Iсус НавинРозділ 20 |
|
1 |
|
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея, |
|
3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров. |
|
4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними. |
|
5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора. |
|
6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“. |
|
7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній. |
|
8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени. |
|
9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою. |
Книга Иисуса НавинаГлава 20 |
|
1 |
|
2 «Повели израильтянам, чтобы они устроили у себя во владениях особые города-убежища, о которых Я говорил им еще при жизни Моисея. |
|
3 Всякий, кто неумышленно, случайно убьет человека, сможет бежать в такой город и укрыться там от мстителя за кровь погибшего. |
|
4 Совершивший убийство сможет обрести защиту в одном из таких городов. Там, встав перед городскими воротами, он должен будет изложить дело свое старейшинам города. Они должны будут принять его в свой город, дать ему кров, и человек этот останется с ними. |
|
5 И когда его будет преследовать мститель за кровь погибшего, старейшины не должны выдавать убийцу — ведь он убил случайно своего ближнего, который не был прежде его врагом. |
|
6 Убийца должен оставаться в этом городе, пока не предстанет перед судом общины, и жить там до смерти первосвященника, в бытность которого было совершено преступление. Лишь тогда убийца может вернуться домой, в свой город, из которого он в свое время бежал». |
|
7 |
|
8 За Иорданом, восточнее Иерихона, выбрали они Бецер, что в пустыне на плоскогорье, принадлежавший колену Рувима, Рамот в Гиладе, принадлежавший колену Гада, и Голан в Башане, принадлежавший колену Манассии. |
|
9 Эти города были определены как города-убежища для всех израильтян и переселенцев, живших среди них. Всякий, кто неумышленно совершил убийство, мог бежать туда, чтобы не погибнуть от руки мстителя за кровь, пока не предстанет перед судом общины. |
Iсус НавинРозділ 20 |
Книга Иисуса НавинаГлава 20 |
|
1 |
1 |
|
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея, |
2 «Повели израильтянам, чтобы они устроили у себя во владениях особые города-убежища, о которых Я говорил им еще при жизни Моисея. |
|
3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров. |
3 Всякий, кто неумышленно, случайно убьет человека, сможет бежать в такой город и укрыться там от мстителя за кровь погибшего. |
|
4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними. |
4 Совершивший убийство сможет обрести защиту в одном из таких городов. Там, встав перед городскими воротами, он должен будет изложить дело свое старейшинам города. Они должны будут принять его в свой город, дать ему кров, и человек этот останется с ними. |
|
5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора. |
5 И когда его будет преследовать мститель за кровь погибшего, старейшины не должны выдавать убийцу — ведь он убил случайно своего ближнего, который не был прежде его врагом. |
|
6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“. |
6 Убийца должен оставаться в этом городе, пока не предстанет перед судом общины, и жить там до смерти первосвященника, в бытность которого было совершено преступление. Лишь тогда убийца может вернуться домой, в свой город, из которого он в свое время бежал». |
|
7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній. |
7 |
|
8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени. |
8 За Иорданом, восточнее Иерихона, выбрали они Бецер, что в пустыне на плоскогорье, принадлежавший колену Рувима, Рамот в Гиладе, принадлежавший колену Гада, и Голан в Башане, принадлежавший колену Манассии. |
|
9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою. |
9 Эти города были определены как города-убежища для всех израильтян и переселенцев, живших среди них. Всякий, кто неумышленно совершил убийство, мог бежать туда, чтобы не погибнуть от руки мстителя за кровь, пока не предстанет перед судом общины. |