Iсая

Розділ 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“ Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 22

1 Dies ist die Last4853 über das Schautal1516: Was ist denn645 euch, daß ihr alle so auf5927 die Dächer1406 laufet?

2 Du warest voll4392 Getönes8663, eine Stadt5892 voll Volks1993, eine fröhliche5947 Stadt7151. Deine Erschlagenen2491 sind nicht mit dem Schwert2719 erschlagen2491 und nicht im Streit4421 gestorben4191,

3 sondern alle3162 deine Hauptleute7101 sind4672 vor dem Bogen7198 weggewichen und gefangen631; alle3162, die man in dir funden hat, sind gefangen631 und fern7350 geflohen1272.

4 Darum sage559 ich: Hebt euch von mir8159, laßt mich bitterlich4843 weinen1065; mühet euch nicht213, mich zu trösten5162 über der Verstörung7701 der Tochter1323 meines Volks5971!

5 Denn es ist ein Tag3117 des Getümmels4103 und7023 der Zertretung4001 und Verwirrung3998 vom HErrn136 HErrn3069 Zebaoth6635 im Schautal1516 um des Untergrabens willen6979 der Mauern und des Geschreies7771 am Berge2022.

6 Denn Elam5867 fähret daher mit Köcher827, Wagen7393, Leuten120 und Reitern6571, und Kir7024 glänzet daher mit Schilden4043.

7 Und wird geschehen, daß deine auserwählten4005 Tale werden4390 voll Wagen7393 sein, und Reiter6571 werden sich7896 lagern vor, die Tore8179.

8 Da wird der Vorhang4539 Judas aufgedeckt werden1540, daß man schauen5027 wird zu der Zeit3117 den Zeug im Hause1004 des Waldes3293.

9 Und werdet der Risse1233 an7200 der Stadt5892 Davids1732 viel7231 sehen und werdet das Wasser4325 im unteren Teich1295 sammeln6908 müssen.

10 Ihr werdet auch die Häuser1004 zu Jerusalem3389 zählen5608; ja, ihr werdet die Häuser1004 abbrechen5422, die Mauern2346 zu befestigen1219.

11 Und werdet einen Graben4724 machen6213 zwischen beiden Mauern2346 vom Wasser4325 des alten3465 Teichs1295. Noch sehet ihr7200 nicht5027 auf den, der solches tut6213, und schauet nicht3335 auf den, der solches schaffet von ferne7350 her.

12 Darum wird der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635 zu der Zeit3117 rufen lassen, daß man7121 weine1065 und klage4553 und sich beschere und Säcke8242 anziehe2296.

13 Wiewohl jetzt, siehe, ist‘s eitel Freude8342 und Wonne8057, Ochsen1241 würgen2026, Schafe6629 schlachten7819, Fleisch1320 essen398, Wein3196 trinken8354 (und sprechet): Laßt uns essen398 und trinken8354, wir sterben4191 doch morgen4279!

14 Solches ist vor den Ohren241 des HErrn3069 Zebaoth6635 offenbar. Was gilt‘s, ob euch diese Missetat5771 soll vergeben werden1540, bis ihr sterbet4191? spricht559 der HErr3068 HErr136 Zebaoth6635.

15 So spricht der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635: Gehe3212 hinein935 zum Schatzmeister5532 Sebna7644, dem Hofmeister, und1004 sprich559 zu ihm:

16 Was hast du hie? Wem gehörest du an, daß du dir ein Grab6913 hie hauen lässest2672, als der sein Grab6913 in der Höhe4791 hauen läßt, und als der seine Wohnung4908 in den Felsen5553 machen2710 läßt?

17 Siehe, der1397 HErr3068 wird dich5844 wegwerfen2904, wie ein Starker einen wegwirft2925, und dich5844 zuscharren,

18 und wird dich6801 umtreiben wie eine Kugel1754 auf weitem Lande776; daselbst wirst du3027 sterben4191, daselbst werden deine köstlichen3519 Wagen4818 bleiben mit Schmach7036 des Hauses1004 deines HErrn113.

19 Und ich will dich von deinem Stande4673 stürzen1920 und von deinem Amt4612 will ich dich setzen2040.

20 Und zu der Zeit3117 will ich7121 rufen meinem Knecht5650 Eliakim, dem Sohn1121 Hilkias2518,

21 und will ihm deinen Rock3801 anziehen3847 und mit deinem Gürtel73 gürten und deine Gewalt4475 in seine Hand3027 geben5414, daß er2388 Vater1 sei derer, die zu Jerusalem3389 wohnen3427, und des Hauses1004 Juda3063.

22 Und will die Schlüssel4668 zum Hause1004 David1732 auf6605 seine Schulter7926 legen5414, daß er auftue6605 und niemand zuschließe5462, daß er zuschließe5462 und niemand auftue.

23 Und will ihn zum Nagel3489 stecken8628 an einen festen539 Ort4725, und soll haben den Stuhl3678 der Ehren3519 in seines Vaters1 Hause1004,

24 daß man an ihn hänge8518 alle Herrlichkeit3519 seines Vaters1 Hauses1004; Kind6631 und Kindeskinder6849, alle kleinen6996 Geräte3627, beide, Trinkgefäße3627 und allerlei Saitenspiel3627.

25 Zu der Zeit3117, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, soll3772 der Nagel3489 weggenommen4185 werden539, der am festen Ort4725 steckt, daß er8628 zerbreche1438 und falle5307 und seine Last4853 umkomme. Denn der HErr3068 sagt1696 es.

Iсая

Розділ 22

Der Prophet Jesaja

Kapitel 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

1 Dies ist die Last4853 über das Schautal1516: Was ist denn645 euch, daß ihr alle so auf5927 die Dächer1406 laufet?

2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

2 Du warest voll4392 Getönes8663, eine Stadt5892 voll Volks1993, eine fröhliche5947 Stadt7151. Deine Erschlagenen2491 sind nicht mit dem Schwert2719 erschlagen2491 und nicht im Streit4421 gestorben4191,

3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

3 sondern alle3162 deine Hauptleute7101 sind4672 vor dem Bogen7198 weggewichen und gefangen631; alle3162, die man in dir funden hat, sind gefangen631 und fern7350 geflohen1272.

4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

4 Darum sage559 ich: Hebt euch von mir8159, laßt mich bitterlich4843 weinen1065; mühet euch nicht213, mich zu trösten5162 über der Verstörung7701 der Tochter1323 meines Volks5971!

5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

5 Denn es ist ein Tag3117 des Getümmels4103 und7023 der Zertretung4001 und Verwirrung3998 vom HErrn136 HErrn3069 Zebaoth6635 im Schautal1516 um des Untergrabens willen6979 der Mauern und des Geschreies7771 am Berge2022.

6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

6 Denn Elam5867 fähret daher mit Köcher827, Wagen7393, Leuten120 und Reitern6571, und Kir7024 glänzet daher mit Schilden4043.

7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

7 Und wird geschehen, daß deine auserwählten4005 Tale werden4390 voll Wagen7393 sein, und Reiter6571 werden sich7896 lagern vor, die Tore8179.

8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

8 Da wird der Vorhang4539 Judas aufgedeckt werden1540, daß man schauen5027 wird zu der Zeit3117 den Zeug im Hause1004 des Waldes3293.

9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

9 Und werdet der Risse1233 an7200 der Stadt5892 Davids1732 viel7231 sehen und werdet das Wasser4325 im unteren Teich1295 sammeln6908 müssen.

10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

10 Ihr werdet auch die Häuser1004 zu Jerusalem3389 zählen5608; ja, ihr werdet die Häuser1004 abbrechen5422, die Mauern2346 zu befestigen1219.

11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

11 Und werdet einen Graben4724 machen6213 zwischen beiden Mauern2346 vom Wasser4325 des alten3465 Teichs1295. Noch sehet ihr7200 nicht5027 auf den, der solches tut6213, und schauet nicht3335 auf den, der solches schaffet von ferne7350 her.

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

12 Darum wird der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635 zu der Zeit3117 rufen lassen, daß man7121 weine1065 und klage4553 und sich beschere und Säcke8242 anziehe2296.

13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

13 Wiewohl jetzt, siehe, ist‘s eitel Freude8342 und Wonne8057, Ochsen1241 würgen2026, Schafe6629 schlachten7819, Fleisch1320 essen398, Wein3196 trinken8354 (und sprechet): Laßt uns essen398 und trinken8354, wir sterben4191 doch morgen4279!

14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

14 Solches ist vor den Ohren241 des HErrn3069 Zebaoth6635 offenbar. Was gilt‘s, ob euch diese Missetat5771 soll vergeben werden1540, bis ihr sterbet4191? spricht559 der HErr3068 HErr136 Zebaoth6635.

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

15 So spricht der HErr136 HErr3069 Zebaoth6635: Gehe3212 hinein935 zum Schatzmeister5532 Sebna7644, dem Hofmeister, und1004 sprich559 zu ihm:

16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“ Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

16 Was hast du hie? Wem gehörest du an, daß du dir ein Grab6913 hie hauen lässest2672, als der sein Grab6913 in der Höhe4791 hauen läßt, und als der seine Wohnung4908 in den Felsen5553 machen2710 läßt?

17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

17 Siehe, der1397 HErr3068 wird dich5844 wegwerfen2904, wie ein Starker einen wegwirft2925, und dich5844 zuscharren,

18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

18 und wird dich6801 umtreiben wie eine Kugel1754 auf weitem Lande776; daselbst wirst du3027 sterben4191, daselbst werden deine köstlichen3519 Wagen4818 bleiben mit Schmach7036 des Hauses1004 deines HErrn113.

19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

19 Und ich will dich von deinem Stande4673 stürzen1920 und von deinem Amt4612 will ich dich setzen2040.

20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

20 Und zu der Zeit3117 will ich7121 rufen meinem Knecht5650 Eliakim, dem Sohn1121 Hilkias2518,

21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

21 und will ihm deinen Rock3801 anziehen3847 und mit deinem Gürtel73 gürten und deine Gewalt4475 in seine Hand3027 geben5414, daß er2388 Vater1 sei derer, die zu Jerusalem3389 wohnen3427, und des Hauses1004 Juda3063.

22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

22 Und will die Schlüssel4668 zum Hause1004 David1732 auf6605 seine Schulter7926 legen5414, daß er auftue6605 und niemand zuschließe5462, daß er zuschließe5462 und niemand auftue.

23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

23 Und will ihn zum Nagel3489 stecken8628 an einen festen539 Ort4725, und soll haben den Stuhl3678 der Ehren3519 in seines Vaters1 Hause1004,

24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

24 daß man an ihn hänge8518 alle Herrlichkeit3519 seines Vaters1 Hauses1004; Kind6631 und Kindeskinder6849, alle kleinen6996 Geräte3627, beide, Trinkgefäße3627 und allerlei Saitenspiel3627.

25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!

25 Zu der Zeit3117, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, soll3772 der Nagel3489 weggenommen4185 werden539, der am festen Ort4725 steckt, daß er8628 zerbreche1438 und falle5307 und seine Last4853 umkomme. Denn der HErr3068 sagt1696 es.