Библия - Обещанное Восстановление

До галатiв

Розділ 4

1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,

2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.

3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.

4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,

5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.

6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“

7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.

8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.

9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?

10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.

11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?..

12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!

13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,

14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!

15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!

16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?

17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.

18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.

19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!

20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.

21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?

22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.

23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.

24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.

25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.

26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!

27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“

28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!

29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.

31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!

Послание к галатам

Глава 4

1 Но говорю: наследник, пока он младенец, ничем не отличается от раба, хотя он и господин всего,

2 но находится под опекунами и домоправителями до срока, предназначенного отцом.

3 Так и мы, когда были младенцами, были в рабстве у стихий мира.

4 Но когда пришла полнота времени, послал Бог Сына Своего, родившегося от женщины, родившегося под Законом,

5 чтобы искупить подзаконных, чтобы нам получить усыновление.

6 А так как вы — сыны, то послал Бог Духа Сына Своего в сердца наши, Духа взывающего: Авва, Отче!

7 Так что ты уже не раб, но сын; если же сын, то и наследник чрез Бога.

8 Но тогда, не зная Бога, вы были в рабстве у тех, которые по природе не боги.

9 Теперь же, познав Бога, а более того, будучи познаны Богом, как возвращаетесь вы снова к немощным и бедным стихиям, которым опять и снова хотите отдаться в рабство?

10 Дни вы соблюдаете, и месяцы, и времена и годы.

11 Боюсь за вас, как бы не напрасно я положил для вас столько труда.

12 Будьте как я, братья, потому что и я, как вы, прошу вас; вы меня ничем не обидели.

13 Вы знаете, что я в немощи плоти благовествовал вам в первый раз;

14 и искусительное для вас в плоти моей вы не оттолкнули с презрением и отвращением, но как ангела Божия приняли меня, как Христа Иисуса.

15 Где же тогдашнее блаженство ваше? Ибо я свидетельствую вам, что, если бы возможно было, вы вырвали бы глаза свои и дали бы мне.

16 Итак сделался ли я вашим врагом, говоря вам истину?

17 Те ревнуют о вас недобро, но хотят вас отторгнуть, чтобы вы о них ревновали.

18 Хорошо всегда быть предметом доброй ревности, а не только тогда, когда я нахожусь у вас.

19 Дети мои, которых я снова в муках рождаю, пока не будет изображен Христос в вас!

20 Хотел бы я теперь быть у вас и изменить голос мой, потому что я в недоумении о вас.

21 Скажите мне вы, желающие быть под Законом, разве вы не слушаете Закона?

22 Ибо написано, что у Авраама было два сына: один от рабы и один от свободной.

23 Но тот, который от рабы, рожден по плоти, а тот, который от свободной, — по обещанию.

24 В этом есть иносказание: ибо это два завета, один от горы Синая, в рабство рождающий, который есть Агарь.

25 Агарь же есть гора Синай в Аравии; и соответствует она нынешнему Иерусалиму, ибо он в рабстве с детьми своими.

26 А вышний Иерусалим свободен, он, который нам мать;

27 ибо написано: Возвеселись, неплодная, которая не рождает, возликуй и воскликни, не страдающая родами; ибо больше детей у оставленной, чем у имеющей мужа.

28 Вы же, братья, — дети обещания по Исааку.

29 Но, как тогда рожденный по плоти гнал рожденного по Духу, так и теперь.

30 Но что говорит Писание? Изгони рабу и сына её; ибо не наследует сын рабы вместе с сыном свободной.

31 Поэтому, братья, мы дети не рабы, но свободной.

До галатiв Розділ 4	Послание к галатам Глава 4
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,	1 Но говорю: наследник, пока он младенец, ничем не отличается от раба, хотя он и господин всего,
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.	2 но находится под опекунами и домоправителями до срока, предназначенного отцом.
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.	3 Так и мы, когда были младенцами, были в рабстве у стихий мира.
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,	4 Но когда пришла полнота времени, послал Бог Сына Своего, родившегося от женщины, родившегося под Законом,
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.	5 чтобы искупить подзаконных, чтобы нам получить усыновление.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“	6 А так как вы — сыны, то послал Бог Духа Сына Своего в сердца наши, Духа взывающего: Авва, Отче!
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.	7 Так что ты уже не раб, но сын; если же сын, то и наследник чрез Бога.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.	8 Но тогда, не зная Бога, вы были в рабстве у тех, которые по природе не боги.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?	9 Теперь же, познав Бога, а более того, будучи познаны Богом, как возвращаетесь вы снова к немощным и бедным стихиям, которым опять и снова хотите отдаться в рабство?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.	10 Дни вы соблюдаете, и месяцы, и времена и годы.
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?..	11 Боюсь за вас, как бы не напрасно я положил для вас столько труда.
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!	12 Будьте как я, братья, потому что и я, как вы, прошу вас; вы меня ничем не обидели.
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,	13 Вы знаете, что я в немощи плоти благовествовал вам в первый раз;
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!	14 и искусительное для вас в плоти моей вы не оттолкнули с презрением и отвращением, но как ангела Божия приняли меня, как Христа Иисуса.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!	15 Где же тогдашнее блаженство ваше? Ибо я свидетельствую вам, что, если бы возможно было, вы вырвали бы глаза свои и дали бы мне.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?	16 Итак сделался ли я вашим врагом, говоря вам истину?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.	17 Те ревнуют о вас недобро, но хотят вас отторгнуть, чтобы вы о них ревновали.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.	18 Хорошо всегда быть предметом доброй ревности, а не только тогда, когда я нахожусь у вас.
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!	19 Дети мои, которых я снова в муках рождаю, пока не будет изображен Христос в вас!
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.	20 Хотел бы я теперь быть у вас и изменить голос мой, потому что я в недоумении о вас.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?	21 Скажите мне вы, желающие быть под Законом, разве вы не слушаете Закона?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.	22 Ибо написано, что у Авраама было два сына: один от рабы и один от свободной.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.	23 Но тот, который от рабы, рожден по плоти, а тот, который от свободной, — по обещанию.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.	24 В этом есть иносказание: ибо это два завета, один от горы Синая, в рабство рождающий, который есть Агарь.
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.	25 Агарь же есть гора Синай в Аравии; и соответствует она нынешнему Иерусалиму, ибо он в рабстве с детьми своими.
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!	26 А вышний Иерусалим свободен, он, который нам мать;
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“	27 ибо написано: Возвеселись, неплодная, которая не рождает, возликуй и воскликни, не страдающая родами; ибо больше детей у оставленной, чем у имеющей мужа.
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!	28 Вы же, братья, — дети обещания по Исааку.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.	29 Но, как тогда рожденный по плоти гнал рожденного по Духу, так и теперь.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.	30 Но что говорит Писание? Изгони рабу и сына её; ибо не наследует сын рабы вместе с сыном свободной.
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!	31 Поэтому, братья, мы дети не рабы, но свободной.

Старий
завіт

Новий
завіт

До галатiв

Розділ 4

Послание к галатам

Глава 4

До галатiв

Розділ 4

Послание к галатам

Глава 4

Старий завіт

Новий завіт

До галатiв

Розділ 4

Послание к галатам

Глава 4

До галатiв

Розділ 4

Послание к галатам

Глава 4

Старий
завіт

Новий
завіт