CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Числ. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Числа

Розділ 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

Das vierte Buch Mose (Numeri)

Kapitel 22

1 Danach zogen5265 die Kinder1121 Israel3478 und lagerten sich2583 in das Gefilde6160 Moab4124, jenseits des Jordans3383, gegen5676 Jericho3405.

2 Und1111 da Balak, der Sohn1121 Zipors, sah7200 alles, was Israel3478 getan hatte6213 den Amoritern567,

3 und daß sich1481 die Moabiter4124 sehr3966 fürchteten vor6440 dem Volk5971, das so groß7227 war, und daß den Moabitern4124 grauete vor6440 den Kindern1121 Israel3478,

4 und1111 sprachen559 zu den Ältesten2205 der Midianiter4080: Nun wird dieser Haufe6951 auffretzen, was um5439 uns ist, wie4124 ein Ochse7794 Kraut3418 auf dem Felde7704 auffretzet. Balak aber, der Sohn1121 Zipors, war zu der Zeit6256 König4428 der Moabiter4124.

5 Und er sandte Boten4397 aus3318 zu Bileam1109, dem Sohn1121 Beors1160, gen Pethor6604, der wohnete an dem Wasser5104 im Lande der Kinder1121 seines Volks5971, daß sie ihn5869 forderten7121, und ließ7971 ihm sagen559: Siehe, es ist ein Volk5971 aus Ägypten4714 gezogen, das776 bedeckt3680 das Angesicht der Erde776 und liegt3427 gegen mir.

6 So komm3212 nun und verfluche779 mir das776 Volk5971, denn es ist1644 mir zu mächtig6099, ob ich‘s schlagen5221 möchte3201 und aus dem779 Lande vertreiben; denn ich weiß3045, daß, welchen du segnest1288, der ist gesegnet1288, und welchen du verfluchest, der ist verflucht779.

7 Und die Ältesten2205 der Moabiter4124 gingen3212 hin mit1697 den Ältesten2205 der Midianiter4080 und hatten den Lohn des Wahrsagens in ihren Händen3027; und gingen935 zu Bileam1109 ein und sagten ihm die Worte1696 Balaks1111.

8 Und er sprach559 zu ihnen: Bleibet3427 hie über Nacht3885, so will7725 ich euch wieder7725 sagen1697, wie mir der HErr3068 sagen wird1696. Also blieben die Fürsten8269 der Moabiter4124 bei Bileam1109.

9 Und GOtt430 kam935 zu Bileam1109 und sprach559: Wer sind die Leute582, die bei dir sind?

10 Bileam1109 sprach559 zu GOtt430: Balak1111, der Sohn1121 Zipors, der Moabiter4124 König4428, hat zu mir gesandt7971:

11 Siehe, ein Volk5971 ist1644 aus3318 Ägypten4714 gezogen und bedeckt3680 das Angesicht5869 der Erde776; so komm3212 nun und fluche6895 ihm, ob ich mit ihm streiten3898 möge3201 und sie vertreiben.

12 GOtt430 aber sprach559 zu Bileam1109: Gehe3212 nicht mit ihnen; verfluche779 das Volk5971 auch nicht; denn es ist gesegnet1288.

13 Da stund Bileam1109 des Morgens1242 auf6965 und5414 sprach559 zu den Fürsten8269 Balaks1111: Gehet hin3212 in euer Land776; denn der HErr3068 will‘s nicht3985 gestatten, daß ich mit euch ziehe1980.

14 Und1111 die Fürsten8269 der Moabiter4124 machten sich3985 auf6965, kamen935 zu Balak und sprachen559: Bileam1109 weigert sich, mit uns zu ziehen1980.

15 Da sandte7971 Balak noch3254 größere7227 und1111 herrlichere3513 Fürsten8269, denn jene waren.

16 Da die zu Bileam1109 kamen935, sprachen559 sie zu ihm1111: Also läßt dir sagen559 Balak, der Sohn1121 Zipors: Lieber, wehre dich4513 nicht, zu mir zu ziehen1980;

17 denn ich will3513 dich hoch3966 ehren3513, und was du559 mir sagest, das will3513 ich tun6213. Lieber, komm3212 und fluche6895 mir diesem Volk5971!

18 Bileam1109 antwortete6030 und5650 sprach559 zu6213 den Dienern Balaks1111: Wenn mir Balak sein Haus1004 voll4393 Silbers3701 und1111 Goldes2091 gäbe5414, so könnte ich3201 doch nicht übergehen das Wort6310 des HErrn3068, meines Gottes430, Kleines6996 oder Großes1419 zu tun5674.

19 So bleibet doch nun hie auch ihr3427 diese Nacht3915, daß ich erfahre3045, was der HErr3068 weiter3254 mit mir reden1696 werde.

20 Da kam935 GOtt430 des Nachts3915 zu6213 Bileam1109 und sprach559 zu ihm: Sind die Männer582 kommen, dir zu rufen, so mach dich3212 auf6965 und zeuch mit1697 ihnen; doch389 was ich7121 dir sagen werde, sollst1696 du tun935.

21 Da stund Bileam1109 des Morgens1242 auf6965 und sattelte2280 seine Eselin860 und zog3212 mit den Fürsten8269 der Moabiter4124.

22 Aber2734 der Zorn639 Gottes430 ergrimmete, daß er hinzog1980. Und der Engel4397 des HErrn3068 trat3320 in den Weg1870, daß er ihm widerstünde7854. Er aber ritt7392 auf seiner Eselin860, und zween Knaben5288 waren mit ihm.

23 Und die Eselin860 sah7200 den Engel4397 des HErrn3068 im Wege1870 stehen5324 und ein bloß Schwert2719 in seiner Hand3027. Und die Eselin860 wich5186 aus8025 dem Wege1870 und ging auf5186 dem Felde7704; Bileam1109 aber schlug5221 sie, daß sie in den Weg1870 sollte gehen3212.

24 Da trat der Engel4397 des HErrn3068 in den Pfad4934 bei den Weinbergen3754, da auf5975 beiden Seiten Wände1447 waren.

25 Und da die Eselin860 den Engel4397 des HErrn3068 sah7200, drängte sie3905 sich3905 an die Wand7023 und klemmete Bileam1109 den Fuß an der Wand7023; und er schlug5221 sie7272 noch3254 mehr.

26 Da ging5674 der Engel4397 des HErrn3068 weiter und trat5975 an einen engen6862 Ort4725, da kein Weg1870 war zu weichen5186, weder zur Rechten3225 noch3254 zur Linken8040.

27 Und da die Eselin860 den Engel4397 des HErrn3068 sah7200, fiel sie auf ihre Kniee unter dem Bileam1109. Da ergrimmete der Zorn639 Bileams1109 und schlug5221 die Eselin860 mit dem Stabe4731.

28 Da tat6605 der HErr3068 der Eselin860 den Mund6310 auf, und sie7272 sprach559 zu Bileam1109: Was habe ich dir getan6213, daß du5221 mich geschlagen hast nun dreimal7969?

29 Bileam1109 sprach559 zur Eselin860: Daß3863 du mich höhnest5953! Ach, daß ich jetzt ein Schwert2719 in der Hand3027 hätte3426, ich wollte dich erwürgen2026!

30 Die Eselin860 sprach559 zu7392 Bileam1109: Bin ich nicht deine Eselin860, darauf du geritten hast zu deiner Zeit bis auf diesen Tag3117? Habe6213 ich auch je5532 gepflegt, dir also zu tun? Er sprach559: Nein.

31 Da öffnete1540 der HErr3068 Bileam1109 die Augen5869, daß er den Engel4397 des HErrn3068 sah7200 im Wege1870 stehen5324 und ein bloß Schwert2719 in seiner Hand3027; und neigete und bückte sich7812 mit seinem Angesicht639.

32 Und der Engel4397 des HErrn3068 sprach559 zu ihm: Warum hast du5221 deine Eselin860 geschlagen nun dreimal7969? Siehe, ich bin ausgegangen3318, daß ich dir widerstehe7854; denn der Weg1870 ist7272 vor mir verkehrt3399.

33 Und die Eselin860 hat5186 mich6440 gesehen7200 und ist7272 mir6440 dreimal7969 gewichen; sonst, wo sie5186 nicht194 vor mir gewichen wäre, so wollte ich dich auch jetzt erwürget2026 und die Eselin lebendig2421 behalten haben.

34 Da sprach559 Bileam1109 zu dem Engel4397 des HErrn3068: Ich habe2398 gesündiget; denn ich hab‘s nicht gewußt3045, daß du7489 mir entgegenstundest im Wege1870; und5324 nun, so dir‘s nicht gefällt5869, will ich wieder7725 umkehren.

35 Der Engel4397 des HErrn3068 sprach559 zu ihm1109: Zeuch hin3212 mit den Männern582; aber nichts1697 anderes657, denn was ich zu dir sagen werde, sollst1696 du reden1696. Also zog3212 Bileam1109 mit den Fürsten8269 Balaks1111.

36 Da1366 Balak hörete, daß Bileam1109 kam8085, zog er aus3318 ihm1111 entgegen7125 in die Stadt5892 der Moabiter4124, die da liegt an der Grenze1366 Arnons, welcher ist935 an der äußersten Grenze7097.

37 Und1111 sprach559 zu1980 ihm1109: Habe3513 ich3201 nicht zu dir gesandt7971 und dich fordern lassen7971? Warum bist7121 du denn nicht zu mir kommen? Meinest du, ich könnte nicht dich ehren552?

38 Bileam1109 antwortete559 ihm1111: Siehe, ich3201 bin kommen935 zu dir; aber wie kann3201 ich etwas3972 anderes reden1696? Denn das1697 mir GOtt430 in den Mund6310 gibt7760, das muß ich reden1696.

39 Also zog3212 Bileam1109 mit Balak, und1111 kamen935 in die Gassenstadt.

40 Und1111 Balak opferte2076 Rinder1241 und Schafe6629 und sandte7971 nach Bileam1109 und nach den Fürsten8269, die bei ihm waren.

41 Und1111 des Morgens1242 nahm3947 Balak den Bileam1109 und führete ihn hin auf5927 die Höhe1116 Baal, daß er von dannen sehen7200 konnte bis zu Ende7097 des Volks5971.

Числа

Розділ 22

Das vierte Buch Mose (Numeri)

Kapitel 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

1 Danach zogen5265 die Kinder1121 Israel3478 und lagerten sich2583 in das Gefilde6160 Moab4124, jenseits des Jordans3383, gegen5676 Jericho3405.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

2 Und1111 da Balak, der Sohn1121 Zipors, sah7200 alles, was Israel3478 getan hatte6213 den Amoritern567,

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

3 und daß sich1481 die Moabiter4124 sehr3966 fürchteten vor6440 dem Volk5971, das so groß7227 war, und daß den Moabitern4124 grauete vor6440 den Kindern1121 Israel3478,

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

4 und1111 sprachen559 zu den Ältesten2205 der Midianiter4080: Nun wird dieser Haufe6951 auffretzen, was um5439 uns ist, wie4124 ein Ochse7794 Kraut3418 auf dem Felde7704 auffretzet. Balak aber, der Sohn1121 Zipors, war zu der Zeit6256 König4428 der Moabiter4124.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

5 Und er sandte Boten4397 aus3318 zu Bileam1109, dem Sohn1121 Beors1160, gen Pethor6604, der wohnete an dem Wasser5104 im Lande der Kinder1121 seines Volks5971, daß sie ihn5869 forderten7121, und ließ7971 ihm sagen559: Siehe, es ist ein Volk5971 aus Ägypten4714 gezogen, das776 bedeckt3680 das Angesicht der Erde776 und liegt3427 gegen mir.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

6 So komm3212 nun und verfluche779 mir das776 Volk5971, denn es ist1644 mir zu mächtig6099, ob ich‘s schlagen5221 möchte3201 und aus dem779 Lande vertreiben; denn ich weiß3045, daß, welchen du segnest1288, der ist gesegnet1288, und welchen du verfluchest, der ist verflucht779.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

7 Und die Ältesten2205 der Moabiter4124 gingen3212 hin mit1697 den Ältesten2205 der Midianiter4080 und hatten den Lohn des Wahrsagens in ihren Händen3027; und gingen935 zu Bileam1109 ein und sagten ihm die Worte1696 Balaks1111.

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

8 Und er sprach559 zu ihnen: Bleibet3427 hie über Nacht3885, so will7725 ich euch wieder7725 sagen1697, wie mir der HErr3068 sagen wird1696. Also blieben die Fürsten8269 der Moabiter4124 bei Bileam1109.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

9 Und GOtt430 kam935 zu Bileam1109 und sprach559: Wer sind die Leute582, die bei dir sind?

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

10 Bileam1109 sprach559 zu GOtt430: Balak1111, der Sohn1121 Zipors, der Moabiter4124 König4428, hat zu mir gesandt7971:

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

11 Siehe, ein Volk5971 ist1644 aus3318 Ägypten4714 gezogen und bedeckt3680 das Angesicht5869 der Erde776; so komm3212 nun und fluche6895 ihm, ob ich mit ihm streiten3898 möge3201 und sie vertreiben.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

12 GOtt430 aber sprach559 zu Bileam1109: Gehe3212 nicht mit ihnen; verfluche779 das Volk5971 auch nicht; denn es ist gesegnet1288.

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

13 Da stund Bileam1109 des Morgens1242 auf6965 und5414 sprach559 zu den Fürsten8269 Balaks1111: Gehet hin3212 in euer Land776; denn der HErr3068 will‘s nicht3985 gestatten, daß ich mit euch ziehe1980.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

14 Und1111 die Fürsten8269 der Moabiter4124 machten sich3985 auf6965, kamen935 zu Balak und sprachen559: Bileam1109 weigert sich, mit uns zu ziehen1980.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

15 Da sandte7971 Balak noch3254 größere7227 und1111 herrlichere3513 Fürsten8269, denn jene waren.

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

16 Da die zu Bileam1109 kamen935, sprachen559 sie zu ihm1111: Also läßt dir sagen559 Balak, der Sohn1121 Zipors: Lieber, wehre dich4513 nicht, zu mir zu ziehen1980;

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

17 denn ich will3513 dich hoch3966 ehren3513, und was du559 mir sagest, das will3513 ich tun6213. Lieber, komm3212 und fluche6895 mir diesem Volk5971!

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

18 Bileam1109 antwortete6030 und5650 sprach559 zu6213 den Dienern Balaks1111: Wenn mir Balak sein Haus1004 voll4393 Silbers3701 und1111 Goldes2091 gäbe5414, so könnte ich3201 doch nicht übergehen das Wort6310 des HErrn3068, meines Gottes430, Kleines6996 oder Großes1419 zu tun5674.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

19 So bleibet doch nun hie auch ihr3427 diese Nacht3915, daß ich erfahre3045, was der HErr3068 weiter3254 mit mir reden1696 werde.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

20 Da kam935 GOtt430 des Nachts3915 zu6213 Bileam1109 und sprach559 zu ihm: Sind die Männer582 kommen, dir zu rufen, so mach dich3212 auf6965 und zeuch mit1697 ihnen; doch389 was ich7121 dir sagen werde, sollst1696 du tun935.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

21 Da stund Bileam1109 des Morgens1242 auf6965 und sattelte2280 seine Eselin860 und zog3212 mit den Fürsten8269 der Moabiter4124.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

22 Aber2734 der Zorn639 Gottes430 ergrimmete, daß er hinzog1980. Und der Engel4397 des HErrn3068 trat3320 in den Weg1870, daß er ihm widerstünde7854. Er aber ritt7392 auf seiner Eselin860, und zween Knaben5288 waren mit ihm.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

23 Und die Eselin860 sah7200 den Engel4397 des HErrn3068 im Wege1870 stehen5324 und ein bloß Schwert2719 in seiner Hand3027. Und die Eselin860 wich5186 aus8025 dem Wege1870 und ging auf5186 dem Felde7704; Bileam1109 aber schlug5221 sie, daß sie in den Weg1870 sollte gehen3212.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

24 Da trat der Engel4397 des HErrn3068 in den Pfad4934 bei den Weinbergen3754, da auf5975 beiden Seiten Wände1447 waren.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

25 Und da die Eselin860 den Engel4397 des HErrn3068 sah7200, drängte sie3905 sich3905 an die Wand7023 und klemmete Bileam1109 den Fuß an der Wand7023; und er schlug5221 sie7272 noch3254 mehr.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

26 Da ging5674 der Engel4397 des HErrn3068 weiter und trat5975 an einen engen6862 Ort4725, da kein Weg1870 war zu weichen5186, weder zur Rechten3225 noch3254 zur Linken8040.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

27 Und da die Eselin860 den Engel4397 des HErrn3068 sah7200, fiel sie auf ihre Kniee unter dem Bileam1109. Da ergrimmete der Zorn639 Bileams1109 und schlug5221 die Eselin860 mit dem Stabe4731.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

28 Da tat6605 der HErr3068 der Eselin860 den Mund6310 auf, und sie7272 sprach559 zu Bileam1109: Was habe ich dir getan6213, daß du5221 mich geschlagen hast nun dreimal7969?

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

29 Bileam1109 sprach559 zur Eselin860: Daß3863 du mich höhnest5953! Ach, daß ich jetzt ein Schwert2719 in der Hand3027 hätte3426, ich wollte dich erwürgen2026!

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

30 Die Eselin860 sprach559 zu7392 Bileam1109: Bin ich nicht deine Eselin860, darauf du geritten hast zu deiner Zeit bis auf diesen Tag3117? Habe6213 ich auch je5532 gepflegt, dir also zu tun? Er sprach559: Nein.

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

31 Da öffnete1540 der HErr3068 Bileam1109 die Augen5869, daß er den Engel4397 des HErrn3068 sah7200 im Wege1870 stehen5324 und ein bloß Schwert2719 in seiner Hand3027; und neigete und bückte sich7812 mit seinem Angesicht639.

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

32 Und der Engel4397 des HErrn3068 sprach559 zu ihm: Warum hast du5221 deine Eselin860 geschlagen nun dreimal7969? Siehe, ich bin ausgegangen3318, daß ich dir widerstehe7854; denn der Weg1870 ist7272 vor mir verkehrt3399.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

33 Und die Eselin860 hat5186 mich6440 gesehen7200 und ist7272 mir6440 dreimal7969 gewichen; sonst, wo sie5186 nicht194 vor mir gewichen wäre, so wollte ich dich auch jetzt erwürget2026 und die Eselin lebendig2421 behalten haben.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

34 Da sprach559 Bileam1109 zu dem Engel4397 des HErrn3068: Ich habe2398 gesündiget; denn ich hab‘s nicht gewußt3045, daß du7489 mir entgegenstundest im Wege1870; und5324 nun, so dir‘s nicht gefällt5869, will ich wieder7725 umkehren.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

35 Der Engel4397 des HErrn3068 sprach559 zu ihm1109: Zeuch hin3212 mit den Männern582; aber nichts1697 anderes657, denn was ich zu dir sagen werde, sollst1696 du reden1696. Also zog3212 Bileam1109 mit den Fürsten8269 Balaks1111.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

36 Da1366 Balak hörete, daß Bileam1109 kam8085, zog er aus3318 ihm1111 entgegen7125 in die Stadt5892 der Moabiter4124, die da liegt an der Grenze1366 Arnons, welcher ist935 an der äußersten Grenze7097.

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

37 Und1111 sprach559 zu1980 ihm1109: Habe3513 ich3201 nicht zu dir gesandt7971 und dich fordern lassen7971? Warum bist7121 du denn nicht zu mir kommen? Meinest du, ich könnte nicht dich ehren552?

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

38 Bileam1109 antwortete559 ihm1111: Siehe, ich3201 bin kommen935 zu dir; aber wie kann3201 ich etwas3972 anderes reden1696? Denn das1697 mir GOtt430 in den Mund6310 gibt7760, das muß ich reden1696.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

39 Also zog3212 Bileam1109 mit Balak, und1111 kamen935 in die Gassenstadt.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

40 Und1111 Balak opferte2076 Rinder1241 und Schafe6629 und sandte7971 nach Bileam1109 und nach den Fürsten8269, die bei ihm waren.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

41 Und1111 des Morgens1242 nahm3947 Balak den Bileam1109 und führete ihn hin auf5927 die Höhe1116 Baal, daß er von dannen sehen7200 konnte bis zu Ende7097 des Volks5971.