Библия - Обещанное Восстановление

Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Второзаконие

Глава 5

1 Созвал Моисей всех израильтян и сказал: «Слушай, Израиль, установления и правила, что я возвещаю вам ныне! Вы должны выучить их и жить по ним!

2 ГОСПОДЬ, Бог наш, заключил с нами у Хорива Свой Союз, Завет.

3 Не с праотцами нашими далекими заключил Он сей Завет, но со всеми нами, кто здесь и поныне жив.

4 Лицом к лицу ГОСПОДЬ говорил с вами, говорил на горе, из огня,

5 а я стоял тогда между вами и ГОСПОДОМ, передавал вам слова Его, потому что огонь вас страшил и не восходили вы на гору. И вот что Он сказал:

6 „Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Который вывел тебя из Египта, где был ты рабом.

7 Других богов, кроме Меня, быть у тебя не должно.

8 Не сотвори себе кумира — никаких изображений того, что на небе, вверху, и что на земле, внизу, и что в воде, ниже земли.

9 Не поклоняйся им и не служи им, ибо Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Бог, Который ожидает безраздельной преданности Себе, Который и с детей взыскивает за грехи, что родители передают им до третьего и даже четвертого поколения, продолжающих отвергать Меня.

10 Но тем, кто любит Меня и соблюдает заповеди Мои, Я милость творю и в тысячном поколении.

11 Не произноси без нужды имя ГОСПОДА, Бога своего, — не посчитает Он невинным того, кто это делает.

12 Соблюдай день субботний — да будет священным он для тебя, как заповедал тебе ГОСПОДЬ, Бог твой.

13 Работай шесть дней и делай всё, что необходимо,

14 а седьмой день — суббота, день, посвящаемый ГОСПОДУ, Богу твоему. Никакой работой не занимайся в сей день, и не только ты сам, но и сын твой, и дочь твоя, и раб твой, и рабыня твоя, и вол твой, и осел — весь скот твой, и человек пришлый, у вас поселившийся, чтобы раб твой и рабыня твоя отдохнули, как и ты.

15 Помни о том, что и ты был рабом в Египте. А ГОСПОДЬ, Бог твой, вывел тебя оттуда рукой могущественной, десницей простертой, потому и заповедал тебе ГОСПОДЬ, Бог твой, соблюдать субботу.

16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе ГОСПОДЬ, Бог твой, чтобы жил ты долго и было тебе хорошо на земле, которую дарует тебе ГОСПОДЬ, Бог твой.

17 Не убивай.

18 Не прелюбодействуй.

19 Не кради.

20 Не давай неверных показаний против ближнего твоего.

21 Не желай завладеть женой ближнего твоего и не замышляй отнять у него то, что ему принадлежит: поле его, раба его или рабыню; ни вола его, ни осла — никого и ничего из того, чем тот человек владеет“.

22 ГОСПОДЬ сказал это всему множеству народа вашего, собравшемуся у горы. Говорил Он повергающим в трепет голосом, звучавшим из огня, облака и тьмы. К словам этим Он ничего более не добавил. А затем Он записал сказанное на двух каменных скрижалях и передал их мне.

23 Тогда, услышав тот глас из темного облака и увидев гору, пылающую огнем, вы подошли ко мне — все вожди колен ваших и старейшины ваши —

24 и сказали: „ГОСПОДЬ, Бог наш, поистине явил нам славу Свою и величие. Мы сами услышали голос Его из огня! Ныне узнали мы, что когда Бог говорит с людьми, они все-таки могут оставаться в живых.

25 И всё же зачем подвергаться нам такой смертельной опасности, пребывая на месте сем, ведь этот великий огонь может сжечь нас? Стоит нам снова услышать голос ГОСПОДА, Бога нашего, мы уж точно умрем.

26 Кто из смертных, услышав, подобно нам, голос живого Бога из огня, оставался когда-нибудь в живых?

27 Иди же сам к ГОСПОДУ, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, и что бы Он ни сказал, передай нам. Мы будем слушать и исполнять“.

28 Эти слова ваши услышал ГОСПОДЬ и сказал мне: „Я знаю, что говорили тебе эти люди, и говорили они верно.

29 О если б их мысли всегда были направлены на то, чтобы благоговеть передо Мной и соблюдать все заповеди Мои, — в благополучии жили бы они и их дети вовеки!

30 Ступай и вели им разойтись по своим шатрам.

31 Ты же оставайся здесь со Мной, и Я объявлю тебе заповеди, установления и правила, которым тебе придется их учить, чтобы исполняли они их в той стране, которую Я отдаю им во владение“.

32 Посему держитесь твердо того, что ГОСПОДЬ, Бог ваш, вам повелел, не уклоняйтесь от сего ни вправо, ни влево.

33 Прямо идите по тому пути, что ГОСПОДЬ, Бог ваш, заповедал вам, если хотите сохранить свою жизнь, пребывать в благополучии и долго жить в той стране, которой вам предстоит овладеть.

Повторення Закону Розділ 5	Второзаконие Глава 5
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.	1 Созвал Моисей всех израильтян и сказал: «Слушай, Израиль, установления и правила, что я возвещаю вам ныне! Вы должны выучить их и жить по ним!
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.	2 ГОСПОДЬ, Бог наш, заключил с нами у Хорива Свой Союз, Завет.
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.	3 Не с праотцами нашими далекими заключил Он сей Завет, но со всеми нами, кто здесь и поныне жив.
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.	4 Лицом к лицу ГОСПОДЬ говорил с вами, говорил на горе, из огня,
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:	5 а я стоял тогда между вами и ГОСПОДОМ, передавал вам слова Его, потому что огонь вас страшил и не восходили вы на гору. И вот что Он сказал:
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.	6 „Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Который вывел тебя из Египта, где был ты рабом.
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!	7 Других богов, кроме Меня, быть у тебя не должно.
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.	8 Не сотвори себе кумира — никаких изображений того, что на небе, вверху, и что на земле, внизу, и что в воде, ниже земли.
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,	9 Не поклоняйся им и не служи им, ибо Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Бог, Который ожидает безраздельной преданности Себе, Который и с детей взыскивает за грехи, что родители передают им до третьего и даже четвертого поколения, продолжающих отвергать Меня.
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.	10 Но тем, кто любит Меня и соблюдает заповеди Мои, Я милость творю и в тысячном поколении.
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.	11 Не произноси без нужды имя ГОСПОДА, Бога своего, — не посчитает Он невинным того, кто это делает.
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.	12 Соблюдай день субботний — да будет священным он для тебя, как заповедал тебе ГОСПОДЬ, Бог твой.
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,	13 Работай шесть дней и делай всё, что необходимо,
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.	14 а седьмой день — суббота, день, посвящаемый ГОСПОДУ, Богу твоему. Никакой работой не занимайся в сей день, и не только ты сам, но и сын твой, и дочь твоя, и раб твой, и рабыня твоя, и вол твой, и осел — весь скот твой, и человек пришлый, у вас поселившийся, чтобы раб твой и рабыня твоя отдохнули, как и ты.
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.	15 Помни о том, что и ты был рабом в Египте. А ГОСПОДЬ, Бог твой, вывел тебя оттуда рукой могущественной, десницей простертой, потому и заповедал тебе ГОСПОДЬ, Бог твой, соблюдать субботу.
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.	16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе ГОСПОДЬ, Бог твой, чтобы жил ты долго и было тебе хорошо на земле, которую дарует тебе ГОСПОДЬ, Бог твой.
17 Не вбивай!	17 Не убивай.
18 Не чини пере́любу!	18 Не прелюбодействуй.
19 Не кради́!	19 Не кради.
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!	20 Не давай неверных показаний против ближнего твоего.
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!	21 Не желай завладеть женой ближнего твоего и не замышляй отнять у него то, что ему принадлежит: поле его, раба его или рабыню; ни вола его, ни осла — никого и ничего из того, чем тот человек владеет“.
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.	22 ГОСПОДЬ сказал это всему множеству народа вашего, собравшемуся у горы. Говорил Он повергающим в трепет голосом, звучавшим из огня, облака и тьмы. К словам этим Он ничего более не добавил. А затем Он записал сказанное на двух каменных скрижалях и передал их мне.
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,	23 Тогда, услышав тот глас из темного облака и увидев гору, пылающую огнем, вы подошли ко мне — все вожди колен ваших и старейшины ваши —
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!	24 и сказали: „ГОСПОДЬ, Бог наш, поистине явил нам славу Свою и величие. Мы сами услышали голос Его из огня! Ныне узнали мы, что когда Бог говорит с людьми, они все-таки могут оставаться в живых.
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.	25 И всё же зачем подвергаться нам такой смертельной опасности, пребывая на месте сем, ведь этот великий огонь может сжечь нас? Стоит нам снова услышать голос ГОСПОДА, Бога нашего, мы уж точно умрем.
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?	26 Кто из смертных, услышав, подобно нам, голос живого Бога из огня, оставался когда-нибудь в живых?
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.	27 Иди же сам к ГОСПОДУ, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, и что бы Он ни сказал, передай нам. Мы будем слушать и исполнять“.
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.	28 Эти слова ваши услышал ГОСПОДЬ и сказал мне: „Я знаю, что говорили тебе эти люди, и говорили они верно.
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!	29 О если б их мысли всегда были направлены на то, чтобы благоговеть передо Мной и соблюдать все заповеди Мои, — в благополучии жили бы они и их дети вовеки!
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!	30 Ступай и вели им разойтись по своим шатрам.
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.	31 Ты же оставайся здесь со Мной, и Я объявлю тебе заповеди, установления и правила, которым тебе придется их учить, чтобы исполняли они их в той стране, которую Я отдаю им во владение“.
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.	32 Посему держитесь твердо того, что ГОСПОДЬ, Бог ваш, вам повелел, не уклоняйтесь от сего ни вправо, ни влево.
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.	33 Прямо идите по тому пути, что ГОСПОДЬ, Бог ваш, заповедал вам, если хотите сохранить свою жизнь, пребывать в благополучии и долго жить в той стране, которой вам предстоит овладеть.

Старий
завіт

Новий
завіт

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт