Екклезiяст

Розділ 5

1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

傳道書

第5章

1 詣上帝殿、必愼必恪、傾耳以聆、勿效愚人、作惡獻祭、不自知其非義。

2 勿造次啟口出言於上帝前、蓋上帝在天、爾在地、故言必寡。

3 多慮多夢、多言多拙。

4 愚魯者流、上帝所不悅、凡指上帝而發願、當償勿緩。

5 寕勿許願、毋許而不償。

6 勿以口所許、陷於罪戾、毋告祭司、以所許之言爲誤、恐上帝震怒、敗爾所爲。

7 夢寐多屬幻境、浮詞亦屬空虛、惟爾當畏上帝。

8 爾觀州邑強暴、虐貧枉法、則勿殷憂、人雖居高位、更有尊於彼者、鑒察其所爲、其上又有至尊至高者。

9 莫重乎農事、上下咸獲其利、

10 以金爲寶者、金不足以滿其心、惟貨是好者、貨不足以充其欲、此亦屬於虛而已。

11 財充則用繁、有財何裨。

12 勞者食無餘、每見其安寢、富者因多財、恒不遑假寐。

13 曠觀天下之人、深可憫惜、積貯貨財、自取其害、

14 旣遭患難、貨財俱失、雖有子孫、無業可遺。

15 蓋裸而出世、必裸而歸土、所勤勞而得者、毫不能擕。

16 良可憫也、其入世若是、其逝世亦若是、捕風無益、徒勞而已。

17 畢生蒙昧、多病多愁。

18 以我觀之、上帝使人一生操作、式飲式食、安享其成、豈不甚美。

19 上帝賜人以貲財、供其食用、旣勞而得之、當逸而享之、

Екклезiяст

Розділ 5

傳道書

第5章

1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

1 詣上帝殿、必愼必恪、傾耳以聆、勿效愚人、作惡獻祭、不自知其非義。

2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

2 勿造次啟口出言於上帝前、蓋上帝在天、爾在地、故言必寡。

3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

3 多慮多夢、多言多拙。

4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

4 愚魯者流、上帝所不悅、凡指上帝而發願、當償勿緩。

5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

5 寕勿許願、毋許而不償。

6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

6 勿以口所許、陷於罪戾、毋告祭司、以所許之言爲誤、恐上帝震怒、敗爾所爲。

7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

7 夢寐多屬幻境、浮詞亦屬空虛、惟爾當畏上帝。

8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

8 爾觀州邑強暴、虐貧枉法、則勿殷憂、人雖居高位、更有尊於彼者、鑒察其所爲、其上又有至尊至高者。

9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

9 莫重乎農事、上下咸獲其利、

10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

10 以金爲寶者、金不足以滿其心、惟貨是好者、貨不足以充其欲、此亦屬於虛而已。

11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

11 財充則用繁、有財何裨。

12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

12 勞者食無餘、每見其安寢、富者因多財、恒不遑假寐。

13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

13 曠觀天下之人、深可憫惜、積貯貨財、自取其害、

14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

14 旣遭患難、貨財俱失、雖有子孫、無業可遺。

15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

15 蓋裸而出世、必裸而歸土、所勤勞而得者、毫不能擕。

16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

16 良可憫也、其入世若是、其逝世亦若是、捕風無益、徒勞而已。

17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

17 畢生蒙昧、多病多愁。

18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

18 以我觀之、上帝使人一生操作、式飲式食、安享其成、豈不甚美。

19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

19 上帝賜人以貲財、供其食用、旣勞而得之、當逸而享之、