ДаниїлРозділ 9 |
|
1 |
|
2 за першого року його царюва́ння я, Даниїл, бачив у книгах число тих ро́ків, про які було́ Господнє слово до пророка Єремії, — що спо́вниться для руїн Єрусалиму сімдеся́т ро́ків. |
|
3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, — проха́ти з молитвою та з блага́ннями, у по́сті, у вере́тищі та в по́пелі. |
|
4 І молився я Господе́ві, Богові своєму, і сповіда́вся й казав: „О мій Господи, Боже великий і грізни́й, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої за́повіді! |
|
5 Ми прогрішилися та чинили беззако́ння, і були несправедливі, і бунтува́лися, і відверта́лися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. |
|
6 І не прислуха́лися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього наро́ду землі. |
|
7 Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для ме́шканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьки́х та далеких, по всіх тих края́х, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневі́рення, що допустилися його перед Тобою. |
|
8 Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князя́м нашим та нашим батька́м, що згрішили перед Тобою! |
|
9 А Господе́ві, нашому Богові, — милість та про́щення, бо ми бунтува́лися проти Нього, |
|
10 і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити зако́нами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків. |
|
11 І ввесь Ізраїль переступив Зако́на Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокля́ття й та прися́га, що написана в Зако́ні Мойсея, Божого раба, бо ми прогріши́лися Йому. |
|
12 І Він спо́внив Своє слово, яке говорив на нас та на наших су́ддів, що судили нас, щоб спрова́дити на нас велике зло, — такого не було вчи́нено під ці́лим небом, яке було́ вчинене в Єрусалимі! |
|
13 Як написано в Мойсеєвому Зако́ні, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха́, і щоб порозумнішати в Твоїй правді. |
|
14 І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чи́нах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу. |
|
15 А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій наро́д поту́жною рукою, і зробив Собі славне Ім'я́, як цього дня, — згрішили ми, стали несправедливі! |
|
16 Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відве́рнеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори́, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та наро́д Твій відда́ний на га́ньбу для всіх наших око́лиць. |
|
17 І ни́ні прислу́хайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його блага́нь, і нехай засві́титься Твоє лице над Твоєю спусто́шеною святинею, ради Господа! |
|
18 Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість. |
|
19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислу́хайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я́ Твоє кли́четься над Твоїм містом і над Твоїм наро́дом!“ |
|
20 |
|
21 і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напоча́тку, швидко прилетів, і доторкну́вся до мене за ча́су вечірньої хлі́бної жертви. |
|
22 І він напу́чував мене, і говорив зо мною та й сказав: „Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудри́ти тебе в розумінні. |
|
23 На поча́тку молито́в твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улю́блений, і приглянься до цього слова, і придивися до виді́ння. |
|
24 Сімдеся́т ро́ків-ти́жнів призна́чено для твого наро́ду та для міста твоєї святині, аж поки пере́ступ буде докі́нчений, і міра гріха́ буде повна, аж поки вина буде споку́тувана, і вічна правда приве́дена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб пома́зати Святеє Святих. |
|
25 Та знай і розумій: від ви́ходу нака́зу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месі́ї сім тижнів та шістдеся́т і два тижні. І ве́рнеться наро́д, і відбудо́ваний буде майда́н і вулиця, і то буде за тяжко́го ча́су. |
|
26 І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення. |
|
27 І він зміцни́ть заповіта для багатьох на один ти́ждень, а на півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню при́йде гидо́та спусто́шення, поки зни́щення й рішучий суд кари не виллється на спустоши́теля“. |
Книга пророка ДаниилаГлава 9 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Тогда я обратился к Богу, Господину моему. Я молился Ему и просил у Него помощи. Чтобы показать мою печаль, я постился, надев на себя одежду печали и посыпая голову пеплом. |
|
4 Я молился Господу, Богу моему, и покаялся Ему в своих грехах. Я сказал: |
|
5 Но, Господь, мы грешили, поступали беззаконно, обратились против Тебя и отвернулись от Твоих заповедей и благочестивых повелений. |
|
6 Мы не слушали пророков, слуг Твоих. Они говорили от Твоего имени с нашими царями, вождями, отцами и со всем народом Израиля, но мы не слушали этих пророков! |
|
7 |
|
8 Всем нашим царям и вождям, а также всем нам следует стыдиться. Нашим предкам тоже следует стыдиться, потому что они отступили от Тебя, Господь. |
|
9 Но Ты, Господи, милосерден, Ты прощаешь людей за грехи, а ведь мы восстали против Тебя. |
|
10 Мы не слушались Господа, Бога нашего. Господь послал к нам Своих слуг, пророков, и дал нам заповеди, но мы не подчинились этим законам. |
|
11 |
|
12 Бог сказал, что всё это случится с нами и нашими вождями, и Он исполнил слова Свои. Он навёл на нас ужасное бедствие, и ни один город не пострадал так, как Иерусалим. |
|
13 Все бедствия случились с нами так, как написано в Законе Моисея, но мы всё равно не попросили помощи у Господа! Мы не переставали грешить и не обращали внимания на истину Твою, Господь. |
|
14 Господь навёл на нас бедствия и сделал это потому, что Он справедлив в деяниях Своих, но мы всё равно не слушали Его. |
|
15 |
|
16 Из-за наших грехов и грехов наших предков народы, живущие вокруг нашей земли, оскорбляют и высмеивают Твой народ и Твой город. Господи, Ты совершил так много добрых дел для нас, поэтому перестань гневаться на Иерусалим и Твою Святую гору. |
|
17 |
|
18 Боже мой, услышь меня! Открой глаза и посмотри на все те ужасы, которые случились с нами! Посмотри, что случилось с городом, который назван именем Твоим! Я не говорю, что мы хорошие люди, не потому я прошу обо всём этом. Я молю Тебя, потому что знаю о Твоей доброте. |
|
19 Господи, послушай меня! Прости нас! Господи, посмотри и сделай что-нибудь, не медли! Сделай это сейчас же, сделай ради Себя! Бог мой, сделай что-нибудь сейчас для Своего города и Своего народа, названных именем Твоим». |
|
20 |
|
21 И когда я ещё молился, ко мне приблизился Гавриил, которого я видел прежде в видении. Гавриил быстро подлетел ко мне и коснулся меня. Это произошло во время вечернего жертвоприношения. |
|
22 Он помог мне понять то, что я хотел знать. Гавриил сказал: |
|
23 Когда ты начал свою молитву, было дано повеление, и я пришёл, чтобы возвестить его тебе. Бог очень любит тебя! Ты поймёшь это повеление и познаешь суть этого видения. |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
ДаниїлРозділ 9 |
Книга пророка ДаниилаГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 за першого року його царюва́ння я, Даниїл, бачив у книгах число тих ро́ків, про які було́ Господнє слово до пророка Єремії, — що спо́вниться для руїн Єрусалиму сімдеся́т ро́ків. |
2 |
|
3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, — проха́ти з молитвою та з блага́ннями, у по́сті, у вере́тищі та в по́пелі. |
3 Тогда я обратился к Богу, Господину моему. Я молился Ему и просил у Него помощи. Чтобы показать мою печаль, я постился, надев на себя одежду печали и посыпая голову пеплом. |
|
4 І молився я Господе́ві, Богові своєму, і сповіда́вся й казав: „О мій Господи, Боже великий і грізни́й, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої за́повіді! |
4 Я молился Господу, Богу моему, и покаялся Ему в своих грехах. Я сказал: |
|
5 Ми прогрішилися та чинили беззако́ння, і були несправедливі, і бунтува́лися, і відверта́лися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. |
5 Но, Господь, мы грешили, поступали беззаконно, обратились против Тебя и отвернулись от Твоих заповедей и благочестивых повелений. |
|
6 І не прислуха́лися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього наро́ду землі. |
6 Мы не слушали пророков, слуг Твоих. Они говорили от Твоего имени с нашими царями, вождями, отцами и со всем народом Израиля, но мы не слушали этих пророков! |
|
7 Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для ме́шканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьки́х та далеких, по всіх тих края́х, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневі́рення, що допустилися його перед Тобою. |
7 |
|
8 Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князя́м нашим та нашим батька́м, що згрішили перед Тобою! |
8 Всем нашим царям и вождям, а также всем нам следует стыдиться. Нашим предкам тоже следует стыдиться, потому что они отступили от Тебя, Господь. |
|
9 А Господе́ві, нашому Богові, — милість та про́щення, бо ми бунтува́лися проти Нього, |
9 Но Ты, Господи, милосерден, Ты прощаешь людей за грехи, а ведь мы восстали против Тебя. |
|
10 і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити зако́нами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків. |
10 Мы не слушались Господа, Бога нашего. Господь послал к нам Своих слуг, пророков, и дал нам заповеди, но мы не подчинились этим законам. |
|
11 І ввесь Ізраїль переступив Зако́на Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокля́ття й та прися́га, що написана в Зако́ні Мойсея, Божого раба, бо ми прогріши́лися Йому. |
11 |
|
12 І Він спо́внив Своє слово, яке говорив на нас та на наших су́ддів, що судили нас, щоб спрова́дити на нас велике зло, — такого не було вчи́нено під ці́лим небом, яке було́ вчинене в Єрусалимі! |
12 Бог сказал, что всё это случится с нами и нашими вождями, и Он исполнил слова Свои. Он навёл на нас ужасное бедствие, и ни один город не пострадал так, как Иерусалим. |
|
13 Як написано в Мойсеєвому Зако́ні, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха́, і щоб порозумнішати в Твоїй правді. |
13 Все бедствия случились с нами так, как написано в Законе Моисея, но мы всё равно не попросили помощи у Господа! Мы не переставали грешить и не обращали внимания на истину Твою, Господь. |
|
14 І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чи́нах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу. |
14 Господь навёл на нас бедствия и сделал это потому, что Он справедлив в деяниях Своих, но мы всё равно не слушали Его. |
|
15 А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій наро́д поту́жною рукою, і зробив Собі славне Ім'я́, як цього дня, — згрішили ми, стали несправедливі! |
15 |
|
16 Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відве́рнеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори́, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та наро́д Твій відда́ний на га́ньбу для всіх наших око́лиць. |
16 Из-за наших грехов и грехов наших предков народы, живущие вокруг нашей земли, оскорбляют и высмеивают Твой народ и Твой город. Господи, Ты совершил так много добрых дел для нас, поэтому перестань гневаться на Иерусалим и Твою Святую гору. |
|
17 І ни́ні прислу́хайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його блага́нь, і нехай засві́титься Твоє лице над Твоєю спусто́шеною святинею, ради Господа! |
17 |
|
18 Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість. |
18 Боже мой, услышь меня! Открой глаза и посмотри на все те ужасы, которые случились с нами! Посмотри, что случилось с городом, который назван именем Твоим! Я не говорю, что мы хорошие люди, не потому я прошу обо всём этом. Я молю Тебя, потому что знаю о Твоей доброте. |
|
19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислу́хайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я́ Твоє кли́четься над Твоїм містом і над Твоїм наро́дом!“ |
19 Господи, послушай меня! Прости нас! Господи, посмотри и сделай что-нибудь, не медли! Сделай это сейчас же, сделай ради Себя! Бог мой, сделай что-нибудь сейчас для Своего города и Своего народа, названных именем Твоим». |
|
20 |
20 |
|
21 і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напоча́тку, швидко прилетів, і доторкну́вся до мене за ча́су вечірньої хлі́бної жертви. |
21 И когда я ещё молился, ко мне приблизился Гавриил, которого я видел прежде в видении. Гавриил быстро подлетел ко мне и коснулся меня. Это произошло во время вечернего жертвоприношения. |
|
22 І він напу́чував мене, і говорив зо мною та й сказав: „Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудри́ти тебе в розумінні. |
22 Он помог мне понять то, что я хотел знать. Гавриил сказал: |
|
23 На поча́тку молито́в твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улю́блений, і приглянься до цього слова, і придивися до виді́ння. |
23 Когда ты начал свою молитву, было дано повеление, и я пришёл, чтобы возвестить его тебе. Бог очень любит тебя! Ты поймёшь это повеление и познаешь суть этого видения. |
|
24 Сімдеся́т ро́ків-ти́жнів призна́чено для твого наро́ду та для міста твоєї святині, аж поки пере́ступ буде докі́нчений, і міра гріха́ буде повна, аж поки вина буде споку́тувана, і вічна правда приве́дена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб пома́зати Святеє Святих. |
24 |
|
25 Та знай і розумій: від ви́ходу нака́зу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месі́ї сім тижнів та шістдеся́т і два тижні. І ве́рнеться наро́д, і відбудо́ваний буде майда́н і вулиця, і то буде за тяжко́го ча́су. |
25 |
|
26 І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення. |
26 |
|
27 І він зміцни́ть заповіта для багатьох на один ти́ждень, а на півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню при́йде гидо́та спусто́шення, поки зни́щення й рішучий суд кари не виллється на спустоши́теля“. |
27 |