Вiд Матвiя

Розділ 10

1 І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.

2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;

3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;

4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його.

5 Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,

6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.

7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.

8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.

9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів,

10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи.

11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете.

12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“

13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться.

14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх.

15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́!

16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змі́ї, і невинні, як голу́бки.

17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть.

18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам.

19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити,

20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме.

21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.

22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний.

23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський.

24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́.

25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!

26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться.

27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.

28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні.

29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.

30 А вам і волосся все на голові пораховано.

31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.

32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

34 Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча.

35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“.

36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“

37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний.

39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її.

40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.

41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу.

42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.

Евангелие от Матфея

Глава 10

1 И призвав двенадцать учеников Своих, Он дал им власть над нечистыми духами, чтобы изгонять их и исцелять всякую болезнь и всякую немощь.

2 Имена двенадцати апостолов следующие: первый Симон, называемый Петром, и Андрей, брат его, Иаков Зеведеев и Иоанн, брат его,

3 Филипп и Варфоломей, Фома и Матфей мытарь, Иаков Алфеев и Фаддей,

4 Симон Кананит и Иуда Искариот, который и был предателем Его.

5 Этих двенадцать послал Иисус и дал им такие повеления: на путь к язычникам не идите и в город самарянский не входите;

6 идите лучше к овцам погибшим дома Израилева.

7 И когда пойдете, проповедуйте и говорите: «близко Царство Небесное».

8 Болящих исцеляйте, мертвых воскрешайте, прокаженных очищайте, бесов изгоняйте; даром получили, даром давайте.

9 Не берите себе ни золота, ни серебра, ни меди в пояса свои,

10 ни сумы на дорогу, ни двух рубашек, ни обуви, ни посоха. Ибо работник достоин пропитания своего.

11 И в какой бы город или селение вы ни вошли, узнайте, кто в нем достоин, и там пребудьте, пока не выйдете.

12 Входя же в дом, приветствуйте его, говоря: «мир дому сему»;

13 и если дом будет достоин, да придет мир ваш на него; если же не будет достоин, мир ваш к вам да возвратится.

14 А кто не примет вас и не послушает слов ваших, стряхните пыль от ног ваших, выходя вон из дома или из города того.

15 Истинно говорю вам: легче будет земле Содомской и Гоморрской в день суда, чем городу тому.

16 Вот, Я посылаю вас, как овец посреди волков: итак, будьте разумны как змеи, и бесхитростны как голуби.

17 Берегитесь же людей: ибо они предадут вас в судилища и в синагогах своих подвергнут вас бичеванию.

18 И к правителям и царям поведут вас за Меня во свидетельство им и язычникам.

19 И когда предадут вас, не заботьтесь, как или что вам сказать; ибо дано будет вам в тот час, что сказать;

20 ибо не вы будете говорить, но Дух Отца вашего будет говорить в вас.

21 Предаст же брат брата на смерть, и отец дитя свое; и восстанут дети на родителей и умертвят их;

22 и будете ненавидимы всеми за имя Мое. Претерпевший же до конца, тот и будет спасен.

23 Когда же будут гнать вас в одном городе, бегите в другой. Ибо истинно говорю вам: не успеете вы обойти городов Израилевых, как придет Сын Человеческий.

24 Ученик не выше учителя, и раб не выше господина своего:

25 достаточно для ученика, чтобы он стал, как учитель его, и раб — как господин его. Если хозяина дома прозвали Веельзевулом, тем более — домашних его.

26 Поэтому не бойтесь их: ибо нет ничего скрытого, что не открылось бы, и тайного, чего не узнали бы.

27 Что говорю вам в темноте, скажите при свете; и что на ухо слышите, проповедуйте на кровлях.

28 И не бойтесь убивающих тело, души же не могущих убить; а бойтесь лучше могущего и душу и тело погубить в геенне.

29 Не два ли воробья продаются за ассарий? И ни один из них не упадет на землю без воли Отца вашего.

30 У вас же и волосы на голове все сосчитаны.

31 Не бойтесь же: вы лучше многих воробьев.

32 Итак, всякого, кто исповедает Меня перед людьми, исповедаю и Я его перед Отцом Моим, Который на небесах;

33 и кто отречется от Меня перед людьми, отрекусь и Я от него перед Отцом Моим, Который на небесах.

34 Не подумайте, что Я пришел принести мир на землю; Я пришел принести не мир, но меч.

35 Ибо Я пришел разделить человека с отцом его, и дочь с матерью ее, и невестку со свекровью ее.

36 И враги человека — домашние его.

37 Любящий отца или мать более Меня недостоин Меня; и любящий сына или дочь более Меня недостоин Меня;

38 и кто не берет креста своего и не следует за Мною, недостоин Меня.

39 Нашедший душу свою потеряет ее, и потерявший душу свою за Меня найдет ее.

40 Принимающий вас Меня принимает, и Меня принимающий принимает Пославшего Меня.

41 Принимающий пророка во имя пророка получит награду пророка, и принимающий праведного во имя праведного получит награду праведного.

42 И кто напоит одного из малых сих чашей холодной воды только во имя ученика, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.

Вiд Матвiя

Розділ 10

Евангелие от Матфея

Глава 10

1 І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.

1 И призвав двенадцать учеников Своих, Он дал им власть над нечистыми духами, чтобы изгонять их и исцелять всякую болезнь и всякую немощь.

2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;

2 Имена двенадцати апостолов следующие: первый Симон, называемый Петром, и Андрей, брат его, Иаков Зеведеев и Иоанн, брат его,

3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;

3 Филипп и Варфоломей, Фома и Матфей мытарь, Иаков Алфеев и Фаддей,

4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його.

4 Симон Кананит и Иуда Искариот, который и был предателем Его.

5 Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,

5 Этих двенадцать послал Иисус и дал им такие повеления: на путь к язычникам не идите и в город самарянский не входите;

6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.

6 идите лучше к овцам погибшим дома Израилева.

7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.

7 И когда пойдете, проповедуйте и говорите: «близко Царство Небесное».

8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.

8 Болящих исцеляйте, мертвых воскрешайте, прокаженных очищайте, бесов изгоняйте; даром получили, даром давайте.

9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів,

9 Не берите себе ни золота, ни серебра, ни меди в пояса свои,

10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи.

10 ни сумы на дорогу, ни двух рубашек, ни обуви, ни посоха. Ибо работник достоин пропитания своего.

11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете.

11 И в какой бы город или селение вы ни вошли, узнайте, кто в нем достоин, и там пребудьте, пока не выйдете.

12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“

12 Входя же в дом, приветствуйте его, говоря: «мир дому сему»;

13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться.

13 и если дом будет достоин, да придет мир ваш на него; если же не будет достоин, мир ваш к вам да возвратится.

14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх.

14 А кто не примет вас и не послушает слов ваших, стряхните пыль от ног ваших, выходя вон из дома или из города того.

15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́!

15 Истинно говорю вам: легче будет земле Содомской и Гоморрской в день суда, чем городу тому.

16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змі́ї, і невинні, як голу́бки.

16 Вот, Я посылаю вас, как овец посреди волков: итак, будьте разумны как змеи, и бесхитростны как голуби.

17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть.

17 Берегитесь же людей: ибо они предадут вас в судилища и в синагогах своих подвергнут вас бичеванию.

18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам.

18 И к правителям и царям поведут вас за Меня во свидетельство им и язычникам.

19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити,

19 И когда предадут вас, не заботьтесь, как или что вам сказать; ибо дано будет вам в тот час, что сказать;

20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме.

20 ибо не вы будете говорить, но Дух Отца вашего будет говорить в вас.

21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.

21 Предаст же брат брата на смерть, и отец дитя свое; и восстанут дети на родителей и умертвят их;

22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний.

22 и будете ненавидимы всеми за имя Мое. Претерпевший же до конца, тот и будет спасен.

23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський.

23 Когда же будут гнать вас в одном городе, бегите в другой. Ибо истинно говорю вам: не успеете вы обойти городов Израилевых, как придет Сын Человеческий.

24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́.

24 Ученик не выше учителя, и раб не выше господина своего:

25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!

25 достаточно для ученика, чтобы он стал, как учитель его, и раб — как господин его. Если хозяина дома прозвали Веельзевулом, тем более — домашних его.

26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться.

26 Поэтому не бойтесь их: ибо нет ничего скрытого, что не открылось бы, и тайного, чего не узнали бы.

27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.

27 Что говорю вам в темноте, скажите при свете; и что на ухо слышите, проповедуйте на кровлях.

28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні.

28 И не бойтесь убивающих тело, души же не могущих убить; а бойтесь лучше могущего и душу и тело погубить в геенне.

29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.

29 Не два ли воробья продаются за ассарий? И ни один из них не упадет на землю без воли Отца вашего.

30 А вам і волосся все на голові пораховано.

30 У вас же и волосы на голове все сосчитаны.

31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.

31 Не бойтесь же: вы лучше многих воробьев.

32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

32 Итак, всякого, кто исповедает Меня перед людьми, исповедаю и Я его перед Отцом Моим, Который на небесах;

33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

33 и кто отречется от Меня перед людьми, отрекусь и Я от него перед Отцом Моим, Который на небесах.

34 Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча.

34 Не подумайте, что Я пришел принести мир на землю; Я пришел принести не мир, но меч.

35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“.

35 Ибо Я пришел разделить человека с отцом его, и дочь с матерью ее, и невестку со свекровью ее.

36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“

36 И враги человека — домашние его.

37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

37 Любящий отца или мать более Меня недостоин Меня; и любящий сына или дочь более Меня недостоин Меня;

38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний.

38 и кто не берет креста своего и не следует за Мною, недостоин Меня.

39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її.

39 Нашедший душу свою потеряет ее, и потерявший душу свою за Меня найдет ее.

40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.

40 Принимающий вас Меня принимает, и Меня принимающий принимает Пославшего Меня.

41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу.

41 Принимающий пророка во имя пророка получит награду пророка, и принимающий праведного во имя праведного получит награду праведного.

42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.

42 И кто напоит одного из малых сих чашей холодной воды только во имя ученика, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.