CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Genesis

Chapter 3

1 Now the serpent5175 was1961 more subtle6175 than any4480 3605 beast2416 of the field7704 which834 the LORD3068 God430 had made.6213 And he said559 unto413 the woman,802 Yea,637 3588 hath God430 said,559 Ye shall not3808 eat398 of every4480 3605 tree6086 of the garden?1588

2 And the woman802 said559 unto413 the serpent,5175 We may eat398 of the fruit4480 6529 of the trees6086 of the garden: 1588

3 But of the fruit4480 6529 of the tree6086 which834 is in the midst8432 of the garden,1588 God430 hath said,559 Ye shall not3808 eat398 of4480 it, neither3808 shall ye touch5060 it, lest6435 ye die.4191

4 And the serpent5175 said559 unto413 the woman,802 Ye shall not3808 surely die:4191 4191

5 For3588 God430 doth know3045 that3588 in the day3117 ye eat398 thereof,4480 then your eyes5869 shall be opened,6491 and ye shall be1961 as gods,430 knowing3045 good2896 and evil.7451

6 And when the woman802 saw7200 that3588 the tree6086 was good2896 for food,3978 and that3588 it1931 was pleasant8378 to the eyes,5869 and a tree6086 to be desired2530 to make one wise,7919 she took3947 of the fruit4480 6529 thereof, and did eat,398 and gave5414 also1571 unto her husband376 with5973 her; and he did eat.398

7 And the eyes5869 of them both8147 were opened,6491 and they knew3045 that3588 they1992 were naked;5903 and they sewed8609 fig8384 leaves5929 together, and made6213 themselves aprons.2290

8 And they heard8085 853 the voice6963 of the LORD3068 God430 walking1980 in the garden1588 in the cool7307 of the day:3117 and Adam121 and his wife802 hid themselves2244 from the presence4480 6440 of the LORD3068 God430 amongst8432 the trees6086 of the garden.1588

9 And the LORD3068 God430 called7121 unto413 Adam,121 and said559 unto him, Where335 art thou?

10 And he said,559 I heard8085 853 thy voice6963 in the garden,1588 and I was afraid,3372 because3588 I595 was naked;5903 and I hid myself.2244

11 And he said,559 Who4310 told5046 thee that3588 thou859 wast naked?5903 Hast thou eaten398 of4480 the tree,6086 whereof834 4480 I commanded6680 thee that thou shouldest not1115 eat?398

12 And the man120 said,559 The woman802 whom834 thou gavest5414 to be with5973 me, she1931 gave5414 me of4480 the tree,6086 and I did eat.398

13 And the LORD3068 God430 said559 unto the woman,802 What4100 is this2063 that thou hast done?6213 And the woman802 said,559 The serpent5175 beguiled5377 me, and I did eat.398

14 And the LORD3068 God430 said559 unto413 the serpent,5175 Because3588 thou hast done6213 this,2063 thou859 art cursed779 above all4480 3605 cattle,929 and above every4480 3605 beast2416 of the field;7704 upon5921 thy belly1512 shalt thou go,1980 and dust6083 shalt thou eat398 all3605 the days3117 of thy life: 2416

15 And I will put7896 enmity342 between996 thee and the woman,802 and between996 thy seed2233 and her seed;2233 it1931 shall bruise7779 thy head,7218 and thou859 shalt bruise7779 his heel.6119

16 Unto413 the woman802 he said,559 I will greatly7235 multiply7235 thy sorrow6093 and thy conception;2032 in sorrow6089 thou shalt bring forth3205 children;1121 and thy desire8669 shall be to413 thy husband,376 and he1931 shall rule4910 over thee.

17 And unto Adam121 he said,559 Because3588 thou hast hearkened8085 unto the voice6963 of thy wife,802 and hast eaten398 of4480 the tree,6086 of which834 I commanded6680 thee, saying,559 Thou shalt not3808 eat398 of4480 it: cursed779 is the ground127 for thy sake;5668 in sorrow6093 shalt thou eat398 of it all3605 the days3117 of thy life;2416

18 Thorns6975 also and thistles1863 shall it bring forth6779 to thee; and thou shalt eat398 853 the herb6212 of the field;7704

19 In the sweat2188 of thy face639 shalt thou eat398 bread,3899 till5704 thou return7725 unto413 the ground;127 for3588 out of4480 it wast thou taken:3947 for3588 dust6083 thou859 art, and unto413 dust6083 shalt thou return.7725

20 And Adam121 called7121 his wife's802 name8034 Eve;2332 because3588 she1931 was1961 the mother517 of all3605 living.2416

21 Unto Adam121 also and to his wife802 did the LORD3068 God430 make6213 coats3801 of skins,5785 and clothed3847 them.

22 And the LORD3068 God430 said,559 Behold,2005 the man120 is become1961 as one259 of4480 us, to know3045 good2896 and evil:7451 and now,6258 lest6435 he put forth7971 his hand,3027 and take3947 also1571 of the tree4480 6086 of life,2416 and eat,398 and live2425 forever: 5769

23 Therefore the LORD3068 God430 sent him forth7971 from the garden4480 1588 of Eden,5731 to till5647 853 the ground127 from whence4480 8033 834 he was taken.3947

24 So he drove out1644 853 the man;120 and he placed7931 at the east4480 6924 of the garden1588 of Eden5731 853 Cherubims,3742 and a flaming3858 sword2719 which turned every way,2015 to keep8104 853 the way1870 of the tree6086 of life.2416

Буття

Розділ 3

Genesis

Chapter 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

1 Now the serpent5175 was1961 more subtle6175 than any4480 3605 beast2416 of the field7704 which834 the LORD3068 God430 had made.6213 And he said559 unto413 the woman,802 Yea,637 3588 hath God430 said,559 Ye shall not3808 eat398 of every4480 3605 tree6086 of the garden?1588

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

2 And the woman802 said559 unto413 the serpent,5175 We may eat398 of the fruit4480 6529 of the trees6086 of the garden: 1588

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

3 But of the fruit4480 6529 of the tree6086 which834 is in the midst8432 of the garden,1588 God430 hath said,559 Ye shall not3808 eat398 of4480 it, neither3808 shall ye touch5060 it, lest6435 ye die.4191

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

4 And the serpent5175 said559 unto413 the woman,802 Ye shall not3808 surely die:4191 4191

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

5 For3588 God430 doth know3045 that3588 in the day3117 ye eat398 thereof,4480 then your eyes5869 shall be opened,6491 and ye shall be1961 as gods,430 knowing3045 good2896 and evil.7451

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

6 And when the woman802 saw7200 that3588 the tree6086 was good2896 for food,3978 and that3588 it1931 was pleasant8378 to the eyes,5869 and a tree6086 to be desired2530 to make one wise,7919 she took3947 of the fruit4480 6529 thereof, and did eat,398 and gave5414 also1571 unto her husband376 with5973 her; and he did eat.398

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

7 And the eyes5869 of them both8147 were opened,6491 and they knew3045 that3588 they1992 were naked;5903 and they sewed8609 fig8384 leaves5929 together, and made6213 themselves aprons.2290

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

8 And they heard8085 853 the voice6963 of the LORD3068 God430 walking1980 in the garden1588 in the cool7307 of the day:3117 and Adam121 and his wife802 hid themselves2244 from the presence4480 6440 of the LORD3068 God430 amongst8432 the trees6086 of the garden.1588

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

9 And the LORD3068 God430 called7121 unto413 Adam,121 and said559 unto him, Where335 art thou?

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

10 And he said,559 I heard8085 853 thy voice6963 in the garden,1588 and I was afraid,3372 because3588 I595 was naked;5903 and I hid myself.2244

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

11 And he said,559 Who4310 told5046 thee that3588 thou859 wast naked?5903 Hast thou eaten398 of4480 the tree,6086 whereof834 4480 I commanded6680 thee that thou shouldest not1115 eat?398

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

12 And the man120 said,559 The woman802 whom834 thou gavest5414 to be with5973 me, she1931 gave5414 me of4480 the tree,6086 and I did eat.398

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

13 And the LORD3068 God430 said559 unto the woman,802 What4100 is this2063 that thou hast done?6213 And the woman802 said,559 The serpent5175 beguiled5377 me, and I did eat.398

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

14 And the LORD3068 God430 said559 unto413 the serpent,5175 Because3588 thou hast done6213 this,2063 thou859 art cursed779 above all4480 3605 cattle,929 and above every4480 3605 beast2416 of the field;7704 upon5921 thy belly1512 shalt thou go,1980 and dust6083 shalt thou eat398 all3605 the days3117 of thy life: 2416

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

15 And I will put7896 enmity342 between996 thee and the woman,802 and between996 thy seed2233 and her seed;2233 it1931 shall bruise7779 thy head,7218 and thou859 shalt bruise7779 his heel.6119

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

16 Unto413 the woman802 he said,559 I will greatly7235 multiply7235 thy sorrow6093 and thy conception;2032 in sorrow6089 thou shalt bring forth3205 children;1121 and thy desire8669 shall be to413 thy husband,376 and he1931 shall rule4910 over thee.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

17 And unto Adam121 he said,559 Because3588 thou hast hearkened8085 unto the voice6963 of thy wife,802 and hast eaten398 of4480 the tree,6086 of which834 I commanded6680 thee, saying,559 Thou shalt not3808 eat398 of4480 it: cursed779 is the ground127 for thy sake;5668 in sorrow6093 shalt thou eat398 of it all3605 the days3117 of thy life;2416

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

18 Thorns6975 also and thistles1863 shall it bring forth6779 to thee; and thou shalt eat398 853 the herb6212 of the field;7704

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

19 In the sweat2188 of thy face639 shalt thou eat398 bread,3899 till5704 thou return7725 unto413 the ground;127 for3588 out of4480 it wast thou taken:3947 for3588 dust6083 thou859 art, and unto413 dust6083 shalt thou return.7725

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

20 And Adam121 called7121 his wife's802 name8034 Eve;2332 because3588 she1931 was1961 the mother517 of all3605 living.2416

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

21 Unto Adam121 also and to his wife802 did the LORD3068 God430 make6213 coats3801 of skins,5785 and clothed3847 them.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

22 And the LORD3068 God430 said,559 Behold,2005 the man120 is become1961 as one259 of4480 us, to know3045 good2896 and evil:7451 and now,6258 lest6435 he put forth7971 his hand,3027 and take3947 also1571 of the tree4480 6086 of life,2416 and eat,398 and live2425 forever: 5769

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

23 Therefore the LORD3068 God430 sent him forth7971 from the garden4480 1588 of Eden,5731 to till5647 853 the ground127 from whence4480 8033 834 he was taken.3947

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

24 So he drove out1644 853 the man;120 and he placed7931 at the east4480 6924 of the garden1588 of Eden5731 853 Cherubims,3742 and a flaming3858 sword2719 which turned every way,2015 to keep8104 853 the way1870 of the tree6086 of life.2416