CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Второзаконие

Глава 5

1 И созвал7121 Моисей4872 весь Израиль3478 и сказал559 им: слушай,8085 Израиль,3478 постановления2706 и законы,4941 которые я изреку1696 сегодня3117 в уши241 ваши, и выучите3925 их и старайтесь8104 исполнять6213 их.

2 Господь,3068 Бог430 наш, поставил3772 с нами завет1285 на Хориве;2722

3 не с отцами1 нашими поставил3772 Господь3068 завет1285 сей, но с нами,587 которые428 здесь сегодня3117 все живы.2416

4 Лицем6440 к лицу6440 говорил1696 Господь3068 с вами на горе2022 из среды8432 огня;784

5 я же стоял5975 между Господом3068 и между вами в то время,6256 дабы пересказывать5046 вам слово1697 Господа,3068 ибо вы боялись3372 огня784 и не восходили5927 на гору.2022 Он тогда сказал:559

6 Я Господь,3068 Бог430 твой, Который вывел3318 тебя из земли776 Египетской,4714 из дома1004 рабства;5650

7 да не будет у тебя других312 богов430 перед5921 лицем6440 Моим.

8 Не делай6213 себе кумира6459 и никакого изображения8544 того, что на небе8064 вверху4605 и что на земле776 внизу, и что в водах4325 ниже земли,776

9 не поклоняйся7812 им и не служи5647 им; ибо Я Господь,3068 Бог430 твой, Бог410 ревнитель,7067 за вину5771 отцов1 наказывающий6485 детей1121 до третьего8029 и четвертого7256 рода, ненавидящих8130 Меня,

10 и творящий6213 милость2617 до тысячи505 родов любящим157 Меня и соблюдающим8104 заповеди4687 Мои.

11 Не произноси5375 имени8034 Господа,3068 Бога430 твоего, напрасно;7723 ибо не оставит5352 Господь3068 без5352 наказания5352 того, кто употребляет5375 имя8034 Его напрасно.7723

12 Наблюдай8104 день3117 субботний,7676 чтобы свято6942 хранить6942 его, как заповедал6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой;

13 шесть8337 дней3117 работай5647 и делай6213 всякие дела4399 твои,

14 а день3117 седьмой7637 — суббота7676 Господу,3068 Богу430 твоему. Не делай6213 в оный никакого дела,4399 ни ты, ни сын1121 твой, ни дочь1323 твоя, ни раб5650 твой, ни раба519 твоя, ни вол7794 твой, ни осел2543 твой, ни всякий скот929 твой, ни пришелец1616 твой, который у8179 тебя, чтобы отдохнул5117 раб5650 твой, и раба519 твоя, как и ты;

15 и помни,2142 что ты был рабом5650 в земле776 Египетской,4714 но Господь,3068 Бог430 твой, вывел3318 тебя оттуда рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 высокою,5186 потому и повелел6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой, соблюдать6213 день3117 субботний.7676

16 Почитай3513 отца1 твоего и матерь517 твою, как повелел6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой, чтобы продлились748 дни3117 твои, и чтобы хорошо3190 тебе было3190 на той земле,127 которую Господь,3068 Бог430 твой, дает5414 тебе.

17 Не убивай.7523

18 Не прелюбодействуй.5003

19 Не кради.1589

20 Не произноси6030 ложного7723 свидетельства5707 на ближнего7453 твоего.

21 Не желай2530 жены802 ближнего7453 твоего и не желай183 дома1004 ближнего7453 твоего, ни поля7704 его, ни раба5650 его, ни рабы519 его, ни вола7794 его, ни осла2543 его, ни всего, что есть у ближнего7453 твоего.

22 Слова1697 сии изрек1696 Господь3068 ко всему собранию6951 вашему на горе2022 из среды8432 огня,784 облака6051 и мрака6205 громогласно,14196963 и более не говорил,3254 и написал3789 их на двух8147 каменных68 скрижалях,3871 и дал5414 их мне.

23 И когда вы услышали8085 глас6963 из среды8432 мрака,2822 и гора2022 горела1197 огнем,784 то вы подошли7126 ко мне, все начальники7218 колен7626 ваших и старейшины2205 ваши,

24 и сказали:559 вот, показал7200 нам Господь,3068 Бог430 наш, славу3519 Свою и величие1433 Свое, и глас6963 Его слышали8085 мы из среды8432 огня;784 сегодня3117 видели7200 мы, что Бог430 говорит1696 с человеком,120 и сей остается2425 жив;2425

25 но теперь для чего нам умирать?4191 ибо великий1419 огонь784 сей пожрет398 нас; если мы еще3254 услышим8085 глас6963 Господа,3068 Бога430 нашего, то умрем,4191

26 ибо есть ли какая плоть,1320 которая слышала8085 бы глас6963 Бога430 живого,2416 говорящего1696 из среды8432 огня,784 как мы, и осталась2421 жива?2421

27 приступи7126 ты и слушай8085 все, что скажет559 тебе Господь,3068 Бог430 наш, и ты пересказывай1696 нам все, что будет1696 говорить1696 тебе Господь,3068 Бог430 наш, и мы будем8085 слушать8085 и исполнять.6213

28 И Господь3068 услышал8085 слова69631697 ваши, как вы разговаривали1696 со мною, и сказал559 мне Господь:3068 слышал8085 Я слова69631697 народа5971 сего, которые они говорили1696 тебе; все, что ни говорили1696 они, хорошо;3190

29 о, если4310 бы сердце3824 их было5414 у них таково,2088 чтобы бояться3372 Меня и соблюдать8104 все заповеди4687 Мои во все дни,3117 дабы хорошо3190 было3190 им и сынам1121 их вовек!5769

30 пойди,3212 скажи559 им: «возвратитесь7725 в шатры168 свои»;

31 а ты здесь останься5975 со Мною,5978 и Я изреку1696 тебе все заповеди4687 и постановления2706 и законы,4941 которым ты должен научить3925 их, чтобы они так поступали6213 на той земле,776 которую Я даю5414 им во владение.3423

32 Смотрите,8104 поступайте6213 так, как повелел6680 вам Господь,3068 Бог430 ваш; не уклоняйтесь5493 ни направо,3225 ни налево;8040

33 ходите3212 по тому пути,1870 по которому повелел6680 вам Господь,3068 Бог430 ваш, дабы вы были2421 живы,2421 и хорошо2895 было2895 вам, и прожили748 много времени3117 на той земле,776 которую получите3423 во владение.3423

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

1 И созвал7121 Моисей4872 весь Израиль3478 и сказал559 им: слушай,8085 Израиль,3478 постановления2706 и законы,4941 которые я изреку1696 сегодня3117 в уши241 ваши, и выучите3925 их и старайтесь8104 исполнять6213 их.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

2 Господь,3068 Бог430 наш, поставил3772 с нами завет1285 на Хориве;2722

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

3 не с отцами1 нашими поставил3772 Господь3068 завет1285 сей, но с нами,587 которые428 здесь сегодня3117 все живы.2416

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

4 Лицем6440 к лицу6440 говорил1696 Господь3068 с вами на горе2022 из среды8432 огня;784

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

5 я же стоял5975 между Господом3068 и между вами в то время,6256 дабы пересказывать5046 вам слово1697 Господа,3068 ибо вы боялись3372 огня784 и не восходили5927 на гору.2022 Он тогда сказал:559

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

6 Я Господь,3068 Бог430 твой, Который вывел3318 тебя из земли776 Египетской,4714 из дома1004 рабства;5650

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

7 да не будет у тебя других312 богов430 перед5921 лицем6440 Моим.

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

8 Не делай6213 себе кумира6459 и никакого изображения8544 того, что на небе8064 вверху4605 и что на земле776 внизу, и что в водах4325 ниже земли,776

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

9 не поклоняйся7812 им и не служи5647 им; ибо Я Господь,3068 Бог430 твой, Бог410 ревнитель,7067 за вину5771 отцов1 наказывающий6485 детей1121 до третьего8029 и четвертого7256 рода, ненавидящих8130 Меня,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

10 и творящий6213 милость2617 до тысячи505 родов любящим157 Меня и соблюдающим8104 заповеди4687 Мои.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

11 Не произноси5375 имени8034 Господа,3068 Бога430 твоего, напрасно;7723 ибо не оставит5352 Господь3068 без5352 наказания5352 того, кто употребляет5375 имя8034 Его напрасно.7723

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

12 Наблюдай8104 день3117 субботний,7676 чтобы свято6942 хранить6942 его, как заповедал6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой;

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

13 шесть8337 дней3117 работай5647 и делай6213 всякие дела4399 твои,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

14 а день3117 седьмой7637 — суббота7676 Господу,3068 Богу430 твоему. Не делай6213 в оный никакого дела,4399 ни ты, ни сын1121 твой, ни дочь1323 твоя, ни раб5650 твой, ни раба519 твоя, ни вол7794 твой, ни осел2543 твой, ни всякий скот929 твой, ни пришелец1616 твой, который у8179 тебя, чтобы отдохнул5117 раб5650 твой, и раба519 твоя, как и ты;

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

15 и помни,2142 что ты был рабом5650 в земле776 Египетской,4714 но Господь,3068 Бог430 твой, вывел3318 тебя оттуда рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 высокою,5186 потому и повелел6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой, соблюдать6213 день3117 субботний.7676

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

16 Почитай3513 отца1 твоего и матерь517 твою, как повелел6680 тебе Господь,3068 Бог430 твой, чтобы продлились748 дни3117 твои, и чтобы хорошо3190 тебе было3190 на той земле,127 которую Господь,3068 Бог430 твой, дает5414 тебе.

17 Не вбивай!

17 Не убивай.7523

18 Не чини пере́любу!

18 Не прелюбодействуй.5003

19 Не кради́!

19 Не кради.1589

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

20 Не произноси6030 ложного7723 свидетельства5707 на ближнего7453 твоего.

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

21 Не желай2530 жены802 ближнего7453 твоего и не желай183 дома1004 ближнего7453 твоего, ни поля7704 его, ни раба5650 его, ни рабы519 его, ни вола7794 его, ни осла2543 его, ни всего, что есть у ближнего7453 твоего.

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

22 Слова1697 сии изрек1696 Господь3068 ко всему собранию6951 вашему на горе2022 из среды8432 огня,784 облака6051 и мрака6205 громогласно,14196963 и более не говорил,3254 и написал3789 их на двух8147 каменных68 скрижалях,3871 и дал5414 их мне.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

23 И когда вы услышали8085 глас6963 из среды8432 мрака,2822 и гора2022 горела1197 огнем,784 то вы подошли7126 ко мне, все начальники7218 колен7626 ваших и старейшины2205 ваши,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

24 и сказали:559 вот, показал7200 нам Господь,3068 Бог430 наш, славу3519 Свою и величие1433 Свое, и глас6963 Его слышали8085 мы из среды8432 огня;784 сегодня3117 видели7200 мы, что Бог430 говорит1696 с человеком,120 и сей остается2425 жив;2425

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

25 но теперь для чего нам умирать?4191 ибо великий1419 огонь784 сей пожрет398 нас; если мы еще3254 услышим8085 глас6963 Господа,3068 Бога430 нашего, то умрем,4191

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

26 ибо есть ли какая плоть,1320 которая слышала8085 бы глас6963 Бога430 живого,2416 говорящего1696 из среды8432 огня,784 как мы, и осталась2421 жива?2421

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

27 приступи7126 ты и слушай8085 все, что скажет559 тебе Господь,3068 Бог430 наш, и ты пересказывай1696 нам все, что будет1696 говорить1696 тебе Господь,3068 Бог430 наш, и мы будем8085 слушать8085 и исполнять.6213

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

28 И Господь3068 услышал8085 слова69631697 ваши, как вы разговаривали1696 со мною, и сказал559 мне Господь:3068 слышал8085 Я слова69631697 народа5971 сего, которые они говорили1696 тебе; все, что ни говорили1696 они, хорошо;3190

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

29 о, если4310 бы сердце3824 их было5414 у них таково,2088 чтобы бояться3372 Меня и соблюдать8104 все заповеди4687 Мои во все дни,3117 дабы хорошо3190 было3190 им и сынам1121 их вовек!5769

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

30 пойди,3212 скажи559 им: «возвратитесь7725 в шатры168 свои»;

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

31 а ты здесь останься5975 со Мною,5978 и Я изреку1696 тебе все заповеди4687 и постановления2706 и законы,4941 которым ты должен научить3925 их, чтобы они так поступали6213 на той земле,776 которую Я даю5414 им во владение.3423

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

32 Смотрите,8104 поступайте6213 так, как повелел6680 вам Господь,3068 Бог430 ваш; не уклоняйтесь5493 ни направо,3225 ни налево;8040

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

33 ходите3212 по тому пути,1870 по которому повелел6680 вам Господь,3068 Бог430 ваш, дабы вы были2421 живы,2421 и хорошо2895 было2895 вам, и прожили748 много времени3117 на той земле,776 которую получите3423 во владение.3423