CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вихід

Розділ 32

1 І побачив наро́д, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався наро́д проти Аарона, та й сказали до нього: „Устань, зроби нам богі́в, що бу́дуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому“.

2 І сказав їм Аарон „Поздіймайте золоті сере́жки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочо́к ваших, і поприносьте до мене“.

3 І ввесь наро́д поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позно́сили до Аарона.

4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського кра́ю!“

5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: „Завтра свято для Господа!“

6 І повставали вони взавтра ра́но вранці, і принесли цілопа́лення, і привели́ мирну жертву. І засів наро́д до їди́ та до пиття́, і встали ба́витися.

7 А Господь промовляв до Мойсея: „Іди, зійди, бо зіпсувся наро́д твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому́ жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!“

9 І промовив Господь до Мойсея: „Я бачив наро́д той, і ось наро́д — твердошиїй він!

10 А тепер залиши Мене, — і розпа́литься гнів Мій на них, і Я ви́нищу їх, а тебе зроблю́ великим наро́дом“.

11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: „На́що, Господи, розпа́люється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського кра́ю силою великою та міцно́ю рукою?

12 На́що будуть казати єги́птяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в гора́х, та щоб винищити їх з пове́рхні землі?.. Вернися з ро́зпалу гніву Свого, та й відверни́ зло від Свого́ наро́ду!

13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.

14 І відверну́в Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народо́ві.

15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві табли́ці свідо́цтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були́ писані.

16 А табли́ці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, ви́різьблене на табли́цях.

17 І почув Ісус голос наро́ду, як кричав він, та й сказав до Мойсея: „Крик бо́ю в табо́рі!“

18 А той відказав: „Це не крик сили перемо́жців і не крик слабости переможених, — я чую голос співу!“

19 І сталося, коли він набли́зився до табо́ру, то побачив теля те та та́нці... І розпали́вся гнів Мойсеїв, і він кинув табли́ці із рук свої́х, — та й розторо́щив їх під горою!..

20 І схопи́в він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох І розси́пав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізра́їлевих.

21 І сказав Мойсей Ааронові: „Що́ вчинив тобі наро́д цей, що ти гріх великий навів на нього?“

22 А Аарон відказав: „Нехай не запа́литься гнів мого пана! Ти знаєш наро́д цей, що він у злому.

23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому.

24 І сказав я до них: Хто має золото, — поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, — і вийшло те теля“.

25 І побачив Мойсей народ, що незагну́зданий він, бо Аарон розгнузда́в його на га́ньбу поміж їхніми ворогами.

26 І став Мойсей у брамі табо́ру й сказав: „Хто за Господа — до мене!“ І зібралися до нього всі Левіїні сини.

27 І сказав він до них: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припаші́ть кожен меча свого́ на стегно́ своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в табо́рі, — і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен бли́жнього свого́“.

28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з наро́ду того дня близько трьох тисяч чоловіка.

29 І сказав Мойсей: „Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благослове́ння“.

30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: „Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду́ я до Господа, — може складу́ оку́плення за ваш гріх“.

31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „О, згрішив цей наро́д великим гріхом, — вони зробили собі золотих богі́в!

32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, — витри мене з книги Своєї, яку Ти написав“.

33 І промовив Господь до Мойсея: „Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.

34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї — покараю їх за їхній гріх!

35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 32

1 Da aber das776 Volk5971 sah7200, daß Mose4872 verzog, von dem Berge2022 zu6213 kommen3381, sammelte6950 sich‘s3212 wider Aaron175 und sprach559 zu ihm: Auf6965, und mach uns Götter430, die vor6440 uns hergehen! Denn wir wissen3045 nicht954, was diesem Mann376 Mose4872 widerfahren ist, der uns aus Ägyptenland4714 geführet hat5927.

2 Aaron175 sprach559 zu ihnen: Reißet ab6561 die güldenen Ohrenringe5141 an den Ohren241 eurer Weiber802, eurer Söhne1121 und eurer Töchter1323 und bringet935 sie zu mir.

3 Da riß6561 alles Volk5971 seine güldenen Ohrenringe5141 von ihren Ohren241 und brachten935 sie zu Aaron175.

4 Und er nahm3947 sie6696 von ihren Händen3027 und entwarf es mit einem Griffel2747 und machte6213 ein gegossen Kalb5695. Und sie sprachen559: Das776 sind5927 deine Götter430, Israel3478, die dich aus Ägyptenland4714 geführet haben!

5 Da das Aaron175 sah7200, bauete er1129 einen Altar4196 vor6440 ihm und175 ließ ausrufen7121 und sprach559: Morgen4279 ist des HErrn3068 Fest2282!

6 Und stunden des Morgens4283 frühe auf5927 und opferten Brandopfer5930 und brachten5066 dazu Dankopfer8002. Danach setzte sich7925 das Volk5971 zu essen398 und zu trinken8354, und stunden auf6965 zu spielen6711.

7 Der HErr3068 aber sprach zu Mose4872: Gehe3212, steig hinab3381; denn dein Volk5971, das776 du aus Ägyptenland4714 geführet hast5927, hat‘s1696 verderbet7843.

8 Sie6680 sind5927 schnell4118 von dem Wege1870 getreten, den ich ihnen geboten habe6213. Sie haben7812 ihnen ein5493 gegossen Kalb5695 gemacht und haben‘s angebetet und ihm geopfert2076 und gesagt559: Das776 sind deine Götter430, Israel3478, die dich aus Ägyptenland4714 geführet haben.

9 Und den HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Ich sehe7200, daß es5971 ein halsstarrig6203 Volk5971 ist.

10 Und nun laß3240 mich, daß mein Zorn639 über sie ergrimme2734 und sie auffresse, so will ich dich zum großen1419 Volk1471 machen6213.

11 Mose4872 aber flehete von6440 dem HErrn3068, seinem GOtt430, und sprach559: Ach, HErr3068, war um will dein Zorn639 ergrimmen2734 über dein Volk5971, das776 du mit großer1419 Kraft3581 und starker2389 Hand3027 hast aus3318 Ägyptenland4714 geführet?

12 Warum sollen die Ägypter4714 sagen559 und sprechen: Er hat2026 sie559 zu ihrem Unglück7451 ausgeführt, daß er sie erwürgete im Gebirge2022 und vertilgete sie von3318 dem Erdboden127? Kehre dich7725 von6440 dem Grimm2740 deines Zorns639 und sei gnädig5162 über die Bosheit7451 deines Volks5971!

13 Gedenk an2142 deine Diener, Abraham85, Isaak3327 und5650 Israel3478, denen du559 bei dir selbst geschworen7650 und ihnen verheißen hast: Ich will euren Samen2233 mehren7235 wie die Sterne3556 am Himmel8064, und alles Land776, das ich verheißen habe1696, will ich eurem Samen2233 geben5414, und sollen es besitzen5157 ewiglich5769.

14 Also gereuete den HErrn3068 das Übel7451, das er dräuete seinem Volk5971 zu tun6213.

15 Mose4872 wandte sich6437 und stieg3381 vom Berge2022 und hatte zwo Tafeln3871 des Zeugnisses5715 in seiner Hand3027, die waren geschrieben3789 auf beiden Seiten5676.

16 Und430 GOtt430 hatte sie3871 selbst gemacht4639 und selbst die Schrift4385 drein gegraben.

17 Da nun Josua3091 hörete des Volks5971 Geschrei6963, daß sie jauchzeten, sprach559 er zu8085 Mose4872: Es ist ein Geschrei6963 im Lagen wie im Streit4421.

18 Er antwortete559: Es ist nicht ein Geschrei6963 gegeneinander, deren, die obliegen1369 und6963 unterliegen2476, sondern ich höre8085 ein Geschrei6963 eines Singetanzes6031.

19 Als er aber2734 nahe7126 zum Lager4264 kam und4872 das Kalb5695 und den Reigen4246 sah7200, ergrimmete er mit Zorn639 und warf7993 die Tafeln3871 aus seiner Hand3027 und zerbrach7665 sie unten8478 am Berge2022.

20 Und8313 nahm3947 das Kalb5695, das sie6440 gemacht hatten6213, und verbrannte es mit Feuer784 und zermalmete es zu Pulver1854 und stäubte2219 es aufs Wasser4325 und gab‘s den Kindern1121 Israel3478 zu trinken8248.

21 Und4872 sprach559 zu Aaron175: Was hat dir das Volk5971 getan6213, daß du eine so große1419 Sünde2401 üben sie gebracht935 hast?

22 Aaron175 sprach559: Mein Herr113 lasse seinen Zorn639 nicht ergrimmen2734. Du weißt3045, daß dies Volk5971 böse7451 ist.

23 Sie sprachen559 zu mir6440: Mache6213 uns Götter430, die vor uns hergehen; denn wir wissen3045 nicht3212, wie es diesem Mann376 Mose4872 gehet, der uns aus Ägyptenland776 geführet hat5927.

24 Ich sprach559 zu ihnen: Wer hat Gold2091, der reiße es ab6561 und gebe5414 es mir. Und ich warf7993 es ins Feuer784; daraus3318 ist das Kalb5695 geworden.

25 Da nun Mose4872 sah7200, daß das Volk5971 los worden war6544 (denn Aaron175 hatte sie6965 losgemacht durch ein Geschwätz8103, damit er sie fein wollte anrichten),

26 trat5975 er in das Tor8179 des Lagers4264 und4872 sprach559: Her zu mir, wer dem HErrn3068 angehöret! Da sammelten622 sich zu ihm alle Kinder1121 Levi3878.

27 Und er7760 sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Gürte ein376 jeglicher sein Schwert2719 auf seine Lenden3409 und durchgehet hin5674 und wieder7725 von einem Tor8179 zum8179 andern im Lagen und erwürge2026 ein jeglicher seinen Bruder251, Freund7453 und Nächsten7138.

28 Die Kinder1121 Levi3878 taten, wie ihnen1697 Mose4872 gesagt hatte6213, und fiel5307 des Tages3117 vom Volk5971 dreitausend7969 Mann376.

29 Da sprach559 Mose4872: Füllet4390 heute3117 eure Hände3027 dem HErrn3068, ein376 jeglicher an seinem Sohn1121 und Bruder251, daß3588 heute3117 über euch der Segen1293 gegeben5414 werde.

30 Des Morgens4283 sprach559 Mose4872 zum Volk5971: Ihr habt eine große1419 Sünde2401 getan2398; nun will ich hinaufsteigen5927 zu dem HErrn3068, ob194 ich vielleicht eure Sünde2403 versöhnen3722 möge.

31 Als nun6213 Mose4872 wieder7725 zum HErrn3068 kam, sprach559 er: Ach577, das Volk5971 hat eine große1419 Sünde2401 getan2398 und haben ihnen güldene Götter430 gemacht.

32 Nun vergib5375 ihnen ihre Sünde2403! Wo nicht, so tilge4229 mich auch aus deinem Buch5612, das du geschrieben hast3789.

33 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Was834? Ich will den aus meinem Buch5612 tilgen4229, der an mir sündiget.

34 So gehe3212 nun hin3212 und führe5148 das Volk5971, dahin ich dir gesagt1696 habe. Siehe, mein Engel4397 soll vor6440 dir hergehen. Ich werde ihre Sünde2403 wohl heimsuchen6485, wenn meine Zeit3117 kommt heimzusuchen.

35 Also strafte5062 der HErr3068 das Volk5971, daß834 sie das Kalb5695 hatten6213 gemacht, welches Aaron175 gemacht hatte6213.

Вихід

Розділ 32

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 32

1 І побачив наро́д, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався наро́д проти Аарона, та й сказали до нього: „Устань, зроби нам богі́в, що бу́дуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому“.

1 Da aber das776 Volk5971 sah7200, daß Mose4872 verzog, von dem Berge2022 zu6213 kommen3381, sammelte6950 sich‘s3212 wider Aaron175 und sprach559 zu ihm: Auf6965, und mach uns Götter430, die vor6440 uns hergehen! Denn wir wissen3045 nicht954, was diesem Mann376 Mose4872 widerfahren ist, der uns aus Ägyptenland4714 geführet hat5927.

2 І сказав їм Аарон „Поздіймайте золоті сере́жки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочо́к ваших, і поприносьте до мене“.

2 Aaron175 sprach559 zu ihnen: Reißet ab6561 die güldenen Ohrenringe5141 an den Ohren241 eurer Weiber802, eurer Söhne1121 und eurer Töchter1323 und bringet935 sie zu mir.

3 І ввесь наро́д поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позно́сили до Аарона.

3 Da riß6561 alles Volk5971 seine güldenen Ohrenringe5141 von ihren Ohren241 und brachten935 sie zu Aaron175.

4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського кра́ю!“

4 Und er nahm3947 sie6696 von ihren Händen3027 und entwarf es mit einem Griffel2747 und machte6213 ein gegossen Kalb5695. Und sie sprachen559: Das776 sind5927 deine Götter430, Israel3478, die dich aus Ägyptenland4714 geführet haben!

5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: „Завтра свято для Господа!“

5 Da das Aaron175 sah7200, bauete er1129 einen Altar4196 vor6440 ihm und175 ließ ausrufen7121 und sprach559: Morgen4279 ist des HErrn3068 Fest2282!

6 І повставали вони взавтра ра́но вранці, і принесли цілопа́лення, і привели́ мирну жертву. І засів наро́д до їди́ та до пиття́, і встали ба́витися.

6 Und stunden des Morgens4283 frühe auf5927 und opferten Brandopfer5930 und brachten5066 dazu Dankopfer8002. Danach setzte sich7925 das Volk5971 zu essen398 und zu trinken8354, und stunden auf6965 zu spielen6711.

7 А Господь промовляв до Мойсея: „Іди, зійди, бо зіпсувся наро́д твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

7 Der HErr3068 aber sprach zu Mose4872: Gehe3212, steig hinab3381; denn dein Volk5971, das776 du aus Ägyptenland4714 geführet hast5927, hat‘s1696 verderbet7843.

8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому́ жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!“

8 Sie6680 sind5927 schnell4118 von dem Wege1870 getreten, den ich ihnen geboten habe6213. Sie haben7812 ihnen ein5493 gegossen Kalb5695 gemacht und haben‘s angebetet und ihm geopfert2076 und gesagt559: Das776 sind deine Götter430, Israel3478, die dich aus Ägyptenland4714 geführet haben.

9 І промовив Господь до Мойсея: „Я бачив наро́д той, і ось наро́д — твердошиїй він!

9 Und den HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Ich sehe7200, daß es5971 ein halsstarrig6203 Volk5971 ist.

10 А тепер залиши Мене, — і розпа́литься гнів Мій на них, і Я ви́нищу їх, а тебе зроблю́ великим наро́дом“.

10 Und nun laß3240 mich, daß mein Zorn639 über sie ergrimme2734 und sie auffresse, so will ich dich zum großen1419 Volk1471 machen6213.

11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: „На́що, Господи, розпа́люється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського кра́ю силою великою та міцно́ю рукою?

11 Mose4872 aber flehete von6440 dem HErrn3068, seinem GOtt430, und sprach559: Ach, HErr3068, war um will dein Zorn639 ergrimmen2734 über dein Volk5971, das776 du mit großer1419 Kraft3581 und starker2389 Hand3027 hast aus3318 Ägyptenland4714 geführet?

12 На́що будуть казати єги́птяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в гора́х, та щоб винищити їх з пове́рхні землі?.. Вернися з ро́зпалу гніву Свого, та й відверни́ зло від Свого́ наро́ду!

12 Warum sollen die Ägypter4714 sagen559 und sprechen: Er hat2026 sie559 zu ihrem Unglück7451 ausgeführt, daß er sie erwürgete im Gebirge2022 und vertilgete sie von3318 dem Erdboden127? Kehre dich7725 von6440 dem Grimm2740 deines Zorns639 und sei gnädig5162 über die Bosheit7451 deines Volks5971!

13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.

13 Gedenk an2142 deine Diener, Abraham85, Isaak3327 und5650 Israel3478, denen du559 bei dir selbst geschworen7650 und ihnen verheißen hast: Ich will euren Samen2233 mehren7235 wie die Sterne3556 am Himmel8064, und alles Land776, das ich verheißen habe1696, will ich eurem Samen2233 geben5414, und sollen es besitzen5157 ewiglich5769.

14 І відверну́в Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народо́ві.

14 Also gereuete den HErrn3068 das Übel7451, das er dräuete seinem Volk5971 zu tun6213.

15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві табли́ці свідо́цтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були́ писані.

15 Mose4872 wandte sich6437 und stieg3381 vom Berge2022 und hatte zwo Tafeln3871 des Zeugnisses5715 in seiner Hand3027, die waren geschrieben3789 auf beiden Seiten5676.

16 А табли́ці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, ви́різьблене на табли́цях.

16 Und430 GOtt430 hatte sie3871 selbst gemacht4639 und selbst die Schrift4385 drein gegraben.

17 І почув Ісус голос наро́ду, як кричав він, та й сказав до Мойсея: „Крик бо́ю в табо́рі!“

17 Da nun Josua3091 hörete des Volks5971 Geschrei6963, daß sie jauchzeten, sprach559 er zu8085 Mose4872: Es ist ein Geschrei6963 im Lagen wie im Streit4421.

18 А той відказав: „Це не крик сили перемо́жців і не крик слабости переможених, — я чую голос співу!“

18 Er antwortete559: Es ist nicht ein Geschrei6963 gegeneinander, deren, die obliegen1369 und6963 unterliegen2476, sondern ich höre8085 ein Geschrei6963 eines Singetanzes6031.

19 І сталося, коли він набли́зився до табо́ру, то побачив теля те та та́нці... І розпали́вся гнів Мойсеїв, і він кинув табли́ці із рук свої́х, — та й розторо́щив їх під горою!..

19 Als er aber2734 nahe7126 zum Lager4264 kam und4872 das Kalb5695 und den Reigen4246 sah7200, ergrimmete er mit Zorn639 und warf7993 die Tafeln3871 aus seiner Hand3027 und zerbrach7665 sie unten8478 am Berge2022.

20 І схопи́в він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох І розси́пав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізра́їлевих.

20 Und8313 nahm3947 das Kalb5695, das sie6440 gemacht hatten6213, und verbrannte es mit Feuer784 und zermalmete es zu Pulver1854 und stäubte2219 es aufs Wasser4325 und gab‘s den Kindern1121 Israel3478 zu trinken8248.

21 І сказав Мойсей Ааронові: „Що́ вчинив тобі наро́д цей, що ти гріх великий навів на нього?“

21 Und4872 sprach559 zu Aaron175: Was hat dir das Volk5971 getan6213, daß du eine so große1419 Sünde2401 üben sie gebracht935 hast?

22 А Аарон відказав: „Нехай не запа́литься гнів мого пана! Ти знаєш наро́д цей, що він у злому.

22 Aaron175 sprach559: Mein Herr113 lasse seinen Zorn639 nicht ergrimmen2734. Du weißt3045, daß dies Volk5971 böse7451 ist.

23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому.

23 Sie sprachen559 zu mir6440: Mache6213 uns Götter430, die vor uns hergehen; denn wir wissen3045 nicht3212, wie es diesem Mann376 Mose4872 gehet, der uns aus Ägyptenland776 geführet hat5927.

24 І сказав я до них: Хто має золото, — поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, — і вийшло те теля“.

24 Ich sprach559 zu ihnen: Wer hat Gold2091, der reiße es ab6561 und gebe5414 es mir. Und ich warf7993 es ins Feuer784; daraus3318 ist das Kalb5695 geworden.

25 І побачив Мойсей народ, що незагну́зданий він, бо Аарон розгнузда́в його на га́ньбу поміж їхніми ворогами.

25 Da nun Mose4872 sah7200, daß das Volk5971 los worden war6544 (denn Aaron175 hatte sie6965 losgemacht durch ein Geschwätz8103, damit er sie fein wollte anrichten),

26 І став Мойсей у брамі табо́ру й сказав: „Хто за Господа — до мене!“ І зібралися до нього всі Левіїні сини.

26 trat5975 er in das Tor8179 des Lagers4264 und4872 sprach559: Her zu mir, wer dem HErrn3068 angehöret! Da sammelten622 sich zu ihm alle Kinder1121 Levi3878.

27 І сказав він до них: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припаші́ть кожен меча свого́ на стегно́ своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в табо́рі, — і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен бли́жнього свого́“.

27 Und er7760 sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Gürte ein376 jeglicher sein Schwert2719 auf seine Lenden3409 und durchgehet hin5674 und wieder7725 von einem Tor8179 zum8179 andern im Lagen und erwürge2026 ein jeglicher seinen Bruder251, Freund7453 und Nächsten7138.

28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з наро́ду того дня близько трьох тисяч чоловіка.

28 Die Kinder1121 Levi3878 taten, wie ihnen1697 Mose4872 gesagt hatte6213, und fiel5307 des Tages3117 vom Volk5971 dreitausend7969 Mann376.

29 І сказав Мойсей: „Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благослове́ння“.

29 Da sprach559 Mose4872: Füllet4390 heute3117 eure Hände3027 dem HErrn3068, ein376 jeglicher an seinem Sohn1121 und Bruder251, daß3588 heute3117 über euch der Segen1293 gegeben5414 werde.

30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: „Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду́ я до Господа, — може складу́ оку́плення за ваш гріх“.

30 Des Morgens4283 sprach559 Mose4872 zum Volk5971: Ihr habt eine große1419 Sünde2401 getan2398; nun will ich hinaufsteigen5927 zu dem HErrn3068, ob194 ich vielleicht eure Sünde2403 versöhnen3722 möge.

31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „О, згрішив цей наро́д великим гріхом, — вони зробили собі золотих богі́в!

31 Als nun6213 Mose4872 wieder7725 zum HErrn3068 kam, sprach559 er: Ach577, das Volk5971 hat eine große1419 Sünde2401 getan2398 und haben ihnen güldene Götter430 gemacht.

32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, — витри мене з книги Своєї, яку Ти написав“.

32 Nun vergib5375 ihnen ihre Sünde2403! Wo nicht, so tilge4229 mich auch aus deinem Buch5612, das du geschrieben hast3789.

33 І промовив Господь до Мойсея: „Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.

33 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Was834? Ich will den aus meinem Buch5612 tilgen4229, der an mir sündiget.

34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї — покараю їх за їхній гріх!

34 So gehe3212 nun hin3212 und führe5148 das Volk5971, dahin ich dir gesagt1696 habe. Siehe, mein Engel4397 soll vor6440 dir hergehen. Ich werde ihre Sünde2403 wohl heimsuchen6485, wenn meine Zeit3117 kommt heimzusuchen.

35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.

35 Also strafte5062 der HErr3068 das Volk5971, daß834 sie das Kalb5695 hatten6213 gemacht, welches Aaron175 gemacht hatte6213.