ЕкклезiястРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере! |
|
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце! |
|
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів. |
|
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних, |
|
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце! |
|
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце. |
|
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того! |
|
9 |
|
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це. |
|
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить, |
|
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її. |
|
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в? |
|
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́! |
|
15 |
|
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? |
|
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм? |
|
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того. |
|
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. |
|
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила, |
|
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе, |
|
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших! |
|
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона! |
|
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його? |
|
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство! |
|
26 |
|
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння! |
|
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов! |
|
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони! |
傳道書第7章 |
|
1 芬芳之品、不如令聞、初生之時、不如死日。 |
|
2 詣筵宴之家、不如入哭泣之室、在彼見人之終、生者當深思焉。 |
|
3 喜笑不如憂愁、色雖有憂、心則克正。 |
|
4 智者寕往哀戚之家、愚者喜詣宴樂之地。 |
|
5 寕聆哲士之箴規、莫聽愚人之倡和、 |
|
6 愚人之笑、如荊棘、爲爨火所焚、莫非捕風也、 |
|
7 非義之利、使智爲狂、惟行賄賂、壞人心術。 |
|
8 事之始不如事之終、驕泰不如恒忍。 |
|
9 毋急怒、毋蓄怨、斯愚人所爲。 |
|
10 勿是古非今、而尚論其事、此非智者所爲也。 |
|
11 有智有財、二者兼得、其益不淺。 |
|
12 智可庇身、財可助己、惟獲智慧、可享永生。 |
|
13 試思上帝經綸、彼使爲曲、誰能直之。 |
|
14 福來可喜、禍至可慮、上帝使二者迭相倚伏、俾忍不能逆料。 |
|
15 我處塵凡、鑒觀事理、見有爲義而早夭者、見有作惡而壽終者。 |
|
16 爾勿以爲義過乎主、智超乎主、而自取其戾。 |
|
17 爾勿以爲惡浮於人、愚勝於人、而自速其亡。 |
|
18 自義在所必戒、妄爲尤所當絕、惟上帝是畏、患難可避。 |
|
19 胸懷睿智之人、較邑中十長者、更有能焉。 |
|
20 普天之下、純善無纖惡者、未之有也。 |
|
21 言不聞、爾勿竊聽、恐有僕婢譭爾者。 |
|
22 蓋爾居恒、亦知嘗譭人。 |
|
23 我察萬事、欲求大道、而道離我甚遠。 |
|
24 道甚玄遠、誰能測度。 |
|
25 我盡心求道、欲知事理之所以、亦欲知愚昧之不善、 |
|
26 維彼淫婦、心若網羅、手若縲絏、較諸死亡愈苦、爲善者避其凶、作惡者遭其害。 |
|
27 傳道者曰、我察萬事、欲知其詳、而有所未逮、 |
|
28 簡俊士於千人之內、猶可或覯、求哲婦於萬姝之中、不能必得。 |
|
29 上帝造人、正直是務、惟人所爲、機巧百出、我深察其故矣。 |
ЕкклезiястРозділ 7 |
傳道書第7章 |
|
1 |
1 芬芳之品、不如令聞、初生之時、不如死日。 |
|
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере! |
2 詣筵宴之家、不如入哭泣之室、在彼見人之終、生者當深思焉。 |
|
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце! |
3 喜笑不如憂愁、色雖有憂、心則克正。 |
|
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів. |
4 智者寕往哀戚之家、愚者喜詣宴樂之地。 |
|
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних, |
5 寕聆哲士之箴規、莫聽愚人之倡和、 |
|
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце! |
6 愚人之笑、如荊棘、爲爨火所焚、莫非捕風也、 |
|
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце. |
7 非義之利、使智爲狂、惟行賄賂、壞人心術。 |
|
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того! |
8 事之始不如事之終、驕泰不如恒忍。 |
|
9 |
9 毋急怒、毋蓄怨、斯愚人所爲。 |
|
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це. |
10 勿是古非今、而尚論其事、此非智者所爲也。 |
|
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить, |
11 有智有財、二者兼得、其益不淺。 |
|
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її. |
12 智可庇身、財可助己、惟獲智慧、可享永生。 |
|
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в? |
13 試思上帝經綸、彼使爲曲、誰能直之。 |
|
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́! |
14 福來可喜、禍至可慮、上帝使二者迭相倚伏、俾忍不能逆料。 |
|
15 |
15 我處塵凡、鑒觀事理、見有爲義而早夭者、見有作惡而壽終者。 |
|
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? |
16 爾勿以爲義過乎主、智超乎主、而自取其戾。 |
|
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм? |
17 爾勿以爲惡浮於人、愚勝於人、而自速其亡。 |
|
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того. |
18 自義在所必戒、妄爲尤所當絕、惟上帝是畏、患難可避。 |
|
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. |
19 胸懷睿智之人、較邑中十長者、更有能焉。 |
|
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила, |
20 普天之下、純善無纖惡者、未之有也。 |
|
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе, |
21 言不聞、爾勿竊聽、恐有僕婢譭爾者。 |
|
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших! |
22 蓋爾居恒、亦知嘗譭人。 |
|
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона! |
23 我察萬事、欲求大道、而道離我甚遠。 |
|
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його? |
24 道甚玄遠、誰能測度。 |
|
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство! |
25 我盡心求道、欲知事理之所以、亦欲知愚昧之不善、 |
|
26 |
26 維彼淫婦、心若網羅、手若縲絏、較諸死亡愈苦、爲善者避其凶、作惡者遭其害。 |
|
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння! |
27 傳道者曰、我察萬事、欲知其詳、而有所未逮、 |
|
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов! |
28 簡俊士於千人之內、猶可或覯、求哲婦於萬姝之中、不能必得。 |
|
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони! |
29 上帝造人、正直是務、惟人所爲、機巧百出、我深察其故矣。 |