Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 7

1 Ein gut2896 Gerücht ist5414 besser denn834 gute2416 Salbe und1004 der120 Tag des Todes weder der Tag der Geburt.

2 Es3190 ist besser2896, in6440 das Klaghaus gehen denn in das Trinkhaus; in jenem ist das Ende aller Menschen, und7455 der Lebendige nimmt‘s zu Herzen3820.

3 Es1004 ist Trauern60 besser denn Lachen; denn durch Trauern wird3820 das Herz3820 gebessert.

4 Das8085 Herz der Weisen2450 ist im Klaghause und376 das8085 Herz der Narren3684 im Hause der Freuden2896.

5 Es ist1892 besser hören das6963 Schelten des Weisen denn hören den Gesang der Narren3684.

6 Denn das Lachen des Narren3820 ist wie das Krachen der Dornen unter den Töpfen; und4979 das ist auch eitel6233.

7 Ein Widerspenstiger macht einen Weisen unwillig und7307 verderbt ein mildes Herz7307.

8 Das Ende eines Dinges ist besser denn sein Anfang. Ein geduldiger Geist7307 ist besser denn ein hoher Geist.

9 Sei nicht559 schnelles Gemüts zu zürnen; denn Zorn ruhet im Herzen eines Narren.

10 Sprich nicht: Was ist‘s7200, daß die vorigen Tage besser2896 waren denn3148 diese? Denn du fragest solches nicht weislich2451.

11 Weisheit2451 ist gut mit1167 einem Erbgut und3701 hilft, daß sich einer der Sonne freuen kann.

12 Denn die Weisheit beschirmet, so beschirmet Geld auch3201; aber die Weisheit gibt das4639 Leben dem, der sie hat.

13 Siehe7200 an3117 die Werke Gottes430, denn wer kann4672 das schlecht machen6213, das er krümmet?

14 Am guten Tage sei3426 guter Dinge und6664 den bösen7451 Tag3117 nimm auch für gut; denn diesen schaffet GOtt neben jenem, daß der Mensch nicht6 wissen soll7200, was künftig ist1892.

15 Allerlei habe ich gesehen die Zeit über meiner Eitelkeit. Da ist7235 ein Gerechter6662 und gehet unter in seiner Gerechtigkeit, und ist8074 ein GOttloser, der lange lebt in seiner Bosheit.

16 Sei nicht5530 allzu7235 gerecht und6256 nicht allzu weise, daß du dich nicht verderbest!

17 Sei nicht allzu gottlos und3240 narre nicht, daß du3027 nicht sterbest zur Unzeit!

18 Es ist gut, daß du dies fassest und5892 jenes auch nicht5810 aus deiner Hand lässest; denn wer GOtt fürchtet, der entgehet dem allem.

19 Die Weisheit stärkt den Weisen mehr denn zehn Gewaltige, die in der120 Stadt sind.

20 Denn es1697 ist1696 kein Mensch auf Erden, der Gutes tue und5414 nicht sündige.

21 Nimm auch nicht zu Herzen3820 alles, was man sagt, daß du3045 nicht hören müssest deinen Knecht dir fluchen7043.

22 Denn7350 dein Herz weiß, daß du559 andern auch oftmals geflucht hast.

23 Solches alles7350 habe4672 ich versucht weislich. Ich gedachte, ich will weise sein; sie kam aber ferner von mir.

24 Es ist3045 ferne; was2451 wird3820‘s sein? und ist3045 sehr tief; wer will‘s finden?

25 Ich kehrete mein Herz3820, zu erfahren und430 zu erforschen und zu suchen Weisheit und Kunst, zu erfahren der GOttlosen Torheit und Irrtum der Tollen,

26 und fand4672, daß ein259 solches Weib, welches Herz Netz und Strick ist7200 und ihre Hände Bande sind4672, bitterer sei denn der259 Tod. Wer GOtt gefällt, der wird ihr entrinnen; aber der Sünder wird durch sie559 gefangen.

27 Schaue, das habe4672 ich funden, spricht der5315 Prediger, eins259 nach dem andern, daß ich Kunst erfände.

28 Und meine See LE sucht noch und hat3477 es nicht funden. Unter tausend habe7200 ich einen Menschen120 funden, aber kein Weib habe4672 ich unter den allen funden.

29 Alleine schaue das, ich habe6213 funden, daß GOtt430 den Menschen hat1245 aufrichtig gemacht; aber sie905 suchen viel7227 Künste2810.

Екклезiяст

Розділ 7

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

1 Ein gut2896 Gerücht ist5414 besser denn834 gute2416 Salbe und1004 der120 Tag des Todes weder der Tag der Geburt.

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

2 Es3190 ist besser2896, in6440 das Klaghaus gehen denn in das Trinkhaus; in jenem ist das Ende aller Menschen, und7455 der Lebendige nimmt‘s zu Herzen3820.

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

3 Es1004 ist Trauern60 besser denn Lachen; denn durch Trauern wird3820 das Herz3820 gebessert.

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

4 Das8085 Herz der Weisen2450 ist im Klaghause und376 das8085 Herz der Narren3684 im Hause der Freuden2896.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

5 Es ist1892 besser hören das6963 Schelten des Weisen denn hören den Gesang der Narren3684.

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

6 Denn das Lachen des Narren3820 ist wie das Krachen der Dornen unter den Töpfen; und4979 das ist auch eitel6233.

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

7 Ein Widerspenstiger macht einen Weisen unwillig und7307 verderbt ein mildes Herz7307.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

8 Das Ende eines Dinges ist besser denn sein Anfang. Ein geduldiger Geist7307 ist besser denn ein hoher Geist.

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

9 Sei nicht559 schnelles Gemüts zu zürnen; denn Zorn ruhet im Herzen eines Narren.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

10 Sprich nicht: Was ist‘s7200, daß die vorigen Tage besser2896 waren denn3148 diese? Denn du fragest solches nicht weislich2451.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

11 Weisheit2451 ist gut mit1167 einem Erbgut und3701 hilft, daß sich einer der Sonne freuen kann.

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

12 Denn die Weisheit beschirmet, so beschirmet Geld auch3201; aber die Weisheit gibt das4639 Leben dem, der sie hat.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

13 Siehe7200 an3117 die Werke Gottes430, denn wer kann4672 das schlecht machen6213, das er krümmet?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

14 Am guten Tage sei3426 guter Dinge und6664 den bösen7451 Tag3117 nimm auch für gut; denn diesen schaffet GOtt neben jenem, daß der Mensch nicht6 wissen soll7200, was künftig ist1892.

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

15 Allerlei habe ich gesehen die Zeit über meiner Eitelkeit. Da ist7235 ein Gerechter6662 und gehet unter in seiner Gerechtigkeit, und ist8074 ein GOttloser, der lange lebt in seiner Bosheit.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

16 Sei nicht5530 allzu7235 gerecht und6256 nicht allzu weise, daß du dich nicht verderbest!

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

17 Sei nicht allzu gottlos und3240 narre nicht, daß du3027 nicht sterbest zur Unzeit!

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

18 Es ist gut, daß du dies fassest und5892 jenes auch nicht5810 aus deiner Hand lässest; denn wer GOtt fürchtet, der entgehet dem allem.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

19 Die Weisheit stärkt den Weisen mehr denn zehn Gewaltige, die in der120 Stadt sind.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

20 Denn es1697 ist1696 kein Mensch auf Erden, der Gutes tue und5414 nicht sündige.

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

21 Nimm auch nicht zu Herzen3820 alles, was man sagt, daß du3045 nicht hören müssest deinen Knecht dir fluchen7043.

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

22 Denn7350 dein Herz weiß, daß du559 andern auch oftmals geflucht hast.

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

23 Solches alles7350 habe4672 ich versucht weislich. Ich gedachte, ich will weise sein; sie kam aber ferner von mir.

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

24 Es ist3045 ferne; was2451 wird3820‘s sein? und ist3045 sehr tief; wer will‘s finden?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

25 Ich kehrete mein Herz3820, zu erfahren und430 zu erforschen und zu suchen Weisheit und Kunst, zu erfahren der GOttlosen Torheit und Irrtum der Tollen,

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

26 und fand4672, daß ein259 solches Weib, welches Herz Netz und Strick ist7200 und ihre Hände Bande sind4672, bitterer sei denn der259 Tod. Wer GOtt gefällt, der wird ihr entrinnen; aber der Sünder wird durch sie559 gefangen.

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

27 Schaue, das habe4672 ich funden, spricht der5315 Prediger, eins259 nach dem andern, daß ich Kunst erfände.

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

28 Und meine See LE sucht noch und hat3477 es nicht funden. Unter tausend habe7200 ich einen Menschen120 funden, aber kein Weib habe4672 ich unter den allen funden.

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

29 Alleine schaue das, ich habe6213 funden, daß GOtt430 den Menschen hat1245 aufrichtig gemacht; aber sie905 suchen viel7227 Künste2810.