Вiд МатвiяРозділ 10 |
1 |
2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його; |
3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й; |
4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його. |
5 |
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого. |
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне. |
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте. |
9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів, |
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи. |
11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете. |
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“ |
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться. |
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх. |
15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́! |
16 |
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть. |
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам. |
19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити, |
20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме. |
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають. |
22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний. |
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський. |
24 |
25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його! |
26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться. |
27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х. |
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні. |
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого. |
30 А вам і волосся все на голові пораховано. |
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців. |
32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. |
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. |
34 |
35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“. |
36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“ |
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. |
38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний. |
39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її. |
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене. |
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу. |
42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“. |
Евангелие по МатфеюГлава 10 |
1 |
2 |
3 Филипп и Варфоломей; Фома и сборщик налогов Матфей; Иаков, сын Алфея, и Фаддей; |
4 Симон Кананит и Иуда Искариот, который и предал Его. |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
Вiд МатвiяРозділ 10 |
Евангелие по МатфеюГлава 10 |
1 |
1 |
2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його; |
2 |
3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й; |
3 Филипп и Варфоломей; Фома и сборщик налогов Матфей; Иаков, сын Алфея, и Фаддей; |
4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його. |
4 Симон Кананит и Иуда Искариот, который и предал Его. |
5 |
5 |
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого. |
6 |
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне. |
7 |
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте. |
8 |
9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів, |
9 |
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи. |
10 |
11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете. |
11 |
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“ |
12 |
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться. |
13 |
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх. |
14 |
15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́! |
15 |
16 |
16 |
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть. |
17 |
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам. |
18 |
19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити, |
19 |
20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме. |
20 |
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають. |
21 |
22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний. |
22 |
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський. |
23 |
24 |
24 |
25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його! |
25 |
26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться. |
26 |
27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х. |
27 |
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні. |
28 |
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого. |
29 |
30 А вам і волосся все на голові пораховано. |
30 |
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців. |
31 |
32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. |
32 |
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. |
33 |
34 |
34 |
35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“. |
35 |
36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“ |
36 |
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. |
37 |
38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний. |
38 |
39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її. |
39 |
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене. |
40 |
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу. |
41 |
42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“. |
42 |