Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Бытие

Глава 3

1 Хитрейший из всех зверей полевых, которых Иегова Бог создал, был змей. Он сказал жене: подлинно ли сказал Бог: не ешьте плодов ни с какого дерева в саду?

2 Жена сказала змею: мы едим плоды с дерев в саду.

3 Только плодов с дерева, которое посреди сада, сказал Бог: не вкушайте, и не прикасайтесь к нему, чтобы не умереть.

4 И сказал змей жене: не умрете;

5 Но знает Бог, что в день, в который вы вкусите плода его, откроются глаза ваши, и вы будете, как Боги, знающие добро и зло.

6 Жене показалось, что это дерево хорошо для пищи, и что оно приятно для очей, и что прекрасно это дерево, потому что дает знание; и она взяла плод его, и ела; также дала и мужу своему, и он ел.

7 Тогда у них обоих открылись глаза, и они увидели, что наги, и сшили смоковные листья, и сделали себе опоясания.

8 И услышали глас Иеговы Бога, ходящего в саду во время прохлады дня; и скрылся человек и жена его от лица Иеговы Бога между деревьями сада.

9 И воззвал Иегова Бог к человеку и сказал ему: где ты?

10 Он сказал: я услышал глас Твой в саду и убоялся, потому что я наг, и скрылся.

11 А Он сказал: кто тебе сказал, что ты наг? Разве ты вкусил от древа, от которого Я запретил тебе вкушать?

12 И сказал человек: жена, которую Ты мне дал, она дала мне плод с этого дерева, и я ел.

13 И сказал Иегова Бог жене: что ты это сделала? И сказала жена: змей обольстил меня, и я ела.

14 Тогда Иегова Бог сказал змею: за то, что ты это сделал, проклят ты пред всеми скотами и пред всеми зверями полевыми; ты будешь ходить на чреве твоем, и будешь есть прах во все дни жизни твоей.

15 И вражду положу между тобою и между женою, и между семенем твоим и между семенем ее; оно будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту.

16 Жене сказал: скорбь на скорбь наведу Я тебе в беременности твоей; с болезнию будешь рождать детей; и к мужу твоему влечение твое, и он будет господствовать над тобою.

17 И человеку сказал: за то, что ты послушал слов жены твоей, и ел с древа, о котором Я заповедал тебе говоря: не вкушай от него, - проклята земля за тебя; со скорбию будешь питаться от нее во все дни жизни твоей.

18 Терн и волчец произрастит она тебе; и ты будешь питаться полевою травою.

19 В поте лица своего будешь есть хлеб, пока не возвратишься в землю, поелику ты из нее взят; ибо ты персть, и в персть возвратишься.

20 И нарек человек жене своей имя: Ева {Жизнь}, ибо сделалась матерью всех живущих.

21 И сделал Иегова Бог человеку и жене его одежды кожаные, и одел их.

22 И сказал Иегова Бог: вот, человек стал, как один из Нас, зная добро и зло; теперь, чтобы не простер руки своей, и не взял плода с дерева жизни, и не вкусил его, и не стал жить во век.

23 И выслал его Иегова Бог из сада Едемского возделывать землю, из которой он взят.

24 И когда изгнал человека, тогда на восток у сада Едемского поставил Херувимов и пламенный обращающийся меч, чтобы охранять путь к древу жизни.

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

1 Хитрейший из всех зверей полевых, которых Иегова Бог создал, был змей. Он сказал жене: подлинно ли сказал Бог: не ешьте плодов ни с какого дерева в саду?

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

2 Жена сказала змею: мы едим плоды с дерев в саду.

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

3 Только плодов с дерева, которое посреди сада, сказал Бог: не вкушайте, и не прикасайтесь к нему, чтобы не умереть.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

4 И сказал змей жене: не умрете;

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

5 Но знает Бог, что в день, в который вы вкусите плода его, откроются глаза ваши, и вы будете, как Боги, знающие добро и зло.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

6 Жене показалось, что это дерево хорошо для пищи, и что оно приятно для очей, и что прекрасно это дерево, потому что дает знание; и она взяла плод его, и ела; также дала и мужу своему, и он ел.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

7 Тогда у них обоих открылись глаза, и они увидели, что наги, и сшили смоковные листья, и сделали себе опоясания.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

8 И услышали глас Иеговы Бога, ходящего в саду во время прохлады дня; и скрылся человек и жена его от лица Иеговы Бога между деревьями сада.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

9 И воззвал Иегова Бог к человеку и сказал ему: где ты?

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

10 Он сказал: я услышал глас Твой в саду и убоялся, потому что я наг, и скрылся.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

11 А Он сказал: кто тебе сказал, что ты наг? Разве ты вкусил от древа, от которого Я запретил тебе вкушать?

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

12 И сказал человек: жена, которую Ты мне дал, она дала мне плод с этого дерева, и я ел.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

13 И сказал Иегова Бог жене: что ты это сделала? И сказала жена: змей обольстил меня, и я ела.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

14 Тогда Иегова Бог сказал змею: за то, что ты это сделал, проклят ты пред всеми скотами и пред всеми зверями полевыми; ты будешь ходить на чреве твоем, и будешь есть прах во все дни жизни твоей.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

15 И вражду положу между тобою и между женою, и между семенем твоим и между семенем ее; оно будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

16 Жене сказал: скорбь на скорбь наведу Я тебе в беременности твоей; с болезнию будешь рождать детей; и к мужу твоему влечение твое, и он будет господствовать над тобою.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

17 И человеку сказал: за то, что ты послушал слов жены твоей, и ел с древа, о котором Я заповедал тебе говоря: не вкушай от него, - проклята земля за тебя; со скорбию будешь питаться от нее во все дни жизни твоей.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

18 Терн и волчец произрастит она тебе; и ты будешь питаться полевою травою.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

19 В поте лица своего будешь есть хлеб, пока не возвратишься в землю, поелику ты из нее взят; ибо ты персть, и в персть возвратишься.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

20 И нарек человек жене своей имя: Ева {Жизнь}, ибо сделалась матерью всех живущих.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

21 И сделал Иегова Бог человеку и жене его одежды кожаные, и одел их.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

22 И сказал Иегова Бог: вот, человек стал, как один из Нас, зная добро и зло; теперь, чтобы не простер руки своей, и не взял плода с дерева жизни, и не вкусил его, и не стал жить во век.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

23 И выслал его Иегова Бог из сада Едемского возделывать землю, из которой он взят.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

24 И когда изгнал человека, тогда на восток у сада Едемского поставил Херувимов и пламенный обращающийся меч, чтобы охранять путь к древу жизни.