Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 22

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

Книга пророка Иеремии

Глава 22

1 Так сказал Иегова: сойди в дом царя иудейского, и изреки там слово сие, и

2 Скажи: слушай слово Иеговы, царь иудейский, сидящий на престоле Давидовом, ты, и служащие при тебе, и народ твой, входящие сими вратами.

3 Так говорит Иегова: производите суд и правду, и спасайте обижаемого от руки обидчика, и пришельца, сироту и вдову не тесните, не обижайте, и невинной крови не проливайте на месте сем.

4 Ибо если вы слово сие исполните; то будут входить вратами дома сего цари, сидящие у Давида на престоле его, ездящие на колеснице и на конях, и они, и служащие при них, и народ их.

5 А если не послушаете слов сих, то Мною клянусь, говорит Иегова, что дом сей будет пуст.

6 Ибо так говорит Иегова о доме царя иудейского: Галаад ты у меня, верх Ливана; но, истинно говорю, сделаю из тебя пустыню, города необитаемые.

7 И назначу против тебя губителей, всякого со своими орудиями, и срубят отличные кедры твои, и бросят в огонь.

8 И пойдут многие народы мимо сего города, и скажут друг другу: `за что Иегова так поступил с великим сим городом?`

9 И скажут: `за то, что они оставили завет Иеговы, Бога своего, и поклонялись другим богам, и служили им`.

10 Не плачьте по умершем, и не жалейте о нем; плачьте об отшедшем, ибо он уже не возвратится, и не увидит родной земли своей.

11 Ибо так сказал Иегова о Шаллуме, сыне Иосии, царе иудейском, царствовавшем после отца своего, Иосии, исшедшем из сего места: `он уже не возвратится сюда;

12 Ибо в том месте, куда его переселили, там умрет, и земли сей уже не увидит`.

13 О, строющий дом свой неправдою, и горницы свои незаконно! заставляющий друга своего работать даром, и не отдающий ему платы его,

14 Который говорил: `построю себе дом обширный и горницы просторные, и прорубил себе окна, и обложил кедром, и помазал красною краскою.

15 Неужели ты царствуешь, потому что отличаешься кедрами? отец твой разве не ел и не пил? но он производил суд и правду, от того и хорошо ему было.

16 Он отдавал справедливость бедному и нищему и тогда хорошо было. Не это ли значит знать Меня, говорит Иегова?

17 Но глаза твои и сердце твое обращены только на твою выгоду, и на пролитие невинной крови, на то, чтоб производить наглости и разрушение.

18 Посему так сказал Иегова о Иоакиме, сыне Иосии, царе иудейском: не будут о нем плакать: `увы, брат мой!` или: `увы, сестра!` Не будут о нем плакать: `увы, государь!` или: `увы, где его величие!`

19 Ослиным погребением будет он погребен; вытащат его, и бросят за ворота Иерусалима.

20 Взойди на Ливан и рыдай, и на Васане возвысь голос свой, и рыдай с Аваримских гор: ибо сокрушены все други твои.

21 Я уговаривал тебя во время благоденствия твоего. Ты говорил: не слушаю. Таково поведение твое с самой юности твоей, что ты не слушал Моего гласа.

22 Всех пастырей твоих унесет ветр, и други твои пойдут в плен; тогда-то устыдишься и посрамлен будешь за все пороки твои.

23 О, восседящий на Ливане, гнездящийся на кедрах! как ты будешь жалок, когда приступят к тебе муки боли, как к родительнице!

24 Жив Я! сказал Иегова: хотя бы Хония, сын Иоакима, царя иудейского, был печатью на правой руке Моей; и отсюда сорву тебя;

25 И отдам в руку ищущих души твоей, и в руку тех, которых ты боишься, и в руку Невухаднецара, царя вавилонского, и в руку халдеев;

26 И брошу тебя и матерь твою, которая родила тебя, на землю другую, где вы не родились, и там умрете;

27 А в землю, куда они стремятся всею душою своею, чтоб возвратиться, не возвратятся туда.

28 `Неужели сей человек, сей Хония, есть сосуд заброшенный, разбитый? неужели он вещь нелюбимая? За что они брошены, он и племя его, и низвержены на землю, коей не знали?`

29 О земля, земля, земля! слушай слово Иеговы.

30 Так говорит Иегова: напишите человека сего бездетным, мужем безуспешным во дни свои; поелику не произойдет уже от семени его муж, сидящий на престоле Давидовом, и владычествующий во Иудеи.

Єремiя Розділ 22	Книга пророка Иеремии Глава 22
1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,	1 Так сказал Иегова: сойди в дом царя иудейского, и изреки там слово сие, и
2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.	2 Скажи: слушай слово Иеговы, царь иудейский, сидящий на престоле Давидовом, ты, и служащие при тебе, и народ твой, входящие сими вратами.
3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!	3 Так говорит Иегова: производите суд и правду, и спасайте обижаемого от руки обидчика, и пришельца, сироту и вдову не тесните, не обижайте, и невинной крови не проливайте на месте сем.
4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.	4 Ибо если вы слово сие исполните; то будут входить вратами дома сего цари, сидящие у Давида на престоле его, ездящие на колеснице и на конях, и они, и служащие при них, и народ их.
5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!	5 А если не послушаете слов сих, то Мною клянусь, говорит Иегова, что дом сей будет пуст.
6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!	6 Ибо так говорит Иегова о доме царя иудейского: Галаад ты у меня, верх Ливана; но, истинно говорю, сделаю из тебя пустыню, города необитаемые.
7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!	7 И назначу против тебя губителей, всякого со своими орудиями, и срубят отличные кедры твои, и бросят в огонь.
8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?	8 И пойдут многие народы мимо сего города, и скажут друг другу: `за что Иегова так поступил с великим сим городом?`
9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.	9 И скажут: `за то, что они оставили завет Иеговы, Бога своего, и поклонялись другим богам, и служили им`.
10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.	10 Не плачьте по умершем, и не жалейте о нем; плачьте об отшедшем, ибо он уже не возвратится, и не увидит родной земли своей.
11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!	11 Ибо так сказал Иегова о Шаллуме, сыне Иосии, царе иудейском, царствовавшем после отца своего, Иосии, исшедшем из сего места: `он уже не возвратится сюда;
12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.	12 Ибо в том месте, куда его переселили, там умрет, и земли сей уже не увидит`.
13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,	13 О, строющий дом свой неправдою, и горницы свои незаконно! заставляющий друга своего работать даром, и не отдающий ему платы его,
14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.	14 Который говорил: `построю себе дом обширный и горницы просторные, и прорубил себе окна, и обложил кедром, и помазал красною краскою.
15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —	15 Неужели ты царствуешь, потому что отличаешься кедрами? отец твой разве не ел и не пил? но он производил суд и правду, от того и хорошо ему было.
16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.	16 Он отдавал справедливость бедному и нищему и тогда хорошо было. Не это ли значит знать Меня, говорит Иегова?
17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?	17 Но глаза твои и сердце твое обращены только на твою выгоду, и на пролитие невинной крови, на то, чтоб производить наглости и разрушение.
18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“	18 Посему так сказал Иегова о Иоакиме, сыне Иосии, царе иудейском: не будут о нем плакать: `увы, брат мой!` или: `увы, сестра!` Не будут о нем плакать: `увы, государь!` или: `увы, где его величие!`
19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.	19 Ослиным погребением будет он погребен; вытащат его, и бросят за ворота Иерусалима.
20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.	20 Взойди на Ливан и рыдай, и на Васане возвысь голос свой, и рыдай с Аваримских гор: ибо сокрушены все други твои.
21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.	21 Я уговаривал тебя во время благоденствия твоего. Ты говорил: не слушаю. Таково поведение твое с самой юности твоей, что ты не слушал Моего гласа.
22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!	22 Всех пастырей твоих унесет ветр, и други твои пойдут в плен; тогда-то устыдишься и посрамлен будешь за все пороки твои.
23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!	23 О, восседящий на Ливане, гнездящийся на кедрах! как ты будешь жалок, когда приступят к тебе муки боли, как к родительнице!
24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!	24 Жив Я! сказал Иегова: хотя бы Хония, сын Иоакима, царя иудейского, был печатью на правой руке Моей; и отсюда сорву тебя;
25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.	25 И отдам в руку ищущих души твоей, и в руку тех, которых ты боишься, и в руку Невухаднецара, царя вавилонского, и в руку халдеев;
26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!	26 И брошу тебя и матерь твою, которая родила тебя, на землю другую, где вы не родились, и там умрете;
27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!	27 А в землю, куда они стремятся всею душою своею, чтоб возвратиться, не возвратятся туда.
28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?	28 `Неужели сей человек, сей Хония, есть сосуд заброшенный, разбитый? неужели он вещь нелюбимая? За что они брошены, он и племя его, и низвержены на землю, коей не знали?`
29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:	29 О земля, земля, земля! слушай слово Иеговы.
30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!	30 Так говорит Иегова: напишите человека сего бездетным, мужем безуспешным во дни свои; поелику не произойдет уже от семени его муж, сидящий на престоле Давидовом, и владычествующий во Иудеи.

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Старий
завіт

Новий
завіт