Iсус Навин

Розділ 20

1 І Госпо́дь промовляв до Ісуса, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея,

3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров.

4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.

5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.

6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“.

7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.

8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.

9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою.

Книга Иисуса Навина

Глава 20

1 И говорил Господь Иисусу, и сказал:

2 Скажи сынам Израилевым: сделайте у себя города убежища, о которых Я говорил вам чрез Моисея,

3 Дабы убегал туда убийца, убивший человека по ошибке, без умысла; пусть [города сии] будут у вас убежищем [чтоб не умер убивший] от мстящего за кровь, [пока не предстанет пред общество на суд.]

4 Кто убежит в один из городов сих, тот стоя у ворот города, должен рассказать в слух старейшин города сего дело свое; и они должны принять его к себе в город, и дать ему место, чтоб он жил у них.

5 И когда погонится за ним мстящий за кровь, то они не должны выдавать в руки его убийцу, потому что он без умысла убил ближнего своего, и не имел к нему ненависти ни вчера, ни третьего дня.

6 Пусть он живет в сем городе, пока не предстанет пред общество на суд, пока не умрет великий священник, который будет в те дни. А потом пусть возвратится убийца, и пойдет в город свой и в дом свой, в город, из которого он убежал.

7 И отделили Кедеш в Галилее на горе Неффалимовой, Сихем на горе Ефремовой, и Кириаф-Арбы, иначе Хеврон, на горе Иудиной.

8 За Иорданом против Иерихона, к востоку, отделили: Бецер в пустыне, на равнине, от колена Рувимова, и Рамоф в Галааде, от колена Гадова, и Голан в Васане, от колена Манассиина.

9 Сии города назначены для всех сынов Израилевых и для пришельцев, живущих у них, дабы убегал туда всякий, убивший человека по ошибке, дабы не умер он от руки мстящего за кровь, пока не предстанет пред общество [на суд].

Iсус Навин

Розділ 20

Книга Иисуса Навина

Глава 20

1 І Госпо́дь промовляв до Ісуса, говорячи:

1 И говорил Господь Иисусу, и сказал:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея,

2 Скажи сынам Израилевым: сделайте у себя города убежища, о которых Я говорил вам чрез Моисея,

3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров.

3 Дабы убегал туда убийца, убивший человека по ошибке, без умысла; пусть [города сии] будут у вас убежищем [чтоб не умер убивший] от мстящего за кровь, [пока не предстанет пред общество на суд.]

4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.

4 Кто убежит в один из городов сих, тот стоя у ворот города, должен рассказать в слух старейшин города сего дело свое; и они должны принять его к себе в город, и дать ему место, чтоб он жил у них.

5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.

5 И когда погонится за ним мстящий за кровь, то они не должны выдавать в руки его убийцу, потому что он без умысла убил ближнего своего, и не имел к нему ненависти ни вчера, ни третьего дня.

6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“.

6 Пусть он живет в сем городе, пока не предстанет пред общество на суд, пока не умрет великий священник, который будет в те дни. А потом пусть возвратится убийца, и пойдет в город свой и в дом свой, в город, из которого он убежал.

7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.

7 И отделили Кедеш в Галилее на горе Неффалимовой, Сихем на горе Ефремовой, и Кириаф-Арбы, иначе Хеврон, на горе Иудиной.

8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.

8 За Иорданом против Иерихона, к востоку, отделили: Бецер в пустыне, на равнине, от колена Рувимова, и Рамоф в Галааде, от колена Гадова, и Голан в Васане, от колена Манассиина.

9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою.

9 Сии города назначены для всех сынов Израилевых и для пришельцев, живущих у них, дабы убегал туда всякий, убивший человека по ошибке, дабы не умер он от руки мстящего за кровь, пока не предстанет пред общество [на суд].