ЄзекiїльРозділ 33 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м, |
|
3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ, |
|
4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде! |
|
5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу. |
|
6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го. |
|
7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене. |
|
8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. |
|
9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в. |
|
10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“ |
|
11 |
|
12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́. |
|
13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре! |
|
14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість: |
|
15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! |
|
16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити! |
|
17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога. |
|
18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! |
|
19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити! |
|
20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“ |
|
21 |
|
22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий! |
|
23 І було мені слово Господнє таке: |
|
24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину ! |
|
25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви? |
|
26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви? |
|
27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці! |
|
28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого. |
|
29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони. |
|
30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа? |
|
31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою. |
|
32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують! |
|
33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“. |
以西結書第33章 |
|
1 耶和華又諭我曰、 |
|
2 人子、當告民曰、如我於邦國、降以鋒刃之災、則民簡境內一人、置爲戍卒、 |
|
3 戍卒見刃將至、吹角以警衆、 |
|
4 凡聞角音、不知警畏、刃至而殺之、其罪歸己、 |
|
5 彼聞角音、不知警畏、其罪歸己、警畏者生命可救、 |
|
6 如戍卒見刃將至、不吹角以警衆、刃至而殺人、則彼死於罪愆、而戍卒亦遭刑罰。 |
|
7 人子、我使爾爲戍卒、稽察以色列家、必聽我命、代我示民、 |
|
8 我謂惡人必死、以告乎爾、如爾不示之、使彼悛改、則惡人將死於罪、而爾不能免於刑罰、 |
|
9 如爾示惡人、使彼悛改、彼仍怙過不悛、則死於罪、而爾得免、 |
|
10 人子、當告以色列家云、爾曹常言我任罪戾、日漸消亡、豈能得生、 |
|
11 然主耶和華曰、我指己而誓、我不以人作惡致死爲悅、惟以人悛惡得生爲悅、故爾以色列家當改厥惡、何必蹈於死亡、 |
|
12 人子、當告民云、如善人陷罪、不因前善而獲救、惡人悛改、不因舊惡而殞亡、 |
|
13 我言善人必生、如彼自恃其善、陷罪觸法、則其前善、必不復憶、因其作惡、必置之死、 |
|
14 我言惡人必死、如彼悛改、惟善是行。 |
|
15 受人質則反之、盜人物則償之、不復爲惡、遵我法度、以望得生、則生命可保、死所不臨。 |
|
16 不復念其舊惡、因彼衆善奉行、則必獲生。 |
|
17 爾民常言主耶和華所爲、不秉大公、實衆所爲偏頗。 |
|
18 善人去善作惡、則因其所爲、置諸死地、 |
|
19 惡人悛改素行、孳孳爲義、則可得生、 |
|
20 以色列族常言我耶和華所爲、不尚正直、我必鞫爾、察爾所爲、 |
|
21 先知云、我儕被擄之十二年十月五日、有一人免難、至自耶路撒冷、告我云、城陷矣。 |
|
22 前夕免難之人未至、耶和華之神感我、使我言此、詰朝、免難者至、我則啟口、不復緘默。 |
|
23 耶和華諭我曰、 |
|
24 人子、以色列地荒墟、居民常言亞伯拉罕一人、能得斯土、我儕旣衆、豈不能據而有之、 |
|
25 爾當告之云、主耶和華曰、肉常有血、爾曹食之、崇敬偶像、殘害人命、豈能據有斯土、 |
|
26 爾恃鋒刃、作可惡之事、玷人妻室、詎能得土、 |
|
27 爾先知當告之云、主耶和華曰、我指己而誓、維彼衆民、居於邱墟、必亡於刃、處於郊野、必噬於獸、藏於城垣巖穴、必斃於疫癘、 |
|
28 以色列族恒誇其能、我必使彼不能矜詡、令其山岡原隰、俱變荒坵、人踪罕至、 |
|
29 彼作不端、我所痛疾、必使其地、凄凉寂寞、俾知我乃耶和華、 |
|
30 人子、爾民在垣墉之側、門閾之間、彼此相語、指爾而言曰、來聽耶和華所傳之諭、 |
|
31 彼旣至、坐於爾前、若我民然、聽爾言不行、口所言則愛爾不置、其心貪婪、 |
|
32 彼聞爾言、若聞善謳者、發其清歌、善樂者、操其妙音、彼聽爾言、而弗遵行、 |
|
33 是事旣成、我言已應、則可知先知已至民間。 |
ЄзекiїльРозділ 33 |
以西結書第33章 |
|
1 |
1 耶和華又諭我曰、 |
|
2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м, |
2 人子、當告民曰、如我於邦國、降以鋒刃之災、則民簡境內一人、置爲戍卒、 |
|
3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ, |
3 戍卒見刃將至、吹角以警衆、 |
|
4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде! |
4 凡聞角音、不知警畏、刃至而殺之、其罪歸己、 |
|
5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу. |
5 彼聞角音、不知警畏、其罪歸己、警畏者生命可救、 |
|
6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го. |
6 如戍卒見刃將至、不吹角以警衆、刃至而殺人、則彼死於罪愆、而戍卒亦遭刑罰。 |
|
7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене. |
7 人子、我使爾爲戍卒、稽察以色列家、必聽我命、代我示民、 |
|
8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. |
8 我謂惡人必死、以告乎爾、如爾不示之、使彼悛改、則惡人將死於罪、而爾不能免於刑罰、 |
|
9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в. |
9 如爾示惡人、使彼悛改、彼仍怙過不悛、則死於罪、而爾得免、 |
|
10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“ |
10 人子、當告以色列家云、爾曹常言我任罪戾、日漸消亡、豈能得生、 |
|
11 |
11 然主耶和華曰、我指己而誓、我不以人作惡致死爲悅、惟以人悛惡得生爲悅、故爾以色列家當改厥惡、何必蹈於死亡、 |
|
12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́. |
12 人子、當告民云、如善人陷罪、不因前善而獲救、惡人悛改、不因舊惡而殞亡、 |
|
13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре! |
13 我言善人必生、如彼自恃其善、陷罪觸法、則其前善、必不復憶、因其作惡、必置之死、 |
|
14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість: |
14 我言惡人必死、如彼悛改、惟善是行。 |
|
15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! |
15 受人質則反之、盜人物則償之、不復爲惡、遵我法度、以望得生、則生命可保、死所不臨。 |
|
16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити! |
16 不復念其舊惡、因彼衆善奉行、則必獲生。 |
|
17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога. |
17 爾民常言主耶和華所爲、不秉大公、實衆所爲偏頗。 |
|
18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! |
18 善人去善作惡、則因其所爲、置諸死地、 |
|
19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити! |
19 惡人悛改素行、孳孳爲義、則可得生、 |
|
20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“ |
20 以色列族常言我耶和華所爲、不尚正直、我必鞫爾、察爾所爲、 |
|
21 |
21 先知云、我儕被擄之十二年十月五日、有一人免難、至自耶路撒冷、告我云、城陷矣。 |
|
22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий! |
22 前夕免難之人未至、耶和華之神感我、使我言此、詰朝、免難者至、我則啟口、不復緘默。 |
|
23 І було мені слово Господнє таке: |
23 耶和華諭我曰、 |
|
24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину ! |
24 人子、以色列地荒墟、居民常言亞伯拉罕一人、能得斯土、我儕旣衆、豈不能據而有之、 |
|
25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви? |
25 爾當告之云、主耶和華曰、肉常有血、爾曹食之、崇敬偶像、殘害人命、豈能據有斯土、 |
|
26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви? |
26 爾恃鋒刃、作可惡之事、玷人妻室、詎能得土、 |
|
27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці! |
27 爾先知當告之云、主耶和華曰、我指己而誓、維彼衆民、居於邱墟、必亡於刃、處於郊野、必噬於獸、藏於城垣巖穴、必斃於疫癘、 |
|
28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого. |
28 以色列族恒誇其能、我必使彼不能矜詡、令其山岡原隰、俱變荒坵、人踪罕至、 |
|
29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони. |
29 彼作不端、我所痛疾、必使其地、凄凉寂寞、俾知我乃耶和華、 |
|
30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа? |
30 人子、爾民在垣墉之側、門閾之間、彼此相語、指爾而言曰、來聽耶和華所傳之諭、 |
|
31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою. |
31 彼旣至、坐於爾前、若我民然、聽爾言不行、口所言則愛爾不置、其心貪婪、 |
|
32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують! |
32 彼聞爾言、若聞善謳者、發其清歌、善樂者、操其妙音、彼聽爾言、而弗遵行、 |
|
33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“. |
33 是事旣成、我言已應、則可知先知已至民間。 |