CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Deuteronomy

Chapter 5

1 AND Moses called all Israel, and said to them, Hear, O Israel, the statutes and judgments which I speak in your presence this day, that you may learn them, and keep and do them.

2 The LORD our God made a covenant with us in Horeb.

3 It was not with our fathers that the LORD made this covenant, but with us, even us, who are all of us here alive this day.

4 The LORD talked with you face to face in the mountain out of the midst of the fire,

5 (I stood between the LORD and you at that time, to declare to you the words of the LORD your God; for you were afraid because of the fire, and did not go up into the mountain), saying,

6 I am the LORD your God, who brought you out of the land of Egypt, from the house of bondage.

7 You shall have no other gods besides me.

8 You shall not make for yourself any graven image or any likeness of anything that is in heaven above, or that is on the earth beneath, or that is in the waters under the earth;

9 You shall not worship them, nor serve them; for I the LORD your God am a zealous God, visiting the iniquities of the fathers upon the children to the third and fourth generation of those who hate me,

10 But showing mercy to thousands of generations of those who love me and keep my commandments.

11 You shall not take an oath by the name of the LORD your God in vain; for the LORD will not hold him guiltless who takes an oath by his name in vain.

12 Keep the sabbath day and sanctify it, as the LORD your God has commanded you.

13 Six days you shall labor, and do all your work;

14 But the seventh day is the sabbath to the LORD your God; in it you shall not do any work, you, nor your son, nor your daughter, nor your manservant, nor your maidservant, nor your ox, nor your ass, nor any of your cattle, nor the sojourner that is in your towns; that your manservant and your maidservant may rest as well as you.

15 And remember that you were a servant in the land of Egypt, and that the LORD your God brought you out thence by a mighty hand and by a stretched out arm; therefore the LORD your God has commanded you to keep the sabbath day.

16 Honor your father and your mother, as the LORD your God has commanded you; that your days may be prolonged, and that it may go well with you, in the land which the LORD your God gives you.

17 You shall not kill.

18 You shall not commit adultery.

19 You shall not steal.

20 You shall not bear false witness against your neighbor.

21 You shall not covet your neighbor's wife, neither shall you covet your neighbor's house, nor his field, nor his vineyard, nor his manservant, nor his maidservant, nor his ox, nor his ass, nor anything that is your neighbor's.

22 These words the LORD spoke to all the assembly on the mountain out of the midst of the fire, in the cloud and in the thick darkness, with a loud voice which cannot be measured. And he wrote them upon two tablets of stone, and gave them to me.

23 And when you heard the voice out of the midst of the darkness and saw the mountain burning with fire, you came near to me, all the heads of your tribes and your elders;

24 And you said, Behold, the LORD our God has shown us his glory and his greatness, and we have heard his voice out of the midst of the fire; and have seen this day that God does talk with man, and that he lives.

25 Now therefore why should we die? For this great fire will consume us; if we hear the voice of the LORD our God any more, then we shall die.

26 For who is there of all flesh, that has heard the voice of the living God speaking out of the midst of the fire, as we have, and lived?

27 Go near and hear all that the LORD our God shall say; and speak to us all that the LORD our God shall speak to you; and we will hear it and do it.

28 And the LORD heard the voice of your words, when you spoke to me; and the LORD said to me, I have heard the voice of the people and the words which they have spoken to you; they have well said all that they have spoken.

29 O that there were such a heart in them, to worship, and keep all my commandments always, that it might be well with them and with their children for ever!

30 Go and say to them, Return to your tents.

31 But as for you, stand here before me, and I will tell you all my commandments and my statutes and my judgments, which you shall teach them, that they may do them in the land which I give them to possess.

32 You must observe and do therefore as the LORD your God has commanded you; you shall not turn aside to the right hand or to the left.

33 You shall walk in all the ways which the LORD your God has commanded you, that you may live, and that it may be well with you, and that you may prolong your days in the land which you shall possess.

Повторення Закону

Розділ 5

Deuteronomy

Chapter 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

1 AND Moses called all Israel, and said to them, Hear, O Israel, the statutes and judgments which I speak in your presence this day, that you may learn them, and keep and do them.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

2 The LORD our God made a covenant with us in Horeb.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

3 It was not with our fathers that the LORD made this covenant, but with us, even us, who are all of us here alive this day.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

4 The LORD talked with you face to face in the mountain out of the midst of the fire,

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

5 (I stood between the LORD and you at that time, to declare to you the words of the LORD your God; for you were afraid because of the fire, and did not go up into the mountain), saying,

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

6 I am the LORD your God, who brought you out of the land of Egypt, from the house of bondage.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

7 You shall have no other gods besides me.

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

8 You shall not make for yourself any graven image or any likeness of anything that is in heaven above, or that is on the earth beneath, or that is in the waters under the earth;

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

9 You shall not worship them, nor serve them; for I the LORD your God am a zealous God, visiting the iniquities of the fathers upon the children to the third and fourth generation of those who hate me,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

10 But showing mercy to thousands of generations of those who love me and keep my commandments.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

11 You shall not take an oath by the name of the LORD your God in vain; for the LORD will not hold him guiltless who takes an oath by his name in vain.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

12 Keep the sabbath day and sanctify it, as the LORD your God has commanded you.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

13 Six days you shall labor, and do all your work;

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

14 But the seventh day is the sabbath to the LORD your God; in it you shall not do any work, you, nor your son, nor your daughter, nor your manservant, nor your maidservant, nor your ox, nor your ass, nor any of your cattle, nor the sojourner that is in your towns; that your manservant and your maidservant may rest as well as you.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

15 And remember that you were a servant in the land of Egypt, and that the LORD your God brought you out thence by a mighty hand and by a stretched out arm; therefore the LORD your God has commanded you to keep the sabbath day.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

16 Honor your father and your mother, as the LORD your God has commanded you; that your days may be prolonged, and that it may go well with you, in the land which the LORD your God gives you.

17 Не вбивай!

17 You shall not kill.

18 Не чини пере́любу!

18 You shall not commit adultery.

19 Не кради́!

19 You shall not steal.

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

20 You shall not bear false witness against your neighbor.

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

21 You shall not covet your neighbor's wife, neither shall you covet your neighbor's house, nor his field, nor his vineyard, nor his manservant, nor his maidservant, nor his ox, nor his ass, nor anything that is your neighbor's.

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

22 These words the LORD spoke to all the assembly on the mountain out of the midst of the fire, in the cloud and in the thick darkness, with a loud voice which cannot be measured. And he wrote them upon two tablets of stone, and gave them to me.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

23 And when you heard the voice out of the midst of the darkness and saw the mountain burning with fire, you came near to me, all the heads of your tribes and your elders;

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

24 And you said, Behold, the LORD our God has shown us his glory and his greatness, and we have heard his voice out of the midst of the fire; and have seen this day that God does talk with man, and that he lives.

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

25 Now therefore why should we die? For this great fire will consume us; if we hear the voice of the LORD our God any more, then we shall die.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

26 For who is there of all flesh, that has heard the voice of the living God speaking out of the midst of the fire, as we have, and lived?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

27 Go near and hear all that the LORD our God shall say; and speak to us all that the LORD our God shall speak to you; and we will hear it and do it.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

28 And the LORD heard the voice of your words, when you spoke to me; and the LORD said to me, I have heard the voice of the people and the words which they have spoken to you; they have well said all that they have spoken.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

29 O that there were such a heart in them, to worship, and keep all my commandments always, that it might be well with them and with their children for ever!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

30 Go and say to them, Return to your tents.

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

31 But as for you, stand here before me, and I will tell you all my commandments and my statutes and my judgments, which you shall teach them, that they may do them in the land which I give them to possess.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

32 You must observe and do therefore as the LORD your God has commanded you; you shall not turn aside to the right hand or to the left.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

33 You shall walk in all the ways which the LORD your God has commanded you, that you may live, and that it may be well with you, and that you may prolong your days in the land which you shall possess.