ПриповiстiРозділ 23 |
1 |
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра: |
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий! |
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, — |
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба. |
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його, |
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, — |
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш! |
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх. |
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́, |
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою! |
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й. |
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре: |
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. |
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, |
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне. |
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього, |
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине. |
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. |
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють, |
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття. |
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя. |
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум. |
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним. |
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила. |
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої. |
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка. |
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́. |
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? — |
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного. |
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, — |
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, — |
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі... |
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́. |
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“. |
箴言第23章 |
1 赴長者席、必敬必戒。 |
2 有如飲劍、毋饕餮。 |
3 毋貪佳肴、勿戀甘餌。 |
4 毋圖富有、靡恃己長。 |
5 毋注目浮榮、蓋貨財之去、速如鷹飛、鼓翼而沖天。 |
6 宴友而睚眦、勿與共食、貪其珍錯。 |
7 外導飲而內慳吝、口則是而心則非。 |
8 爾雖食少必復哇、爾雖言謝亦何裨。 |
9 維彼愚人、毋語以微妙、恐其藐視爾道。 |
10 鄰里界址前人所定、毋行遷徙、孤子田畝、毋行侵奪。 |
11 蓋全能之主必報厥仇、必伸厥寃。 |
12 專心學道、傾耳以聽。 |
13 髫齡必受督責、杖之則身不歸死地、魂不墮陰府。 |
14 |
15 爾小子、如爾心睿智、我心悅懌。 |
16 爾口言善、我衷歡樂。 |
17 惡人雖居顯要、勿懷不平、惟終日畏耶和華。 |
18 迨其終也、必不爽其報施、必不絕爾所望。 |
19 爾小子、聽我言而得智、守本心而遵道。 |
20 蕩檢者勿交、沉湎者勿友、 |
21 蓋饕餮甘酒必致貧、思寢之人必衣敝。 |
22 父母生爾、雖至老邁、宜聽勿棄。 |
23 宜求智慧、服膺眞理。 |
24 生子善且智、父必欣喜、母亦歡樂。 |
25 |
26 爾小子、心歸乎我、目注乎道。 |
27 妓女猶深坑、淫婦若陷阱、 |
28 隨在匿迹以誘人、使蹈罪愆。 |
29 誰遭禍患、誰起爭競、誰搆怨尤、誰目赤身傷、出於無因、 |
30 惟耽麯蘖、嘗旨酒、調劑甚厚者、則若是。 |
31 勿以觀酒爲樂、其色貴朱、入爵則沸、依法而流。 |
32 不知其終、酒傷若蛇、其毒若蝮、 |
33 旣沈湎於酒、則目注淫婦、心思邪僻。 |
34 其危也、若揠息海中、高枕桅上。 |
35 勿自謂受擊而不傷、醉爲無害、醒而再飲。 |
ПриповiстiРозділ 23 |
箴言第23章 |
1 |
1 赴長者席、必敬必戒。 |
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра: |
2 有如飲劍、毋饕餮。 |
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий! |
3 毋貪佳肴、勿戀甘餌。 |
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, — |
4 毋圖富有、靡恃己長。 |
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба. |
5 毋注目浮榮、蓋貨財之去、速如鷹飛、鼓翼而沖天。 |
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його, |
6 宴友而睚眦、勿與共食、貪其珍錯。 |
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, — |
7 外導飲而內慳吝、口則是而心則非。 |
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш! |
8 爾雖食少必復哇、爾雖言謝亦何裨。 |
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх. |
9 維彼愚人、毋語以微妙、恐其藐視爾道。 |
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́, |
10 鄰里界址前人所定、毋行遷徙、孤子田畝、毋行侵奪。 |
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою! |
11 蓋全能之主必報厥仇、必伸厥寃。 |
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й. |
12 專心學道、傾耳以聽。 |
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре: |
13 髫齡必受督責、杖之則身不歸死地、魂不墮陰府。 |
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. |
14 |
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, |
15 爾小子、如爾心睿智、我心悅懌。 |
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне. |
16 爾口言善、我衷歡樂。 |
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього, |
17 惡人雖居顯要、勿懷不平、惟終日畏耶和華。 |
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине. |
18 迨其終也、必不爽其報施、必不絕爾所望。 |
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. |
19 爾小子、聽我言而得智、守本心而遵道。 |
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють, |
20 蕩檢者勿交、沉湎者勿友、 |
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття. |
21 蓋饕餮甘酒必致貧、思寢之人必衣敝。 |
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя. |
22 父母生爾、雖至老邁、宜聽勿棄。 |
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум. |
23 宜求智慧、服膺眞理。 |
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним. |
24 生子善且智、父必欣喜、母亦歡樂。 |
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила. |
25 |
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої. |
26 爾小子、心歸乎我、目注乎道。 |
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка. |
27 妓女猶深坑、淫婦若陷阱、 |
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́. |
28 隨在匿迹以誘人、使蹈罪愆。 |
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? — |
29 誰遭禍患、誰起爭競、誰搆怨尤、誰目赤身傷、出於無因、 |
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного. |
30 惟耽麯蘖、嘗旨酒、調劑甚厚者、則若是。 |
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, — |
31 勿以觀酒爲樂、其色貴朱、入爵則沸、依法而流。 |
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, — |
32 不知其終、酒傷若蛇、其毒若蝮、 |
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі... |
33 旣沈湎於酒、則目注淫婦、心思邪僻。 |
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́. |
34 其危也、若揠息海中、高枕桅上。 |
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“. |
35 勿自謂受擊而不傷、醉爲無害、醒而再飲。 |