Вiд МаркаРозділ 4 |
1 |
2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав: |
3 |
4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували. |
5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́; |
6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло. |
7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́. |
8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“. |
9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“ |
10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу. |
11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах, |
12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“ |
13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! |
14 Сіяч сіє слово. |
15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них. |
16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, |
17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз. |
18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово, |
19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає. |
20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“. |
21 |
22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в. |
23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“ |
24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам. |
25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“. |
26 |
27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к. |
28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі. |
29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“. |
30 |
31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння. |
32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“. |
33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. |
34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе. |
35 |
36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним. |
37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився! |
38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“ |
39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала. |
40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“ |
41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“ |
馬可福音第4章 |
1 |
2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理,在道理 |
3 「你們聽啊:『看哪 |
4 撒的時候,有落在路旁的,空中的 |
5 有落在土淺石頭地上的;土既不深,便立時 |
6 只是 |
7 有落在荊棘裏的,荊棘長起來,把它擠住了,就不結果 |
8 又有落在好土上 |
9 他 |
10 |
11 耶穌對他們說:「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講,這一切 |
12 叫他們看是看見,卻不曉得;聽是聽見,卻不明白;恐怕他們甚麼時候 |
13 |
14 撒種之人所撒的就是道。 |
15 有 |
16 照樣 |
17 但他心裏沒有根,不過是暫時的。及後 |
18 並且有 |
19 後來有今世 |
20 有 |
21 |
22 因為掩藏的事,沒有不顯出來的;隱秘 |
23 若 |
24 他 |
25 因為有的,還要給他;沒有的,連他所有的也要奪過來 |
26 |
27 黑夜睡覺,白日起來,這種就發芽漸長,那人卻不曉得如何這樣。 |
28 因為 |
29 穀一吐穗 |
30 |
31 好像一粒芥菜種,種在地裏的時候,比地裏 |
32 但種上以後,就長起來,比各樣的菜都大,又發 |
33 |
34 但 |
35 |
36 門徒打發 |
37 忽然大起 |
38 耶穌在船尾上,枕著枕頭睡覺;門徒叫醒 |
39 耶穌起來 |
40 耶穌對他們說:「為甚麼這樣 |
41 他們就大大的懼怕,彼此說:「這是怎樣的人 |
Вiд МаркаРозділ 4 |
馬可福音第4章 |
1 |
1 |
2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав: |
2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理,在道理 |
3 |
3 「你們聽啊:『看哪 |
4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували. |
4 撒的時候,有落在路旁的,空中的 |
5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́; |
5 有落在土淺石頭地上的;土既不深,便立時 |
6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло. |
6 只是 |
7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́. |
7 有落在荊棘裏的,荊棘長起來,把它擠住了,就不結果 |
8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“. |
8 又有落在好土上 |
9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“ |
9 他 |
10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу. |
10 |
11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах, |
11 耶穌對他們說:「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講,這一切 |
12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“ |
12 叫他們看是看見,卻不曉得;聽是聽見,卻不明白;恐怕他們甚麼時候 |
13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! |
13 |
14 Сіяч сіє слово. |
14 撒種之人所撒的就是道。 |
15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них. |
15 有 |
16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, |
16 照樣 |
17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз. |
17 但他心裏沒有根,不過是暫時的。及後 |
18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово, |
18 並且有 |
19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає. |
19 後來有今世 |
20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“. |
20 有 |
21 |
21 |
22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в. |
22 因為掩藏的事,沒有不顯出來的;隱秘 |
23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“ |
23 若 |
24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам. |
24 他 |
25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“. |
25 因為有的,還要給他;沒有的,連他所有的也要奪過來 |
26 |
26 |
27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к. |
27 黑夜睡覺,白日起來,這種就發芽漸長,那人卻不曉得如何這樣。 |
28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі. |
28 因為 |
29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“. |
29 穀一吐穗 |
30 |
30 |
31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння. |
31 好像一粒芥菜種,種在地裏的時候,比地裏 |
32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“. |
32 但種上以後,就長起來,比各樣的菜都大,又發 |
33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. |
33 |
34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе. |
34 但 |
35 |
35 |
36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним. |
36 門徒打發 |
37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився! |
37 忽然大起 |
38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“ |
38 耶穌在船尾上,枕著枕頭睡覺;門徒叫醒 |
39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала. |
39 耶穌起來 |
40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“ |
40 耶穌對他們說:「為甚麼這樣 |
41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“ |
41 他們就大大的懼怕,彼此說:「這是怎樣的人 |