БуттяРозділ 45 |
1 |
2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів. |
3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його. |
4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту. |
5 |
6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив. |
7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених. |
8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського. |
9 |
10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє. |
11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє. |
12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас. |
13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“. |
14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його... |
15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним. |
16 |
17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського. |
18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі. |
19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте. |
20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“. |
21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу. |
22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі. |
23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу. |
24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“ |
25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого. |
26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм... |
27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька. |
28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“ |
БытиеГлава 45 |
1 |
2 Он громко рыдал, и все египтяне при дворе фараона услышали его плач. |
3 |
4 И снова Иосиф обратился к братьям: |
5 Но не печальтесь и не вините себя за то, что сделали. Бог определил заранее, чтобы я пришёл в Египет. Я здесь, чтобы спасти вас. |
6 Этот ужасный голод продолжается вот уже два года, и будет ещё пять лет без сева и жатвы. |
7 Бог послал меня сюда перед вами, чтобы я спас ваши семьи в этой стране. |
8 Не ваша вина, что я был послан сюда, — это был промысел Господний. Бог поставил меня отцом фараону, и я — управляющий его дома и правитель всего Египта». |
9 Затем Иосиф сказал: |
10 Можешь поселиться поблизости от меня в земле Гесем: ты, твои дети, внуки и весь твой скот — |
11 и я позабочусь о том, чтобы в течение пяти голодных лет ни ты, ни твоя семья не потеряли то, чем владеете”». |
12 Иосиф также сказал своим братьям: |
13 Так расскажите моему отцу о том, каким почётом я окружён здесь, в Египте, расскажите обо всём, что видели здесь. Теперь же отправляйтесь поскорее и приведите ко мне моего отца». |
14 |
15 Затем Иосиф расцеловал всех своих братьев и, плача, обнимал их. Только после этого братья решились заговорить с Иосифом. |
16 |
17 Затем царь сказал Иосифу: |
18 Прикажи, чтобы они привели сюда обратно ко мне твоего отца и свои семьи. Я дам тебе самую лучшую землю в Египте, и твоя семья будет есть самую лучшую еду, какая у нас есть». |
19 И ещё сказал фараон: |
20 И пусть не беспокоятся о том, как перевести своё имущество, мы дадим им всё самое лучшее, что у нас есть в Египте». |
21 |
22 Иосиф дал каждому брату смену красивой одежды, а Вениамину подарил пять смен и триста серебряных монет. |
23 Иосиф также послал подарки и своему отцу: десять ослов, навьюченных мешками со всяким добром, и ещё десять ослиц, навьюченных мешками с зерном, хлебом и всякой другой едой для отца на обратную дорогу, |
24 а затем велел братьям отправляться в путь. Когда же они уходили, Иосиф сказал им: |
25 |
26 Они сказали ему: |
27 но, когда они рассказали ему обо всём, что сказал Иосиф, и, когда Иаков увидел повозки, которые Иосиф послал за ним, чтобы привезти его в Египет, он очень обрадовался, и его счастью не было предела. |
28 И сказал Израиль: |
БуттяРозділ 45 |
БытиеГлава 45 |
1 |
1 |
2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів. |
2 Он громко рыдал, и все египтяне при дворе фараона услышали его плач. |
3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його. |
3 |
4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту. |
4 И снова Иосиф обратился к братьям: |
5 |
5 Но не печальтесь и не вините себя за то, что сделали. Бог определил заранее, чтобы я пришёл в Египет. Я здесь, чтобы спасти вас. |
6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив. |
6 Этот ужасный голод продолжается вот уже два года, и будет ещё пять лет без сева и жатвы. |
7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених. |
7 Бог послал меня сюда перед вами, чтобы я спас ваши семьи в этой стране. |
8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського. |
8 Не ваша вина, что я был послан сюда, — это был промысел Господний. Бог поставил меня отцом фараону, и я — управляющий его дома и правитель всего Египта». |
9 |
9 Затем Иосиф сказал: |
10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє. |
10 Можешь поселиться поблизости от меня в земле Гесем: ты, твои дети, внуки и весь твой скот — |
11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє. |
11 и я позабочусь о том, чтобы в течение пяти голодных лет ни ты, ни твоя семья не потеряли то, чем владеете”». |
12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас. |
12 Иосиф также сказал своим братьям: |
13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“. |
13 Так расскажите моему отцу о том, каким почётом я окружён здесь, в Египте, расскажите обо всём, что видели здесь. Теперь же отправляйтесь поскорее и приведите ко мне моего отца». |
14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його... |
14 |
15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним. |
15 Затем Иосиф расцеловал всех своих братьев и, плача, обнимал их. Только после этого братья решились заговорить с Иосифом. |
16 |
16 |
17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського. |
17 Затем царь сказал Иосифу: |
18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі. |
18 Прикажи, чтобы они привели сюда обратно ко мне твоего отца и свои семьи. Я дам тебе самую лучшую землю в Египте, и твоя семья будет есть самую лучшую еду, какая у нас есть». |
19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте. |
19 И ещё сказал фараон: |
20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“. |
20 И пусть не беспокоятся о том, как перевести своё имущество, мы дадим им всё самое лучшее, что у нас есть в Египте». |
21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу. |
21 |
22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі. |
22 Иосиф дал каждому брату смену красивой одежды, а Вениамину подарил пять смен и триста серебряных монет. |
23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу. |
23 Иосиф также послал подарки и своему отцу: десять ослов, навьюченных мешками со всяким добром, и ещё десять ослиц, навьюченных мешками с зерном, хлебом и всякой другой едой для отца на обратную дорогу, |
24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“ |
24 а затем велел братьям отправляться в путь. Когда же они уходили, Иосиф сказал им: |
25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого. |
25 |
26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм... |
26 Они сказали ему: |
27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька. |
27 но, когда они рассказали ему обо всём, что сказал Иосиф, и, когда Иаков увидел повозки, которые Иосиф послал за ним, чтобы привезти его в Египет, он очень обрадовался, и его счастью не было предела. |
28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“ |
28 И сказал Израиль: |