Єремiя

Розділ 5

1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!

2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.

3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!

4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.

5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!

6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!

7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,

8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.

9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,

11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.

12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“

13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!

14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!

15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.

16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.

17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.

18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!

19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!

22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.

26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.

27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!

28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.

29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?

Der Prophet Jeremia

Kapitel 5

1 Gehet durch7751 die Gassen2351 zu Jerusalem3389 und376 schauet und erfahret und suchet1245 auf ihrer Straße7339, ob ihr3045 jemand findet4672, der recht4941 tue6213 und nach dem Glauben530 frage, so will7200 ich ihr3426 gnädig sein5545.

2 Und3068 wenn sie559 schon sprechen: Bei dem lebendigen2416 GOtt! so schwören7650 sie doch falsch8267.

3 HErr3068, deine Augen5869 sehen nach dem Glauben530. Du5221 schlägest sie3947, aber sie2388 fühlen‘s nicht3985; du plagest sie, aber sie bessern sich3615 nicht4148. Sie haben2342 ein härter Angesicht6440 denn ein Fels5553 und wollen sich nicht3985 bekehren.

4 Ich559 dachte aber: Wohlan, der arme1800 Haufe ist unverständig2973, weiß3045 nichts um des HErrn3068 Weg1870 und um ihres Gottes430 Recht4941.

5 Ich will zu den Gewaltigen1419 gehen3212 und mit ihnen reden1696, dieselbigen werden5423 um des HErrn3068 Weg1870 und ihres Gottes430 Recht4941 wissen3045; aber dieselbigen allesamt3162 hatten das Joch5923 zerbrochen7665 und die Seile4147 zerrissen.

6 Darum wird sie2007 auch der Löwe738, der aus3318 dem Walde3293 kommt, zerreißen, und der Wolf2061 aus der Wüste6160 wird sie verderben7703, und der Pardel wird auf ihre Städte5892 lauern8245; alle, die daselbst herausgehen, wird er5221 fressen2963. Denn ihrer Sünden6588 sind6105 zu viel7231, und bleiben verstockt in ihrem Ungehorsam4878.

7 Wie335 soll ich dir denn gnädig sein5545, weil mich deine Kinder1121 verlassen5800 und1004 schwören7650 bei dem, der nicht3808 GOtt430 ist2063? Und nun ich sie gefüllet habe, treiben sie Ehebruch5003 und laufen1413 ins Hurenhaus2181.

8 Ein376 jeglicher wiehert6670 nach seines Nächsten7453 Weibe802, wie die vollen2109, müßigen7904 Hengste5483.

9 Und ich sollte sie um solches nicht heimsuchen6485? spricht5002 der HErr3068; und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, wie dies ist?

10 Stürmet ihre Mauern8284 und7843 werfet sie5493 um und6213 macht es nicht gar aus3617! Führet ihre Reben5189 weg; denn sie sind5927 nicht des HErrn3068,

11 sondern sie verachten898 mich, beide, das Haus1004 Israel3478 und das Haus1004 Juda3063, spricht5002 der HErr3068.

12 Sie559 verleugnen3584 den HErrn3068 und sprechen: Das ist er nicht7451, und so übel wird es uns nicht gehen935, Schwert2719 und Hunger7458 werden7200 wir nicht sehen;

13 ja, die Propheten5030 sind Wäscher und haben auch Gottes1696 Wort nicht7307; es gehe über sie selbst also6213!

14 Darum1697 spricht der HErr3068, der GOtt430 Zebaoth6635: Weil ihr solche Rede1697 treibet, siehe, so will ich meine Worte1696 in deinem Munde6310 zu Feuer784 machen5414 und dies Volk5971 zu Holz6086, und soll sie559 verzehren398.

15 Siehe, ich3045 will935 über euch vom Hause1004 Israel3478, spricht5002 der HErr3068, ein Volk1471 von ferne4801 bringen, ein mächtig Volk1471, die5769 das erste Volk1471 gewesen sind, ein Volk1471, des Sprache3956 du8085 nicht verstehest und nicht vernehmen kannst, was sie reden1696.

16 Seine Köcher827 sind offene6605 Gräber6913, es sind eitel Riesen1368.

17 Sie2007 werden398 deine Ernte7105 und dein Brot3899 verzehren398, sie werden deine Söhne1121 und Töchter1323 fressen398, sie werden deine Schafe6629 und Rinder1241 verschlingen, sie werden deine Weinstöcke1612 und Feigenbäume8384 verzehren398; deine festen4013 Städte5892, darauf du dich982 verlässest, werden sie mit dem Schwert2719 verderben7567.

18 Und ich will‘s, spricht5002 der HErr3068, zur selbigen Zeit3117 nicht gar aus3617 machen6213.

19 Und430 ob sie559 würden sagen559: Warum4100 tut6213 uns der HErr3068, unser GOtt430, solches alles? sollst du ihnen antworten: Wie ihr mich, verlassen5800 und fremden5236 Göttern dienet5647 in eurem eigenen Lande776, also sollt ihr auch Fremden2114 dienen5647 in einem Lande, das776 nicht euer ist.

20 Solches sollt ihr8085 verkündigen5046 im Hause1004 Jakob3290 und predigen in Juda3063 und sprechen559:

21 Höret zu8085, ihr tolles Volk5971, das keinen Verstand hat8085, die3820 da Augen5869 haben und sehen7200 nicht5530, Ohren241 haben und hören nicht!

22 Wollt ihr5674 mich6440 nicht fürchten3372, spricht5002 der HErr3068, und1366 vor mir nicht erschrecken1607? Der ich dem Meer3220 den Sand2344 zum Ufer setze7760, darin es allezeit5769 bleiben muß, darüber es nicht gehen2342 muß; und ob es schon wallet, so vermag3201 es doch nichts, und ob seine Wellen1530 schon toben1993, so müssen sie2706 doch nicht darüberfahren.

23 Aber dies Volk5971 hat ein5493 abtrünniges5637, ungehorsames4784 Herz3820, bleiben abtrünnig und gehen3212 immerfort weg

24 und sprechen559 nicht einmal in ihrem Herzen3824: Lasset uns doch den HErrn3068, unsern GOtt430, fürchten3372, der uns Frühregen1653 und Spätregen4456 zu8104 rechter Zeit6256 gibt5414 und uns die Ernte7105 treulich2708 und jährlich7620 behütet.

25 Aber eure Missetaten2403 hindern solches5186 und eure Sünden5771 wenden4513 solch Gut2896 von euch.

26 Denn man findet4672 unter meinem Volk5971 GOttlose7563, die den Leuten582 nachstellen und5324 Fallen4889 zurichten7918, sie3920 zu fangen, wie die Vogler tun3353 mit Kloben.

27 Und ihre Häuser1004 sind voller4392 Tücke4820, wie ein Vogelbauer3619 voller Lockvögel ist4392. Daher werden1431 sie gewaltig und reich6238, fett und glatt.

28 Sie gehen5674 mit bösen7451 Stücken um1697; sie halten1777 kein Recht4941, dem Waisen3490 fördern sie seine Sache1779 nicht6743, und gelinget ihnen, und helfen den Armen34 nicht zum Recht8199.

29 Sollte ich denn solches nicht heimsuchen6485, spricht5002 der HErr3068, und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, wie dies ist?

30 Es stehet greulich und8047 scheußlich im Lande776.

Єремiя

Розділ 5

Der Prophet Jeremia

Kapitel 5

1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!

1 Gehet durch7751 die Gassen2351 zu Jerusalem3389 und376 schauet und erfahret und suchet1245 auf ihrer Straße7339, ob ihr3045 jemand findet4672, der recht4941 tue6213 und nach dem Glauben530 frage, so will7200 ich ihr3426 gnädig sein5545.

2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.

2 Und3068 wenn sie559 schon sprechen: Bei dem lebendigen2416 GOtt! so schwören7650 sie doch falsch8267.

3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!

3 HErr3068, deine Augen5869 sehen nach dem Glauben530. Du5221 schlägest sie3947, aber sie2388 fühlen‘s nicht3985; du plagest sie, aber sie bessern sich3615 nicht4148. Sie haben2342 ein härter Angesicht6440 denn ein Fels5553 und wollen sich nicht3985 bekehren.

4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.

4 Ich559 dachte aber: Wohlan, der arme1800 Haufe ist unverständig2973, weiß3045 nichts um des HErrn3068 Weg1870 und um ihres Gottes430 Recht4941.

5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!

5 Ich will zu den Gewaltigen1419 gehen3212 und mit ihnen reden1696, dieselbigen werden5423 um des HErrn3068 Weg1870 und ihres Gottes430 Recht4941 wissen3045; aber dieselbigen allesamt3162 hatten das Joch5923 zerbrochen7665 und die Seile4147 zerrissen.

6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!

6 Darum wird sie2007 auch der Löwe738, der aus3318 dem Walde3293 kommt, zerreißen, und der Wolf2061 aus der Wüste6160 wird sie verderben7703, und der Pardel wird auf ihre Städte5892 lauern8245; alle, die daselbst herausgehen, wird er5221 fressen2963. Denn ihrer Sünden6588 sind6105 zu viel7231, und bleiben verstockt in ihrem Ungehorsam4878.

7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,

7 Wie335 soll ich dir denn gnädig sein5545, weil mich deine Kinder1121 verlassen5800 und1004 schwören7650 bei dem, der nicht3808 GOtt430 ist2063? Und nun ich sie gefüllet habe, treiben sie Ehebruch5003 und laufen1413 ins Hurenhaus2181.

8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.

8 Ein376 jeglicher wiehert6670 nach seines Nächsten7453 Weibe802, wie die vollen2109, müßigen7904 Hengste5483.

9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

9 Und ich sollte sie um solches nicht heimsuchen6485? spricht5002 der HErr3068; und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, wie dies ist?

10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,

10 Stürmet ihre Mauern8284 und7843 werfet sie5493 um und6213 macht es nicht gar aus3617! Führet ihre Reben5189 weg; denn sie sind5927 nicht des HErrn3068,

11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.

11 sondern sie verachten898 mich, beide, das Haus1004 Israel3478 und das Haus1004 Juda3063, spricht5002 der HErr3068.

12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“

12 Sie559 verleugnen3584 den HErrn3068 und sprechen: Das ist er nicht7451, und so übel wird es uns nicht gehen935, Schwert2719 und Hunger7458 werden7200 wir nicht sehen;

13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!

13 ja, die Propheten5030 sind Wäscher und haben auch Gottes1696 Wort nicht7307; es gehe über sie selbst also6213!

14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!

14 Darum1697 spricht der HErr3068, der GOtt430 Zebaoth6635: Weil ihr solche Rede1697 treibet, siehe, so will ich meine Worte1696 in deinem Munde6310 zu Feuer784 machen5414 und dies Volk5971 zu Holz6086, und soll sie559 verzehren398.

15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.

15 Siehe, ich3045 will935 über euch vom Hause1004 Israel3478, spricht5002 der HErr3068, ein Volk1471 von ferne4801 bringen, ein mächtig Volk1471, die5769 das erste Volk1471 gewesen sind, ein Volk1471, des Sprache3956 du8085 nicht verstehest und nicht vernehmen kannst, was sie reden1696.

16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.

16 Seine Köcher827 sind offene6605 Gräber6913, es sind eitel Riesen1368.

17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.

17 Sie2007 werden398 deine Ernte7105 und dein Brot3899 verzehren398, sie werden deine Söhne1121 und Töchter1323 fressen398, sie werden deine Schafe6629 und Rinder1241 verschlingen, sie werden deine Weinstöcke1612 und Feigenbäume8384 verzehren398; deine festen4013 Städte5892, darauf du dich982 verlässest, werden sie mit dem Schwert2719 verderben7567.

18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!

18 Und ich will‘s, spricht5002 der HErr3068, zur selbigen Zeit3117 nicht gar aus3617 machen6213.

19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!

19 Und430 ob sie559 würden sagen559: Warum4100 tut6213 uns der HErr3068, unser GOtt430, solches alles? sollst du ihnen antworten: Wie ihr mich, verlassen5800 und fremden5236 Göttern dienet5647 in eurem eigenen Lande776, also sollt ihr auch Fremden2114 dienen5647 in einem Lande, das776 nicht euer ist.

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

20 Solches sollt ihr8085 verkündigen5046 im Hause1004 Jakob3290 und predigen in Juda3063 und sprechen559:

21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!

21 Höret zu8085, ihr tolles Volk5971, das keinen Verstand hat8085, die3820 da Augen5869 haben und sehen7200 nicht5530, Ohren241 haben und hören nicht!

22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

22 Wollt ihr5674 mich6440 nicht fürchten3372, spricht5002 der HErr3068, und1366 vor mir nicht erschrecken1607? Der ich dem Meer3220 den Sand2344 zum Ufer setze7760, darin es allezeit5769 bleiben muß, darüber es nicht gehen2342 muß; und ob es schon wallet, so vermag3201 es doch nichts, und ob seine Wellen1530 schon toben1993, so müssen sie2706 doch nicht darüberfahren.

23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.

23 Aber dies Volk5971 hat ein5493 abtrünniges5637, ungehorsames4784 Herz3820, bleiben abtrünnig und gehen3212 immerfort weg

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.

24 und sprechen559 nicht einmal in ihrem Herzen3824: Lasset uns doch den HErrn3068, unsern GOtt430, fürchten3372, der uns Frühregen1653 und Spätregen4456 zu8104 rechter Zeit6256 gibt5414 und uns die Ernte7105 treulich2708 und jährlich7620 behütet.

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.

25 Aber eure Missetaten2403 hindern solches5186 und eure Sünden5771 wenden4513 solch Gut2896 von euch.

26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.

26 Denn man findet4672 unter meinem Volk5971 GOttlose7563, die den Leuten582 nachstellen und5324 Fallen4889 zurichten7918, sie3920 zu fangen, wie die Vogler tun3353 mit Kloben.

27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!

27 Und ihre Häuser1004 sind voller4392 Tücke4820, wie ein Vogelbauer3619 voller Lockvögel ist4392. Daher werden1431 sie gewaltig und reich6238, fett und glatt.

28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.

28 Sie gehen5674 mit bösen7451 Stücken um1697; sie halten1777 kein Recht4941, dem Waisen3490 fördern sie seine Sache1779 nicht6743, und gelinget ihnen, und helfen den Armen34 nicht zum Recht8199.

29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

29 Sollte ich denn solches nicht heimsuchen6485, spricht5002 der HErr3068, und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, wie dies ist?

30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?

30 Es stehet greulich und8047 scheußlich im Lande776.