ДiїРозділ 18 |
1 |
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, |
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти. |
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів. |
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос. |
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“. |
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою. |
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились. |
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи, |
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“. |
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого. |
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його, |
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“ |
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав. |
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“. |
16 I прогнав їх від су́ду. |
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав. |
18 |
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями. |
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився, |
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су. |
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю. |
23 |
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су. |
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення. |
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню. |
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю, |
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос. |
Деяния апостоловГлава 18 |
1 |
2 Там повстречал он одного иудея по имени Акила, родом с Понта. Тот вместе со своей женой Прискиллой незадолго до этого покинул Италию. Они, как и все иудеи, по указу Клавдия были изгнаны из Рима. Павел пришел к ним, |
3 и так как у него и у них было одинаковое ремесло (изготовление палаток), он остановился у них и вместе с ними работал. |
4 Каждую субботу он беседовал в синагоге, стараясь обратить как иудеев, так и язычников. |
5 |
6 Но когда они выступили против него и стали поносить его, он, отряхнув одежды, сказал им: «За участь свою в ответе вы сами! Теперь я с чистой совестью иду к язычникам». |
7 |
8 Крисп же, старейшина синагоги, уверовал в Господа, а с ним и все живущие в доме его. Многие из коринфян, услышав Павла, тоже приходили к вере и принимали крещение. |
9 |
10 |
11 Так что Павел провел там полтора года и учил коринфян слову Божьему. |
12 |
13 Обвиняя его, они говорили: «Он совращает людей: учит их чтить Бога вопреки нашему Закону». |
14 |
15 Но если идет спор о словах, именах и о вашем Законе, разбирайтесь сами. И в этом я вам не судья!» |
16 И выгнал их. |
17 А они все набросились на Сосфена, старейшину синагоги, и избили его прямо на глазах у Галлиона. Но тому не было до этого никакого дела. |
18 |
19 Они достигли Эфеса, и Павел оставил там Акилу и Прискиллу, а сам вошел в синагогу и беседовал с иудеями. |
20 Его просили задержаться у них подольше, но он не согласился |
21 и, прощаясь, сказал: «Мне непременно нужно провести наступающий праздник в Иерусалиме, но, если будет угодно Богу, я вернусь к вам», — и отплыл из Эфеса. |
22 Сойдя на берег в Кесарии, он пошел в Иерусалим, навестил церковь и потом отправился в Антиохию. |
23 |
24 |
25 Он был наставлен в учении, называемом «Путь Господень», и, полный духовной ревности, верно учил всему об Иисусе, хотя и знал лишь крещение Иоанна. |
26 Он начал смело говорить в синагоге. Послушав его, Прискилла и Акила пригласили его к себе и обстоятельно изложили ему Путь [Божий]. |
27 |
28 потому что он сильными доводами изобличал неправоту иудеев, всенародно доказывая на основании Писания, что Иисус — Мессия. |
ДiїРозділ 18 |
Деяния апостоловГлава 18 |
1 |
1 |
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, |
2 Там повстречал он одного иудея по имени Акила, родом с Понта. Тот вместе со своей женой Прискиллой незадолго до этого покинул Италию. Они, как и все иудеи, по указу Клавдия были изгнаны из Рима. Павел пришел к ним, |
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти. |
3 и так как у него и у них было одинаковое ремесло (изготовление палаток), он остановился у них и вместе с ними работал. |
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів. |
4 Каждую субботу он беседовал в синагоге, стараясь обратить как иудеев, так и язычников. |
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос. |
5 |
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“. |
6 Но когда они выступили против него и стали поносить его, он, отряхнув одежды, сказал им: «За участь свою в ответе вы сами! Теперь я с чистой совестью иду к язычникам». |
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою. |
7 |
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились. |
8 Крисп же, старейшина синагоги, уверовал в Господа, а с ним и все живущие в доме его. Многие из коринфян, услышав Павла, тоже приходили к вере и принимали крещение. |
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи, |
9 |
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“. |
10 |
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого. |
11 Так что Павел провел там полтора года и учил коринфян слову Божьему. |
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його, |
12 |
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“ |
13 Обвиняя его, они говорили: «Он совращает людей: учит их чтить Бога вопреки нашему Закону». |
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав. |
14 |
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“. |
15 Но если идет спор о словах, именах и о вашем Законе, разбирайтесь сами. И в этом я вам не судья!» |
16 I прогнав їх від су́ду. |
16 И выгнал их. |
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав. |
17 А они все набросились на Сосфена, старейшину синагоги, и избили его прямо на глазах у Галлиона. Но тому не было до этого никакого дела. |
18 |
18 |
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями. |
19 Они достигли Эфеса, и Павел оставил там Акилу и Прискиллу, а сам вошел в синагогу и беседовал с иудеями. |
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився, |
20 Его просили задержаться у них подольше, но он не согласился |
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су. |
21 и, прощаясь, сказал: «Мне непременно нужно провести наступающий праздник в Иерусалиме, но, если будет угодно Богу, я вернусь к вам», — и отплыл из Эфеса. |
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю. |
22 Сойдя на берег в Кесарии, он пошел в Иерусалим, навестил церковь и потом отправился в Антиохию. |
23 |
23 |
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су. |
24 |
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення. |
25 Он был наставлен в учении, называемом «Путь Господень», и, полный духовной ревности, верно учил всему об Иисусе, хотя и знал лишь крещение Иоанна. |
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню. |
26 Он начал смело говорить в синагоге. Послушав его, Прискилла и Акила пригласили его к себе и обстоятельно изложили ему Путь [Божий]. |
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю, |
27 |
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос. |
28 потому что он сильными доводами изобличал неправоту иудеев, всенародно доказывая на основании Писания, что Иисус — Мессия. |