделал |
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
|
23 и Аввеев, |
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
|
24 |
24 |
|
25 с сего дня |
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
|
26 И послал |
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
|
27 позволь |
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
|
28 пищу |
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
|
29 так, как сделали |
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
|
30 Но Сигон, |
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
|
31 И сказал |
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
|
32 И Сигон |
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
|
33 и предал |
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
|
34 и взяли |
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
|
35 только взяли |
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
|
36 От Ароера, |
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
|
37 Только к земле |
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |