CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 4

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

14 Сіяч сіє слово.

15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.

25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.

36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.

37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“

41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 4

1 Und2532 er846 fing756 abermal an3844 zu4314 lehren1321 am Meer2281. Und2532 es versammelte4863 sich viel4183 Volks3793 zu1722 ihm, also daß5620 er mußte1684 in1519 ein Schiff4143 treten und2532 auf1909 dem Wasser2281 sitzen2521. Und alles3956 Volk3793 stund auf dem Lande1093 am Meer2281.

2 Und2532 er846 predigte1321 ihnen lange4183 durch Gleichnisse3850. Und2532 in1722 seiner Predigt1322 sprach3004 er zu1722 ihnen:

3 Höret191 zu! Siehe2400, es ging ein Sämann4687 aus1831, zu säen4687.

4 Und2532 es begab1096 sich, indem er846 säte4687, fiel4098 etliches3303 an1722 den Weg3598; da2532 kamen2064 die Vögel4071 unter dem Himmel3772 und2532 fraßen‘s auf2719.

5 Etliches243 fiel4098 in das Steinige4075, da3699 es nicht3756 viel4183 Erde1093 hatte2192, und1161 ging1816 bald2112 auf1909, darum1223 daß3361 es nicht2532 tiefe899 Erde1093 hatte2192.

6 Da2532 nun die Sonne2246 aufging393, verwelkte2739 es, und1161 dieweil1223 es nicht3361 Wurzel4491 hatte2192, verdorrete es.

7 Und2532 etliches243 fiel4098 unter1519 die Dornen173, und2532 die Dornen173 wuchsen empor305 und2532 erstickten‘s, und2532 es846 brachte1325 keine3756 Frucht2590:

8 Und2532 etliches243 fiel4098 auf1519 ein1520 gut2570 Land1093 und2532 brachte5342 Frucht2590, die da zunahm305 und2532 wuchs837; und2532 etliches1520 trug1325 dreißigfältig5144 und2532 etliches1520 sechzigfältig1835 und2532 etliches hundertfältig1540.

9 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Wer Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

10 Und1161 da3753 er846 allein2651 war1096, fragten2065 ihn um4012 dieses Gleichnis3850, die um ihn waren, samt4862 den Zwölfen1427.

11 Und2532 er846 sprach3004 zu1722 ihnen: Euch5213 ist‘s1096 gegeben1325, das932 Geheimnis3466 des Reichs Gottes2316 zu wissen1097; denen aber1161 draußen1854 widerfähret es1565 alles3956 durch Gleichnisse3850,

12 auf daß2443 sie4920 es mit sehenden Augen991 sehen991 und2532 doch nicht3361 erkennen und2532 mit hörenden Ohren191 hören191 und2532 doch nicht3361 verstehen1492, auf daß sie846 sich nicht3379 dermal einst bekehren1994, und2532 ihre Sünden265 ihnen vergeben863 werden.

13 Und2532 er sprach3004 zu ihnen: Verstehet1097 ihr846 dieses Gleichnis3850 nicht3756, wie4459 wollet ihr denn2532 die5026 andern alle3956 verstehen1492?

14 Der Sämann4687 säet das Wort3056.

15 Diese3778 sind‘s aber1161, die an3844 dem Wege3598 sind, wo3699 das Wort3056 gesäet wird4687, und2532 sie es gehöret haben191; so3752 kommt2064 alsbald2112 der Satan4567 und2532 nimmt142 weg das Wort3056, das in1722 ihr846 Herz2588 gesäet war1526.

16 Also auch2532 die3739 sind‘s1526, die aufs Steinige4075 gesäet sind; wenn3752 sie846 das3778 Wort3056 gehöret haben191, nehmen2983 sie es bald2112 mit3326 Freuden5479 auf1909

17 und2532 haben2192 keine3756 Wurzel4491 in1722 ihnen, sondern235 sind1526 wetterwendisch4340; wenn sich1438 Trübsal2347 oder Verfolgung1375 um1223 des Worts3056 willen erhebt1096, so ärgern4624 sie sich alsbald2112.

18 Und2532 diese3778 sind‘s1526, die unter1519 die Dornen173 gesäet sind1526, die das3778 Wort3056 hören191,

19 und2532 die Sorge3308 dieser5127 Welt165 und2532 der4012 betrügliche Reichtum4149 und2532 viel andere3062 Lüste1939 gehen1096 hinein1531 und2532 ersticken4846 das Wort3056, und bleibet ohne Frucht175.

20 Und2532 diese3778 sind‘s1526, die3748 auf ein1520 gut2570 Land1093 gesäet sind, die das Wort3056 hören191 und2532 nehmen‘s an1909 und2532 bringen Frucht2592, etlicher dreißigfältig5144 und2532 etlicher sechzigfältig1835 und etlicher hundertfältig1540.

21 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Zündet2064 man auch3385 ein Licht3088 an1909, daß2443 man‘s unter5259 einen Scheffel3426 oder2228 unter5259 einen Tisch2825 setze5087? Mitnichten3756, sondern daß2443 man‘s auf einen Leuchter3087 setze2007.

22 Denn1063 es ist2076 nichts verborgen614, das3739 nicht3756 offenbar5318 werde5319, und235 ist5319 nichts Heimliches, das2443 nicht hervorkomme.

23 Wer1536 Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

24 Und2532 sprach3004 zu1722 ihnen: Sehet991 zu, was5101 ihr846 höret191! Mit welcherlei Maß3358 ihr messet3354, wird man euch5213 wieder messen; und2532 man wird noch zugeben4369 euch5213, die3739 ihr dies höret191.

25 Denn wer302 da hat2192, dem3739 wird gegeben1325; und2532 wer nicht3756 hat2192, von575 dem3739 wird man nehmen142, auch2532 was3739 er846 hat2192.

26 Und2532 er2076 sprach3004: Das932 Reich Gottes2316 hat1909 sich also3779, als5613 wenn1437 ein Mensch444 Samen4703 aufs Land1093 wirft906

27 und2532 schläft2518 und2532 stehet auf1453 Nacht3571 und2532 Tag2250, und2532 der Same4703 gehet auf985 und2532 wächset, daß5613 er846‘s nicht3756 weiß1492.

28 Denn1063 die Erde1093 bringt2592 von ihr selbst844 zum ersten4412 das Gras5528, danach die Ähren4719, danach den vollen4134 Weizen4621 in1722 den Ähren4719.

29 Wenn3752 sie aber1161 die Frucht2590 gebracht hat3860, so schicket er bald2112 die Sichel1407 hin649; denn3754 die Ernte2326 ist da3936.

30 Und2532 er846 sprach3004: Wem5101 wollen wir3846 das932 Reich Gottes2316 vergleichen3666 und2228 durch1722 welch4169 Gleichnis3850 wollen wir es vorbilden?

31 Gleichwie5613 ein Senfkorn2848, wenn3752 das3739 gesäet wird aufs Land1093, so ist‘s4687 das3956 kleinste3398 unter1909 allen Samen4690 auf1909 Erden1093.

32 Und2532 wenn3752 es846 gesäet ist4687, so nimmt305 es zu1410 und2532 wird1096 größer denn3187 alle3956 Kohlkräuter3001 und2532 gewinnet große3173 Zweige2798, also daß5620 die Vögel4071 unter5259 dem Himmel3772 unter seinem Schatten4639 wohnen2681 können.

33 Und2532 durch viele4183 solche5108 Gleichnisse3850 sagte2980 er846 ihnen das Wort3056, nach dem2531 sie es hören191 konnten1410.

34 Und1161 ohne5565 Gleichnis3850 redete2980 er846 nichts3756 zu ihnen; aber1161 insonderheit2596 legte1956 er‘s seinen Jüngern3101 alles3956 aus.

35 Und2532 an1519 demselbigen Tage2250, des846 Abends3798, sprach3004 er1565 zu1722 ihnen: Laßt uns hinüberfahren1330!

36 Und2532 sie846 ließen863 das Volk3793 gehen und1161 nahmen3880 ihn, wie5613 er846 im1722 Schiff4143 war2258; und2532 es waren2258 mehr243 Schiffe4142 bei3326 ihm.

37 Und2532 es846 erhub sich ein großer3173 Windwirbel2978 und1161 warf1911 die Wellen2949 in1519 das Schiff4143, also daß5620 das Schiff voll ward1096.

38 Und2532 er846 war2258 hinten auf1909 dem Schiff4403 und2532 schlief2518 auf1909 einem Kissen4344. Und2532 sie846 weckten1326 ihn auf und sprachen3004 zu ihm: Meister1320, fragst3199 du4671 nichts3756 danach, daß3754 wir verderben622?

39 Und2532 er stund auf1326 und bedräuete den Wind417 und sprach2036 zu dem Meer2281: Schweig4623 und verstumme5392! Und der Wind417 legte sich2869, und ward1096 eine große3173 Stille1055.

40 Und2532 er sprach2036 zu5101 ihnen: Wie3779 seid ihr846 furchtsam1169? Wie4459, daß ihr2075 keinen3756 Glauben4102 habt2192?

41 Und2532 sie846 fürchteten sich5399 sehr3173 und2532 sprachen3004 untereinander240: Wer5101 ist2076 der3778? Denn686 Wind417 und3754 Meer2281 sind5219 ihm gehorsam.

Вiд Марка

Розділ 4

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 4

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

1 Und2532 er846 fing756 abermal an3844 zu4314 lehren1321 am Meer2281. Und2532 es versammelte4863 sich viel4183 Volks3793 zu1722 ihm, also daß5620 er mußte1684 in1519 ein Schiff4143 treten und2532 auf1909 dem Wasser2281 sitzen2521. Und alles3956 Volk3793 stund auf dem Lande1093 am Meer2281.

2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

2 Und2532 er846 predigte1321 ihnen lange4183 durch Gleichnisse3850. Und2532 in1722 seiner Predigt1322 sprach3004 er zu1722 ihnen:

3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

3 Höret191 zu! Siehe2400, es ging ein Sämann4687 aus1831, zu säen4687.

4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

4 Und2532 es begab1096 sich, indem er846 säte4687, fiel4098 etliches3303 an1722 den Weg3598; da2532 kamen2064 die Vögel4071 unter dem Himmel3772 und2532 fraßen‘s auf2719.

5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

5 Etliches243 fiel4098 in das Steinige4075, da3699 es nicht3756 viel4183 Erde1093 hatte2192, und1161 ging1816 bald2112 auf1909, darum1223 daß3361 es nicht2532 tiefe899 Erde1093 hatte2192.

6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

6 Da2532 nun die Sonne2246 aufging393, verwelkte2739 es, und1161 dieweil1223 es nicht3361 Wurzel4491 hatte2192, verdorrete es.

7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

7 Und2532 etliches243 fiel4098 unter1519 die Dornen173, und2532 die Dornen173 wuchsen empor305 und2532 erstickten‘s, und2532 es846 brachte1325 keine3756 Frucht2590:

8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

8 Und2532 etliches243 fiel4098 auf1519 ein1520 gut2570 Land1093 und2532 brachte5342 Frucht2590, die da zunahm305 und2532 wuchs837; und2532 etliches1520 trug1325 dreißigfältig5144 und2532 etliches1520 sechzigfältig1835 und2532 etliches hundertfältig1540.

9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

9 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Wer Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

10 Und1161 da3753 er846 allein2651 war1096, fragten2065 ihn um4012 dieses Gleichnis3850, die um ihn waren, samt4862 den Zwölfen1427.

11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

11 Und2532 er846 sprach3004 zu1722 ihnen: Euch5213 ist‘s1096 gegeben1325, das932 Geheimnis3466 des Reichs Gottes2316 zu wissen1097; denen aber1161 draußen1854 widerfähret es1565 alles3956 durch Gleichnisse3850,

12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

12 auf daß2443 sie4920 es mit sehenden Augen991 sehen991 und2532 doch nicht3361 erkennen und2532 mit hörenden Ohren191 hören191 und2532 doch nicht3361 verstehen1492, auf daß sie846 sich nicht3379 dermal einst bekehren1994, und2532 ihre Sünden265 ihnen vergeben863 werden.

13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

13 Und2532 er sprach3004 zu ihnen: Verstehet1097 ihr846 dieses Gleichnis3850 nicht3756, wie4459 wollet ihr denn2532 die5026 andern alle3956 verstehen1492?

14 Сіяч сіє слово.

14 Der Sämann4687 säet das Wort3056.

15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

15 Diese3778 sind‘s aber1161, die an3844 dem Wege3598 sind, wo3699 das Wort3056 gesäet wird4687, und2532 sie es gehöret haben191; so3752 kommt2064 alsbald2112 der Satan4567 und2532 nimmt142 weg das Wort3056, das in1722 ihr846 Herz2588 gesäet war1526.

16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

16 Also auch2532 die3739 sind‘s1526, die aufs Steinige4075 gesäet sind; wenn3752 sie846 das3778 Wort3056 gehöret haben191, nehmen2983 sie es bald2112 mit3326 Freuden5479 auf1909

17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

17 und2532 haben2192 keine3756 Wurzel4491 in1722 ihnen, sondern235 sind1526 wetterwendisch4340; wenn sich1438 Trübsal2347 oder Verfolgung1375 um1223 des Worts3056 willen erhebt1096, so ärgern4624 sie sich alsbald2112.

18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

18 Und2532 diese3778 sind‘s1526, die unter1519 die Dornen173 gesäet sind1526, die das3778 Wort3056 hören191,

19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

19 und2532 die Sorge3308 dieser5127 Welt165 und2532 der4012 betrügliche Reichtum4149 und2532 viel andere3062 Lüste1939 gehen1096 hinein1531 und2532 ersticken4846 das Wort3056, und bleibet ohne Frucht175.

20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

20 Und2532 diese3778 sind‘s1526, die3748 auf ein1520 gut2570 Land1093 gesäet sind, die das Wort3056 hören191 und2532 nehmen‘s an1909 und2532 bringen Frucht2592, etlicher dreißigfältig5144 und2532 etlicher sechzigfältig1835 und etlicher hundertfältig1540.

21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

21 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Zündet2064 man auch3385 ein Licht3088 an1909, daß2443 man‘s unter5259 einen Scheffel3426 oder2228 unter5259 einen Tisch2825 setze5087? Mitnichten3756, sondern daß2443 man‘s auf einen Leuchter3087 setze2007.

22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

22 Denn1063 es ist2076 nichts verborgen614, das3739 nicht3756 offenbar5318 werde5319, und235 ist5319 nichts Heimliches, das2443 nicht hervorkomme.

23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

23 Wer1536 Ohren3775 hat2192 zu hören191, der höre191!

24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.

24 Und2532 sprach3004 zu1722 ihnen: Sehet991 zu, was5101 ihr846 höret191! Mit welcherlei Maß3358 ihr messet3354, wird man euch5213 wieder messen; und2532 man wird noch zugeben4369 euch5213, die3739 ihr dies höret191.

25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

25 Denn wer302 da hat2192, dem3739 wird gegeben1325; und2532 wer nicht3756 hat2192, von575 dem3739 wird man nehmen142, auch2532 was3739 er846 hat2192.

26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

26 Und2532 er2076 sprach3004: Das932 Reich Gottes2316 hat1909 sich also3779, als5613 wenn1437 ein Mensch444 Samen4703 aufs Land1093 wirft906

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

27 und2532 schläft2518 und2532 stehet auf1453 Nacht3571 und2532 Tag2250, und2532 der Same4703 gehet auf985 und2532 wächset, daß5613 er846‘s nicht3756 weiß1492.

28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

28 Denn1063 die Erde1093 bringt2592 von ihr selbst844 zum ersten4412 das Gras5528, danach die Ähren4719, danach den vollen4134 Weizen4621 in1722 den Ähren4719.

29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

29 Wenn3752 sie aber1161 die Frucht2590 gebracht hat3860, so schicket er bald2112 die Sichel1407 hin649; denn3754 die Ernte2326 ist da3936.

30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

30 Und2532 er846 sprach3004: Wem5101 wollen wir3846 das932 Reich Gottes2316 vergleichen3666 und2228 durch1722 welch4169 Gleichnis3850 wollen wir es vorbilden?

31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

31 Gleichwie5613 ein Senfkorn2848, wenn3752 das3739 gesäet wird aufs Land1093, so ist‘s4687 das3956 kleinste3398 unter1909 allen Samen4690 auf1909 Erden1093.

32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

32 Und2532 wenn3752 es846 gesäet ist4687, so nimmt305 es zu1410 und2532 wird1096 größer denn3187 alle3956 Kohlkräuter3001 und2532 gewinnet große3173 Zweige2798, also daß5620 die Vögel4071 unter5259 dem Himmel3772 unter seinem Schatten4639 wohnen2681 können.

33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

33 Und2532 durch viele4183 solche5108 Gleichnisse3850 sagte2980 er846 ihnen das Wort3056, nach dem2531 sie es hören191 konnten1410.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

34 Und1161 ohne5565 Gleichnis3850 redete2980 er846 nichts3756 zu ihnen; aber1161 insonderheit2596 legte1956 er‘s seinen Jüngern3101 alles3956 aus.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.

35 Und2532 an1519 demselbigen Tage2250, des846 Abends3798, sprach3004 er1565 zu1722 ihnen: Laßt uns hinüberfahren1330!

36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.

36 Und2532 sie846 ließen863 das Volk3793 gehen und1161 nahmen3880 ihn, wie5613 er846 im1722 Schiff4143 war2258; und2532 es waren2258 mehr243 Schiffe4142 bei3326 ihm.

37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

37 Und2532 es846 erhub sich ein großer3173 Windwirbel2978 und1161 warf1911 die Wellen2949 in1519 das Schiff4143, also daß5620 das Schiff voll ward1096.

38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

38 Und2532 er846 war2258 hinten auf1909 dem Schiff4403 und2532 schlief2518 auf1909 einem Kissen4344. Und2532 sie846 weckten1326 ihn auf und sprachen3004 zu ihm: Meister1320, fragst3199 du4671 nichts3756 danach, daß3754 wir verderben622?

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

39 Und2532 er stund auf1326 und bedräuete den Wind417 und sprach2036 zu dem Meer2281: Schweig4623 und verstumme5392! Und der Wind417 legte sich2869, und ward1096 eine große3173 Stille1055.

40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“

40 Und2532 er sprach2036 zu5101 ihnen: Wie3779 seid ihr846 furchtsam1169? Wie4459, daß ihr2075 keinen3756 Glauben4102 habt2192?

41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

41 Und2532 sie846 fürchteten sich5399 sehr3173 und2532 sprachen3004 untereinander240: Wer5101 ist2076 der3778? Denn686 Wind417 und3754 Meer2281 sind5219 ihm gehorsam.