Вiд Марка

Розділ 4

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

14 Сіяч сіє слово.

15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.

25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.

36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.

37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“

41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

馬可福音

第4章

1 耶穌又在海邊教訓人。有許多人到他那裏聚集,他只得上到船中[entered into a ship][sat]在海裏;眾人都靠近海,站在岸上。

2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理,在道理[doctrine]之間,對他們說:

3 「你們聽啊:『看哪[Behold],有一個撒種的出去撒種。

4 撒的時候,有落在路旁的,空中的[of the air]飛鳥來吃盡了。

5 有落在土淺石頭地上的;土既不深,便立時[and immediately]發苗。

6 只是[But]日頭[when]出來,苗被囇焦[it was scorched]又因[and because]沒有根,就枯乾了。

7 有落在荊棘裏的,荊棘長起來,把它擠住了,就不結[fruit]

8 又有落在好土[on]的,就生發[sprang up]長大;並且[and][fruit],有三十倍的,有六十倍的,有一百倍的。』」

9 [he]對他們[unto them]說:「有耳可聽的,就應當聽。」

10 耶穌獨自一人[he was alone]的時候,跟隨耶穌的人和十二個門徒問他這比喻的意思。

11 耶穌對他們說:「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講,這一切[all these]事就用比喻。

12 叫他們看是看見,卻不曉得;聽是聽見,卻不明白;恐怕他們甚麼時候[at any time]歸正[converted]過來,他們的罪[their sins]就得饒恕[forgiven]。」

13 [he]又對他們說:「你們不明白這比喻嗎?這樣怎能明白一切的比喻呢?

14 撒種之人所撒的就是道。

15 [these are they]撒在路旁的:就是人聽了道,撒但[but]立刻來,把撒在他們[their]心裏的道奪了去。

16 照樣[likewise][these are they]撒在石頭地上的:就是人聽了道,立刻歡喜領受;

17 但他心裏沒有根,不過是暫時的。及後[afterward]為道遭了患難,或是受了逼迫,立刻就厭棄[offended]了。

18 並且有[And these are they]撒在荊棘裏的:就是人聽了道,

19 後來有今世[this world]的思慮、錢財的迷惑,和別樣的私慾進來,把道擠住了,就不能結果[becometh unfruitful]

20 [are]撒在好地上的:就是人聽道,又領受,並且結[fruit],有三十倍的,有六十倍的,有一百倍的。」

21 耶穌又對他們說:「人拿[candle]來,豈是要放在斗底下,或是[or]床底下呢?豈不[set]燭臺[candlestick]上嗎?

22 因為掩藏的事,沒有不顯出來的;隱秘[kept secret]的事,沒有不[come aboard]出來的。

23 [If]有耳可聽的,就應當聽。」

24 [he]對他們[unto them]說:「你們所聽的要留心。你們用甚麼量器量給人,也必用甚麼量器量給你們;並且要多給你們這聽道的人[that hear]

25 因為有的,還要給他;沒有的,連他所有的也要奪過來[taken]。」

26 [he]又說:「神的國如同人把種撒在地上;

27 黑夜睡覺,白日起來,這種就發芽漸長,那人卻不曉得如何這樣。

28 因為[For]地生五穀是出於自然的:先發苗,後長穗,再後穗上結成飽滿的子粒。

29一吐穗[fruit is brought forth, immediately]他就[immediately he]用鐮刀去割,因為收成的時候到了。」

30 [he]又說:「神的國,我們可用甚麼比較呢?可用甚麼比喻來[compare]呢?

31 好像一粒芥菜種,種在地裏的時候,比地[in]各樣的[all]種都小。

32 但種上以後,就長起來,比各樣的菜都大,又[shooteth]出大枝來;甚至天上的飛鳥可以宿在它的蔭下。」

33 耶穌用許多這樣的比喻,照他們所能聽的,對他們講道。

34 [But]不用比喻,就不對他們講;他們獨自[they were alone]的時候,[he]就把一切的道講解[expounded]他的[his]門徒聽。

35 [day]晚上,耶穌對門徒說:「我們渡到那邊去吧。」

36 門徒打發[sent away]眾人,耶穌仍在船上,他們就把他一同帶去。也有別的[little]船和他同行。

37 忽然大起[arose a great]暴風,波浪打入船內,甚至船滿了[was now full]水。

38 耶穌在船尾上,枕著枕頭睡覺;門徒叫醒[awake]他,對他[unto him]說:「夫子,我們喪命,你不顧嗎?」

39 耶穌起來[arose],斥責風,向海說:「住了吧,靜了吧。」風就止住,大大的平靜了。

40 耶穌對他們說:「為甚麼這樣[so]膽怯?你們怎麼沒有信心呢[how is it that ye have no faith]?」

41 他們就大大的懼怕,彼此說:「這是怎樣的人[What manner of man is this],連風和海也聽從他了[obey him]?」

Вiд Марка

Розділ 4

馬可福音

第4章

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

1 耶穌又在海邊教訓人。有許多人到他那裏聚集,他只得上到船中[entered into a ship][sat]在海裏;眾人都靠近海,站在岸上。

2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理,在道理[doctrine]之間,對他們說:

3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

3 「你們聽啊:『看哪[Behold],有一個撒種的出去撒種。

4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

4 撒的時候,有落在路旁的,空中的[of the air]飛鳥來吃盡了。

5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

5 有落在土淺石頭地上的;土既不深,便立時[and immediately]發苗。

6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

6 只是[But]日頭[when]出來,苗被囇焦[it was scorched]又因[and because]沒有根,就枯乾了。

7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

7 有落在荊棘裏的,荊棘長起來,把它擠住了,就不結[fruit]

8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

8 又有落在好土[on]的,就生發[sprang up]長大;並且[and][fruit],有三十倍的,有六十倍的,有一百倍的。』」

9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

9 [he]對他們[unto them]說:「有耳可聽的,就應當聽。」

10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

10 耶穌獨自一人[he was alone]的時候,跟隨耶穌的人和十二個門徒問他這比喻的意思。

11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

11 耶穌對他們說:「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講,這一切[all these]事就用比喻。

12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

12 叫他們看是看見,卻不曉得;聽是聽見,卻不明白;恐怕他們甚麼時候[at any time]歸正[converted]過來,他們的罪[their sins]就得饒恕[forgiven]。」

13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

13 [he]又對他們說:「你們不明白這比喻嗎?這樣怎能明白一切的比喻呢?

14 Сіяч сіє слово.

14 撒種之人所撒的就是道。

15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

15 [these are they]撒在路旁的:就是人聽了道,撒但[but]立刻來,把撒在他們[their]心裏的道奪了去。

16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

16 照樣[likewise][these are they]撒在石頭地上的:就是人聽了道,立刻歡喜領受;

17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

17 但他心裏沒有根,不過是暫時的。及後[afterward]為道遭了患難,或是受了逼迫,立刻就厭棄[offended]了。

18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

18 並且有[And these are they]撒在荊棘裏的:就是人聽了道,

19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

19 後來有今世[this world]的思慮、錢財的迷惑,和別樣的私慾進來,把道擠住了,就不能結果[becometh unfruitful]

20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

20 [are]撒在好地上的:就是人聽道,又領受,並且結[fruit],有三十倍的,有六十倍的,有一百倍的。」

21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

21 耶穌又對他們說:「人拿[candle]來,豈是要放在斗底下,或是[or]床底下呢?豈不[set]燭臺[candlestick]上嗎?

22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

22 因為掩藏的事,沒有不顯出來的;隱秘[kept secret]的事,沒有不[come aboard]出來的。

23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

23 [If]有耳可聽的,就應當聽。」

24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.

24 [he]對他們[unto them]說:「你們所聽的要留心。你們用甚麼量器量給人,也必用甚麼量器量給你們;並且要多給你們這聽道的人[that hear]

25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

25 因為有的,還要給他;沒有的,連他所有的也要奪過來[taken]。」

26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

26 [he]又說:「神的國如同人把種撒在地上;

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

27 黑夜睡覺,白日起來,這種就發芽漸長,那人卻不曉得如何這樣。

28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

28 因為[For]地生五穀是出於自然的:先發苗,後長穗,再後穗上結成飽滿的子粒。

29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

29一吐穗[fruit is brought forth, immediately]他就[immediately he]用鐮刀去割,因為收成的時候到了。」

30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

30 [he]又說:「神的國,我們可用甚麼比較呢?可用甚麼比喻來[compare]呢?

31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

31 好像一粒芥菜種,種在地裏的時候,比地[in]各樣的[all]種都小。

32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

32 但種上以後,就長起來,比各樣的菜都大,又[shooteth]出大枝來;甚至天上的飛鳥可以宿在它的蔭下。」

33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

33 耶穌用許多這樣的比喻,照他們所能聽的,對他們講道。

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

34 [But]不用比喻,就不對他們講;他們獨自[they were alone]的時候,[he]就把一切的道講解[expounded]他的[his]門徒聽。

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.

35 [day]晚上,耶穌對門徒說:「我們渡到那邊去吧。」

36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.

36 門徒打發[sent away]眾人,耶穌仍在船上,他們就把他一同帶去。也有別的[little]船和他同行。

37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

37 忽然大起[arose a great]暴風,波浪打入船內,甚至船滿了[was now full]水。

38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

38 耶穌在船尾上,枕著枕頭睡覺;門徒叫醒[awake]他,對他[unto him]說:「夫子,我們喪命,你不顧嗎?」

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

39 耶穌起來[arose],斥責風,向海說:「住了吧,靜了吧。」風就止住,大大的平靜了。

40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“

40 耶穌對他們說:「為甚麼這樣[so]膽怯?你們怎麼沒有信心呢[how is it that ye have no faith]?」

41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

41 他們就大大的懼怕,彼此說:「這是怎樣的人[What manner of man is this],連風和海也聽從他了[obey him]?」