БуттяРозділ 3 |
1 |
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти, |
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“. |
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете! |
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“. |
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв. |
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. |
8 |
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“ |
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“. |
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“ |
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“. |
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“. |
14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя. |
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“. |
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“. |
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя. |
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. |
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“. |
20 |
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх. |
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“. |
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. |
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя. |
БытиеГлава 3 |
1 |
2 Жена сказала змею: мы едим плоды с дерев в саду. |
3 Только плодов с дерева, которое посреди сада, сказал Бог: не вкушайте, и не прикасайтесь к нему, чтобы не умереть. |
4 И сказал змей жене: не умрете; |
5 Но знает Бог, что в день, в который вы вкусите плода его, откроются глаза ваши, и вы будете, как Боги, знающие добро и зло. |
6 |
7 Тогда у них обоих открылись глаза, и они увидели, что наги, и сшили смоковные листья, и сделали себе опоясания. |
8 И услышали глас Иеговы Бога, ходящего в саду во время прохлады дня; и скрылся человек и жена его от лица Иеговы Бога между деревьями сада. |
9 И воззвал Иегова Бог к человеку и сказал ему: где ты? |
10 Он сказал: я услышал глас Твой в саду и убоялся, потому что я наг, и скрылся. |
11 А Он сказал: кто тебе сказал, что ты наг? Разве ты вкусил от древа, от которого Я запретил тебе вкушать? |
12 И сказал человек: жена, которую Ты мне дал, она дала мне плод с этого дерева, и я ел. |
13 И сказал Иегова Бог жене: что ты это сделала? И сказала жена: змей обольстил меня, и я ела. |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 И сделал Иегова Бог человеку и жене его одежды кожаные, и одел их. |
22 И сказал Иегова Бог: вот, человек стал, как один из Нас, зная добро и зло; теперь, чтобы не простер руки своей, и не взял плода с дерева жизни, и не вкусил его, и не стал жить во век. |
23 И выслал его Иегова Бог из сада Едемского возделывать землю, из которой он взят. |
24 И когда изгнал человека, тогда на восток у сада Едемского поставил Херувимов и пламенный обращающийся меч, чтобы охранять путь к древу жизни. |
БуттяРозділ 3 |
БытиеГлава 3 |
1 |
1 |
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти, |
2 Жена сказала змею: мы едим плоды с дерев в саду. |
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“. |
3 Только плодов с дерева, которое посреди сада, сказал Бог: не вкушайте, и не прикасайтесь к нему, чтобы не умереть. |
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете! |
4 И сказал змей жене: не умрете; |
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“. |
5 Но знает Бог, что в день, в который вы вкусите плода его, откроются глаза ваши, и вы будете, как Боги, знающие добро и зло. |
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв. |
6 |
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. |
7 Тогда у них обоих открылись глаза, и они увидели, что наги, и сшили смоковные листья, и сделали себе опоясания. |
8 |
8 И услышали глас Иеговы Бога, ходящего в саду во время прохлады дня; и скрылся человек и жена его от лица Иеговы Бога между деревьями сада. |
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“ |
9 И воззвал Иегова Бог к человеку и сказал ему: где ты? |
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“. |
10 Он сказал: я услышал глас Твой в саду и убоялся, потому что я наг, и скрылся. |
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“ |
11 А Он сказал: кто тебе сказал, что ты наг? Разве ты вкусил от древа, от которого Я запретил тебе вкушать? |
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“. |
12 И сказал человек: жена, которую Ты мне дал, она дала мне плод с этого дерева, и я ел. |
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“. |
13 И сказал Иегова Бог жене: что ты это сделала? И сказала жена: змей обольстил меня, и я ела. |
14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя. |
14 |
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“. |
15 |
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“. |
16 |
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя. |
17 |
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. |
18 |
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“. |
19 |
20 |
20 |
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх. |
21 И сделал Иегова Бог человеку и жене его одежды кожаные, и одел их. |
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“. |
22 И сказал Иегова Бог: вот, человек стал, как один из Нас, зная добро и зло; теперь, чтобы не простер руки своей, и не взял плода с дерева жизни, и не вкусил его, и не стал жить во век. |
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. |
23 И выслал его Иегова Бог из сада Едемского возделывать землю, из которой он взят. |
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя. |
24 И когда изгнал человека, тогда на восток у сада Едемского поставил Херувимов и пламенный обращающийся меч, чтобы охранять путь к древу жизни. |