Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 Не вбивай! |
18 Не чини пере́любу! |
19 Не кради́! |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
ВторозакониеГлава 5 |
1 |
2 Вечный, наш Бог, заключил с нами священное соглашение у горы Синай. |
3 Не только с нашими родителями Вечный заключил это соглашение, но с нами, со всеми, кто здесь сегодня жив. |
4 Вечный говорил с вами лицом к лицу из огня на горе. |
5 (В то время я стоял между Вечным и вами, чтобы объявлять вам слово Вечного, потому что вы боялись огня и не поднимались на гору.) Он сказал: |
6 |
7 Пусть не будет у тебя других богов кроме Меня. |
8 Не делай себе идола – никакого изображения того, что на небе или на земле, или в водах ниже земли. |
9 Не поклоняйся им и не служи им, ведь Я, Вечный, твой Бог, – ревнивый Бог, наказывающий детей за грехи отцов до третьего и четвёртого поколения, тех, кто ненавидит Меня. |
10 Но Я дарую любовь тысячам поколений тех, кто любит Меня и соблюдает Мои повеления. |
11 Не произноси имени Вечного, твоего Бога, напрасно, потому что Вечный не оставит безнаказанным никого, кто произносит Его имя напрасно. |
12 Соблюдай субботний день, храни его святым, как повелел тебе Вечный, твой Бог. |
13 Шесть дней трудись и делай всю свою работу, |
14 но седьмой день – это суббота, она принадлежит Вечному, твоему Богу. Не делай в этот день никакой работы ни ты, ни твой сын или дочь, ни слуга или служанка, ни вол, ни осёл, ни какой другой скот, ни чужеземец в твоих городах, чтобы твои слуга и служанка могли отдохнуть, как и ты сам. |
15 Помни, что ты был рабом в Египте и что Вечный, твой Бог, вывел тебя оттуда могучей и простёртой рукой. Поэтому Вечный, твой Бог, повелел тебе соблюдать субботний день. |
16 Почитай отца и мать, как повелел тебе Вечный, твой Бог, чтобы тебе жить долго и благополучно на земле, которую даёт тебе Вечный, твой Бог. |
17 Не убивай. |
18 Не нарушай супружескую верность. |
19 Не кради. |
20 Не лжесвидетельствуй. |
21 Не желай жены ближнего. Не желай дома или земли ближнего, его слуги или служанки, его вола или осла: ничего из того, что принадлежит ближнему твоему». |
22 |
23 Когда вы слышали голос из тьмы, а гора пылала огнём, все вожди ваших родов и ваши старейшины пришли ко мне |
24 и сказали: |
25 Но зачем нам рисковать жизнью ещё раз? Этот великий огонь пожрёт нас, и мы погибнем, если и дальше будем слышать голос Вечного, нашего Бога. |
26 Ведь кто из смертных когда-либо слышал, как мы, голос живого Бога, говорящего из огня, и остался жив? |
27 Иди и выслушай, что говорит Вечный, наш Бог. Потом перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, тебе скажет. Мы выслушаем и исполним». |
28 Вечный услышал вас, когда вы говорили со мной, и сказал мне: |
29 О, если бы их сердце побуждало их всегда жить в страхе предо Мной и соблюдать все Мои повеления, то с ними и с их детьми всё было бы благополучно! |
30 Иди, скажи им, чтобы они вернулись к своим шатрам. |
31 Но сам останься здесь со Мной, чтобы Я дал тебе все повеления, установления и законы. Ты должен научить их следовать им в земле, которую Я отдаю им во владение». |
32 Смотрите же, исполняйте то, что повелел вам Вечный, ваш Бог; не уклоняйтесь ни вправо, ни влево. |
33 Всегда идите тем путём, которым повелел вам Вечный, ваш Бог, чтобы жить и преуспевать, и умножить свои дни в земле, которой вы завладеете. |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
ВторозакониеГлава 5 |
1 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
2 Вечный, наш Бог, заключил с нами священное соглашение у горы Синай. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
3 Не только с нашими родителями Вечный заключил это соглашение, но с нами, со всеми, кто здесь сегодня жив. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
4 Вечный говорил с вами лицом к лицу из огня на горе. |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
5 (В то время я стоял между Вечным и вами, чтобы объявлять вам слово Вечного, потому что вы боялись огня и не поднимались на гору.) Он сказал: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
6 |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
7 Пусть не будет у тебя других богов кроме Меня. |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
8 Не делай себе идола – никакого изображения того, что на небе или на земле, или в водах ниже земли. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
9 Не поклоняйся им и не служи им, ведь Я, Вечный, твой Бог, – ревнивый Бог, наказывающий детей за грехи отцов до третьего и четвёртого поколения, тех, кто ненавидит Меня. |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
10 Но Я дарую любовь тысячам поколений тех, кто любит Меня и соблюдает Мои повеления. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
11 Не произноси имени Вечного, твоего Бога, напрасно, потому что Вечный не оставит безнаказанным никого, кто произносит Его имя напрасно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
12 Соблюдай субботний день, храни его святым, как повелел тебе Вечный, твой Бог. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
13 Шесть дней трудись и делай всю свою работу, |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
14 но седьмой день – это суббота, она принадлежит Вечному, твоему Богу. Не делай в этот день никакой работы ни ты, ни твой сын или дочь, ни слуга или служанка, ни вол, ни осёл, ни какой другой скот, ни чужеземец в твоих городах, чтобы твои слуга и служанка могли отдохнуть, как и ты сам. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
15 Помни, что ты был рабом в Египте и что Вечный, твой Бог, вывел тебя оттуда могучей и простёртой рукой. Поэтому Вечный, твой Бог, повелел тебе соблюдать субботний день. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
16 Почитай отца и мать, как повелел тебе Вечный, твой Бог, чтобы тебе жить долго и благополучно на земле, которую даёт тебе Вечный, твой Бог. |
17 Не вбивай! |
17 Не убивай. |
18 Не чини пере́любу! |
18 Не нарушай супружескую верность. |
19 Не кради́! |
19 Не кради. |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
20 Не лжесвидетельствуй. |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
21 Не желай жены ближнего. Не желай дома или земли ближнего, его слуги или служанки, его вола или осла: ничего из того, что принадлежит ближнему твоему». |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
22 |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
23 Когда вы слышали голос из тьмы, а гора пылала огнём, все вожди ваших родов и ваши старейшины пришли ко мне |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
24 и сказали: |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
25 Но зачем нам рисковать жизнью ещё раз? Этот великий огонь пожрёт нас, и мы погибнем, если и дальше будем слышать голос Вечного, нашего Бога. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
26 Ведь кто из смертных когда-либо слышал, как мы, голос живого Бога, говорящего из огня, и остался жив? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
27 Иди и выслушай, что говорит Вечный, наш Бог. Потом перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, тебе скажет. Мы выслушаем и исполним». |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
28 Вечный услышал вас, когда вы говорили со мной, и сказал мне: |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
29 О, если бы их сердце побуждало их всегда жить в страхе предо Мной и соблюдать все Мои повеления, то с ними и с их детьми всё было бы благополучно! |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
30 Иди, скажи им, чтобы они вернулись к своим шатрам. |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
31 Но сам останься здесь со Мной, чтобы Я дал тебе все повеления, установления и законы. Ты должен научить их следовать им в земле, которую Я отдаю им во владение». |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
32 Смотрите же, исполняйте то, что повелел вам Вечный, ваш Бог; не уклоняйтесь ни вправо, ни влево. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
33 Всегда идите тем путём, которым повелел вам Вечный, ваш Бог, чтобы жить и преуспевать, и умножить свои дни в земле, которой вы завладеете. |