Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Бытие

Глава 3

1 Змей выделялся особой хитростью среди всех зверей полевых, которых сотворил ГОСПОДЬ Бог. Он спросил женщину: «Правда ли, что Бог запретил вам есть плоды какого бы то ни было дерева в этом саду?»

2 «Мы, — ответила женщина змею, — можем есть плоды любого дерева здесь,

3 кроме плодов дерева, которое среди сада. О них сказал Бог: „Не ешьте их и даже не прикасайтесь к ним, чтобы вам не умереть“».

4 На это змей возразил женщине: «Нет, не умрете вы,

5 но знает Бог, что в день, в который вы отведаете их, откроются глаза ваши и станете вы такими, как Он, знающими и добро, и зло».

6 Женщина увидела, что плоды этого дерева хороши, кажутся вкусными, радуют взор и вожделенны они, потому что мудростью и знанием наделяют отведавшего их; сорвала она несколько плодов с него, сама ела и мужу своему их дала, и он ел вместе с ней.

7 И тут открылись у них глаза — они увидели себя нагими и сделали себе набедренные повязки из смоковных листьев.

8 А как только повеяло прохладой, услышали они ГОСПОДА Бога, идущего по саду и скрылись от Него за деревьями сада.

9 «Где ты?» — позвал ГОСПОДЬ Бог человека.

10 «Услышал я, как Ты идешь по саду, — откликнулся тот, — и испугался, ведь я наг; потому я и скрылся».

11 «Кто сказал тебе, что ты наг? — спросил Бог. — Ты ел плоды того дерева, с которого Я запретил тебе есть?»

12 «Жена, которую Ты дал мне в спутницы, дала мне плоды этого дерева, и я ел их», — промолвил человек.

13 ГОСПОДЬ Бог обратился к женщине: «Что же ты сделала?!» «Змей обольстил меня, и я ела», — ответила женщина.

14 И сказал ГОСПОДЬ Бог змею: «За то, что ты сделал это, из всех зверей и скота всякого ты понесешь на себе такое проклятие: на животе ползать ты будешь и всю жизнь прах будешь есть;

15 и сделаю так, что между тобой и женщиной вражда воцарится и между потомками вашими продолжится; ее Потомок будет разить тебя в голову, а ты Его — в пяту».

16 И женщине сказал Он: «Многие тяготы в беременности твоей уготованы Мною тебе, в муках рожать детей будешь. Стремиться будешь мужем своим владеть, а он властвовать над тобою будет».

17 Адаму же сказал: «За то, что ты послушался жены своей и отведал плода того дерева, о котором тебе было сказано: „Не ешь плоды его“, — проклята земля за тебя; плоды ее будут доставаться тебе трудом тягостным все дни жизни твоей.

18 Колючки и сорняки произрастит она тебе, и будешь питаться травой полевою,

19 в поте лица придется тебе добывать хлеб свой, пока не возвратишься в землю, из которой ты взят, ибо прах ты и в прах возвратишься».

20 Адам назвал жену свою Евой, ведь она — прародительница всех живущих.

21 После того ГОСПОДЬ Бог сделал Адаму и жене его одежды из шкур и одел их.

22 И сказал ГОСПОДЬ Бог: «Теперь, когда человек стал как один из Нас, знающим добро и зло, да не будет того, чтобы он, протянув руку к дереву жизни, срывал его плоды, ел их и жил вечно!»

23 Изгнал ГОСПОДЬ Бог Адама из сада Эдемского и послал его возделывать землю, из которой тот был взят.

24 Изгнав первых людей, Бог поставил с восточной стороны сада Эдемского херувимов и огненный меч, острие которого, сверкая, обращалось во все стороны, дабы охранять путь к дереву жизни.

Буття Розділ 3	Бытие Глава 3
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“	1 Змей выделялся особой хитростью среди всех зверей полевых, которых сотворил ГОСПОДЬ Бог. Он спросил женщину: «Правда ли, что Бог запретил вам есть плоды какого бы то ни было дерева в этом саду?»
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,	2 «Мы, — ответила женщина змею, — можем есть плоды любого дерева здесь,
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.	3 кроме плодов дерева, которое среди сада. О них сказал Бог: „Не ешьте их и даже не прикасайтесь к ним, чтобы вам не умереть“».
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!	4 На это змей возразил женщине: «Нет, не умрете вы,
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.	5 но знает Бог, что в день, в который вы отведаете их, откроются глаза ваши и станете вы такими, как Он, знающими и добро, и зло».
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.	6 Женщина увидела, что плоды этого дерева хороши, кажутся вкусными, радуют взор и вожделенны они, потому что мудростью и знанием наделяют отведавшего их; сорвала она несколько плодов с него, сама ела и мужу своему их дала, и он ел вместе с ней.
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.	7 И тут открылись у них глаза — они увидели себя нагими и сделали себе набедренные повязки из смоковных листьев.
8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.	8 А как только повеяло прохладой, услышали они ГОСПОДА Бога, идущего по саду и скрылись от Него за деревьями сада.
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“	9 «Где ты?» — позвал ГОСПОДЬ Бог человека.
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.	10 «Услышал я, как Ты идешь по саду, — откликнулся тот, — и испугался, ведь я наг; потому я и скрылся».
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“	11 «Кто сказал тебе, что ты наг? — спросил Бог. — Ты ел плоды того дерева, с которого Я запретил тебе есть?»
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.	12 «Жена, которую Ты дал мне в спутницы, дала мне плоды этого дерева, и я ел их», — промолвил человек.
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.	13 ГОСПОДЬ Бог обратился к женщине: «Что же ты сделала?!» «Змей обольстил меня, и я ела», — ответила женщина.
14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.	14 И сказал ГОСПОДЬ Бог змею: «За то, что ты сделал это, из всех зверей и скота всякого ты понесешь на себе такое проклятие: на животе ползать ты будешь и всю жизнь прах будешь есть;
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.	15 и сделаю так, что между тобой и женщиной вражда воцарится и между потомками вашими продолжится; ее Потомок будет разить тебя в голову, а ты Его — в пяту».
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.	16 И женщине сказал Он: «Многие тяготы в беременности твоей уготованы Мною тебе, в муках рожать детей будешь. Стремиться будешь мужем своим владеть, а он властвовать над тобою будет».
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.	17 Адаму же сказал: «За то, что ты послушался жены своей и отведал плода того дерева, о котором тебе было сказано: „Не ешь плоды его“, — проклята земля за тебя; плоды ее будут доставаться тебе трудом тягостным все дни жизни твоей.
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.	18 Колючки и сорняки произрастит она тебе, и будешь питаться травой полевою,
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.	19 в поте лица придется тебе добывать хлеб свой, пока не возвратишься в землю, из которой ты взят, ибо прах ты и в прах возвратишься».
20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.	20 Адам назвал жену свою Евой, ведь она — прародительница всех живущих.
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.	21 После того ГОСПОДЬ Бог сделал Адаму и жене его одежды из шкур и одел их.
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.	22 И сказал ГОСПОДЬ Бог: «Теперь, когда человек стал как один из Нас, знающим добро и зло, да не будет того, чтобы он, протянув руку к дереву жизни, срывал его плоды, ел их и жил вечно!»
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.	23 Изгнал ГОСПОДЬ Бог Адама из сада Эдемского и послал его возделывать землю, из которой тот был взят.
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.	24 Изгнав первых людей, Бог поставил с восточной стороны сада Эдемского херувимов и огненный меч, острие которого, сверкая, обращалось во все стороны, дабы охранять путь к дереву жизни.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт