CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Наум 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Наум

Розділ 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Вот уже на подступах к тебе, Ниневия, сокрушитель твой! Укрепляй оборону, стереги дороги, наготове будь, все силы свои собери!

2 (Ибо восстанавливает ГОСПОДЬ величие Иакова, как и величие Израиля, — народов, которых всего лишили разорители, не пощадили и лоз их виноградных.)

3 Кроваво-красны щиты воинов твоего сокрушителя, в пурпур одеты воины его; сверкают на солнце покрытые броней колесницы в день, когда их готовность к бою проверяют, и воины врага твоего потрясают древками копий.

4 Колесницы их уже вихрем несутся по улицам, мчатся во все концы через площади; факелам они подобны и мелькают, словно молнии.

5 Властелин Ассирии зовет своих военачальников, идут они, спотыкаясь, а затем к стене городской бегут, но поздно уже: щиты осадные врагом установлены!

6 Врата речные открываются — потоком страшным обрушен дворец!

7 Всё предрешено: обнажена будет Ниневия! В плен повели ее женщин-рабынь — стенают они, словно горлицы, и в отчаянии бьют себя в грудь.

8 Ниневия — что запруда прорванная, из которой хлынули потоки воды. «Стойте, стойте!» — кричат ее жителям, но никто из них не оборачивается.

9 Слышны и другие голоса: «Грабьте, грабьте, хватайте серебро и золото! Полно здесь добра всякого и драгоценностей всевозможных!»

10 И пала Ниневия — разграблена, разорена, разрушена! В страхе сердца замирают, трясутся колени, дрожь в теле и смертельная бледность на лицах у всех.

11 Где же теперь то логово львиное и место кормления львят, куда шли лев и львица с потомством своим и никто их не мог потревожить?

12 Где лев, что рвал на куски добычу, детенышей своих насыщая, что ради львицы жертву свою душил, свое логовище наполнял мясом кровавым, кусками этой добычи — пристанище свое?

13 «Так знай же, иду на тебя! — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — Колесницы твои Я сожгу дотла, и львят твоих меч поразит, не оставлю добычи тебе на земле, и никто уже не услышит гласа вестников твоих».

14

Наум

Розділ 2

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

1 Вот уже на подступах к тебе, Ниневия, сокрушитель твой! Укрепляй оборону, стереги дороги, наготове будь, все силы свои собери!

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

2 (Ибо восстанавливает ГОСПОДЬ величие Иакова, как и величие Израиля, — народов, которых всего лишили разорители, не пощадили и лоз их виноградных.)

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

3 Кроваво-красны щиты воинов твоего сокрушителя, в пурпур одеты воины его; сверкают на солнце покрытые броней колесницы в день, когда их готовность к бою проверяют, и воины врага твоего потрясают древками копий.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

4 Колесницы их уже вихрем несутся по улицам, мчатся во все концы через площади; факелам они подобны и мелькают, словно молнии.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

5 Властелин Ассирии зовет своих военачальников, идут они, спотыкаясь, а затем к стене городской бегут, но поздно уже: щиты осадные врагом установлены!

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

6 Врата речные открываются — потоком страшным обрушен дворец!

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

7 Всё предрешено: обнажена будет Ниневия! В плен повели ее женщин-рабынь — стенают они, словно горлицы, и в отчаянии бьют себя в грудь.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

8 Ниневия — что запруда прорванная, из которой хлынули потоки воды. «Стойте, стойте!» — кричат ее жителям, но никто из них не оборачивается.

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

9 Слышны и другие голоса: «Грабьте, грабьте, хватайте серебро и золото! Полно здесь добра всякого и драгоценностей всевозможных!»

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

10 И пала Ниневия — разграблена, разорена, разрушена! В страхе сердца замирают, трясутся колени, дрожь в теле и смертельная бледность на лицах у всех.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

11 Где же теперь то логово львиное и место кормления львят, куда шли лев и львица с потомством своим и никто их не мог потревожить?

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

12 Где лев, что рвал на куски добычу, детенышей своих насыщая, что ради львицы жертву свою душил, свое логовище наполнял мясом кровавым, кусками этой добычи — пристанище свое?

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

13 «Так знай же, иду на тебя! — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — Колесницы твои Я сожгу дотла, и львят твоих меч поразит, не оставлю добычи тебе на земле, и никто уже не услышит гласа вестников твоих».

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

14