Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 23

1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

Притчи

Глава 23

1 Когда сядешь обедать с владыкою, то твердо знай, кто пред тобою;

2 И приставь нож к горлу своему, если жадна душа твоя.

3 Не прельщайся лакомыми яствами его; ибо это обманчивый хлеб.

4 Не заботься о том, чтобы разбогатеть; оставь свой замысл.

5 К чему тебе устремлять глаза свои на то, чего скоро не будет? Ибо оно непременно приделает крылья себе; как орел, улетит к небу.

6 Не ходи обедать к завистливому, и не прельщайся лакомыми яствами его;

7 Потому что каковы думы в душе его, таков он; `Ешь и пей`, говорит тебе, а сердце его не с тобою.

8 Кусок свой, который съешь, изблюешь; и только потеряешь слова свои приятные.

9 Не говори в уши глупому, ибо он презирает благоразумие речей твоих.

10 Не передвигай межи вечности; и в земли сирот не входи.

11 Потому что Заступник их силен; Он вступится в тяжбу их с тобою.

12 Предай учению сердце твое, и приложи уши свои к изречениям ведения.

13 Не оставляй юноши без образования; когда накажешь его розгою, он не умрет.

14 Ты накажешь его розгою, и душу его спасешь от преисподней.

15 Сын мой, если у тебя будет мудрое сердце, то сердце мое возрадуется; так, и я возрадуюся.

16 И все внутреннее мое восторжествует, когда уста твои будут говорить верно.

17 Сердце твое пусть не соревнует грешникам, но в страхе Иеговы весь день.

18 Ибо если есть конец, то надежда твоя не подсечется.

19 Слушай ты, сын мой, и мудр будь, и прямо направляй сердце твое в пути.

20 Не будь в числе упивающихся вином, в числе истощающих тело свое.

21 Ибо пьяница и расточитель обеднеют; и сонливость оденет в рубища.

22 Слушай отца своего, он родил тебя; не пренебрегай матери своей и тогда, как она состареется.

23 Купи истину, и не продавай; купи премудрость и образованность, и рассудительность.

24 Весело, весело будет отцу праведника, и родитель мудрого порадуется о нем.

25 Порадуется отец твой и мать твоя; и весело будет родившей тебя.

26 Дай, сын мой, сердце твое Мне; и очи твои пусть не теряют путей Моих из виду;

27 Потому что блудница есть глубокая яма; и тесный колодезь - чужая жена.

28 И она, как разбойник, сидит в засаде; и законопреступников умножает между людьми.

29 У кого вой? у кого стон? у кого ссоры? у кого горе? у кого раны безвинные? у кого багровые глаза?

30 У тех, которые поздно сидят за вином, приходят отведать приправленного пряностями.

31 Не смотри на вино, как оно краснеется, как оно мещет в чаше перлы свои, ухаживается тихо.

32 Под конец оно укусит, как змей, и ужалит, как аспид.

33 Глаза твои заглядятся на чужих жен; и сердце твое заговорит развратное.

34 И будешь как спящий среди моря, и как спящий на верху мачты.

35 `Бьют меня {говорит пьяница}, мне не больно; толкают меня, не чувствую; когда проснусь, опять пойду, опять стану искать его`.

Приповiстi Розділ 23	Притчи Глава 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —	1 Когда сядешь обедать с владыкою, то твердо знай, кто пред тобою;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:	2 И приставь нож к горлу своему, если жадна душа твоя.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!	3 Не прельщайся лакомыми яствами его; ибо это обманчивый хлеб.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —	4 Не заботься о том, чтобы разбогатеть; оставь свой замысл.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.	5 К чему тебе устремлять глаза свои на то, чего скоро не будет? Ибо оно непременно приделает крылья себе; как орел, улетит к небу.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,	6 Не ходи обедать к завистливому, и не прельщайся лакомыми яствами его;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —	7 Потому что каковы думы в душе его, таков он; `Ешь и пей`, говорит тебе, а сердце его не с тобою.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!	8 Кусок свой, который съешь, изблюешь; и только потеряешь слова свои приятные.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.	9 Не говори в уши глупому, ибо он презирает благоразумие речей твоих.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,	10 Не передвигай межи вечности; и в земли сирот не входи.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!	11 Потому что Заступник их силен; Он вступится в тяжбу их с тобою.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.	12 Предай учению сердце твое, и приложи уши свои к изречениям ведения.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:	13 Не оставляй юноши без образования; когда накажешь его розгою, он не умрет.
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.	14 Ты накажешь его розгою, и душу его спасешь от преисподней.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,	15 Сын мой, если у тебя будет мудрое сердце, то сердце мое возрадуется; так, и я возрадуюся.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.	16 И все внутреннее мое восторжествует, когда уста твои будут говорить верно.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,	17 Сердце твое пусть не соревнует грешникам, но в страхе Иеговы весь день.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.	18 Ибо если есть конец, то надежда твоя не подсечется.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.	19 Слушай ты, сын мой, и мудр будь, и прямо направляй сердце твое в пути.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,	20 Не будь в числе упивающихся вином, в числе истощающих тело свое.
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.	21 Ибо пьяница и расточитель обеднеют; и сонливость оденет в рубища.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.	22 Слушай отца своего, он родил тебя; не пренебрегай матери своей и тогда, как она состареется.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.	23 Купи истину, и не продавай; купи премудрость и образованность, и рассудительность.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.	24 Весело, весело будет отцу праведника, и родитель мудрого порадуется о нем.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.	25 Порадуется отец твой и мать твоя; и весело будет родившей тебя.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.	26 Дай, сын мой, сердце твое Мне; и очи твои пусть не теряют путей Моих из виду;
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.	27 Потому что блудница есть глубокая яма; и тесный колодезь - чужая жена.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.	28 И она, как разбойник, сидит в засаде; и законопреступников умножает между людьми.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —	29 У кого вой? у кого стон? у кого ссоры? у кого горе? у кого раны безвинные? у кого багровые глаза?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.	30 У тех, которые поздно сидят за вином, приходят отведать приправленного пряностями.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —	31 Не смотри на вино, как оно краснеется, как оно мещет в чаше перлы свои, ухаживается тихо.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —	32 Под конец оно укусит, как змей, и ужалит, как аспид.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...	33 Глаза твои заглядятся на чужих жен; и сердце твое заговорит развратное.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.	34 И будешь как спящий среди моря, и как спящий на верху мачты.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.	35 `Бьют меня {говорит пьяница}, мне не больно; толкают меня, не чувствую; когда проснусь, опять пойду, опять стану искать его`.

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 23

Притчи

Глава 23

Приповiстi

Розділ 23

Притчи

Глава 23

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 23

Притчи

Глава 23

Приповiстi

Розділ 23

Притчи

Глава 23

Старий
завіт

Новий
завіт