Iсус Навин

Розділ 20

1 І Госпо́дь промовляв до Ісуса, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея,

3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров.

4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.

5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.

6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“.

7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.

8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.

9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою.

Книга Иисуса Навина

Глава 20

1 Господь сказал Иисусу:

2 — Скажи израильтянам, чтобы они выбрали города-убежища, как Я говорил вам через Моисея,

3 чтобы всякий, кто убьет другого человека случайно и неумышленно, мог убежать туда и найти защиту от мстителя за кровь.

4 Когда он убежит в один из этих городов, пусть он встанет у городских ворот и изложит свое дело перед старейшинами того города. После этого пусть они примут его в свой город и дадут ему место, чтобы жить с ними.

5 Если мститель за кровь станет преследовать его, они не должны выдавать обвиняемого, потому что он убил неумышленно и не питал к убитому ненависти.

6 Пусть он остается в том городе, пока не предстанет перед обществом на суд и пока не умрет первосвященник, который будет в то время. Потом он может вернуться в свой дом, в город, из которого он убежал.

7 И они отделили Кедеш в Галилее в нагорьях Неффалима, Шехем в нагорьях Ефрема и Кирьят-Арбу (то есть Хеврон) в нагорьях Иуды.

8 На восточной стороне Иордана иерихонского они выбрали Бецер в пустыне на плоскогорье в роду Рувима, Рамот в Галааде в роду Гада и Голан в Башане в роду Манассии.

9 Всякий израильтянин или живущий среди них чужеземец, который убивал кого-либо неумышленно, мог убежать в эти выбранные города и не погибнуть от руки мстителя за кровь, пока не предстанет перед обществом на суд.

Iсус Навин

Розділ 20

Книга Иисуса Навина

Глава 20

1 І Госпо́дь промовляв до Ісуса, говорячи:

1 Господь сказал Иисусу:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на схо́вища, про які Я говорив вам через Мойсея,

2 — Скажи израильтянам, чтобы они выбрали города-убежища, как Я говорил вам через Моисея,

3 щоб утікав туди убі́йник, що заб'є кого ненаро́ком невмисне, і вони будуть для вас на місце схо́вища від ме́сника за кров.

3 чтобы всякий, кто убьет другого человека случайно и неумышленно, мог убежать туда и найти защиту от мстителя за кровь.

4 І втече він до одно́го з тих міст, і стане при вході місько́ї брами, та й буде голосно говорити старши́м того міста про свою справу. І вони ві́зьмуть його до міста до се́бе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.

4 Когда он убежит в один из этих городов, пусть он встанет у городских ворот и изложит свое дело перед старейшинами того города. После этого пусть они примут его в свой город и дадут ему место, чтобы жить с ними.

5 А коли буде гнатися за ним ме́сник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.

5 Если мститель за кровь станет преследовать его, они не должны выдавать обвиняемого, потому что он убил неумышленно и не питал к убитому ненависти.

6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді пове́рнеться убійник, та й уві́йде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік“.

6 Пусть он остается в том городе, пока не предстанет перед обществом на суд и пока не умрет первосвященник, который будет в то время. Потом он может вернуться в свой дом, в город, из которого он убежал.

7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.

7 И они отделили Кедеш в Галилее в нагорьях Неффалима, Шехем в нагорьях Ефрема и Кирьят-Арбу (то есть Хеврон) в нагорьях Иуды.

8 А по той бік єрихонського Йорда́ну на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.

8 На восточной стороне Иордана иерихонского они выбрали Бецер в пустыне на плоскогорье в роду Рувима, Рамот в Галааде в роду Гада и Голан в Башане в роду Манассии.

9 Оце були міста призна́чення для всіх Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає чужи́нцем серед них, на схо́вище туди кожному, хто вб'є кого ненаро́ком. І не помре він від руки ме́сника за кров, аж поки не стане перед громадою.

9 Всякий израильтянин или живущий среди них чужеземец, который убивал кого-либо неумышленно, мог убежать в эти выбранные города и не погибнуть от руки мстителя за кровь, пока не предстанет перед обществом на суд.