Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

馬太福音

第20章

1 「因為天國好像家主清早去雇人進他的葡萄園作工。

2 他［he］和工人講定一天一個錢［a penny］，就打發他們進他［his］葡萄園去。

3 約在巳初出去，他［he］看見市上還有閒站的人，

4 就對他們說：『你們也進葡萄園去，所當給的，我必給你們。』他們也進去了。

5 約在午正和申初又出去，也是這樣行。

6 約在酉初出去，他［he］看見還有人閒［idle］站在那裏，就問他們說：『你們為甚麼整天在這裏閒站呢？』

7 他們對他［unto him］說：『因為沒有人雇我們。』他告訴他們［saith unto them］：『你們也進葡萄園去；所當給的［whatsoever isright］，你們必要得著［that shall ye receive］。』

8 到了晚上，園主對管事的說：『叫工人都來，給他們工錢，從後來的起，到先來的為止。』

9 約在酉初雇的人來了，他們［they］各人得了一個錢［a penny］。

10 及至那先雇的來了，他們以為必要多得；誰知也是各得一錢。

11 他們得了，就埋怨家主，

12 說［Saying］：『我們整天勞苦受熱，這後來的［These last］只做了一小時，你竟叫他們和我們一樣。』

13 家主回答其中的一人說：『朋友，我不虧負你；你與我講定的不是一個錢［a penny］嗎？

14 拿你的走吧。我給那後來的和給你一樣，這是我願意的。

15 我的東西難道不可隨我的意思用嗎？因為我作好人，你就惡了眼［eye evil］嗎？』

16 這樣，那在後的將要在前，在前的將要在後了。因為被召的雖多［for many be called］，選上的卻少［but few chosen］。」

17 耶穌上耶路撒冷去［to Jerusalem］，在路上把十二個門徒帶到一邊，對他們說：

18 「看哪，我們上耶路撒冷去；人子要被賣［betrayed］給祭司長和文士。他們要定他死罪，

19 又交給外邦人，將他戲弄，鞭打，釘在十字架上。第三天他要復活。」

20 那時，西庇太兒子的母親，同她兩個兒子上前來，敬拜［worshipping］耶穌，求他一件事。

21 耶穌對她［unto her］說：「妳要甚麼呢？」她對耶穌［unto him］說：「願你賜［Grant］我這兩個兒子在你國裏，一個坐在你右邊，一個坐在你左邊。」

22 耶穌卻［But］回答說：「你們不知道所求的是甚麼。我將要喝的杯，你們能喝麼？我所受的浸［the baptism that I am baptized with］，你們能受麼［to be baptized with］？」他們說：「我們能。」

23 耶穌對他們［unto them］說：「我所喝的杯，你們必要喝；我所受的浸，你們必要受［be baptized with the baptism that I am baptized with］；只是坐在我的左右，不是我可以賜的，乃是我父為誰預備的，就賜給誰。」

24 那十個門徒聽見，就惱怒他們弟兄二人。

25 耶穌卻［But］叫了他們來，說：「你們知道外邦人有君王治理［exercise dominion over］他們，尊大的［they that are great］操權管束他們。

26 只是在你們中間，不可這樣。你們中間誰願為大，就必作伺侯你們的［minister］；

27 誰願為首，就必作你們的僕人。

28 正如人子來，不是要受人的服事，乃是要服事人，並且要捨命，作多人的贖價。」

29 他們出耶利哥的時候，有極多的人跟隨他。

30 恰巧［behold］有兩個瞎子坐在路旁，聽說是耶穌經過，就喊著說：「主啊，大衛的子孫，可憐我們吧。」

31 眾人責備他們，因為［because］不許他們作聲；他們卻越發喊著說：「主啊，大衛的子孫，可憐我們吧。」

32 耶穌就站住，叫他們來，說：「你們［ye］要我為你們作甚麼？」

33 他們對耶穌［unto him］說：「主啊，要我們的眼睛能看見。」

34 耶穌就憐憫他們［had compassion on them］，把他們的眼睛一摸；他們立刻看見，就跟從了耶穌。

Вiд Матвiя Розділ 20	馬太福音第20章
1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.	1 「因為天國好像家主清早去雇人進他的葡萄園作工。
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.	2 他［he］和工人講定一天一個錢［a penny］，就打發他們進他［his］葡萄園去。
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,	3 約在巳初出去，他［he］看見市上還有閒站的人，
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.	4 就對他們說：『你們也進葡萄園去，所當給的，我必給你們。』他們也進去了。
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.	5 約在午正和申初又出去，也是這樣行。
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“	6 約在酉初出去，他［he］看見還有人閒［idle］站在那裏，就問他們說：『你們為甚麼整天在這裏閒站呢？』
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.	7 他們對他［unto him］說：『因為沒有人雇我們。』他告訴他們［saith unto them］：『你們也進葡萄園去；所當給的［whatsoever isright］，你們必要得著［that shall ye receive］。』
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.	8 到了晚上，園主對管事的說：『叫工人都來，給他們工錢，從後來的起，到先來的為止。』
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.	9 約在酉初雇的人來了，他們［they］各人得了一個錢［a penny］。
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.	10 及至那先雇的來了，他們以為必要多得；誰知也是各得一錢。
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,	11 他們得了，就埋怨家主，
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.	12 說［Saying］：『我們整天勞苦受熱，這後來的［These last］只做了一小時，你竟叫他們和我們一樣。』
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?	13 家主回答其中的一人說：『朋友，我不虧負你；你與我講定的不是一個錢［a penny］嗎？
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.	14 拿你的走吧。我給那後來的和給你一樣，這是我願意的。
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“	15 我的東西難道不可隨我的意思用嗎？因為我作好人，你就惡了眼［eye evil］嗎？』
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“	16 這樣，那在後的將要在前，在前的將要在後了。因為被召的雖多［for many be called］，選上的卻少［but few chosen］。」
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:	17 耶穌上耶路撒冷去［to Jerusalem］，在路上把十二個門徒帶到一邊，對他們說：
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.	18 「看哪，我們上耶路撒冷去；人子要被賣［betrayed］給祭司長和文士。他們要定他死罪，
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“	19 又交給外邦人，將他戲弄，鞭打，釘在十字架上。第三天他要復活。」
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.	20 那時，西庇太兒子的母親，同她兩個兒子上前來，敬拜［worshipping］耶穌，求他一件事。
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.	21 耶穌對她［unto her］說：「妳要甚麼呢？」她對耶穌［unto him］說：「願你賜［Grant］我這兩個兒子在你國裏，一個坐在你右邊，一個坐在你左邊。」
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.	22 耶穌卻［But］回答說：「你們不知道所求的是甚麼。我將要喝的杯，你們能喝麼？我所受的浸［the baptism that I am baptized with］，你們能受麼［to be baptized with］？」他們說：「我們能。」
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.	23 耶穌對他們［unto them］說：「我所喝的杯，你們必要喝；我所受的浸，你們必要受［be baptized with the baptism that I am baptized with］；只是坐在我的左右，不是我可以賜的，乃是我父為誰預備的，就賜給誰。」
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.	24 那十個門徒聽見，就惱怒他們弟兄二人。
25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.	25 耶穌卻［But］叫了他們來，說：「你們知道外邦人有君王治理［exercise dominion over］他們，尊大的［they that are great］操權管束他們。
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.	26 只是在你們中間，不可這樣。你們中間誰願為大，就必作伺侯你們的［minister］；
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.	27 誰願為首，就必作你們的僕人。
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!	28 正如人子來，不是要受人的服事，乃是要服事人，並且要捨命，作多人的贖價。」
29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.	29 他們出耶利哥的時候，有極多的人跟隨他。
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“	30 恰巧［behold］有兩個瞎子坐在路旁，聽說是耶穌經過，就喊著說：「主啊，大衛的子孫，可憐我們吧。」
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“	31 眾人責備他們，因為［because］不許他們作聲；他們卻越發喊著說：「主啊，大衛的子孫，可憐我們吧。」
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“	32 耶穌就站住，叫他們來，說：「你們［ye］要我為你們作甚麼？」
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“	33 他們對耶穌［unto him］說：「主啊，要我們的眼睛能看見。」
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.	34 耶穌就憐憫他們［had compassion on them］，把他們的眼睛一摸；他們立刻看見，就跟從了耶穌。

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 20

馬太福音

第20章

Вiд Матвiя

Розділ 20

馬太福音

第20章

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 20

馬太福音

第20章

Вiд Матвiя

Розділ 20

馬太福音

第20章

Старий
завіт

Новий
завіт