Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Numbers

Chapter 21

1 WHEN the Canaanite, the king of Gadar who dwelled in the south, heard that Israel came by the way of the spies, then he fought against Israel and took some of them prisoners.

2 And Israel vowed a vow to the LORD and said, If thou wilt surely deliver this people into our hands, then we will utterly destroy their cities.

3 And the LORD hearkened to the voice of Israel, and delivered up the Canaanites into their hands; and they utterly destroyed them and their cities; and they called the name of that place Hirmah.

4 And they journeyed from mount Hor by the way of the Red Sea, to go around the land of Edom; and the people were much distressed because of the way.

5 And the people murmured against God and against Moses, saying, Why have you brought us up out of Egypt to die in the wilderness? For neither is there bread, nor water; and our soul is wearied with this inferior bread (manna).

6 And the LORD sent fiery serpents against the people, and they bit the people, so that many people of Israel died.

7 Therefore the people came to Moses and said to him, We have sinned, for we have murmured against the LORD and against you; pray before the LORD, that he take the serpents away from us. And Moses prayed for the people.

8 And the LORD said to Moses, Make a fiery serpent of brass, and set it upon a pole; and it shall come to pass that every one who is bitten by a serpent, when he looks upon it, shall live.

9 So Moses made a serpent of brass, and put it upon a pole, and it came to pass that if a serpent had bitten any man, when he beheld the serpent of brass, he lived.

10 And the children of Israel journeyed, and encamped in Aboth.

11 And they journeyed from Aboth, and encamped at the Een di Ebraye (the spring of the Hebrews), in the wilderness which is before Moab, to the east toward the sunrise.

12 From thence they journeyed, and encamped in the valley of Zared.

13 From thence they journeyed, and encamped on the other side of Arnon, which is in the wilderness that extends from the border of the Amorites; for Arnon is the border of Moab, between Moab and the Amorites.

14 Wherefore it is said in the book of the wars of the LORD, A flame of fire is in the whirlwind and in the river of Arnon,

15 And he made straight the slope of the valleys which extended to the site of Ad, which lies over the border of Moab.

16 And there is the Bera; that is, the well of which the LORD said to Moses, Gather the people together and I will give them water.

17 Then Israel sang this song, Spring up, O well; sing ye to it:

18 The well which the princes dug, which the nobles of the people uncovered and searched out with their staves. And from the wilderness they went to Mattanah;

19 And from Mattanah to Nahaliel; and from Nahaliel to Bamoth;

20 And from Bamoth in the valley, which is in the country of Moab, to the top of the hill which looks toward Ashimon (the desert).

21 And Israel sent messengers to Sihon, king of the Amorites, saying,

22 Let us pass through your land; we will not turn aside into the fields or into the vineyards; we will not drink water from the wells; but we will go along by the king's highway until we have passed through your borders.

23 And Sihon would not let Israel pass through his borders; but Sihon gathered all his army together, and went out against Israel into the wilderness; and he came to Jahaz and fought against Israel.

24 And Israel smote him with the edge of the sword, and possessed his land from Arnon to Jabbok, and as far as the border of the children of Ammon; for the border of the children of Ammon was fortified.

25 And Israel took all those cities; and Israel settled in all the cities of the Amorites, in Heshbon and in all the villages thereof.

26 For Heshbon was the capital city of Sihon the king of the Amorites, who had fought against the former king of Moab and taken all his land out of his hand as far as Arnon.

27 Wherefore they say in the proverbs. Come into Heshbon, let the city of Sihon be built and prepared:

28 For a fire has gone out of Heshbon, a flame from the city of Sihon. It has consumed Ad of Moab, and the worshippers of the high places of Arnon.

29 Woe to you, O Arnon! Woe to you, O Moab! You are destroyed, O people of Chemosh; he has given his sons hostages, and his daughters into captivity to Sihon king of the Amorites.

30 The fields of Heshbon have perished as far as Ribon, and have been laid waste as far as Lanhakh, which is in the wilderness.

31 Thus Israel dwelt in the land of the Amorites.

32 And Moses sent to spy out Jaazer, and they captured its villages, and destroyed the Amorites that were there.

33 And they turned and went up to the land of Mathnin; and Og the king of Mathnin went out against them, he and all his people, to the battle at Ardai.

34 And the LORD said to Moses, Fear him not; for I will deliver him into your hands, and all his people and his country; and you shall do to him as you did to Sihon king of the Amorites, who dwelt in Heshbon.

35 So they smote him and his sons and all his people until there was not a survivor left to him; and they possessed his land.

Числа Розділ 21	Numbers Chapter 21
1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.	1 WHEN the Canaanite, the king of Gadar who dwelled in the south, heard that Israel came by the way of the spies, then he fought against Israel and took some of them prisoners.
2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.	2 And Israel vowed a vow to the LORD and said, If thou wilt surely deliver this people into our hands, then we will utterly destroy their cities.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.	3 And the LORD hearkened to the voice of Israel, and delivered up the Canaanites into their hands; and they utterly destroyed them and their cities; and they called the name of that place Hirmah.
4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.	4 And they journeyed from mount Hor by the way of the Red Sea, to go around the land of Edom; and the people were much distressed because of the way.
5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.	5 And the people murmured against God and against Moses, saying, Why have you brought us up out of Egypt to die in the wilderness? For neither is there bread, nor water; and our soul is wearied with this inferior bread (manna).
6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.	6 And the LORD sent fiery serpents against the people, and they bit the people, so that many people of Israel died.
7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.	7 Therefore the people came to Moses and said to him, We have sinned, for we have murmured against the LORD and against you; pray before the LORD, that he take the serpents away from us. And Moses prayed for the people.
8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.	8 And the LORD said to Moses, Make a fiery serpent of brass, and set it upon a pole; and it shall come to pass that every one who is bitten by a serpent, when he looks upon it, shall live.
9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!	9 So Moses made a serpent of brass, and put it upon a pole, and it came to pass that if a serpent had bitten any man, when he beheld the serpent of brass, he lived.
10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.	10 And the children of Israel journeyed, and encamped in Aboth.
11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.	11 And they journeyed from Aboth, and encamped at the Een di Ebraye (the spring of the Hebrews), in the wilderness which is before Moab, to the east toward the sunrise.
12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.	12 From thence they journeyed, and encamped in the valley of Zared.
13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.	13 From thence they journeyed, and encamped on the other side of Arnon, which is in the wilderness that extends from the border of the Amorites; for Arnon is the border of Moab, between Moab and the Amorites.
14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,	14 Wherefore it is said in the book of the wars of the LORD, A flame of fire is in the whirlwind and in the river of Arnon,
15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.	15 And he made straight the slope of the valleys which extended to the site of Ad, which lies over the border of Moab.
16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.	16 And there is the Bera; that is, the well of which the LORD said to Moses, Gather the people together and I will give them water.
17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!	17 Then Israel sang this song, Spring up, O well; sing ye to it:
18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,	18 The well which the princes dug, which the nobles of the people uncovered and searched out with their staves. And from the wilderness they went to Mattanah;
19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,	19 And from Mattanah to Nahaliel; and from Nahaliel to Bamoth;
20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.	20 And from Bamoth in the valley, which is in the country of Moab, to the top of the hill which looks toward Ashimon (the desert).
21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:	21 And Israel sent messengers to Sihon, king of the Amorites, saying,
22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.	22 Let us pass through your land; we will not turn aside into the fields or into the vineyards; we will not drink water from the wells; but we will go along by the king's highway until we have passed through your borders.
23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.	23 And Sihon would not let Israel pass through his borders; but Sihon gathered all his army together, and went out against Israel into the wilderness; and he came to Jahaz and fought against Israel.
24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.	24 And Israel smote him with the edge of the sword, and possessed his land from Arnon to Jabbok, and as far as the border of the children of Ammon; for the border of the children of Ammon was fortified.
25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.	25 And Israel took all those cities; and Israel settled in all the cities of the Amorites, in Heshbon and in all the villages thereof.
26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.	26 For Heshbon was the capital city of Sihon the king of the Amorites, who had fought against the former king of Moab and taken all his land out of his hand as far as Arnon.
27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.	27 Wherefore they say in the proverbs. Come into Heshbon, let the city of Sihon be built and prepared:
28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.	28 For a fire has gone out of Heshbon, a flame from the city of Sihon. It has consumed Ad of Moab, and the worshippers of the high places of Arnon.
29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.	29 Woe to you, O Arnon! Woe to you, O Moab! You are destroyed, O people of Chemosh; he has given his sons hostages, and his daughters into captivity to Sihon king of the Amorites.
30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.	30 The fields of Heshbon have perished as far as Ribon, and have been laid waste as far as Lanhakh, which is in the wilderness.
31 І Ізраїль осів в аморейському краї.	31 Thus Israel dwelt in the land of the Amorites.
32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.	32 And Moses sent to spy out Jaazer, and they captured its villages, and destroyed the Amorites that were there.
33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.	33 And they turned and went up to the land of Mathnin; and Og the king of Mathnin went out against them, he and all his people, to the battle at Ardai.
34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.	34 And the LORD said to Moses, Fear him not; for I will deliver him into your hands, and all his people and his country; and you shall do to him as you did to Sihon king of the Amorites, who dwelt in Heshbon.
35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.	35 So they smote him and his sons and all his people until there was not a survivor left to him; and they possessed his land.

Старий
завіт

Новий
завіт

Числа

Розділ 21

Numbers

Chapter 21

Числа

Розділ 21

Numbers

Chapter 21

Старий завіт

Новий завіт

Числа

Розділ 21

Numbers

Chapter 21

Числа

Розділ 21

Numbers

Chapter 21

Старий
завіт

Новий
завіт