БуттяРозділ 34 |
|
1 |
|
2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її. |
|
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого. |
|
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“ |
|
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони. |
|
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним. |
|
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться. |
|
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку! |
|
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі. |
|
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“. |
|
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам. |
|
12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“ |
|
13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх. |
|
14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас. |
|
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі. |
|
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом. |
|
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“. |
|
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового. |
|
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого. |
|
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи: |
|
21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм. |
|
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані. |
|
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами. |
|
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його. |
|
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків. |
|
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли. |
|
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру. |
|
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі, |
|
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було. |
|
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“. |
|
31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“ |
БытиеГлава 34 |
|
1 |
|
2 Её увидел Сихем, сын евеянина Еммора, царя той земли и, похитив её, изнасиловал. |
|
3 После этого он влюбился в Дину и говорил ей сладкие речи. |
|
4 |
|
5 Иаков узнал, что юноша обесчестил его дочь Дину, но все его сыновья находились в поле на выпасе скота, и потому он ничего не говорил, пока они все не вернулись домой. |
|
6 |
|
7 Сыновья Иакова, которые были в поле, узнали о том, что случилось, и воспылали гневом, потому что Сихем обесчестил Израиль тем, что изнасиловал его дочь. Как только братья услышали о том, какое страшное зло совершил Сихем, они сразу же вернулись с поля домой. |
|
8 |
|
9 Этот брак будет подтверждением того, что между нами заключён особый договор, и тогда наши мужчины смогут брать себе в жёны ваших женщин, а ваши мужчины смогут жениться на наших женщинах. |
|
10 Живите на одной земле с нами, свободно владейте землёй и торгуйте на ней». |
|
11 |
|
12 принесу любые дары, какие захотите, только позвольте мне жениться на Дине». |
|
13 |
|
14 Поэтому они сказали ему: |
|
15 но мы позволим тебе жениться на ней, если сделаешь вот что: каждый мужчина в твоём городе должен быть обрезан, как мы. |
|
16 Тогда ваши мужчины смогут брать себе в жёны наших женщин, а наши мужчины смогут жениться на ваших женщинах, и мы станем единым народом. |
|
17 Если ты откажешься подвергнуться обрезанию, то мы заберём Дину». |
|
18 |
|
19 и Сихем был очень рад сделать то, о чём просили братья Дины. Сихем был самым уважаемым человеком в своём семействе. |
|
20 Еммор с Сихемом пошли на то место, где собирались городские собрания, и обратились к мужчинам города: |
|
21 |
|
22 Но есть одно условие, на которое должны согласиться все наши мужчины: все они должны подвергнуться обрезанию, как и все мужчины израильского народа. |
|
23 Если мы согласимся на это, то разбогатеем, ведь у них столько скота и всяких животных. Мы должны заключить с ними договор, и они останутся жить у нас». |
|
24 |
|
25 Три дня спустя, когда мужчины ещё не оправились, два сына Иакова, Симеон и Левий, беспрепятственно вошли в город и перебили всех мужчин. |
|
26 Динины братья, Симеон и Левий, убили Еммора и его сына, Сихема, потом забрали Дину из дома Сихема и ушли. |
|
27 Сыновья Иакова пошли в город и разграбили его, так как все ещё были обозлены за то, что Сихем обесчестил их сестру. |
|
28 Симеон и Левий увели всех овец, ослов и забрали всё, что было в городе и в полях. |
|
29 Они забрали всё, чем владели эти люди, даже их жён и детей. |
|
30 |
|
31 Но братья ответили: |
БуттяРозділ 34 |
БытиеГлава 34 |
|
1 |
1 |
|
2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її. |
2 Её увидел Сихем, сын евеянина Еммора, царя той земли и, похитив её, изнасиловал. |
|
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого. |
3 После этого он влюбился в Дину и говорил ей сладкие речи. |
|
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“ |
4 |
|
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони. |
5 Иаков узнал, что юноша обесчестил его дочь Дину, но все его сыновья находились в поле на выпасе скота, и потому он ничего не говорил, пока они все не вернулись домой. |
|
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним. |
6 |
|
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться. |
7 Сыновья Иакова, которые были в поле, узнали о том, что случилось, и воспылали гневом, потому что Сихем обесчестил Израиль тем, что изнасиловал его дочь. Как только братья услышали о том, какое страшное зло совершил Сихем, они сразу же вернулись с поля домой. |
|
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку! |
8 |
|
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі. |
9 Этот брак будет подтверждением того, что между нами заключён особый договор, и тогда наши мужчины смогут брать себе в жёны ваших женщин, а ваши мужчины смогут жениться на наших женщинах. |
|
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“. |
10 Живите на одной земле с нами, свободно владейте землёй и торгуйте на ней». |
|
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам. |
11 |
|
12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“ |
12 принесу любые дары, какие захотите, только позвольте мне жениться на Дине». |
|
13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх. |
13 |
|
14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас. |
14 Поэтому они сказали ему: |
|
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі. |
15 но мы позволим тебе жениться на ней, если сделаешь вот что: каждый мужчина в твоём городе должен быть обрезан, как мы. |
|
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом. |
16 Тогда ваши мужчины смогут брать себе в жёны наших женщин, а наши мужчины смогут жениться на ваших женщинах, и мы станем единым народом. |
|
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“. |
17 Если ты откажешься подвергнуться обрезанию, то мы заберём Дину». |
|
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового. |
18 |
|
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого. |
19 и Сихем был очень рад сделать то, о чём просили братья Дины. Сихем был самым уважаемым человеком в своём семействе. |
|
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи: |
20 Еммор с Сихемом пошли на то место, где собирались городские собрания, и обратились к мужчинам города: |
|
21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм. |
21 |
|
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані. |
22 Но есть одно условие, на которое должны согласиться все наши мужчины: все они должны подвергнуться обрезанию, как и все мужчины израильского народа. |
|
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами. |
23 Если мы согласимся на это, то разбогатеем, ведь у них столько скота и всяких животных. Мы должны заключить с ними договор, и они останутся жить у нас». |
|
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його. |
24 |
|
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків. |
25 Три дня спустя, когда мужчины ещё не оправились, два сына Иакова, Симеон и Левий, беспрепятственно вошли в город и перебили всех мужчин. |
|
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли. |
26 Динины братья, Симеон и Левий, убили Еммора и его сына, Сихема, потом забрали Дину из дома Сихема и ушли. |
|
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру. |
27 Сыновья Иакова пошли в город и разграбили его, так как все ещё были обозлены за то, что Сихем обесчестил их сестру. |
|
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі, |
28 Симеон и Левий увели всех овец, ослов и забрали всё, что было в городе и в полях. |
|
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було. |
29 Они забрали всё, чем владели эти люди, даже их жён и детей. |
|
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“. |
30 |
|
31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“ |
31 Но братья ответили: |