Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Притчи

Глава 26

1 Как снег лету, и как дождь жатве, так глупому не пристала честь.

2 Как воробей вспорхнет, как ласточка улетит, так проклятие безвинное не сбудется.

3 Бич для коня, узда для осла, а трость для спины глупых.

4 Не отвечай глупому сообразно глупости его, чтоб и тебе не сделаться подобным ему.

5 Отвечай глупому, смотря по глупости его, чтоб он для глаз своих мудрецом не показался.

6 Безногий горести пьет, также кто поручает дела глупому.

7 Хромой, поднявший ноги и плящущий, - это глупый с притчею на устах.

8 Как бы бросил кто горсть драгоценных камней в груду каменную, так поступает тот, кто глупому отдает честь.

9 В руке пьяного оказалась терновая игла, а в устах глупого - притча.

10 Могучий, который всех приводит в трепет, и глупого нанимает, и преступников нанимает.

11 Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый любит повторять глупость свою.

12 Увидишь человека, который для глаз своих кажется мудрецом; от глупого более надежды, нежели от него.

13 Ленивец говорит: `рыкающий на дороге, лев на улицах`.

14 Дверь ворочается на крюках своих, а ленивец на постели своей.

15 Ленивец опустит руку свою в чашу, а назад донести ее до рта своего трудно ему.

16 Ленивец для глаз своих кажется умнее семерых, отвечающих с рассудком.

17 Пса за уши хватает, кто, проходя мимо, разгорячается, вмешиваясь не в свое дело.

18 Как забавляющийся кидает копья, стрелы и смерть,

19 Так человек, который обманул друга своего, и говорит: `я пошутил; не правда ли?`

20 Без дров погаснет огонь, а без ябедника утихнет раздор.

21 Холодный уголь - для жару и дрова - для огня; а человек сварливый для того, чтобы зажечь ссору.

22 Слова ябедника как лакомства; и они сходят в глубину чрева.

23 Серебром с примесью покрытый сосуд глиняный - это уста пламенные, а сердце злобное.

24 Ненавидящий тебя является совсем иным на устах своих, и коварство держит внутри себя.

25 Хотя он нежным говорит голосом, не верь ему, потому что в сердце его семь мерзостей.

26 Неприязнь прикрыта обманом, злоба его обнаружится в народном собрании.

27 Кто роет яму, тот сам упадет в нее; и кто катит камень, на того самого он оборотится.

28 Язык лжи ненавидит уязвляемых им; и гладкие уста готовят падение.

Приповiстi

Розділ 26

Притчи

Глава 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

1 Как снег лету, и как дождь жатве, так глупому не пристала честь.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

2 Как воробей вспорхнет, как ласточка улетит, так проклятие безвинное не сбудется.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

3 Бич для коня, узда для осла, а трость для спины глупых.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

4 Не отвечай глупому сообразно глупости его, чтоб и тебе не сделаться подобным ему.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

5 Отвечай глупому, смотря по глупости его, чтоб он для глаз своих мудрецом не показался.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

6 Безногий горести пьет, также кто поручает дела глупому.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

7 Хромой, поднявший ноги и плящущий, - это глупый с притчею на устах.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

8 Как бы бросил кто горсть драгоценных камней в груду каменную, так поступает тот, кто глупому отдает честь.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

9 В руке пьяного оказалась терновая игла, а в устах глупого - притча.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

10 Могучий, который всех приводит в трепет, и глупого нанимает, и преступников нанимает.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

11 Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый любит повторять глупость свою.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

12 Увидишь человека, который для глаз своих кажется мудрецом; от глупого более надежды, нежели от него.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

13 Ленивец говорит: `рыкающий на дороге, лев на улицах`.

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

14 Дверь ворочается на крюках своих, а ленивец на постели своей.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

15 Ленивец опустит руку свою в чашу, а назад донести ее до рта своего трудно ему.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

16 Ленивец для глаз своих кажется умнее семерых, отвечающих с рассудком.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

17 Пса за уши хватает, кто, проходя мимо, разгорячается, вмешиваясь не в свое дело.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

18 Как забавляющийся кидает копья, стрелы и смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

19 Так человек, который обманул друга своего, и говорит: `я пошутил; не правда ли?`

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

20 Без дров погаснет огонь, а без ябедника утихнет раздор.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

21 Холодный уголь - для жару и дрова - для огня; а человек сварливый для того, чтобы зажечь ссору.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

22 Слова ябедника как лакомства; и они сходят в глубину чрева.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

23 Серебром с примесью покрытый сосуд глиняный - это уста пламенные, а сердце злобное.

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

24 Ненавидящий тебя является совсем иным на устах своих, и коварство держит внутри себя.

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

25 Хотя он нежным говорит голосом, не верь ему, потому что в сердце его семь мерзостей.

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

26 Неприязнь прикрыта обманом, злоба его обнаружится в народном собрании.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

27 Кто роет яму, тот сам упадет в нее; и кто катит камень, на того самого он оборотится.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

28 Язык лжи ненавидит уязвляемых им; и гладкие уста готовят падение.