ДiїРозділ 18 |
1 |
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, |
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти. |
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів. |
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос. |
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“. |
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою. |
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились. |
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи, |
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“. |
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого. |
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його, |
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“ |
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав. |
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“. |
16 I прогнав їх від су́ду. |
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав. |
18 |
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями. |
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився, |
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су. |
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю. |
23 |
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су. |
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення. |
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню. |
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю, |
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос. |
Деяния апостоловГлава 18 |
1 |
2 |
3 а когда узнал, что они изготавливают шатры, то есть занимаются тем же ремеслом, что и он, остался и стал работать с ними. |
4 Каждую субботу он говорил в синагоге с иудеями и греками, пытаясь убедить их уверовать. |
5 |
6 Они же возражали ему и всячески ругали его, и он, отряхнув пыль со своей одежды, обратился к ним с такими словами: |
7 Затем он ушёл из синагоги и отправился к Титу Иусту, человеку, почитавшему истинного Бога, чей дом был рядом с синагогой. |
8 Крисп же, глава синагоги, вместе со всеми домашними поверил в Господа. И многие из коринфян, слышавших Павла, также поверили и крестились. |
9 Однажды ночью Павлу было видение. Господь сказал ему: |
10 |
11 И Павел оставался там полтора года, обучая их Божьему слову. |
12 |
13 |
14 И только Павел хотел заговорить, как Галлион сказал иудеям: |
15 |
16 И он прогнал их из суда. |
17 Тогда иудеи, схватив Сосфена, главу синагоги, стали бить его перед зданием суда, но Галлиона это ничуть не обеспокоило. |
18 |
19 |
20 Они попросили его побыть с ними ещё немного, но он не согласился, |
21 а, уходя, сказал: |
22 Прибыв в Кесарию, Павел отправился в Иерусалим и посетил там местную церковь, а затем отправился в Антиохию. |
23 Пробыв там некоторое время, он продолжал свой путь и, проходя из города в город по Галатии и Фригии, укреплял в вере всех учеников. |
24 |
25 Он обладал глубокими знаниями о Боге, говорил с жаром и учил об Иисусе с точностью, хотя и знал только крещение Иоанна. |
26 Аполлос стал смело говорить в синагоге. И когда Прискилла и Акила услышали его, то отвели его к себе домой, и ещё точнее объяснили ему учение Божье. |
27 Когда же он захотел отправиться в Ахаию, то братья ободрили его и написали ученикам, чтобы те приняли его. Когда Аполлос прибыл туда, он смог оказать большую помощь тем, кто поверил через благодать Божью. |
28 Он с большой силой всенародно опровергал иудеев, доказывая Писаниями, что Иисус — Христос. |
ДiїРозділ 18 |
Деяния апостоловГлава 18 |
1 |
1 |
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, |
2 |
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти. |
3 а когда узнал, что они изготавливают шатры, то есть занимаются тем же ремеслом, что и он, остался и стал работать с ними. |
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів. |
4 Каждую субботу он говорил в синагоге с иудеями и греками, пытаясь убедить их уверовать. |
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос. |
5 |
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“. |
6 Они же возражали ему и всячески ругали его, и он, отряхнув пыль со своей одежды, обратился к ним с такими словами: |
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою. |
7 Затем он ушёл из синагоги и отправился к Титу Иусту, человеку, почитавшему истинного Бога, чей дом был рядом с синагогой. |
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились. |
8 Крисп же, глава синагоги, вместе со всеми домашними поверил в Господа. И многие из коринфян, слышавших Павла, также поверили и крестились. |
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи, |
9 Однажды ночью Павлу было видение. Господь сказал ему: |
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“. |
10 |
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого. |
11 И Павел оставался там полтора года, обучая их Божьему слову. |
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його, |
12 |
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“ |
13 |
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав. |
14 И только Павел хотел заговорить, как Галлион сказал иудеям: |
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“. |
15 |
16 I прогнав їх від су́ду. |
16 И он прогнал их из суда. |
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав. |
17 Тогда иудеи, схватив Сосфена, главу синагоги, стали бить его перед зданием суда, но Галлиона это ничуть не обеспокоило. |
18 |
18 |
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями. |
19 |
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився, |
20 Они попросили его побыть с ними ещё немного, но он не согласился, |
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су. |
21 а, уходя, сказал: |
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю. |
22 Прибыв в Кесарию, Павел отправился в Иерусалим и посетил там местную церковь, а затем отправился в Антиохию. |
23 |
23 Пробыв там некоторое время, он продолжал свой путь и, проходя из города в город по Галатии и Фригии, укреплял в вере всех учеников. |
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су. |
24 |
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення. |
25 Он обладал глубокими знаниями о Боге, говорил с жаром и учил об Иисусе с точностью, хотя и знал только крещение Иоанна. |
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню. |
26 Аполлос стал смело говорить в синагоге. И когда Прискилла и Акила услышали его, то отвели его к себе домой, и ещё точнее объяснили ему учение Божье. |
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю, |
27 Когда же он захотел отправиться в Ахаию, то братья ободрили его и написали ученикам, чтобы те приняли его. Когда Аполлос прибыл туда, он смог оказать большую помощь тем, кто поверил через благодать Божью. |
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос. |
28 Он с большой силой всенародно опровергал иудеев, доказывая Писаниями, что Иисус — Христос. |