Iсая

Розділ 10

1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,

2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.

3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?

4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!

6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.

7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!

8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?

9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?

10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,

11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?

12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!

14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.

15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!

16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!

18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —

19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!

20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,

23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.

24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!

26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!

27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!

28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.

29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.

32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.

34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 10

1 Wehe1945 den Schriftgelehrten3789, die unrechte Gesetze2711 machen2710 und die unrecht205 Urteil5999 schreiben,

2 auf daß sie962 die Sache1779 der Armen1800 beugen5186 und Gewalt1497 üben im Recht4941 der Elenden6041 unter meinem Volk5971, daß die Witwen490 ihr Raub und die Waisen3490 ihre Beute7998 sein müssen.

3 Was wollt ihr tun6213 am Tage3117 der Heimsuchung6486 und des Unglücks7722, das von ferne4801 kommt935? Zu wem wollt ihr fliehen5127 um Hilfe5833, und wo wollt ihr eure Ehre3519 lassen5800,

4 daß sie2026 nicht1115 unter die Gefangenen616 gebeuget werde und unter die Erschlagenen falle? In dem allem läßt sein7725 Zorn639 nicht ab, seine Hand3027 ist5307 noch ausgereckt5186.

5 O wehe1945 Assur804, der meines Zorns639 Rute4294 und ihre Hand3027 meines Grimms Stecken7626 ist!

6 Ich will ihn senden7971 wider ein Heuchelvolk2611 und962 ihm Befehl6680 tun wider das Volk1471 meines Zorns5678, daß er‘s7760 beraube7997 und austeile957 und zertrete es5971 wie Kot2563 auf der Gasse2351,

7 wiewohl er‘s2803 nicht so meinet und sein3772 Herz3824 nicht so denket, sondern sein Herz3824 stehet zu vertilgen8045 und auszurotten nicht wenig4592 Völker1471.

8 Denn er spricht559: Sind meine Fürsten8269 nicht allzumal3162 Könige4428?

9 Ist Kalno nicht3641 wie Karchemis3751? Ist Hamath2574 nicht wie Arpad774? Ist nicht Samaria8111 wie Damaskus1834?

10 Wie meine Hand3027 funden hat die Königreiche4467 der Götzen457, so doch ihre Götzen6456 stärker waren, denn die zu Jerusalem3389 und Samaria8111 sind4672:

11 sollte ich nicht Jerusalem3389 tun und ihren Götzen457, wie ich Samaria8111 und ihren Götzen6091 getan6213 habe6213?

12 Wenn aber der HErr136 alle seine Werke4639 ausgerichtet hat1214 auf dem Berge2022 Zion6726 und zu Jerusalem3389, will ich heimsuchen6485 die Frucht6529 des hochmütigen Königs4428 zu Assyrien804 und die Pracht1433 seiner hoffärtigen7312 Augen5869,

13 darum daß er spricht559: Ich995 habe6213 es5971 durch meiner Hände27 Kraft3581 ausgerichtet und durch meine Weisheit2451, denn ich bin klug; ich habe die3381 Länder1367 anders geteilet und ihr Einkommen6259 geraubt8154 und wie ein5493 Mächtiger die Einwohner3427 zu Boden geworfen,

14 und3671 meine Hand3027 hat622 funden die Völker5971 wie ein Vogelnest7064, daß6310 ich habe2428 alle Lande776 zusammengerafft622, wie man Eier1000 aufrafft, die verlassen5800 sind4672, da niemand eine Feder regt5074 oder den Schnabel aufsperret oder zischet.

15 Mag sich auch eine Axt1631 rühmen6286 wider den, so damit hauet, oder eine Säge4883 trotzen1431 wider den, so sie zeucht, wie der rühmen kann, der den Stecken7626 führet und hebt7311 und führet ihn7311 so leicht, als wäre er kein Holz6086?

16 Darum wird der HErr113 HErr136 Zebaoth6635 unter seine Fetten4924 die Dürre senden7971, und3068 seine Herrlichkeit3519 wird er3350 anzünden, daß sie brennen3344 wird wie ein Feuer784.

17 Und das Licht216 Israels3478 wird ein259 Feuer784 sein, und sein Heiliger6918 wird eine Flamme3852 sein und wird seine Dornen8068 und Hecken7898 anzünden1197 und verzehren398 auf einen Tag3117.

18 Und die Herrlichkeit3519 seines Waldes3293 und seines Feldes soll zunichte3615 werden von den Seelen5315 bis aufs Fleisch1320 und wird zergehen5263 und verschwinden4549,

19 daß die übrigen7605 Bäume6086 seines Waldes3293 mögen gezählet werden4557 und ein Knabe5288 sie3789 mag anschreiben.

20 Zu der Zeit3117 werden die Übrigen in Israel3478, und die errettet6413 werden im Hause1004 Jakob3290, sich8172 nicht3254 mehr7605 verlassen auf den, der sie schlägt5221, sondern sie werden sich8172 verlassen auf den HErrn3068, den Heiligen6918 in Israel3478, in der Wahrheit571.

21 Die Übrigen werden sich7725 bekehren, ja die übrigen in Jakob3290, zu GOtt410, dem Starken1368.

22 Denn ob dein Volk5971, o Israel3478, ist2782 wie Sand2344 am Meer3220, sollen doch die Übrigen desselben bekehret werden7725. Denn wenn dem Verderben3631 gesteuert wird, so kommt die Gerechtigkeit6666 überschwenglich7857.

23 Denn der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635 wird ein Verderben3617 gehen lassen und6213 demselbigen doch steuern im7130 ganzen Lande776.

24 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635: Fürchte3372 dich3427 nicht5375, mein Volk5971, das zu Zion6726 wohnet, vor Assur804! Er wird dich mit dem1870 Stecken7626 schlagen5221 und seinen Stab4294 wider dich aufheben, wie in Ägypten4714 geschah.

25 Denn es ist noch gar um ein4213 kleines4592 zu tun, so wird die Ungnade2195 und mein Zorn639 über ihre Untugend8399 ein Ende haben3615.

26 Alsdann wird4347 der HErr3068 Zebaoth eine Geißel7752 über ihn erwecken wie in der Schlacht6635 Midians4080 auf5782 dem1870 Fels6697 Oreb6159 und wird seinen Stab4294, den er am Meer3220 brauchte, aufheben5375 wie in Ägypten4714.

27 Zu der Zeit3117 wird seine Last5448 von deiner Schulter7926 weichen5493 müssen und sein Joch5923 von deinem Halse6677; denn das Joch5923 wird verfaulen vor6440 der Fette.

28 Er6485 kommt (laß gleich sein) gen Ajath5857; er zeucht durch935 Migron4051; er mustert seinen Zeug3627 zu Michmas4363.

29 Sie ziehen vor unserm Lager Geba1387 über5674; Rama7414 erschrickt2729, Gibeath Sauls7586 fleucht.

30 Du Tochter1323 Gallim1554, schreie laut6670; merke auf6963, Laisa3919, du elendes6041 Anathoth6068!

31 Madmena4088 weicht5074; die Bürger zu Gebim1374 stärken sich3427.

32 Man bleibt5975 vielleicht einen Tag3117 zu Nob5011; so wird er seine Hand3027 regen5130 wider den Berg2022 der Tochter1323 Zion6726 und1004 wider den Hügel1389 Jerusalems3389.

33 Aber siehe, der HErr113 HErr3068 Zebaoth6635 wird die Äste6288 mit Macht4637 verhauen5586, und1364 was hoch7311 aufgerichtet stehet, verkürzen1438, daß die Hohen6967 geniedriget werden8213.

34 Und der dicke5442 Wald3293 wird mit Eisen1270 umgehauen5362 werden, und Libanon3844 wird fallen5307 durch den Mächtigen117.

Iсая

Розділ 10

Der Prophet Jesaja

Kapitel 10

1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,

1 Wehe1945 den Schriftgelehrten3789, die unrechte Gesetze2711 machen2710 und die unrecht205 Urteil5999 schreiben,

2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.

2 auf daß sie962 die Sache1779 der Armen1800 beugen5186 und Gewalt1497 üben im Recht4941 der Elenden6041 unter meinem Volk5971, daß die Witwen490 ihr Raub und die Waisen3490 ihre Beute7998 sein müssen.

3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?

3 Was wollt ihr tun6213 am Tage3117 der Heimsuchung6486 und des Unglücks7722, das von ferne4801 kommt935? Zu wem wollt ihr fliehen5127 um Hilfe5833, und wo wollt ihr eure Ehre3519 lassen5800,

4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

4 daß sie2026 nicht1115 unter die Gefangenen616 gebeuget werde und unter die Erschlagenen falle? In dem allem läßt sein7725 Zorn639 nicht ab, seine Hand3027 ist5307 noch ausgereckt5186.

5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!

5 O wehe1945 Assur804, der meines Zorns639 Rute4294 und ihre Hand3027 meines Grimms Stecken7626 ist!

6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.

6 Ich will ihn senden7971 wider ein Heuchelvolk2611 und962 ihm Befehl6680 tun wider das Volk1471 meines Zorns5678, daß er‘s7760 beraube7997 und austeile957 und zertrete es5971 wie Kot2563 auf der Gasse2351,

7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!

7 wiewohl er‘s2803 nicht so meinet und sein3772 Herz3824 nicht so denket, sondern sein Herz3824 stehet zu vertilgen8045 und auszurotten nicht wenig4592 Völker1471.

8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?

8 Denn er spricht559: Sind meine Fürsten8269 nicht allzumal3162 Könige4428?

9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?

9 Ist Kalno nicht3641 wie Karchemis3751? Ist Hamath2574 nicht wie Arpad774? Ist nicht Samaria8111 wie Damaskus1834?

10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,

10 Wie meine Hand3027 funden hat die Königreiche4467 der Götzen457, so doch ihre Götzen6456 stärker waren, denn die zu Jerusalem3389 und Samaria8111 sind4672:

11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?

11 sollte ich nicht Jerusalem3389 tun und ihren Götzen457, wie ich Samaria8111 und ihren Götzen6091 getan6213 habe6213?

12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!

12 Wenn aber der HErr136 alle seine Werke4639 ausgerichtet hat1214 auf dem Berge2022 Zion6726 und zu Jerusalem3389, will ich heimsuchen6485 die Frucht6529 des hochmütigen Königs4428 zu Assyrien804 und die Pracht1433 seiner hoffärtigen7312 Augen5869,

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!

13 darum daß er spricht559: Ich995 habe6213 es5971 durch meiner Hände27 Kraft3581 ausgerichtet und durch meine Weisheit2451, denn ich bin klug; ich habe die3381 Länder1367 anders geteilet und ihr Einkommen6259 geraubt8154 und wie ein5493 Mächtiger die Einwohner3427 zu Boden geworfen,

14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.

14 und3671 meine Hand3027 hat622 funden die Völker5971 wie ein Vogelnest7064, daß6310 ich habe2428 alle Lande776 zusammengerafft622, wie man Eier1000 aufrafft, die verlassen5800 sind4672, da niemand eine Feder regt5074 oder den Schnabel aufsperret oder zischet.

15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!

15 Mag sich auch eine Axt1631 rühmen6286 wider den, so damit hauet, oder eine Säge4883 trotzen1431 wider den, so sie zeucht, wie der rühmen kann, der den Stecken7626 führet und hebt7311 und führet ihn7311 so leicht, als wäre er kein Holz6086?

16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!

16 Darum wird der HErr113 HErr136 Zebaoth6635 unter seine Fetten4924 die Dürre senden7971, und3068 seine Herrlichkeit3519 wird er3350 anzünden, daß sie brennen3344 wird wie ein Feuer784.

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!

17 Und das Licht216 Israels3478 wird ein259 Feuer784 sein, und sein Heiliger6918 wird eine Flamme3852 sein und wird seine Dornen8068 und Hecken7898 anzünden1197 und verzehren398 auf einen Tag3117.

18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —

18 Und die Herrlichkeit3519 seines Waldes3293 und seines Feldes soll zunichte3615 werden von den Seelen5315 bis aufs Fleisch1320 und wird zergehen5263 und verschwinden4549,

19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!

19 daß die übrigen7605 Bäume6086 seines Waldes3293 mögen gezählet werden4557 und ein Knabe5288 sie3789 mag anschreiben.

20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

20 Zu der Zeit3117 werden die Übrigen in Israel3478, und die errettet6413 werden im Hause1004 Jakob3290, sich8172 nicht3254 mehr7605 verlassen auf den, der sie schlägt5221, sondern sie werden sich8172 verlassen auf den HErrn3068, den Heiligen6918 in Israel3478, in der Wahrheit571.

21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.

21 Die Übrigen werden sich7725 bekehren, ja die übrigen in Jakob3290, zu GOtt410, dem Starken1368.

22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,

22 Denn ob dein Volk5971, o Israel3478, ist2782 wie Sand2344 am Meer3220, sollen doch die Übrigen desselben bekehret werden7725. Denn wenn dem Verderben3631 gesteuert wird, so kommt die Gerechtigkeit6666 überschwenglich7857.

23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.

23 Denn der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635 wird ein Verderben3617 gehen lassen und6213 demselbigen doch steuern im7130 ganzen Lande776.

24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.

24 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635: Fürchte3372 dich3427 nicht5375, mein Volk5971, das zu Zion6726 wohnet, vor Assur804! Er wird dich mit dem1870 Stecken7626 schlagen5221 und seinen Stab4294 wider dich aufheben, wie in Ägypten4714 geschah.

25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!

25 Denn es ist noch gar um ein4213 kleines4592 zu tun, so wird die Ungnade2195 und mein Zorn639 über ihre Untugend8399 ein Ende haben3615.

26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!

26 Alsdann wird4347 der HErr3068 Zebaoth eine Geißel7752 über ihn erwecken wie in der Schlacht6635 Midians4080 auf5782 dem1870 Fels6697 Oreb6159 und wird seinen Stab4294, den er am Meer3220 brauchte, aufheben5375 wie in Ägypten4714.

27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!

27 Zu der Zeit3117 wird seine Last5448 von deiner Schulter7926 weichen5493 müssen und sein Joch5923 von deinem Halse6677; denn das Joch5923 wird verfaulen vor6440 der Fette.

28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.

28 Er6485 kommt (laß gleich sein) gen Ajath5857; er zeucht durch935 Migron4051; er mustert seinen Zeug3627 zu Michmas4363.

29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

29 Sie ziehen vor unserm Lager Geba1387 über5674; Rama7414 erschrickt2729, Gibeath Sauls7586 fleucht.

30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

30 Du Tochter1323 Gallim1554, schreie laut6670; merke auf6963, Laisa3919, du elendes6041 Anathoth6068!

31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.

31 Madmena4088 weicht5074; die Bürger zu Gebim1374 stärken sich3427.

32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.

32 Man bleibt5975 vielleicht einen Tag3117 zu Nob5011; so wird er seine Hand3027 regen5130 wider den Berg2022 der Tochter1323 Zion6726 und1004 wider den Hügel1389 Jerusalems3389.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.

33 Aber siehe, der HErr113 HErr3068 Zebaoth6635 wird die Äste6288 mit Macht4637 verhauen5586, und1364 was hoch7311 aufgerichtet stehet, verkürzen1438, daß die Hohen6967 geniedriget werden8213.

34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

34 Und der dicke5442 Wald3293 wird mit Eisen1270 umgehauen5362 werden, und Libanon3844 wird fallen5307 durch den Mächtigen117.