Приповiстi

Розділ 23

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 23

1 Когда ты садишься есть с правителем, внимательно смотри, что перед тобой;

2 приставь себе к горлу нож, если ты обжорству привержен.

3 Лакомств его не желай, потому что пища эта обманчива.

4 Не изводи себя погоней за богатством; имей мудрость остановиться.

5 Бросишь взгляд на богатство – а его уж нет, ведь оно непременно расправит крылья и, как орёл, улетит в небеса.

6 Не ешь в доме у того, кто скуп, . и лакомств его не желай,

7 ведь такой человек всегда думает о своих расходах. . «Ешь и пей», – скажет тебе, а на уме не то.

8 Вырвет тебя тем малым, что съешь, и твои похвалы пропадут впустую.

9 Не говори с глупцом: мудрости слов твоих он не оценит.

10 Не передвигай древней межи, не посягай на поля сирот,

11 потому что Защитник их крепок; Он вступится в их дело против тебя.

12 Предай своё сердце учению и уши – словам познания.

13 Не оставляй без наказания ребёнка; розгой его накажешь – и спасёшь от смерти.

14 Наказывай его розгой – и спасёшь его от мира мёртвых.

15 Сын мой, если сердце твоё будет мудрым, то и моё сердце возрадуется;

16 вся душа моя возликует, когда уста твои скажут верное.

17 Не давай сердцу завидовать грешникам, но всегда пребывай в страхе перед Вечным.

18 Нет сомнений: есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

19 Слушай, сын мой, и будь мудрым, и храни своё сердце на верном пути.

20 Не будь среди тех, кто упивается вином и объедается мясом,

21 ведь пьяницы и обжоры обеднеют, и сонливость оденет их в лохмотья.

22 Слушайся отца, который дал тебе жизнь, и не презирай матери, когда она состарится.

23 Покупай истину и не продавай её; приобретай мудрость, наставления и разум.

24 Отец праведника будет ликовать; родивший мудрого сына будет радоваться о нём.

25 Пусть отец твой и мать порадуются; пусть родившая тебя возликует!

26 Предай мне сердце своё, сын мой; пусть глаза твои наблюдают за моими путями. .

27 Ведь блудница – глубокая яма, и чужая жена – узкий колодец.

28 Как разбойник в засаде, она сторожит и среди мужчин умножает изменников.

29 У кого горе? У кого скорбь? У кого раздор? У кого жалобы? У кого синяки без причины? У кого красные глаза?

30 У тех, кто засиживается за вином, кто повадился пробовать вино приправленное.

31 Не гляди, что вино рубиновое, что в чаше искрится и пьётся легко!

32 Потом оно, как змея, кусает, жалит, как гадюка.

33 Глаза твои будут видеть странные вещи, а разум – придумывать дикое.

34 Ты будешь как лежащий на корабле средь моря, как спящий на верху мачты.

35 «Били меня, – будешь говорить, – а больно мне не было; колотили меня, а я и не чувствовал!Когда же я проснусь, чтобы снова напиться?»

Приповiстi

Розділ 23

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 23

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

1 Когда ты садишься есть с правителем, внимательно смотри, что перед тобой;

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

2 приставь себе к горлу нож, если ты обжорству привержен.

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

3 Лакомств его не желай, потому что пища эта обманчива.

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

4 Не изводи себя погоней за богатством; имей мудрость остановиться.

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

5 Бросишь взгляд на богатство – а его уж нет, ведь оно непременно расправит крылья и, как орёл, улетит в небеса.

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

6 Не ешь в доме у того, кто скуп, . и лакомств его не желай,

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

7 ведь такой человек всегда думает о своих расходах. . «Ешь и пей», – скажет тебе, а на уме не то.

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

8 Вырвет тебя тем малым, что съешь, и твои похвалы пропадут впустую.

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

9 Не говори с глупцом: мудрости слов твоих он не оценит.

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

10 Не передвигай древней межи, не посягай на поля сирот,

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

11 потому что Защитник их крепок; Он вступится в их дело против тебя.

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

12 Предай своё сердце учению и уши – словам познания.

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

13 Не оставляй без наказания ребёнка; розгой его накажешь – и спасёшь от смерти.

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

14 Наказывай его розгой – и спасёшь его от мира мёртвых.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

15 Сын мой, если сердце твоё будет мудрым, то и моё сердце возрадуется;

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

16 вся душа моя возликует, когда уста твои скажут верное.

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

17 Не давай сердцу завидовать грешникам, но всегда пребывай в страхе перед Вечным.

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

18 Нет сомнений: есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

19 Слушай, сын мой, и будь мудрым, и храни своё сердце на верном пути.

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

20 Не будь среди тех, кто упивается вином и объедается мясом,

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

21 ведь пьяницы и обжоры обеднеют, и сонливость оденет их в лохмотья.

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

22 Слушайся отца, который дал тебе жизнь, и не презирай матери, когда она состарится.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

23 Покупай истину и не продавай её; приобретай мудрость, наставления и разум.

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

24 Отец праведника будет ликовать; родивший мудрого сына будет радоваться о нём.

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

25 Пусть отец твой и мать порадуются; пусть родившая тебя возликует!

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

26 Предай мне сердце своё, сын мой; пусть глаза твои наблюдают за моими путями. .

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

27 Ведь блудница – глубокая яма, и чужая жена – узкий колодец.

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

28 Как разбойник в засаде, она сторожит и среди мужчин умножает изменников.

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

29 У кого горе? У кого скорбь? У кого раздор? У кого жалобы? У кого синяки без причины? У кого красные глаза?

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

30 У тех, кто засиживается за вином, кто повадился пробовать вино приправленное.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

31 Не гляди, что вино рубиновое, что в чаше искрится и пьётся легко!

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

32 Потом оно, как змея, кусает, жалит, как гадюка.

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

33 Глаза твои будут видеть странные вещи, а разум – придумывать дикое.

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

34 Ты будешь как лежащий на корабле средь моря, как спящий на верху мачты.

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

35 «Били меня, – будешь говорить, – а больно мне не было; колотили меня, а я и не чувствовал!Когда же я проснусь, чтобы снова напиться?»