Книга Суддiв

Розділ 20

1 І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

2 І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

5 І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.

6 І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.

7 Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“

8 І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!

9 А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!

10 І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.

11 І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.

12 І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

14 І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

15 І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

16 З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.

17 І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.

19 І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.

20 І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

22 І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“ І сказав Господь: „Ідіть на нього!“

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.

29 І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

32 І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“ А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.

37 А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.

38 А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!

41 І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.

42 І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.

43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.

45 І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

48 А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

士師記

第20章

1 以色列會衆羣集、自但至別是巴、與基列地之民、皆至米斯巴、咸懷一心、立於耶和華前。

2 上帝民會、卽以色列支派、及其族長咸至、核其軍旅計四十萬。

3 其事爲便雅憫族所聞。以色列族詢斯惡之原委。

4 死妾之夫、利未人對曰、我與妾至便雅憫之其庇亞、止宿於彼、

5 迨夕其庇亞人攻我、環繞於室、羣欲殺我、遂辱我妾、致之於死。

6 以色列族中、旣有此惡俗穢行、故我剖妾之尸、遣使遍告於以色列族四境。

7 惟爾有衆、在以色列族中斟酌、當如何以處。

8 衆懷一心曰、我不歸故幕故家、

9 惟掣籤攻其庇亞。

10 在以色列支派中、百取十、千取百、萬取千、使備餱糧、待我儕至便雅憫之其庇亞、彼於以色列族中所作之穢行、我特報施焉。

11 如此以色列族咸懷一心、集攻斯邑。

12 遣人遍告於便雅憫支派、曰、爾中所行者何惡。

13 今以其庇亞之匪類、付於我手、俾我戮之、而除以色列族中之惡。便雅憫族不從同儕以色列之言。

14 乃集各邑之衆、至其庇亞、欲與以色列族戰。

15 便雅憫族軍旅、計二萬六千人、其外有其庇亞簡練之卒、計七百。

16 軍中有簡卒七百、惟用左手、較爲便捷、能繫石於繩、飛擊敵衆、不爽毫釐。

17 除便雅憫而外、以色列族之持兵善戰者、計四十萬。

18 俱至伯特利、問於上帝、曰、我中誰可先攻便雅憫族。耶和華曰、猶大可先往。

19 以色列族夙興、建營攻其庇亞。

20 列陳於其庇亞前。欲與便雅憫族戰。

21 便雅憫族自其庇亞出、戮以色列衆、計二萬二千人。

22 以色列族哭於耶和華前。至於薄暮、問於耶和華曰、我當再往、攻我同儕便雅憫族與否。

23 曰、可往攻之。以色列族強厥志、陳列行伍、仍於前日列陳之所、

24 以攻便雅憫族。

25 便雅憫自其庇亞出。以色列族軍旅復爲所戮、計一萬八千人。

26 以色列族億兆、至於伯特利哭泣、坐於耶和華前禁食、待及薄暮、以燔祭酬恩祭獻於耶和華。

27 當時上帝之約匱在彼、亞倫孫、以利亞撒子非尼哈立於其前、以色列族問於耶和華曰、我儕復攻同儕便雅憫族、或往乎、或止乎。耶和華曰、往哉、明日我將以之付於爾手。

28 併於上節

29 以色列族使伏兵環其庇亞。

30 越至三日、以色列族往攻便雅憫族、仍於其庇亞前陳列行伍。

31 便雅憫族出、攻擊以色列衆、遠離其邑、至通衢二、一詣伯特利、一詣田間之其庇亞、仍殺以色列族、約三十人、

32 自謂其族敗北如故、惟以色列族佯爲逃遁、欲誘之離邑、至於通衢。

33 時以色列族離其所、列陳於巴力大馬伏者盡出、自其庇亞平原而來。

34 以色列族簡卒一萬、攻其庇亞、彼此鏖戰、然便雅憫族不知禍已近矣。

35 是日耶和華助以色列族、擊便雅憫族、殺其軍旅、計二萬五千一百人。

36 於是便雅憫族爲以色列族所敗、初以色列族恃其庇亞之旁、預有伏兵、故暫避之、

37 所伏之衆馳驟而出、整列行伍、攻其庇亞、擊之以刃。

38 以色列族與伏兵、以邑中烟焰上騰爲約。

39 以色列族初戰時稍卻、便雅憫族自謂以色列族爲己所敗、亦猶前日、故殺以色列族、約三十人、

40 忽邑中烟焰驟起、其狀如柱、便雅憫族回顧、邑中火焰上騰。

41 以色列族旋轅之時、便雅憫族見禍已逼、恐懼特甚、

42 於以色列族前全軍敗績、望野而遁、以色列族追及之、四周之民各自邑出、夾而攻之、盡殺其衆。

43 襲便雅憫族、環其四周、在其庇亞相向、日出之處、蹂躪其民、甚爲易事。

44 便雅憫族軍旅、一萬八千人、悉殲於彼。

45 其餘反旆奔野、至臨門磐、尚在通衢、見殺者五千人、追至其頓、又殺二千人。

46 是日便雅憫族之持兵善戰者死亡、二萬五千人。

47 六百人不由通衢、遁逃於野、至臨門磐、居彼四月。

48 以色列族又攻便雅憫、刃擊邑衆、及凡所遇、與其牲畜、縱火燬其諸邑。

Книга Суддiв

Розділ 20

士師記

第20章

1 І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

1 以色列會衆羣集、自但至別是巴、與基列地之民、皆至米斯巴、咸懷一心、立於耶和華前。

2 І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

2 上帝民會、卽以色列支派、及其族長咸至、核其軍旅計四十萬。

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“

3 其事爲便雅憫族所聞。以色列族詢斯惡之原委。

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

4 死妾之夫、利未人對曰、我與妾至便雅憫之其庇亞、止宿於彼、

5 І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.

5 迨夕其庇亞人攻我、環繞於室、羣欲殺我、遂辱我妾、致之於死。

6 І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.

6 以色列族中、旣有此惡俗穢行、故我剖妾之尸、遣使遍告於以色列族四境。

7 Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“

7 惟爾有衆、在以色列族中斟酌、當如何以處。

8 І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!

8 衆懷一心曰、我不歸故幕故家、

9 А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!

9 惟掣籤攻其庇亞。

10 І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.

10 在以色列支派中、百取十、千取百、萬取千、使備餱糧、待我儕至便雅憫之其庇亞、彼於以色列族中所作之穢行、我特報施焉。

11 І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.

11 如此以色列族咸懷一心、集攻斯邑。

12 І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?

12 遣人遍告於便雅憫支派、曰、爾中所行者何惡。

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

13 今以其庇亞之匪類、付於我手、俾我戮之、而除以色列族中之惡。便雅憫族不從同儕以色列之言。

14 І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

14 乃集各邑之衆、至其庇亞、欲與以色列族戰。

15 І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

15 便雅憫族軍旅、計二萬六千人、其外有其庇亞簡練之卒、計七百。

16 З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.

16 軍中有簡卒七百、惟用左手、較爲便捷、能繫石於繩、飛擊敵衆、不爽毫釐。

17 І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.

17 除便雅憫而外、以色列族之持兵善戰者、計四十萬。

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.

18 俱至伯特利、問於上帝、曰、我中誰可先攻便雅憫族。耶和華曰、猶大可先往。

19 І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.

19 以色列族夙興、建營攻其庇亞。

20 І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.

20 列陳於其庇亞前。欲與便雅憫族戰。

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

21 便雅憫族自其庇亞出、戮以色列衆、計二萬二千人。

22 І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

22 以色列族哭於耶和華前。至於薄暮、問於耶和華曰、我當再往、攻我同儕便雅憫族與否。

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“ І сказав Господь: „Ідіть на нього!“

23 曰、可往攻之。以色列族強厥志、陳列行伍、仍於前日列陳之所、

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

24 以攻便雅憫族。

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

25 便雅憫自其庇亞出。以色列族軍旅復爲所戮、計一萬八千人。

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.

26 以色列族億兆、至於伯特利哭泣、坐於耶和華前禁食、待及薄暮、以燔祭酬恩祭獻於耶和華。

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.

27 當時上帝之約匱在彼、亞倫孫、以利亞撒子非尼哈立於其前、以色列族問於耶和華曰、我儕復攻同儕便雅憫族、或往乎、或止乎。耶和華曰、往哉、明日我將以之付於爾手。

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.

28 併於上節

29 І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.

29 以色列族使伏兵環其庇亞。

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

30 越至三日、以色列族往攻便雅憫族、仍於其庇亞前陳列行伍。

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

31 便雅憫族出、攻擊以色列衆、遠離其邑、至通衢二、一詣伯特利、一詣田間之其庇亞、仍殺以色列族、約三十人、

32 І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“ А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.

32 自謂其族敗北如故、惟以色列族佯爲逃遁、欲誘之離邑、至於通衢。

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

33 時以色列族離其所、列陳於巴力大馬伏者盡出、自其庇亞平原而來。

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.

34 以色列族簡卒一萬、攻其庇亞、彼此鏖戰、然便雅憫族不知禍已近矣。

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

35 是日耶和華助以色列族、擊便雅憫族、殺其軍旅、計二萬五千一百人。

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.

36 於是便雅憫族爲以色列族所敗、初以色列族恃其庇亞之旁、預有伏兵、故暫避之、

37 А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.

37 所伏之衆馳驟而出、整列行伍、攻其庇亞、擊之以刃。

38 А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.

38 以色列族與伏兵、以邑中烟焰上騰爲約。

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“

39 以色列族初戰時稍卻、便雅憫族自謂以色列族爲己所敗、亦猶前日、故殺以色列族、約三十人、

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!

40 忽邑中烟焰驟起、其狀如柱、便雅憫族回顧、邑中火焰上騰。

41 І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.

41 以色列族旋轅之時、便雅憫族見禍已逼、恐懼特甚、

42 І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.

42 於以色列族前全軍敗績、望野而遁、以色列族追及之、四周之民各自邑出、夾而攻之、盡殺其衆。

43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

43 襲便雅憫族、環其四周、在其庇亞相向、日出之處、蹂躪其民、甚爲易事。

44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.

44 便雅憫族軍旅、一萬八千人、悉殲於彼。

45 І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

45 其餘反旆奔野、至臨門磐、尚在通衢、見殺者五千人、追至其頓、又殺二千人。

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.

46 是日便雅憫族之持兵善戰者死亡、二萬五千人。

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

47 六百人不由通衢、遁逃於野、至臨門磐、居彼四月。

48 А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

48 以色列族又攻便雅憫、刃擊邑衆、及凡所遇、與其牲畜、縱火燬其諸邑。