Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Второзаконие

Глава 5

1 Муса созвал весь народ Исраила и сказал: – Слушай, Исраил, установления и законы, которые я объявляю тебе сегодня. Выучи их и храни, чтобы следовать им.

2 Вечный, наш Бог, заключил с нами священное соглашение у горы Синай.

3 Не только с нашими родителями Вечный заключил это соглашение, но с нами, со всеми, кто здесь сегодня жив.

4 Вечный говорил с вами лицом к лицу из огня на горе.

5 (В то время я стоял между Вечным и вами, чтобы объявлять вам слово Вечного, потому что вы боялись огня и не поднимались на гору.) Он сказал:

6 «Я Вечный, твой Бог, Который вывел тебя из Египта, земли рабства.

7 Пусть не будет у тебя других богов кроме Меня.

8 Не делай себе идола – никакого изображения того, что на небе или на земле, или в водах ниже земли.

9 Не поклоняйся им и не служи им, ведь Я, Вечный, твой Бог, – ревнивый Бог, наказывающий детей за грехи отцов до третьего и четвёртого поколения, тех, кто ненавидит Меня.

10 Но Я дарую любовь тысячам поколений тех, кто любит Меня и соблюдает Мои повеления.

11 Не произноси имени Вечного, твоего Бога, напрасно, потому что Вечный не оставит безнаказанным никого, кто произносит Его имя напрасно.

12 Соблюдай субботний день, храни его святым, как повелел тебе Вечный, твой Бог.

13 Шесть дней трудись и делай всю свою работу,

14 но седьмой день – это суббота, она принадлежит Вечному, твоему Богу. Не делай в этот день никакой работы ни ты, ни твой сын или дочь, ни слуга или служанка, ни вол, ни осёл, ни какой другой скот, ни чужеземец в твоих городах, чтобы твои слуга и служанка могли отдохнуть, как и ты сам.

15 Помни, что ты был рабом в Египте и что Вечный, твой Бог, вывел тебя оттуда могучей и простёртой рукой. Поэтому Вечный, твой Бог, повелел тебе соблюдать субботний день.

16 Почитай отца и мать, как повелел тебе Вечный, твой Бог, чтобы тебе жить долго и благополучно на земле, которую даёт тебе Вечный, твой Бог.

17 Не убивай.

18 Не нарушай супружескую верность.

19 Не кради.

20 Не лжесвидетельствуй.

21 Не желай жены ближнего. Не желай дома или земли ближнего, его слуги или служанки, его вола или осла: ничего из того, что принадлежит ближнему твоему».

22 Это повеления, которые Вечный объявил громким голосом всему народу там, на горе, из огня, облака и кромешной тьмы. Больше Он ничего не добавил. Потом Он написал эти повеления на двух каменных плитках и дал их мне.

23 Когда вы слышали голос из тьмы, а гора пылала огнём, все вожди ваших родов и ваши старейшины пришли ко мне

24 и сказали: «Вечный, наш Бог, показал нам Свою славу и величие, и мы слышали Его голос из огня. Сегодня мы увидели, что человек может жить, даже если Всевышний говорит с ним.

25 Но зачем нам рисковать жизнью ещё раз? Этот великий огонь пожрёт нас, и мы погибнем, если и дальше будем слышать голос Вечного, нашего Бога.

26 Ведь кто из смертных когда-либо слышал, как мы, голос живого Бога, говорящего из огня, и остался жив?

27 Иди и выслушай, что говорит Вечный, наш Бог. Потом перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, тебе скажет. Мы выслушаем и исполним».

28 Вечный услышал вас, когда вы говорили со мной, и сказал мне: «Я услышал всё, что говорили тебе эти люди. Всё, что они сказали, хорошо.

29 О, если бы их сердце побуждало их всегда жить в страхе предо Мной и соблюдать все Мои повеления, то с ними и с их детьми всё было бы благополучно!

30 Иди, скажи им, чтобы они вернулись к своим шатрам.

31 Но сам останься здесь со Мной, чтобы Я дал тебе все повеления, установления и законы. Ты должен научить их следовать им в земле, которую Я отдаю им во владение».

32 Смотрите же, исполняйте то, что повелел вам Вечный, ваш Бог; не уклоняйтесь ни вправо, ни влево.

33 Всегда идите тем путём, которым повелел вам Вечный, ваш Бог, чтобы жить и преуспевать, и умножить свои дни в земле, которой вы завладеете.

Повторення Закону

Розділ 5

Второзаконие

Глава 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

1 Муса созвал весь народ Исраила и сказал: – Слушай, Исраил, установления и законы, которые я объявляю тебе сегодня. Выучи их и храни, чтобы следовать им.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

2 Вечный, наш Бог, заключил с нами священное соглашение у горы Синай.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

3 Не только с нашими родителями Вечный заключил это соглашение, но с нами, со всеми, кто здесь сегодня жив.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

4 Вечный говорил с вами лицом к лицу из огня на горе.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

5 (В то время я стоял между Вечным и вами, чтобы объявлять вам слово Вечного, потому что вы боялись огня и не поднимались на гору.) Он сказал:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

6 «Я Вечный, твой Бог, Который вывел тебя из Египта, земли рабства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

7 Пусть не будет у тебя других богов кроме Меня.

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

8 Не делай себе идола – никакого изображения того, что на небе или на земле, или в водах ниже земли.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

9 Не поклоняйся им и не служи им, ведь Я, Вечный, твой Бог, – ревнивый Бог, наказывающий детей за грехи отцов до третьего и четвёртого поколения, тех, кто ненавидит Меня.

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

10 Но Я дарую любовь тысячам поколений тех, кто любит Меня и соблюдает Мои повеления.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

11 Не произноси имени Вечного, твоего Бога, напрасно, потому что Вечный не оставит безнаказанным никого, кто произносит Его имя напрасно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

12 Соблюдай субботний день, храни его святым, как повелел тебе Вечный, твой Бог.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

13 Шесть дней трудись и делай всю свою работу,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

14 но седьмой день – это суббота, она принадлежит Вечному, твоему Богу. Не делай в этот день никакой работы ни ты, ни твой сын или дочь, ни слуга или служанка, ни вол, ни осёл, ни какой другой скот, ни чужеземец в твоих городах, чтобы твои слуга и служанка могли отдохнуть, как и ты сам.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

15 Помни, что ты был рабом в Египте и что Вечный, твой Бог, вывел тебя оттуда могучей и простёртой рукой. Поэтому Вечный, твой Бог, повелел тебе соблюдать субботний день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

16 Почитай отца и мать, как повелел тебе Вечный, твой Бог, чтобы тебе жить долго и благополучно на земле, которую даёт тебе Вечный, твой Бог.

17 Не вбивай!

17 Не убивай.

18 Не чини пере́любу!

18 Не нарушай супружескую верность.

19 Не кради́!

19 Не кради.

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

20 Не лжесвидетельствуй.

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

21 Не желай жены ближнего. Не желай дома или земли ближнего, его слуги или служанки, его вола или осла: ничего из того, что принадлежит ближнему твоему».

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

22 Это повеления, которые Вечный объявил громким голосом всему народу там, на горе, из огня, облака и кромешной тьмы. Больше Он ничего не добавил. Потом Он написал эти повеления на двух каменных плитках и дал их мне.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

23 Когда вы слышали голос из тьмы, а гора пылала огнём, все вожди ваших родов и ваши старейшины пришли ко мне

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

24 и сказали: «Вечный, наш Бог, показал нам Свою славу и величие, и мы слышали Его голос из огня. Сегодня мы увидели, что человек может жить, даже если Всевышний говорит с ним.

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

25 Но зачем нам рисковать жизнью ещё раз? Этот великий огонь пожрёт нас, и мы погибнем, если и дальше будем слышать голос Вечного, нашего Бога.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

26 Ведь кто из смертных когда-либо слышал, как мы, голос живого Бога, говорящего из огня, и остался жив?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

27 Иди и выслушай, что говорит Вечный, наш Бог. Потом перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, тебе скажет. Мы выслушаем и исполним».

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

28 Вечный услышал вас, когда вы говорили со мной, и сказал мне: «Я услышал всё, что говорили тебе эти люди. Всё, что они сказали, хорошо.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

29 О, если бы их сердце побуждало их всегда жить в страхе предо Мной и соблюдать все Мои повеления, то с ними и с их детьми всё было бы благополучно!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

30 Иди, скажи им, чтобы они вернулись к своим шатрам.

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

31 Но сам останься здесь со Мной, чтобы Я дал тебе все повеления, установления и законы. Ты должен научить их следовать им в земле, которую Я отдаю им во владение».

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

32 Смотрите же, исполняйте то, что повелел вам Вечный, ваш Бог; не уклоняйтесь ни вправо, ни влево.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

33 Всегда идите тем путём, которым повелел вам Вечный, ваш Бог, чтобы жить и преуспевать, и умножить свои дни в земле, которой вы завладеете.