Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Розділ 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

Числа

Глава 22

1 Затем израильский народ отправился в долину Иордана в Моаве и поставил стан у реки Иордан напротив Иерихона.

2 Валак, сын Сепфора, видел всё, что израильский народ сделал с аморреями. Моав был в великом страхе, так как израильский народ был весьма многочислен. Моав очень сильно боялся израильтян.

4 Он сказал мадиамским вождям: «Этот многочисленный народ уничтожит всё вокруг, так же как коровы поедают полевую траву». Царём же Моава в то время был Валак, сын Сепфора.

5 Валак отправил нескольких человек к Валааму, сыну Веора, с посланием. Валаам был в Пефоре у реки Евфрат, потому что там жил народ Валаама. Вот послание Валака: «Из Египта пришёл новый народ, такой многочисленный, что вся земля полностью покрыта им, и поставил свой стан рядом со мной.

6 Приди ко мне на помощь, потому что этот народ слишком могуществен для меня. Я знаю, что у тебя есть великая сила: если благословишь кого, то с ним случается хорошее, а если проклянёшь кого, то с ним случается плохое. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть его и заставить уйти из моей страны».

7 Вожди Моава и мадиамитяне пошли к Валааму, взяв с собой деньги, чтобы заплатить ему за услуги, и передали ему слова Валака.

8 Валаам сказал им: «Оставайтесь на ночь, а я поговорю с Господом и сообщу вам, какой Он дал мне ответ». И вожди Моава остались на ночь у Валаама.

9 Господь пришёл к Валааму и спросил: «Кто эти люди, которые пришли с тобой?»

10 Валаам ответил: «Царь Моава, Валак, сын Сепфора, отправил их ко мне с посланием,

11 сказать, что из Египта пришёл какой-то новый народ, такой многочисленный, что вся земля покрыта им. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть этих людей и заставить уйти из моей земли».

12 Но Бог ответил Валааму: «Не ходи с ними и не проклинай этот народ, потому что этот народ — Мой».

13 На следующее утро Валаам встал и сказал вождям, пришедшим от Валака: «Возвращайтесь обратно в свою страну. Господь не позволил мне идти с вами».

14 Тогда вожди Моава возвратились к Валаку и сказали ему: «Валаам отказался идти с нами».

15 После этого Валак послал к Валааму других вождей, больше числом и знаменитее тех, кого он послал в первый раз.

16 Они пришли к Валааму и сказали: «Валак, сын Сепфора, говорит тебе вот что: „Прошу тебя, не откажи прийти ко мне.

17 Я щедро заплачу тебе и сделаю то, о чём ты просишь. Приди и прокляни для меня этот народ”».

18 Валаам дал ответ слугам Валака, сказав: «Я должен повиноваться Господу, Богу моему, и ничего не могу сделать против Его воли, ничего не могу сделать, ни большого, ни малого, если Он не позволит. Я ничего не сделаю против воли Господа, даже если царь Валак подарит мне свой прекрасный дом, полный серебра и золота.

19 Вы можете остаться здесь на ночь, как сделали другие вожди, а ночью я узнаю, что Господь желает мне сказать».

20 В ту ночь Бог явился Валааму и сказал: «Эти люди снова пришли просить тебя пойти с ними. Ты можешь идти с ними, но делай только то, что Я тебе скажу».

21 На следующее утро Валаам встал, оседлал свою ослицу и отправился с вождями Моава.

22 Когда Валаам ехал на своей ослице, рядом с ним шли двое его слуг. Пока Валаам был в пути, Бог разгневался, и тогда перед Валаамом на дороге встал Ангел, чтобы остановить его.

23 Валаамова ослица, увидев на дороге Ангела, держащего в руке меч, свернула с дороги и пошла в поле. Валаам же, не видя Ангела, очень рассердился на ослицу, стал её бить и заставил вернуться на дорогу.

24 Некоторое время спустя Ангел Господний появился на том месте, где дорога сужалась между двумя виноградниками и где по обе стороны дороги были стены.

25 Ослица снова увидела Ангела и пошла так близко к стене, что прижала ногу Валаама к стене, и он снова начал хлестать ослицу.

26 Ещё некоторое время спустя Ангел появился в другом месте, там, где дорога снова сужалась, и ослице никак было не обойти Его и не повернуть ни направо, ни налево.

27 Увидев Ангела Господнего, ослица легла на землю вместе с сидевшим на ней Валаамом. Валаам разозлился на ослицу и стал бить её своим дорожным посохом.

28 И в этот момент Господь дал ослице дар речи, и она сказала Валааму: «За что ты сердишься на меня? Что я тебе сделала, за что ты трижды избил меня?»

29 Валаам ответил ослице: «Ты выставила меня дураком, если бы у меня в руке был меч, я бы тебя тут же убил!»

30 Но ослица ответила Валааму: «Послушай, я твоя собственная ослица, ты ездил на мне так много лет, и ты знаешь, что я никогда раньше так с тобой не поступала!» «Это правда», — сказал Валаам.

31 И в этот момент Господь позволил Валааму увидеть Ангела Господнего, который стоял на дороге, держа в руке меч; и Валаам пал перед Ним ниц.

32 Ангел Господний спросил у Валаама: «Почему ты трижды избил свою ослицу? Я пришёл остановить тебя, но твоя ослица вовремя

33 увидела Меня и свернула в сторону. Так случилось три раза. Если бы ослица не свернула в сторону, я бы убил тебя, а её оставил в живых».

34 Валаам сказал Ангелу Господнему: «Я согрешил, потому что не знал, что Ты стоишь на дороге. Если я поступаю неправедно, то я возвращусь обратно».

35 Тогда Господь сказал Валааму: «Нет, можешь идти с этими людьми, но будь осторожен, говори только слова, которые Я тебе велю говорить». И Валаам пошёл с вождями, посланными Валаком.

36 Услышав о приближении Валаама, Валак вышел ему навстречу к моавскому городу, близ реки Арнон, у северной границы своей страны.

37 Увидев Валаама, Валак сказал ему: «Я просил тебя прийти раньше, сказав тебе, что это очень, очень важно. Почему же ты не пришёл? Думал ли ты, что я не смогу заплатить тебе?»

38 «Но теперь я стою перед тобой, — сказал Валаам. — Я пришёл, но вряд ли смогу сделать то, о чём ты просишь, потому что могу говорить только те слова, которые мне позволит сказать Господь Бог».

39 И пошёл Валаам с Валаком в Кириаф-Хуцоф.

40 Валак заколол несколько волов и овец для жертвоприношения и дал часть мяса Валааму и вождям, которые были с ним.

41 На следующее утро Валак привёл Валаама в город Вамоф-Ваал, оттуда им была видна часть стана израильтян.

Числа Розділ 22	Числа Глава 22
1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.	1 Затем израильский народ отправился в долину Иордана в Моаве и поставил стан у реки Иордан напротив Иерихона.
2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.	2 Валак, сын Сепфора, видел всё, что израильский народ сделал с аморреями. Моав был в великом страхе, так как израильский народ был весьма многочислен. Моав очень сильно боялся израильтян.
3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.	3
4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.	4 Он сказал мадиамским вождям: «Этот многочисленный народ уничтожит всё вокруг, так же как коровы поедают полевую траву». Царём же Моава в то время был Валак, сын Сепфора.
5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.	5 Валак отправил нескольких человек к Валааму, сыну Веора, с посланием. Валаам был в Пефоре у реки Евфрат, потому что там жил народ Валаама. Вот послание Валака: «Из Египта пришёл новый народ, такой многочисленный, что вся земля полностью покрыта им, и поставил свой стан рядом со мной.
6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.	6 Приди ко мне на помощь, потому что этот народ слишком могуществен для меня. Я знаю, что у тебя есть великая сила: если благословишь кого, то с ним случается хорошее, а если проклянёшь кого, то с ним случается плохое. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть его и заставить уйти из моей страны».
7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І	7 Вожди Моава и мадиамитяне пошли к Валааму, взяв с собой деньги, чтобы заплатить ему за услуги, и передали ему слова Валака.
8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.	8 Валаам сказал им: «Оставайтесь на ночь, а я поговорю с Господом и сообщу вам, какой Он дал мне ответ». И вожди Моава остались на ночь у Валаама.
9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“	9 Господь пришёл к Валааму и спросил: «Кто эти люди, которые пришли с тобой?»
10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:	10 Валаам ответил: «Царь Моава, Валак, сын Сепфора, отправил их ко мне с посланием,
11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.	11 сказать, что из Египта пришёл какой-то новый народ, такой многочисленный, что вся земля покрыта им. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть этих людей и заставить уйти из моей земли».
12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“	12 Но Бог ответил Валааму: «Не ходи с ними и не проклинай этот народ, потому что этот народ — Мой».
13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.	13 На следующее утро Валаам встал и сказал вождям, пришедшим от Валака: «Возвращайтесь обратно в свою страну. Господь не позволил мне идти с вами».
14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.	14 Тогда вожди Моава возвратились к Валаку и сказали ему: «Валаам отказался идти с нами».
15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.	15 После этого Валак послал к Валааму других вождей, больше числом и знаменитее тех, кого он послал в первый раз.
16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,	16 Они пришли к Валааму и сказали: «Валак, сын Сепфора, говорит тебе вот что: „Прошу тебя, не откажи прийти ко мне.
17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“	17 Я щедро заплачу тебе и сделаю то, о чём ты просишь. Приди и прокляни для меня этот народ”».
18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.	18 Валаам дал ответ слугам Валака, сказав: «Я должен повиноваться Господу, Богу моему, и ничего не могу сделать против Его воли, ничего не могу сделать, ни большого, ни малого, если Он не позволит. Я ничего не сделаю против воли Господа, даже если царь Валак подарит мне свой прекрасный дом, полный серебра и золота.
19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.	19 Вы можете остаться здесь на ночь, как сделали другие вожди, а ночью я узнаю, что Господь желает мне сказать».
20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.	20 В ту ночь Бог явился Валааму и сказал: «Эти люди снова пришли просить тебя пойти с ними. Ты можешь идти с ними, но делай только то, что Я тебе скажу».
21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.	21 На следующее утро Валаам встал, оседлал свою ослицу и отправился с вождями Моава.
22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.	22 Когда Валаам ехал на своей ослице, рядом с ним шли двое его слуг. Пока Валаам был в пути, Бог разгневался, и тогда перед Валаамом на дороге встал Ангел, чтобы остановить его.
23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.	23 Валаамова ослица, увидев на дороге Ангела, держащего в руке меч, свернула с дороги и пошла в поле. Валаам же, не видя Ангела, очень рассердился на ослицу, стал её бить и заставил вернуться на дорогу.
24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.	24 Некоторое время спустя Ангел Господний появился на том месте, где дорога сужалась между двумя виноградниками и где по обе стороны дороги были стены.
25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.	25 Ослица снова увидела Ангела и пошла так близко к стене, что прижала ногу Валаама к стене, и он снова начал хлестать ослицу.
26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.	26 Ещё некоторое время спустя Ангел появился в другом месте, там, где дорога снова сужалась, и ослице никак было не обойти Его и не повернуть ни направо, ни налево.
27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.	27 Увидев Ангела Господнего, ослица легла на землю вместе с сидевшим на ней Валаамом. Валаам разозлился на ослицу и стал бить её своим дорожным посохом.
28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“	28 И в этот момент Господь дал ослице дар речи, и она сказала Валааму: «За что ты сердишься на меня? Что я тебе сделала, за что ты трижды избил меня?»
29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“	29 Валаам ответил ослице: «Ты выставила меня дураком, если бы у меня в руке был меч, я бы тебя тут же убил!»
30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“	30 Но ослица ответила Валааму: «Послушай, я твоя собственная ослица, ты ездил на мне так много лет, и ты знаешь, что я никогда раньше так с тобой не поступала!» «Это правда», — сказал Валаам.
31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.	31 И в этот момент Господь позволил Валааму увидеть Ангела Господнего, который стоял на дороге, держа в руке меч; и Валаам пал перед Ним ниц.
32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.	32 Ангел Господний спросил у Валаама: «Почему ты трижды избил свою ослицу? Я пришёл остановить тебя, но твоя ослица вовремя
33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.	33 увидела Меня и свернула в сторону. Так случилось три раза. Если бы ослица не свернула в сторону, я бы убил тебя, а её оставил в живых».
34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.	34 Валаам сказал Ангелу Господнему: «Я согрешил, потому что не знал, что Ты стоишь на дороге. Если я поступаю неправедно, то я возвращусь обратно».
35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.	35 Тогда Господь сказал Валааму: «Нет, можешь идти с этими людьми, но будь осторожен, говори только слова, которые Я тебе велю говорить». И Валаам пошёл с вождями, посланными Валаком.
36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.	36 Услышав о приближении Валаама, Валак вышел ему навстречу к моавскому городу, близ реки Арнон, у северной границы своей страны.
37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“	37 Увидев Валаама, Валак сказал ему: «Я просил тебя прийти раньше, сказав тебе, что это очень, очень важно. Почему же ты не пришёл? Думал ли ты, что я не смогу заплатить тебе?»
38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.	38 «Но теперь я стою перед тобой, — сказал Валаам. — Я пришёл, но вряд ли смогу сделать то, о чём ты просишь, потому что могу говорить только те слова, которые мне позволит сказать Господь Бог».
39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.	39 И пошёл Валаам с Валаком в Кириаф-Хуцоф.
40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.	40 Валак заколол несколько волов и овец для жертвоприношения и дал часть мяса Валааму и вождям, которые были с ним.
41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.	41 На следующее утро Валак привёл Валаама в город Вамоф-Ваал, оттуда им была видна часть стана израильтян.

Старий
завіт

Новий
завіт

Числа

Розділ 22

Числа

Глава 22

Числа

Розділ 22

Числа

Глава 22

Старий завіт

Новий завіт

Числа

Розділ 22

Числа

Глава 22

Числа

Розділ 22

Числа

Глава 22

Старий
завіт

Новий
завіт