Наум

Розділ 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Ниневия, против тебя поднимается разрушитель. Охраняй крепости, стереги дорогу, укрепляй себя, собери все свои силы.

2 Господь восстановит величие Иакова, подобно величию Израиля, хотя разрушители опустошили их и погубили их виноградные лозы.

3 Щиты бойцов его — красны, его воины в багряных одеждах. Сверкает металл колесниц в день, когда они приготовлены к бою, колышется лес копий.

4 Проносятся по улицам колесницы, мечутся по площадям. Они подобны пылающим факелам, как сверкающие молнии.

5 Царь Ассирии созывает своих лучших воинов, но они спотыкаются на ходу. Они устремляются к городским стенам, но против них уже возведены осадные сооружения.

6 Речные ворота распахнуты, и враг разрушает царский дворец.

7 Решено: Ниневия будет обнажена и уведена в плен. Рабыни ее стонут, как голубки, и бьют себя в грудь.

8 Ниневия — как убывающий водоем: словно прорвавшаяся вода, бегут из нее люди. «Стойте! Стойте!» — кричат им, но никто не возвращается.

9 Расхищайте серебро! Расхищайте золото! Нет конца их запасам и богатствам из сокровищниц.

10 Разграблен, опустошен и разорен город. Сердца людей замирают от страха, колени трясутся, дрожат тела, и у всех бледнеют лица.

11 Где же теперь Ниневия, что была как логово львов, как место, где выкармливают своих львят, по которому бродили лев, львица и львенок, и ничто их не пугало?

12 Лев растерзал достаточно добычи для своих детенышей и удавил жертву для своей львицы, наполнил добычею свои пещеры и жертвами — свое логово.

13 — Я против тебя! — возвещает Господь Сил. — Я сожгу в дыму твои колесницы, и меч истребит твоих молодых львов. Я не оставлю на земле добычи для тебя. И не будет больше слышен голос твоих посланников.

14

Наум

Розділ 2

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

1 Ниневия, против тебя поднимается разрушитель. Охраняй крепости, стереги дорогу, укрепляй себя, собери все свои силы.

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

2 Господь восстановит величие Иакова, подобно величию Израиля, хотя разрушители опустошили их и погубили их виноградные лозы.

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

3 Щиты бойцов его — красны, его воины в багряных одеждах. Сверкает металл колесниц в день, когда они приготовлены к бою, колышется лес копий.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

4 Проносятся по улицам колесницы, мечутся по площадям. Они подобны пылающим факелам, как сверкающие молнии.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

5 Царь Ассирии созывает своих лучших воинов, но они спотыкаются на ходу. Они устремляются к городским стенам, но против них уже возведены осадные сооружения.

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

6 Речные ворота распахнуты, и враг разрушает царский дворец.

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

7 Решено: Ниневия будет обнажена и уведена в плен. Рабыни ее стонут, как голубки, и бьют себя в грудь.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

8 Ниневия — как убывающий водоем: словно прорвавшаяся вода, бегут из нее люди. «Стойте! Стойте!» — кричат им, но никто не возвращается.

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

9 Расхищайте серебро! Расхищайте золото! Нет конца их запасам и богатствам из сокровищниц.

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

10 Разграблен, опустошен и разорен город. Сердца людей замирают от страха, колени трясутся, дрожат тела, и у всех бледнеют лица.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

11 Где же теперь Ниневия, что была как логово львов, как место, где выкармливают своих львят, по которому бродили лев, львица и львенок, и ничто их не пугало?

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

12 Лев растерзал достаточно добычи для своих детенышей и удавил жертву для своей львицы, наполнил добычею свои пещеры и жертвами — свое логово.

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

13 — Я против тебя! — возвещает Господь Сил. — Я сожгу в дыму твои колесницы, и меч истребит твоих молодых львов. Я не оставлю на земле добычи для тебя. И не будет больше слышен голос твоих посланников.

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

14