Вiд Матвiя

Розділ 11

1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

2 Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,

3 щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“

4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:

5 „Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.

6 І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“

7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?

8 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.

9 По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.

10 Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“

11 Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!

12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.

13 Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.

14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.

15 Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!

16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.

19 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

21 „Горе, тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаїдо! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.

22 Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

23 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день.

24 Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“

25 Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.

26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!

27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

28 Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!

29 Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.

30 Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“

馬太福音

第11章

1 耶穌旣命十二門徒、乃離彼、往諸邑、設教傳道、〇

2 約翰在獄、聞基督行事、

3 遣二門徒、問耶穌曰、當來者爾乎、抑他人是望乎、

4 耶穌曰、卽爾所見所聞往告約翰、

5 如瞽者明、跛者行癩者潔、聾者聰、死者甦、貧者聞福音、

6 凡不我厭而棄者、福矣、〇

7 約翰之徒歸、耶穌舉約翰示衆曰、爾素出野、欲何觀耶、葦動於風乎、

8 爾出欲何觀耶、人衣美服乎、夫衣美服者、在王宮也、

9 然則爾出、欲何觀耶、先知者乎、誠然、吾語汝、是卓越於先知者、

10 記有之、我遣我使在爾前、備爾道者、卽斯人也、

11 我誠告爾、婦之所生、未有大於施洗約翰者、然天國之至微、尤大於是人也、

12 自施洗約翰至今、天國見得於用力、而用力者獲之、

13 蓋諸先知及律法、預言至約翰、

14 若爾願承我言、當來之以利亞、卽斯人也、

15 宜傾耳以聽焉、

16 斯世將何以比之、譬童子坐市井、呼其侶曰、

17 我吹籥、爾不踊、我悲歌、爾不傷、

18 蓋約翰至、不食人食、不飲人飲、人言其患鬼、

19 人子至、食人食、飲人飲、人言其嗜食甘酒、稅吏罪人之友、惟有道之人、爲能見道而悅之者也、〇

20 時耶穌在諸邑、數施異能、而終無悔改者、於是責之曰、

21 哥拉汛、其有禍乎、伯賽大、其有禍乎、蓋在爾中所施異能、若施於推羅西頓、則早衣麻蒙灰、而悔改矣、

22 吾語汝、當審判日推羅西頓之刑、較爾尤易受也、

23 迦百農乎、爾曾得升至天、又將推落暗府、蓋在爾中所施異能、若施於所多馬、則彼邑今日猶存、

24 吾語汝、當審判日、所多馬之刑、較爾尤易受也、〇

25 旣而曰、父乎、天地主也、我讚爾、以此道於智賢則隱之、於赤子則顯之、

26 誠哉、父之善意、固如是也、

27 萬物由父賜我、父外無識子、子及子所樂示者之外、無識父、

28 凡勞苦負重者就我、我賜爾安、

29 我温柔謙遜、負我軛而學我、則爾心獲安、

30 蓋吾軛易、吾負輕也、

Вiд Матвiя

Розділ 11

馬太福音

第11章

1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

1 耶穌旣命十二門徒、乃離彼、往諸邑、設教傳道、〇

2 Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,

2 約翰在獄、聞基督行事、

3 щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“

3 遣二門徒、問耶穌曰、當來者爾乎、抑他人是望乎、

4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:

4 耶穌曰、卽爾所見所聞往告約翰、

5 „Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.

5 如瞽者明、跛者行癩者潔、聾者聰、死者甦、貧者聞福音、

6 І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“

6 凡不我厭而棄者、福矣、〇

7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?

7 約翰之徒歸、耶穌舉約翰示衆曰、爾素出野、欲何觀耶、葦動於風乎、

8 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.

8 爾出欲何觀耶、人衣美服乎、夫衣美服者、在王宮也、

9 По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.

9 然則爾出、欲何觀耶、先知者乎、誠然、吾語汝、是卓越於先知者、

10 Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“

10 記有之、我遣我使在爾前、備爾道者、卽斯人也、

11 Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!

11 我誠告爾、婦之所生、未有大於施洗約翰者、然天國之至微、尤大於是人也、

12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.

12 自施洗約翰至今、天國見得於用力、而用力者獲之、

13 Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.

13 蓋諸先知及律法、預言至約翰、

14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.

14 若爾願承我言、當來之以利亞、卽斯人也、

15 Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!

15 宜傾耳以聽焉、

16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

16 斯世將何以比之、譬童子坐市井、呼其侶曰、

17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.

17 我吹籥、爾不踊、我悲歌、爾不傷、

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.

18 蓋約翰至、不食人食、不飲人飲、人言其患鬼、

19 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.

19 人子至、食人食、飲人飲、人言其嗜食甘酒、稅吏罪人之友、惟有道之人、爲能見道而悅之者也、〇

20 Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

20 時耶穌在諸邑、數施異能、而終無悔改者、於是責之曰、

21 „Горе, тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаїдо! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.

21 哥拉汛、其有禍乎、伯賽大、其有禍乎、蓋在爾中所施異能、若施於推羅西頓、則早衣麻蒙灰、而悔改矣、

22 Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

22 吾語汝、當審判日推羅西頓之刑、較爾尤易受也、

23 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день.

23 迦百農乎、爾曾得升至天、又將推落暗府、蓋在爾中所施異能、若施於所多馬、則彼邑今日猶存、

24 Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“

24 吾語汝、當審判日、所多馬之刑、較爾尤易受也、〇

25 Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.

25 旣而曰、父乎、天地主也、我讚爾、以此道於智賢則隱之、於赤子則顯之、

26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!

26 誠哉、父之善意、固如是也、

27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

27 萬物由父賜我、父外無識子、子及子所樂示者之外、無識父、

28 Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!

28 凡勞苦負重者就我、我賜爾安、

29 Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.

29 我温柔謙遜、負我軛而學我、則爾心獲安、

30 Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“

30 蓋吾軛易、吾負輕也、