ДаниїлРозділ 9 |
1 |
2 за першого року його царюва́ння я, Даниїл, бачив у книгах число тих ро́ків, про які було́ Господнє слово до пророка Єремії, — що спо́вниться для руїн Єрусалиму сімдеся́т ро́ків. |
3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, — проха́ти з молитвою та з блага́ннями, у по́сті, у вере́тищі та в по́пелі. |
4 І молився я Господе́ві, Богові своєму, і сповіда́вся й казав: „О мій Господи, Боже великий і грізни́й, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої за́повіді! |
5 Ми прогрішилися та чинили беззако́ння, і були несправедливі, і бунтува́лися, і відверта́лися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. |
6 І не прислуха́лися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього наро́ду землі. |
7 Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для ме́шканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьки́х та далеких, по всіх тих края́х, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневі́рення, що допустилися його перед Тобою. |
8 Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князя́м нашим та нашим батька́м, що згрішили перед Тобою! |
9 А Господе́ві, нашому Богові, — милість та про́щення, бо ми бунтува́лися проти Нього, |
10 і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити зако́нами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків. |
11 І ввесь Ізраїль переступив Зако́на Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокля́ття й та прися́га, що написана в Зако́ні Мойсея, Божого раба, бо ми прогріши́лися Йому. |
12 І Він спо́внив Своє слово, яке говорив на нас та на наших су́ддів, що судили нас, щоб спрова́дити на нас велике зло, — такого не було вчи́нено під ці́лим небом, яке було́ вчинене в Єрусалимі! |
13 Як написано в Мойсеєвому Зако́ні, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха́, і щоб порозумнішати в Твоїй правді. |
14 І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чи́нах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу. |
15 А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій наро́д поту́жною рукою, і зробив Собі славне Ім'я́, як цього дня, — згрішили ми, стали несправедливі! |
16 Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відве́рнеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори́, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та наро́д Твій відда́ний на га́ньбу для всіх наших око́лиць. |
17 І ни́ні прислу́хайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його блага́нь, і нехай засві́титься Твоє лице над Твоєю спусто́шеною святинею, ради Господа! |
18 Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість. |
19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислу́хайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я́ Твоє кли́четься над Твоїм містом і над Твоїм наро́дом!“ |
20 |
21 і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напоча́тку, швидко прилетів, і доторкну́вся до мене за ча́су вечірньої хлі́бної жертви. |
22 І він напу́чував мене, і говорив зо мною та й сказав: „Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудри́ти тебе в розумінні. |
23 На поча́тку молито́в твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улю́блений, і приглянься до цього слова, і придивися до виді́ння. |
24 Сімдеся́т ро́ків-ти́жнів призна́чено для твого наро́ду та для міста твоєї святині, аж поки пере́ступ буде докі́нчений, і міра гріха́ буде повна, аж поки вина буде споку́тувана, і вічна правда приве́дена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб пома́зати Святеє Святих. |
25 Та знай і розумій: від ви́ходу нака́зу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месі́ї сім тижнів та шістдеся́т і два тижні. І ве́рнеться наро́д, і відбудо́ваний буде майда́н і вулиця, і то буде за тяжко́го ча́су. |
26 І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення. |
27 І він зміцни́ть заповіта для багатьох на один ти́ждень, а на півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню при́йде гидо́та спусто́шення, поки зни́щення й рішучий суд кари не виллється на спустоши́теля“. |
Книга пророка ДаниилаГлава 9 |
1 |
2 В первый год его правления я, Даниил, читая священные Писания, понял, что, по слову ГОСПОДА к пророку Иеремии, Иерусалим будет оставаться в запустении, пока не истечет назначенный срок и не пройдет семьдесят лет. |
3 |
4 Я молился и исповедовался ГОСПОДУ, Богу своему: «Владыка, Боже великий и дивный! Ты хранишь завет Свой и полон неизменной любви ко всем любящим Тебя и соблюдающим Твои заповеди, |
5 а мы согрешили, сделали зло: отвратились мы от заповедей Твоих и установлений, творили беззаконие и действовали Тебе наперекор. |
6 Не внимали мы Твоим слугам, пророкам, когда те говорили от Твоего имени царям, правителям и отцам нашим, всему народу нашей земли. |
7 |
8 О ГОСПОДИ, все мы посрамлены: и цари, и правители, и отцы наши, потому что согрешили мы против Тебя. |
9 Но у Владыки, Бога нашего, милость и прощение, невзирая на то что мы восстали против Него, |
10 не слушали ГОСПОДА Бога нашего, не жили по Его законам, которые Он дал нам через Своих слуг, пророков. |
11 |
12 И всё Им прежде сказанное о нас и правителях наших Он исполнил: навел на нас ужасное бедствие — еще никогда не случалось под небесами того, что постигло Иерусалим. |
13 Обрушилось на нас это бедствие, как и было написано в законе Моисея. А мы не искали милости у ГОСПОДА, Бога нашего: не прониклись мы Твоей истиной и не покаялись во грехах. |
14 В мыслях у ГОСПОДА было это бедствие и Он допустил ему прийти и обрушиться на нас. Ты, ГОСПОДИ, Боже наш, праведен во всех Своих делах, а мы Твоему голосу не внимали. |
15 |
16 Отврати же, Владыка, по праведности Твоей, во всех делах Твоих явленной, Свое яростное негодование от города Твоего Иерусалима и от святой Горы Твоей, потому что за грехи наши и беззакония отцов наших Иерусалим и народ Твой стали посмешищем для окрестных племен. |
17 Услышь, Боже наш, молитву и прошение раба Твоего! Воссияй, Владыка, милостью ради Себя Самого над Святилищем Твоим разоренным. |
18 Приклони Свой слух, Боже наш, и услышь нас, обрати Свой взор и посмотри на разорение наше и город, осененный Твоим именем. Изливаем мы перед Тобой свои мольбы, не на праведность свою полагаясь, но на великое Твое милосердие. |
19 Господи, услышь! Господи, прости! Господи, внемли и устрой всё по воле Своей! Не медли — ради Себя Самого, Боже мой, потому что Твой город и Твой народ — они Твои». |
20 |
21 как вдруг Гавриил, которого я видел раньше в видении, приблизился ко мне в час вечернего жертвоприношения, во время молитвы моей. |
22 Вразумляя меня, он сказал: «Даниил, я пришел умудрить тебя. |
23 Как только ты начал молиться, на твою молитву был дан ответ, и я пришел передать тебе его — ведь ты избранник Божий. Выслушай эту весть, чтобы верно понять откровение: |
24 |
25 Знай это и пойми правильно: со времени указа о восстановлении Иерусалима до явления Помазанника, Вождя, пройдет семь седмиц и шестьдесят две седмицы. Город будет вновь построен, и площади и ров восстановлены будут, но это будут времена тяжкие. |
26 А по окончании шестидесяти двух седмиц Помазанник, покинутый всеми, будет предан смерти… (И народ грядущего вождя разрушит город и Святилище, конец его будет как во времена потопа, и уготованные им беды не прекратятся до конца войны.) |
27 Во время последней седмицы Он утвердит завет для многих и в середине той седмицы положит конец приношениям и жертвам. И вместо приношений на крыле Святилища будет мерзость запустения, до тех пор пока разорителя города не постигнет уготованная ему участь». |
ДаниїлРозділ 9 |
Книга пророка ДаниилаГлава 9 |
1 |
1 |
2 за першого року його царюва́ння я, Даниїл, бачив у книгах число тих ро́ків, про які було́ Господнє слово до пророка Єремії, — що спо́вниться для руїн Єрусалиму сімдеся́т ро́ків. |
2 В первый год его правления я, Даниил, читая священные Писания, понял, что, по слову ГОСПОДА к пророку Иеремии, Иерусалим будет оставаться в запустении, пока не истечет назначенный срок и не пройдет семьдесят лет. |
3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, — проха́ти з молитвою та з блага́ннями, у по́сті, у вере́тищі та в по́пелі. |
3 |
4 І молився я Господе́ві, Богові своєму, і сповіда́вся й казав: „О мій Господи, Боже великий і грізни́й, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої за́повіді! |
4 Я молился и исповедовался ГОСПОДУ, Богу своему: «Владыка, Боже великий и дивный! Ты хранишь завет Свой и полон неизменной любви ко всем любящим Тебя и соблюдающим Твои заповеди, |
5 Ми прогрішилися та чинили беззако́ння, і були несправедливі, і бунтува́лися, і відверта́лися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. |
5 а мы согрешили, сделали зло: отвратились мы от заповедей Твоих и установлений, творили беззаконие и действовали Тебе наперекор. |
6 І не прислуха́лися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього наро́ду землі. |
6 Не внимали мы Твоим слугам, пророкам, когда те говорили от Твоего имени царям, правителям и отцам нашим, всему народу нашей земли. |
7 Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для ме́шканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьки́х та далеких, по всіх тих края́х, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневі́рення, що допустилися його перед Тобою. |
7 |
8 Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князя́м нашим та нашим батька́м, що згрішили перед Тобою! |
8 О ГОСПОДИ, все мы посрамлены: и цари, и правители, и отцы наши, потому что согрешили мы против Тебя. |
9 А Господе́ві, нашому Богові, — милість та про́щення, бо ми бунтува́лися проти Нього, |
9 Но у Владыки, Бога нашего, милость и прощение, невзирая на то что мы восстали против Него, |
10 і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити зако́нами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків. |
10 не слушали ГОСПОДА Бога нашего, не жили по Его законам, которые Он дал нам через Своих слуг, пророков. |
11 І ввесь Ізраїль переступив Зако́на Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокля́ття й та прися́га, що написана в Зако́ні Мойсея, Божого раба, бо ми прогріши́лися Йому. |
11 |
12 І Він спо́внив Своє слово, яке говорив на нас та на наших су́ддів, що судили нас, щоб спрова́дити на нас велике зло, — такого не було вчи́нено під ці́лим небом, яке було́ вчинене в Єрусалимі! |
12 И всё Им прежде сказанное о нас и правителях наших Он исполнил: навел на нас ужасное бедствие — еще никогда не случалось под небесами того, что постигло Иерусалим. |
13 Як написано в Мойсеєвому Зако́ні, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха́, і щоб порозумнішати в Твоїй правді. |
13 Обрушилось на нас это бедствие, как и было написано в законе Моисея. А мы не искали милости у ГОСПОДА, Бога нашего: не прониклись мы Твоей истиной и не покаялись во грехах. |
14 І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чи́нах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу. |
14 В мыслях у ГОСПОДА было это бедствие и Он допустил ему прийти и обрушиться на нас. Ты, ГОСПОДИ, Боже наш, праведен во всех Своих делах, а мы Твоему голосу не внимали. |
15 А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій наро́д поту́жною рукою, і зробив Собі славне Ім'я́, як цього дня, — згрішили ми, стали несправедливі! |
15 |
16 Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відве́рнеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори́, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та наро́д Твій відда́ний на га́ньбу для всіх наших око́лиць. |
16 Отврати же, Владыка, по праведности Твоей, во всех делах Твоих явленной, Свое яростное негодование от города Твоего Иерусалима и от святой Горы Твоей, потому что за грехи наши и беззакония отцов наших Иерусалим и народ Твой стали посмешищем для окрестных племен. |
17 І ни́ні прислу́хайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його блага́нь, і нехай засві́титься Твоє лице над Твоєю спусто́шеною святинею, ради Господа! |
17 Услышь, Боже наш, молитву и прошение раба Твоего! Воссияй, Владыка, милостью ради Себя Самого над Святилищем Твоим разоренным. |
18 Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість. |
18 Приклони Свой слух, Боже наш, и услышь нас, обрати Свой взор и посмотри на разорение наше и город, осененный Твоим именем. Изливаем мы перед Тобой свои мольбы, не на праведность свою полагаясь, но на великое Твое милосердие. |
19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислу́хайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я́ Твоє кли́четься над Твоїм містом і над Твоїм наро́дом!“ |
19 Господи, услышь! Господи, прости! Господи, внемли и устрой всё по воле Своей! Не медли — ради Себя Самого, Боже мой, потому что Твой город и Твой народ — они Твои». |
20 |
20 |
21 і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напоча́тку, швидко прилетів, і доторкну́вся до мене за ча́су вечірньої хлі́бної жертви. |
21 как вдруг Гавриил, которого я видел раньше в видении, приблизился ко мне в час вечернего жертвоприношения, во время молитвы моей. |
22 І він напу́чував мене, і говорив зо мною та й сказав: „Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудри́ти тебе в розумінні. |
22 Вразумляя меня, он сказал: «Даниил, я пришел умудрить тебя. |
23 На поча́тку молито́в твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улю́блений, і приглянься до цього слова, і придивися до виді́ння. |
23 Как только ты начал молиться, на твою молитву был дан ответ, и я пришел передать тебе его — ведь ты избранник Божий. Выслушай эту весть, чтобы верно понять откровение: |
24 Сімдеся́т ро́ків-ти́жнів призна́чено для твого наро́ду та для міста твоєї святині, аж поки пере́ступ буде докі́нчений, і міра гріха́ буде повна, аж поки вина буде споку́тувана, і вічна правда приве́дена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб пома́зати Святеє Святих. |
24 |
25 Та знай і розумій: від ви́ходу нака́зу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месі́ї сім тижнів та шістдеся́т і два тижні. І ве́рнеться наро́д, і відбудо́ваний буде майда́н і вулиця, і то буде за тяжко́го ча́су. |
25 Знай это и пойми правильно: со времени указа о восстановлении Иерусалима до явления Помазанника, Вождя, пройдет семь седмиц и шестьдесят две седмицы. Город будет вновь построен, и площади и ров восстановлены будут, но это будут времена тяжкие. |
26 І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення. |
26 А по окончании шестидесяти двух седмиц Помазанник, покинутый всеми, будет предан смерти… (И народ грядущего вождя разрушит город и Святилище, конец его будет как во времена потопа, и уготованные им беды не прекратятся до конца войны.) |
27 І він зміцни́ть заповіта для багатьох на один ти́ждень, а на півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню при́йде гидо́та спусто́шення, поки зни́щення й рішучий суд кари не виллється на спустоши́теля“. |
27 Во время последней седмицы Он утвердит завет для многих и в середине той седмицы положит конец приношениям и жертвам. И вместо приношений на крыле Святилища будет мерзость запустения, до тех пор пока разорителя города не постигнет уготованная ему участь». |