До галатiвРозділ 4 |
|
1 |
|
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько. |
|
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу. |
|
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном, |
|
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́. |
|
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“ |
|
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа. |
|
8 |
|
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити? |
|
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки. |
|
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.. |
|
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили! |
|
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію, |
|
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса! |
|
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б! |
|
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам? |
|
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них. |
|
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас. |
|
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас! |
|
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас. |
|
21 |
|
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“. |
|
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею. |
|
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р. |
|
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́. |
|
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам! |
|
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“ |
|
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком! |
|
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. |
|
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“. |
|
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної! |
Послание к галатамГлава 4 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Так |
|
4 но |
|
5 чтобы |
|
6 А |
|
7 Посему |
|
8 |
|
9 Ныне |
|
10 Наблюдаете |
|
11 Боюсь |
|
12 |
|
13 знаете, |
|
14 но |
|
15 Как |
|
16 Итак, |
|
17 Ревнуют |
|
18 Хорошо |
|
19 Дети |
|
20 Хотел |
|
21 |
|
22 |
|
23 Но |
|
24 В этом |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 Но, |
|
30 Что |
|
31 Итак, |
До галатiвРозділ 4 |
Послание к галатамГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько. |
2 |
|
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу. |
3 Так |
|
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном, |
4 но |
|
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́. |
5 чтобы |
|
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“ |
6 А |
|
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа. |
7 Посему |
|
8 |
8 |
|
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити? |
9 Ныне |
|
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки. |
10 Наблюдаете |
|
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.. |
11 Боюсь |
|
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили! |
12 |
|
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію, |
13 знаете, |
|
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса! |
14 но |
|
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б! |
15 Как |
|
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам? |
16 Итак, |
|
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них. |
17 Ревнуют |
|
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас. |
18 Хорошо |
|
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас! |
19 Дети |
|
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас. |
20 Хотел |
|
21 |
21 |
|
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“. |
22 |
|
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею. |
23 Но |
|
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р. |
24 В этом |
|
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́. |
25 |
|
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам! |
26 |
|
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“ |
27 |
|
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком! |
28 |
|
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. |
29 Но, |
|
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“. |
30 Что |
|
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної! |
31 Итак, |