CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Евангелие от Марка

Глава 11

1 И когда они приближались к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, на склоне горы Масличной, посылает Он двух из учеников Своих

2 и говорит им: идите в селение, которое напротив вас, и тотчас при входе в него найдете осленка привязанного, на которого еще никто из людей не садился; отвяжите его и ведите.

3 И если кто скажет вам: «что это вы делаете?» — скажите: «он нужен Господу, и Господь тотчас же вернет его сюда».

4 И они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам снаружи на улице, и отвязывают его.

5 И некоторые из стоявших там говорили им: для чего вы отвязываете осленка?

6 Они сказали им так, как сказал Иисус; и те отпустили их.

7 И приводят осленка к Иисусу, и кладут на него одежды свои; и Он сел на него.

8 И многие разостлали на дороге одежды свои, другие же — ветви, срезав их в полях.

9 И шедшие впереди и следовавшие за Ним восклицали: Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

10 Благословенно грядущее царство отца нашего Давида! Осанна в вышних!

11 И Он вошел в Иерусалим в храм и, обозрев всё, вышел, так как час уже был поздний, в Вифанию с Двенадцатью.

12 И на другой день, когда вышли они из Вифании, Он проголодался;

13 и увидев издали смоковницу, на которой были листья, подошел: не найдет ли чего на ней? И подойдя не нашел ничего, кроме листьев; ибо не было время смокв.

14 И обратившись к ней, Он сказал: отныне да не вкусит никто плода от тебя вовек. И слышали это ученики Его.

15 И приходят в Иерусалим. И войдя в храм, начал Он изгонять продающих и покупающих в храме; и столы менял и прилавки продающих голубей опрокинул;

16 и не позволял ничего проносить через храм;

17 и в учении Своем говорил им: не написано ли: «Дом Мой домом молитвы будет назван для всех народов»? Вы же сделали его вертепом разбойников.

18 И услышали это первосвященники и книжники и искали, как бы Его погубить: они боялись Его, ибо весь народ изумлялся Его учению.

19 И когда наступил вечер, Он вышел из города.

20 И проходя утром, они увидели, что смоковница засохла до корня.

21 И вспомнив, Петр говорит Ему: Равви, посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.

22 И ответил им Иисус: имейте веру в Бога.

23 Истинно говорю вам, кто скажет горе этой: «поднимись и бросься в море», и не усомнится в сердце своем, но будет верить, что совершится то, что он говорит, — будет ему.

24 Потому говорю вам: всё, о чем вы молитесь и просите, верьте, что вы получили, — и будет вам.

25 И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете против кого, чтобы и Отец ваш, Который на небесах, простил вам согрешения ваши.

26

27 И приходит снова в Иерусалим. И когда Он был в храме, подходят к Нему первосвященники и книжники и старейшины;

28 и стали говорить Ему: какою властью Ты это делаешь? Или кто Тебе дал эту власть, чтобы это делать?

29 Иисус же сказал им: спрошу вас об одном, и ответьте Мне, и Я скажу вам, какою властью это делаю.

30 Крещение Иоанново с неба было, или от людей? Ответьте Мне.

31 И рассуждали между собой: если скажем «с неба», Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»

32 Сказать же: «от людей» — боялись толпы. Ибо все думали об Иоанне, что он действительно пророк.

33 И они говорят Иисусу в ответ: не знаем. И Иисус говорит им: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

1 И когда они приближались к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, на склоне горы Масличной, посылает Он двух из учеников Своих

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

2 и говорит им: идите в селение, которое напротив вас, и тотчас при входе в него найдете осленка привязанного, на которого еще никто из людей не садился; отвяжите его и ведите.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

3 И если кто скажет вам: «что это вы делаете?» — скажите: «он нужен Господу, и Господь тотчас же вернет его сюда».

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

4 И они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам снаружи на улице, и отвязывают его.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

5 И некоторые из стоявших там говорили им: для чего вы отвязываете осленка?

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

6 Они сказали им так, как сказал Иисус; и те отпустили их.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

7 И приводят осленка к Иисусу, и кладут на него одежды свои; и Он сел на него.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

8 И многие разостлали на дороге одежды свои, другие же — ветви, срезав их в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

9 И шедшие впереди и следовавшие за Ним восклицали: Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

10 Благословенно грядущее царство отца нашего Давида! Осанна в вышних!

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

11 И Он вошел в Иерусалим в храм и, обозрев всё, вышел, так как час уже был поздний, в Вифанию с Двенадцатью.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

12 И на другой день, когда вышли они из Вифании, Он проголодался;

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

13 и увидев издали смоковницу, на которой были листья, подошел: не найдет ли чего на ней? И подойдя не нашел ничего, кроме листьев; ибо не было время смокв.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

14 И обратившись к ней, Он сказал: отныне да не вкусит никто плода от тебя вовек. И слышали это ученики Его.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

15 И приходят в Иерусалим. И войдя в храм, начал Он изгонять продающих и покупающих в храме; и столы менял и прилавки продающих голубей опрокинул;

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

16 и не позволял ничего проносить через храм;

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

17 и в учении Своем говорил им: не написано ли: «Дом Мой домом молитвы будет назван для всех народов»? Вы же сделали его вертепом разбойников.

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

18 И услышали это первосвященники и книжники и искали, как бы Его погубить: они боялись Его, ибо весь народ изумлялся Его учению.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

19 И когда наступил вечер, Он вышел из города.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

20 И проходя утром, они увидели, что смоковница засохла до корня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

21 И вспомнив, Петр говорит Ему: Равви, посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

22 И ответил им Иисус: имейте веру в Бога.

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

23 Истинно говорю вам, кто скажет горе этой: «поднимись и бросься в море», и не усомнится в сердце своем, но будет верить, что совершится то, что он говорит, — будет ему.

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

24 Потому говорю вам: всё, о чем вы молитесь и просите, верьте, что вы получили, — и будет вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

25 И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете против кого, чтобы и Отец ваш, Который на небесах, простил вам согрешения ваши.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

26

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

27 И приходит снова в Иерусалим. И когда Он был в храме, подходят к Нему первосвященники и книжники и старейшины;

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

28 и стали говорить Ему: какою властью Ты это делаешь? Или кто Тебе дал эту власть, чтобы это делать?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

29 Иисус же сказал им: спрошу вас об одном, и ответьте Мне, и Я скажу вам, какою властью это делаю.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

30 Крещение Иоанново с неба было, или от людей? Ответьте Мне.

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

31 И рассуждали между собой: если скажем «с неба», Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

32 Сказать же: «от людей» — боялись толпы. Ибо все думали об Иоанне, что он действительно пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

33 И они говорят Иисусу в ответ: не знаем. И Иисус говорит им: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.