Приповiстi

Розділ 23

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

箴言

第23章

1 赴長者席、必敬必戒。

2 有如飲劍、毋饕餮。

3 毋貪佳肴、勿戀甘餌。

4 毋圖富有、靡恃己長。

5 毋注目浮榮、蓋貨財之去、速如鷹飛、鼓翼而沖天。

6 宴友而睚眦、勿與共食、貪其珍錯。

7 外導飲而內慳吝、口則是而心則非。

8 爾雖食少必復哇、爾雖言謝亦何裨。

9 維彼愚人、毋語以微妙、恐其藐視爾道。

10 鄰里界址前人所定、毋行遷徙、孤子田畝、毋行侵奪。

11 蓋全能之主必報厥仇、必伸厥寃。

12 專心學道、傾耳以聽。

13 髫齡必受督責、杖之則身不歸死地、魂不墮陰府。

14 併於上節

15 爾小子、如爾心睿智、我心悅懌。

16 爾口言善、我衷歡樂。

17 惡人雖居顯要、勿懷不平、惟終日畏耶和華。

18 迨其終也、必不爽其報施、必不絕爾所望。

19 爾小子、聽我言而得智、守本心而遵道。

20 蕩檢者勿交、沉湎者勿友、

21 蓋饕餮甘酒必致貧、思寢之人必衣敝。

22 父母生爾、雖至老邁、宜聽勿棄。

23 宜求智慧、服膺眞理。

24 生子善且智、父必欣喜、母亦歡樂。

25 併於上節

26 爾小子、心歸乎我、目注乎道。

27 妓女猶深坑、淫婦若陷阱、

28 隨在匿迹以誘人、使蹈罪愆。

29 誰遭禍患、誰起爭競、誰搆怨尤、誰目赤身傷、出於無因、

30 惟耽麯蘖、嘗旨酒、調劑甚厚者、則若是。

31 勿以觀酒爲樂、其色貴朱、入爵則沸、依法而流。

32 不知其終、酒傷若蛇、其毒若蝮、

33 旣沈湎於酒、則目注淫婦、心思邪僻。

34 其危也、若揠息海中、高枕桅上。

35 勿自謂受擊而不傷、醉爲無害、醒而再飲。

Приповiстi

Розділ 23

箴言

第23章

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

1 赴長者席、必敬必戒。

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

2 有如飲劍、毋饕餮。

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

3 毋貪佳肴、勿戀甘餌。

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

4 毋圖富有、靡恃己長。

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

5 毋注目浮榮、蓋貨財之去、速如鷹飛、鼓翼而沖天。

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

6 宴友而睚眦、勿與共食、貪其珍錯。

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

7 外導飲而內慳吝、口則是而心則非。

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

8 爾雖食少必復哇、爾雖言謝亦何裨。

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

9 維彼愚人、毋語以微妙、恐其藐視爾道。

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

10 鄰里界址前人所定、毋行遷徙、孤子田畝、毋行侵奪。

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

11 蓋全能之主必報厥仇、必伸厥寃。

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

12 專心學道、傾耳以聽。

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

13 髫齡必受督責、杖之則身不歸死地、魂不墮陰府。

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

14 併於上節

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

15 爾小子、如爾心睿智、我心悅懌。

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

16 爾口言善、我衷歡樂。

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

17 惡人雖居顯要、勿懷不平、惟終日畏耶和華。

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

18 迨其終也、必不爽其報施、必不絕爾所望。

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

19 爾小子、聽我言而得智、守本心而遵道。

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

20 蕩檢者勿交、沉湎者勿友、

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

21 蓋饕餮甘酒必致貧、思寢之人必衣敝。

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

22 父母生爾、雖至老邁、宜聽勿棄。

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

23 宜求智慧、服膺眞理。

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

24 生子善且智、父必欣喜、母亦歡樂。

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

25 併於上節

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

26 爾小子、心歸乎我、目注乎道。

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

27 妓女猶深坑、淫婦若陷阱、

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

28 隨在匿迹以誘人、使蹈罪愆。

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

29 誰遭禍患、誰起爭競、誰搆怨尤、誰目赤身傷、出於無因、

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

30 惟耽麯蘖、嘗旨酒、調劑甚厚者、則若是。

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

31 勿以觀酒爲樂、其色貴朱、入爵則沸、依法而流。

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

32 不知其終、酒傷若蛇、其毒若蝮、

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

33 旣沈湎於酒、則目注淫婦、心思邪僻。

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

34 其危也、若揠息海中、高枕桅上。

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

35 勿自謂受擊而不傷、醉爲無害、醒而再飲。